Рішення

від 13.12.2017 по справі 904/9838/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.12.2017 Справа № 904/9838/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Київ

до Відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІАДА АВТО", м. Дніпро

Відповідача - 2: Приватного підприємства "Водні Ресурси", Запоріжжя

про стягнення заборгованості за кредитним договором по кредиту та процентам у розмірі 780 362,41 дол. США та пені у розмірі 40 649, 42 грн.

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Гриценко І.О.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача - 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІАДА АВТО" та Відповідача - 2: Приватного підприємства "Водні Ресурси" в якому просить:

- стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором № 11331787000 від 15.04.2008 року по кредиту та процентам у розмірі 780 762,41 доларів США та пені у розмірі 40 649,42 грн., з яких:

295 833,29 доларів США - заборгованість за кредитом,

484 529,12 доларів США - заборгованість за процентами,

15 938,36 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 17.05.2017 року по 15.11.2017,

24 711,06 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 17.05.2017 по 15.11.2017 з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІАДА АВТО" солідарно з Приватного підприємства "Водні Ресурси".

Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням № 0311514941144 (а.с. 68).

У судове засідання представники відповідачів -1 та -2 не з'явилися, причин нез'явлення суду не повідомили, відзиву на позов та інші витребувані судом документи не надали, з приводу чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

Від відповідачів конверти з ухвалою повернулися на адресу господарського суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

При цьому, судом здійснені всі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідачів про час та місце розгляду справи.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвала суду була надіслана відповідачам завчасно з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

Слід зазначити, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (пункт 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011).

Так, господарський суд прийшов до висновку, що незнаходження відповідачів за їх адресами реєстрації, що має наслідком неотримання кореспонденції суду про повідомлення щодо часу та місця розгляду даної справи, не може прийматися до уваги судом, оскільки свідчить, що неотримання ухвал суду відповідачами відбулося саме з їх вини. Відповідачі, у разі незнаходження за їх адресою реєстрації, повинні були докласти зусиль про отримання поштових відправлень за цією адресою. Крім того, неотримання ухвал суду відповідачами у вказаному випадку не може бути причиною для порушення законного права позивача на розумний строк розгляду його справи.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачі про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, оскільки ухвала суду була надіслана на адреси відповідачів та не отримана ними внаслідок їх недобросовісної поведінки, що полягає у незабезпеченні вчасного отримання поштової кореспонденції за своєю адресою реєстрації.

При цьому, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Крім цього, відповідно до абзацу 1 пункту 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні та вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи не заявлялось.

В судовому засіданні 12.12.2017р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2008 між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРІАДА АВТО" (далі відповідач -1, позичальник) укладений Кредитний договір № 11331787000 (далі - Кредитний договір). В подальшому сторонами укладено Додаткові угоди № 1 від 16.03.2009, №2 від 24.03.2009 до Кредитного договору № 11331787000 від 15.04.2008.

Згідно з пунктом 1.1 Кредитного договору банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 350 000 доларів США у порядку та на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 1 767 500 грн. за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на день укладення цього договору.

Пунктом 1.2. Кредитного договору встановлений наступний термін кредитування:

- надання кредиту здійснюється у наступний термін: з 15 квітня 2008 року по 15 квітня 2015 року;

- позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток №1 до договору), якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з пп. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4. Договору.

Позичальник зобов'язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору на рахунок № 3739511331787 в АКІБ УкрСиббанк .

Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок банку (пп. 1.2.1., 1.2.2. Кредитного договору).

Плата за кредит (під терміном плата за кредит в цьому договорі розуміються як проценти, так ї комісії):

- за користування кредитними коштами за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 13,4 % річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього договору (пп. 1.3.1. Кредитного договору);

- за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 26,8% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором. Нарахування та облік таких процентів банк здійснює відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативних актів НБУ (пп. 1.3.2. Кредитного договору);

- нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця, методом факт/360 відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ та чинного законодавства України. Період нарахування процентів згідно умов цього договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, якщо умовами пп. 1.3.2., 1.3.3., 9.2. договору не передбачено іншу дату початку нарахування процентів, а в наступному - з першого календарного дня поточного місяця, і закінчується останнім календарним днем поточного місяця. При цьому проценти нараховуються на суму кредитних коштів. Що фактично надані банком позичальнику і які ще не повернуті останнім у власність банку відповідно до умов договору, якщо інша база нарахування процентів не передбачена умовами п. 1.3.2. та/або пп. 1.3.3., 9.2. договору. Для розрахунку процентів день надання та день погашення кредиту вважається одним днем (пп. 1.3.4. Кредитного договору);

- позичальник зобов'язується сплачувати проценти у строк - з 01 по 25 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти за користування кредитом. При цьому, останнє погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати останнього повного повернення кредиту. При цьому, якщо останній день строку сплати процентів або дата останнього повного повернення кредиту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, в такому випадку останнім днем строку сплати процентів вважається перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем (пп. 1.3.5. Кредитного договору в редакції Додаткової угоди №1);

- позичальник сплачує банку комісію за надання кредиту у розмірі 1,5% від суми фактично отриманих кредитних коштів за договором. Комісія нараховується у гривні і сплачується в день отримання кредитних коштів згідно умов договору (пп. 1.3.6. Кредитного договору).

Пунктом 1.5. Кредитного договору встановлено, що кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника № 26005177032400 у банку для подальшого використання за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору у забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним договором банком прийнято:

- застава нерухомості (основних фондів), а саме земельної ділянки загальною площею 4813,0 кв.м, за адресою Житомирська область, Житомирський район, с. Зарічани, майдан Бердичівський, 7;

- порука, а саме громадянина України ОСОБА_1;

- порука, а саме Приватного підприємства Водні ресурси .

Згідно до п. 4.1. Кредитного договору позичальник зобов'язаний використовувати кредит на зазначені у цьому договорі цілі та здійснювати повернення отриманого кредит, сплату нарахованих процентів, комісії та інших платежів у порядку та терміни, встановлені договором.

Сторонами Кредитного договору погоджено графік погашення кредиту (додаток № 1 до Кредитного договору в редакції Додаткової угоди №2).

Позивач свої зобов'язання згідно Кредитного договору виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу-1 кредитні кошти у розмірі 350 000,00 доларів США, що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 41).

Відповідач -1 не виконав належним чином своїх зобов'язань згідно з кредитним договором, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 295 833,29 доларів США грн. та за процентами - 484 529,12 доларів США, що і стало причиною спору.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог на підставі наступного.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частинами 1 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові), зокрема, грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

На час розгляду спору доказів сплати заборгованості по кредиту господарському суду не надано, обставин наведених позивачем у позовній заяві не спростовано, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 295 833,29 доларів США та заборгованості за процентами - 484 529,12 доларів США підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач просить стягнути пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у сумі 15 938,36 грн. за період з 17.05.2017 по 15.11.2017 та пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами у сумі 24 711,06 грн. за період з 17.05.2017 по 15.11.2017.

Відповідно до п.7.1. Кредитного договору за порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором. Банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний сплатити банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,4% (процентів) річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісії), розрахункової за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом факт/360 передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір. Встановлений чинним законодавством України.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Перевіривши розрахунки Позивача, судом встановлено, що пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у сумі 15 938,36 грн. за період з 17.05.2017 по 15.11.2017 та пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами у сумі 24 711,06 грн. за період з 17.05.2017 по 15.11.2017 нараховані вірно та підлягають до стягнення.

15.04.2008 року між Приватним підприємством Водні ресурси (далі - Поручитель, Відповідач-2) та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - Банк, Кредитор) був укладений договір поруки № 11331787000/п2 (далі - Договір поруки).

Відповідно до п. 1.1. цього договору поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю Тріада Авто , код ЄДРПОУ 35688891 (далі - Боржник) усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору № 11331787000 від 15.04.2008 року (далі - основний договір), укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Пунктом 1.2. Договору поруки встановлено, що поручителю добре відомі усі умови вищезазначеного основного договору, зокрема: сума основного договору - 350 000,00 доларів США. Вказана сума основного договору еквівалентна 1 767 500 грн. за курсом НБУ на день укладення основного договору, при цьому сторони обумовили, що такий гривневий еквівалент має визначатися в цьому договорі лише в разі, якщо сума основного договору виражена у іноземній валюті. Термін виконання основного зобов'язання - 15.04.2015, якщо згідно умов основного боргу не буде застосовано інші терміни виконання такого зобов'язання; інші умови основного договору.

У відповідності до п. 1.3. Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором. Включаючи повернення основної суми боргу (в т.ч. суми кредиту, регресу), сплату процентів, комісії, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

Пунктом 1.4. Договору поруки встановлено, що відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Причини невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором ніяким чином е можуть впливати на виконання поручителем зобов'язань за договором (п. 1.5. Договору поруки).

Згідно п. 2.2. Договору поруки у випадку невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором кредитор має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя, які є обов'язковими до виконання поручителем на 10-й робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом).

Поручитель зобов'язаний виконати свої зобов'язання за договором на користь кредитора в термін, визначений п. 2.2. договору, шляхом переказу/перерахування коштів у сумі заборгованості боржника за основним договором на рахунки, вказані кредитором (п. 2.3. Договору поруки).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за основним договором (п. 3.2. Договору поруки).

Пунктом 3.2. Договору поруки встановлено, що у випадку невиконання поручителем вимоги кредитора, пред'явленої згідно умов п. 2.2. договору, поручитель сплачує кредитору пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення поручителем виконання своїх зобов'язань за договором, за кожен день прострочення.

Відповідно по п. 5.1. уклавши цей договір поручитель підтверджує, що:

- надані кредитору поручителем документи не містять будь-яких недостовірних відомостей, складені та/або отримані в порядку. передбаченому чинним законодавством України;

- повністю розуміє всі умови основного договору та цього договору, свої права та обов'язки за договором і погоджується з ними;

- на день укладення договору щодо поручителя відсутні будь-які судові розслідування (спори), розслідування з боку державних контролюючих органів, що можуть істотно та/або негативно впливати на фінансовий стан та кредитоспроможність поручителя;

- цей договір не суперечить будь-яким договірним обмеженням, які є обов'язковими для поручителя;

- на день укладення договору відсутні будь-які перешкоди щодо його належного виконання.

В разі, якщо поручитель є юридичною особою, він також підтверджує, що:

- має здатність виконувати умови договору та має всі необхідні повноваження від засновників (акціонерів, співвласників) та інших органів управління поручителя, що необхідні для укладення та виконання цього договору;

- договору не суперечить статуту чи іншим установчим документам поручителя;

- не має підстав для ліквідації поручителя (як ТОВ або АТ) з підстав, передбачених законодавством України, зокрема, ст. 144 п.4, ст. 155 п. 3 Цивільного кодексу України (п. 5.2. Договору поруки).

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У відповідності до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

За таких обставин та з урахуванням умов договору поруки позивач набув право вимоги до поручителя як солідарного відповідача щодо погашення заборгованості за кредитним договором у сумі заявлених позовних вимог.

Частиною першою статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Отже, у ході вирішення спору встановлений факт наявності заборгованості Відповідачів -1 та -2 за Кредитним договором № 11331787000 від 15.04.2008 у сумі 295 833,29 доларів США - заборгованість за кредитом, 484 529,12 доларів США - заборгованість за процентами, 15 938,36 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 24 711,06 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, яка з урахуванням договору поруки підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо повернення кредитних коштів відповідач порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти у власність позивача.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з солідарним стягнення з відповідачів -1 та -2 суми у розмірі 2 147 200,00 грн. заборгованості зі сплати кредиту.

Щодо вимог позивача покласти судовий збір рівними частинами на відповідачів -1 та -2, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволення позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами п.4.1 Постанови пленуму ВГСУ від 21 лютого 2013 року No 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Враховуючи викладене, та приймаючи до уваги, що, як відповідач-1, так і відповідач -2 не виконали своїх обов'язків за договорами по сплаті боргу, вимоги позивача відносно відповідача-1 та відповідача -2 задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне судові витрати покласти на відповідачів -1 та -2 по 50 % судового збору на кожного, що дорівнює сумі 120 000,00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 212, 526, 530, 549, 610, 611, 651, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Дніпропетровської області, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІАДА АВТО" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Артема, буд. 94, код ЄДРПОУ 35688891) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12, код ЄДРПОУ 09807750) 295 833,29 доларів США - заборгованість за кредитом, 484 529,12 доларів США - заборгованість за процентами, 15 938,36 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 24 711,06 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, про що видати наказ.

Стягнути солідарно з Приватного підприємства "Водні Ресурси" (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років радянській Україні, буд. 41, код ЄДРПОУ 34771433) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12, код ЄДРПОУ 09807750) 295 833,29 доларів США - заборгованість за кредитом, 484 529,12 доларів США - заборгованість за процентами, 15 938,36 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом, 24 711,06 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРІАДА АВТО" (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Артема, буд. 94, код ЄДРПОУ 35688891) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12, код ЄДРПОУ 09807750) суму у розмірі 120 000,00 грн. витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства "Водні Ресурси" (69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років радянській Україні, буд. 41, код ЄДРПОУ 34771433) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12, код ЄДРПОУ 09807750) суму у розмірі 120 000,00 грн. витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 14.12.2017

Суддя ОСОБА_2