Рішення

від 12.12.2017 по справі 914/2138/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2017р. Справа № 914/2138/17

Суддя Запотічняк О.Д. при секретарі Думин В.Я.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства «ЛАРА» , м. Львів

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ДОРЛІДЕР» , Одеська обл., Комінтернівський р-н.

до відповідача-2: Приватного підприємства «І.Т.» , м. Львів

про стягнення 368 987, 32 грн.

В судове засідання з'явились:

Від позивача: ОСОБА_1- представник;

Від відповідача-1: ОСОБА_2 - представник;

Від відповідача-2: не з'явився;

Представникам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не надходило.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства «ЛАРА» до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ДОРЛІДЕР» та відповідача-2 Приватного підприємства «І.Т.» про стягнення 368 987, 32 грн.

Ухвалою від 19.10.2017 р. суд порушив провадження у справі та призначив розгляд справи на 06.11.2017 р.

Рух справи відображено в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

В судове засідання 23.11.2017р. з'явився представник позивача та представник відповідача-1.

Представник позивача через канцелярію суду подав заяву про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, а також заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості провести звірку взаєморозрахунків.

Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвали суду від 19.10.2017 р. не виконав.

Розгляд справи було відкладено на 12.12.2017 року.

В судове засідання 12.12.2017 року з'явились представники сторін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача 1 просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач 2 в судові засідання не з'являється, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

03 жовтня 2016 року між ПП ЛАРА , та ТзОВ Будівельна Компанія ДОРЛІДЕР було укладено Договір № 47 про надання послуг.

Предметом Договору, є зобов'язання Виконавця виконувати розвантажувальні роботи щебеню гранітного, відсіву з залізничних вагонів, які приходять на адресу як Виконавця, так і Замовника, на станції вказані Замовником, а також надання послуг по розкредитуванню вагонів та зберіганню вантажів під підвищеною колією на станціях. Замовник зобов'язався оплатити ці послуги.

В рамках виконання умов Договору про надання послуг № 47 від 03.10.2016 р. Позивачем було надано Відповідачу 1 послуги та виконано роботи на загальну суму 368 987,32 грн. що підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) ( а.с. 21-53 ) долученими до матеріалів справи , оригінали даних актів були оглянуті в судовому засіданні.

Зазначені послуги Відповідачем 1 не оплачені.

03 жовтня 2016 року між Позивачем та Приватним підприємством І. Т. (надалі -Відповідач 2) було укладено Договір поруки №47п (надалі - Договір поруки) строком дії до моменту припинення Договору про надання послуг №47.

Відповідно до п. 3.1 Договору поруки, Поручитель (Відповідач 2) зобов'язується солідарно відповідати перед Кредитором (Позивачем) за виконання Боржником (Відповідачем 1) своїх зобов'язань за Договором про надання послуг №47 від 03.10.2016 р.

В той же час, згідно з приписами пункту 4.1 Договору поруки, Кредитор не має права вимагати від Поручителя виконання зобов'язань за Боржника в частині оплати суми основного боргу, що виник на підставі Договору про надання послуг №47 від 03.10.2016 р.. на суму не більше 2 000,00 (дві тисячі гривень) грн.

При прийнятті рішення , суд виходив із наступного:

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов'язанням є таке правовідношення у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України, господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Як зазначено ч.І ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно п. 3.3 Договору про надання послуг №47 від 03.10.2016 р., оплата проводиться Замовником шляхом здійснення 100% попередньої оплати на рахунок Виконавця вартості виконаних Виконавцем робіт, яка визначається Виконавцем на підставі калькуляції та положень цього договору.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі.

За приписами, ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні божники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну ), відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

У відповідності до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Згідно п.4.1 Договору поруки, Кредитор не має права вимагати від Поручителя виконання зобов'язань за Боржника в частині оплати суми основного боргу, що виник на підставі Договору про надання послуг №47 від 03.10.2016 р.. на суму не більше 2 000,00 (дві тисячі гривень) грн.

Пунктом 3.3. Договору №47 від 03.10.2016р. передбачено, що оплата проводиться Замовником шляхом здійснення 100% попередньої оплати на рахунок Виконавця вартості виконаних Виконавцем робіт , яка визначається Виконавцем на підставі калькуляції та положень цього договору.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОРЛІДЕР" було проведено оплату за надані послуги, що підтверджується випискою з особового рахунку за 13.10.2016 року та платіжним дорученням № 373 від 13.10.2016 року на суму 100 000, 00 грн., платіжним дорученням № 1068 від 04.11.2016 року на суму 150 000,00 грн.,платіжне доручення №101 від 02.12.2016 року на суму 30 000,00 грн. в призначеннях платежу зазначено, що платежі здійснені за послуги по розвантаженню вагонів. Не заслуговує на увагу суду твердження позивача, що зазначені платежі зараховані по договорах про переведення боргу по договору б/н від 30.09.2016 року та договір №2 від 30.09.2017 року , оскільки платник сам визначив призначення платежу і зарахування отримувач коштів повинен проводити згідно призначень визначених в платіжних дорученнях.

Враховуючи , що за договором №47 від 03.10.2016 року у відповідача є наявна заборгованість в сумі 368 987,32 грн. станом на 18.10.2017 року, а з жовтня по грудень 2016 року відповідач провів оплату на суму 280 000,00 грн. , непогашеною залишилась сума 88 987,32 грн.

03 жовтня 2016 року між Позивачем та Приватним підприємством І. Т. (надалі -Відповідач 2) було укладено Договір поруки №47п (надалі - Договір поруки) строком дії до моменту припинення Договору про надання послуг №47 і поручитель взяв на себе зобов язання солідарно відповідати перед Кредитором (Позивачем) за виконання Боржником (Відповідачем 1) своїх зобов'язань за Договором про надання послуг №47 від 03.10.2016 р., однак на суму не більше 2 000,00 (дві тисячі гривень) грн.(пункт 4.1 Договору поруки ).

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в 88 987,32 грн. із яких 86987,32 грн. підлягає до стягнення із відповідача № 1 та 2000,00 грн. підлягає до стягнення із відповідача №2 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Статтею 4 3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки спір виник з вини відповідача №1, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на останнього.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 599, 610, 612, 614, 625, 626, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 230, 231 ГК України та ст.ст. 4-3, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 60, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ДОРЛІДЕР» , Одеська обл., Комінтернівський р-н. 21 -й км Старокиївського шосе 30 А

(ідентифікаційний код 37468590) на користь Приватного підприємства «ЛАРА» , м. Львів,вул. Шпитальна 26/8(ідентифікаційний код 22332240) 86987,32 грн. та 1334,81 грн. судового збору .

3.Стягнути з Приватного підприємства І.Т .м.Львів, вул..Наукова 94/11

(ідентифікаційний код 20767399) на користь Приватного підприємства «ЛАРА» , м. Львів,вул. Шпитальна 26/8(ідентифікаційний код 22332240) 2000,00 грн.

4.В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5.Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

6.Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2017р.

Суддя Запотічняк О.Д.