Рішення

від 04.12.2017 по справі 910/17445/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2017 Справа № 910/17445/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-Поліс"

про зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача:Сіромашенко Р.Л. - представник за довіреністю № 1/11 від 19.06.2017 р. від відповідача:Даниленко О.В. - представник за довіреністю б/н від 01.02.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Вектор Банк" (далі - ПАТ "Вектор Банк", позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-Поліс" (далі - ПрАТ Страхова компанія "Еталон-Поліс") про зобов'язання вчинити дії з повернення страхових платежів у сумі 170 456,12 грн. та про визнання припиненим договору добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ № КИ-10/168 від 23.11.2016 р.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що внаслідок віднесення ПАТ "Вектор Банк" до категорії неплатоспроможного банку, уповноваженою особою на здійснення тимчасової адміністрації у банку було прийнято рішення достроково відмовитися від договору страхування № КИ-10/168 від 23.11.2016 р. у односторонньому порядку, про що повідомлено ПрАТ Страхова компанія "Еталон-Поліс". Проте, відповідач відмовився розірвати договір у передбаченому договором порядку. Також позивач вважає, що оскільки договір страхування № КИ-10/168 від 23.11.2016 р. є достроково припиненим, у відповідача виник обов'язок повернути позивачу страховий платіж за період, що залишився до закінчення строку дії договору.

У позові ПАТ "Вектор Банк" просить суд визнати припиненим з 20.04.2017 р. договір добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ № КИ-10/168 від 23.11.2016 р., укладений між ПАТ "Вектор Банк" та ПрАТ Страхова компанія "Еталон-Поліс", а також стягнути залишок невикористаного страхового платежу за період з 20.04.2017 р. по 22.11.2017 р. у сумі 170 456,12 грн.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що умови договору страхування не передбачають підстав припинення, на які посилається позивач у своєму позові, а тому вимоги є необгрунтованими. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.11.2016 р. між Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" (страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон-Поліс" (страховик) був укладений договір добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ № КИ-10/168 (далі - договір страхування). Відповідно до вказаного договору страховик приймає під страховий захист майно, що належить страхувальнику, а саме - готівкові кошти, що зберігаються у центральному офісі у місті Києві, відділенні № 1 у місті Черкаси, Вінницькому відділенні № 1, Черкаському відділенні № 2, Миколаївському відділенні № 1, Хмельницькому відділенні № 1, Запорізькому відділенні № 1, Олександрівському відділенні № 1, Івано-Франківському відділенні № 1, Львівському відділенні № 1 (п.п. 1.1, 1.2 договору страхування).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.4 договору страхування загальна страхова сума по договору страхування складає 8 000 000,00 грн., а загальний страховий платіж становить 288 000,00 грн.

Страховий платіж сплачується на рахунок страховика наступним чином: - 78 000,00 грн. до 24.11.2016 р.; - 70 000,00 грн. до 28.11.2016 р.; - 70 000,00 грн. до 29.11.2016 р.; - 30 000,00 грн. до 30.11.2016 р. (п. 4.2 договору страхування).

Договір страхування набуває чинності з дати надходження страхового платежу (або першої його частини) та діє до 22.11.2017 р. (п.п. 5.1, 5.2).

Як встановлено судом, на виконання вказаного договору, ПАТ "Вектор Банк" на користь відповідача перерахував страховий платіж у сумі 288 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 111 від 28.11.2016 р., № 1672 від 24.11.2017 р., № 111 від 25.11.2016 р.

Отже, відповідно до умов договору страхування даний договір набув чинності з 24.11.2016 р., тобто з дати надходження першого платежу від страхувальника.

Судом встановлено, що 02.03.2017 р. постановою правління Національного банку України № 112-рш/БТ від 02.03.2017 р. ПАТ "Вектор Банк" було віднесено до категорії неплатоспроможних банків.

У той же день, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 853 щодо запровадження тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію у позивача у період з 03.03.2017 р. по 02.04.2017 р.

У подальшому, рішенням Правління Національного банку України № 163-рш від 21.03.2017 р. банківську ліцензію позивача відкликано та вирішено ліквідувати ПАТ "Вектор Банк", у зв'язку з чим виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 1104 від 22.03.2017 р. про початок процедури ліквідації ПАТ "Вектор Банк" з 22.03.2017 р. до 21.03.2019 р.

Отже, на час розгляду справи банк (позивач) перебуває у стані ліквідації.

Матеріали справи свідчать, що у зв'язку із віднесенням банку до категорії неплатоспроможного та відсутністю у банку об'єкту (грошових коштів), який забезпечений договором страхування, 20.03.2017 р., уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з тимчасової адміністрації ПАТ "Вектор Банк" звернулась до ПрАТ Страхова компанія "Еталон-Поліс" із листом № 377 про дострокове припинення дії договору з 20.04.2017 р. У цьому ж листі страховику було запропоновано повернути банку страхові платежі, що залишились невикористаними у період з 20.04.2017 р. по 22.11.2017 р.

У відповідь на вказаний лист, ПрАТ Страхова компанія "Еталон-Поліс" листом № 152/2017 від 12.05.2017 р. повідомило банк про неможивість дострокового припинення дії договору страхування, оскільки уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з тимчасової адміністрації банку не має права на звернення із заявою про дострокове припинення дії договору, а введення у банку тимчасової адміністрації не є підставою для такого припинення.

Проте, суд, перевіривши доводи сторін та встановивши обставини у даній справі, не погоджується з такою позицією відповідача та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про страхування страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до до ст. 16 Закону України Про страхування договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 997 ЦК України та ст. 28 Закону України Про страхування договір страхування припиняється у випадках, встановлених договором та законом. Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування.

Страхувальник або страховик зобов'язаний повідомити другу сторону про свій намір відмовитися від договору страхування не пізніш як за тридцять днів до припинення договору, якщо інше не встановлено договором.

Також пунктом 9.3.4 договору страхування сторони передбачили, що страхувальник має право достроково припинити дію договору страхування на умовах визначених п. 6.2 цього договору.

Відповідно до п. 6.2 договору страхування дія договору може бути достроково припинена за вимогою страхувальника або страховика. Про намір дострокового припинення дії договору будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу сторону не пізніше, ніж за 30 днів до дати припинення дії договору страхування.

Аналогічні положення містяться також у Правилах добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ № 10 від 21.06.2007 р., затверджених 21.06.2007 р. ЗАТ СК Еталон-Поліс , правонаступником якого є ПрАТ Страхова компанія "Еталон-Поліс".

Як вже зазначалось, банк звернувся до страховика у визначеному договором та законом порядку, тобто, не пізніше ніж за 30 днів, із листом № 377 від 20.03.2017 р. про припинення дії договору з 20.04.2017 р.

Однак, відповідач, відмовився розривати договір страхування, зазначивши, що з такою заявою може звернутись страхувальник лише в особі ПАТ "Вектор Банк", а не уповноваженої особи Фонду гарантування на здійснення тимчасової адміністрації банку.

Указану відмову суд вважає протиправною з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду.

Відповідно до положень ст. 37 вказаного Закону Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій. На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Також у процедурі ліквідації частиною 1 ст. 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб передбачено, що Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, зокрема, повноваження органів управління банку; заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх; здійснює повноваження, що визначені частиною 2 статті 37 цього Закону та інше.

За таких обставин, уповноважена особа Фонду з дня початку процедури виведення неплатоспроможного банку з ринку набуває повноважень органів управління та контролю неплатоспроможного банку, тобто крім повноважень, визначених Законом, уповноважена особа Фонду здійснює повноваження керівництва банку, а відтак наділена правом укладення, зміни та розірвання договорів, має право підпису будь-яких договорів, інших документів від імені банку, як юридичної особи, а також відмови від цих договорів.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 15.05.2017 р. у справі № 16-1489цс16 та від 08.06.2016 р. у справі № 3-399гс16.

Таким чином, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ Вектор Банк правомірно діяла від імені ПАТ Вектор Банк , ініціюючи питання щодо припинення правідносин сторін за договором добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ № КИ-10/168, укладеного 23.11.2016 р., укладеного між ПАТ СК Еталон - Поліс та ПАТ Вектор Банк .

Також, як на підставу неможливості дострокового припинення договору страхування, відповідач послався на невірне застосування позивачем пункту 6.2 договору, у той же час, як потрібно застосувати п. 6.1 договору.

Так, відповідно до п. 6.1 договору страхування дія договору припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі: - закінчення строку дії договору; - виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі; - несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки; - ліквідації страхувальника; - ліквідації страховика; - прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним; - в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Отже, вказаний пункт містить загальні підстави припинення договору страхування, проте, розірвання договору в односторонньому порядку визначений та конкретизований саме пунктом 6.2 договору, яким правомірно скористався позивач.

Окремо необхідно зазначити, що здійснення відповідачем заходів щодо припинення договору страхування є його правом, яким він на свій розсуд, але у визначених законом (договором) межах, вправі скористатись з метою реалізації своєї господарської діяльності та на виконання своїх зобов'язань. Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб та завдати шкоди.

За загальним правилом (стаття 188 Господарського кодексу України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

За приписами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З урахуванням викладеного, зважаючи на встановлені у справі обставини, суд вважає, що позивач, діючи добросовісно та розумно, скористався своїм правом, передбаченим як договором, так і законом, повідомив відповідача про дострокове припинення договору страхування у встановленому цим договором порядку, у зв'язку з чим виконав усі умови договору та вимоги закону, необхідні для вчинення такої дії.

Відтак, суд приходить до висновку, що договір страхування припинив свою дію достроково, починаючи з 20.04.2017 р., у зв'язку з відмовою від нього страхувальника, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про повернення ПрАТ Страхова компанія "Еталон-Поліс" залишку страхових платежів за період, що залишився до закінчення дії договору, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що банк, вважаючи договір розірваним неодноразово звертався до ПрАТ Страхова компанія "Еталон-Поліс" з вимогами про повернення частини страхового платежу, що залишився у користуванні відповідача до закінчення строку договору у сумі 170 456,12 грн. (листи № 377 від 20.03.2017 р., № 1248 від 06.07.2017 р., № 1355 від 12.07.2017 р., № 1569 від 09.08.2017 р.). Однак, вказані вимоги залишились відповідачем без виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 997 ЦК України та ст. 28 Закону України Про страхування якщо страхувальник відмовився від договору страхування, страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення строку договору, з вирахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, та фактично здійснених страховиком страхових виплат.

Таку ж саму умову сторони погодили у п. 6.2.1 договору страхування.

Отже, беручи до уваги зазначені норми та той факт, що договір страхування припинив свою дію 20.04.2017 р., суд приходить до висновку, що вимога позивача про повернення відповідачем суми страхового платежу, що залишився у користуванні останнього внаслідок дострокового припинення договору, є правомірною.

Здійснивши вирахування нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, суд погоджується із розрахунком позивача, та вважає, що відповідач має повернути позивачу страховий платіж у сумі 170 456,12 грн., а тому позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, у разі задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-Поліс" про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати припиненим договір добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ № КИ-10/168 від 23.11.2016 р., укладений між Публічним акціонерним товариством "Вектор Банк" та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Еталон-Поліс", починаючи з 20.04.2017 р.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон-Поліс" (01034, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 4, ідентифікаційний код 31512057) на користь Публічного акціонерного товариства "Вектор Банк" (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 9, ідентифікаційний код 39037656) страховий платіж у сумі 170 456 (сто сімдесят тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. 12 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 156 (чотири тисячі сто п'ятдесят шість) грн. 84 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 4 грудня 2017 року.

Повний текст рішення підписаний 13 грудня 2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.