Рішення

від 14.12.2017 по справі 916/2700/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2017 р.Справа № 916/2700/17

Позивач: Одеська міська рада

Відповідач: Громадська організація автостоянка „Вега»

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Департамент комунальної власності Одеської міської ради

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Київська районна адміністрація виконавчого комітету Одеської міської ради

Про: про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку

Суддя Демешин О. А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність, Голотенко А,М. - голова правління

третя особа позивача: не з`явивися

третя особа відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Одеська міська рада (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Громадської організації автостоянка „Вега» (далі - Відповідач) про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога: (між вулицями Офіцерська та Академіка Гамалія), орієнтованою площею 3580 кв.м., шляхом: демонтажу 112 паркувальних місць з навісами та диспетчерського пункту (не капітальна споруда площею 4 кв.м.); шляхом знесення диспетчерського пункту (капітальна споруда площею приблизно 12 кв.м.) та повернути земельну ділянку, орієнтованою площею 3580 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога (між вулицями Офіцерська та Академіка Гамалія) територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради.

28.11.2017 року суд залучив до участі у справі, в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент комунальної власності Одеської міської ради та в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Київську районну адміністрацію виконавчого комітету Одеської міської ради.

Відповідач звернувся до суду із клопотанням та відзивом на позов про застосування строків позовної давності та відмовити з цієї підстави в позові.

В С Т А Н О В И В :

14.08.2017 р. Відділом самоврядного контролю за використанням і охороною земель та дотриманням земельного законодавства департаменту комунальної власності Одеської міської ради складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 000791, яким встановлень, що на підставі свідоцтва про реєстрацію громадського об'єднання від 11.01.2001 р. № 917, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради, зареєстрована ГО „Автостоянка „Вега» , яка розташована на земельній ділянці орієнтованою площею 3580 кв.м. у м. Одесі по вул. Люстдорфська дорога (між вулицями Офіцерська та Академіка Гамалія). Документи, які підтверджують право власності чи користування зазначеною земельною ділянкою у ГО „Автостоянка „Вега» відсутні.

Також, згідно з листом Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 05.10.2017 № 1960/01-11 за результатами комісійного обстеження, проведеного 04.10.2017 року співробітниками Київської районної адміністрації Одеської міської ради, представниками департаменту - комунальної власності Одеської міської ради та представниками КП „Одестранспарксервіс» , встановлено, що „Автостоянка „Вега» займає площу 3580 кв.м., на території автостоянки розміщено приблизно 112 паркувальних місць з навісами (тимчасовими спорудами). Також на території автостоянки розміщено два диспетчерських пункти, капітальна споруда та не капітальна споруда, орієнтовною площею приблизно 12кв.м та 4кв.м, відповідно.

Одеська міська рада є власником вищевказаної земельної ділянки, оскільки спірна земельна ділянка розташована в межах м. Одеси.

Так, Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06 вересня 2012 року № 5245-УІ внесено зміни, зокрема, до ст. 83 Земельного кодексу України та встановлено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначених законом приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до ст. 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ст. 12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема:

б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України, визначені підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності.

Виходячи з положень наведених норм законодавства, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

На сьогоднішній день чинним законодавством визначено такі форми користування земельними ділянками як:

постійне користування, яке відповідно до статті 92 Земельного кодексу України може набуватися лише державними та комунальними підприємствами, громадськими організаціями інвалідів України, їх підприємствами, об'єднаннями, установами та організаціями, релігійними організаціями України, а також публічними акціонерними товариствами залізничного транспорту загального користування, до яких позивач не відноситься;

користування на умовах оренди, ш;о передбачає укладання відповідного договору оренди із органом, уповноваженими розпоряджатися відповідними земельними ділянками.

Згідно з ч. 1 ст. 122 Земельного Кодексу України сільські, селищі, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування ізземель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною 1 ст. 124 Земельного Кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, ш;о перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» обов'язковою умовою фактичнбі'6 використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Крім того, відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

При цьому, згідно з положеннями статті 126 вказаного Кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , яка є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, відповідно до наведених вимог закону обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку та державної реєстрації майнового права на неї, а відсутність у цієї особи на час прийняття судом рішення таких документів є самовільним зайняттям вказаної земельної ділянки.

Так, статтею 1 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель» встановлено, що самовільним зайняттям земельної ділянки - є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Отже, ГО „Автостоянка „Вега» (відповідач по справі) використовує вищезазначену земельну ділянку без документів, які підтверджують право власності чи право користування.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, що Одеською міською радою приймалось рішення у відповідності до ст. 12 Земельного кодексу України та п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні» стосовно надання ГО „Автостоянка „Вега» у власність чи у користування земельної ділянки, орієнтованою площею 3580 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога (між вулицями Офіцерська та Академіка Гамалія).

Статтею 211 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельних ділянок.

Також законом може бути встановлено відповідальність і за інші порушення земельного законодавства.

Виходячи з приписів ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і - відшкодування завданих збитків.

Також ст. 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, викладені у клопотанні про застосуванні строків позовної давності та у відзиві на позов обґрунтованими, оскільки в даному випадку вирішення спору залежить не від того, коли відповідач самовільно зайняв земельну ділянку, а від того, що на момент розгляду справи у відповідача у будь-якому випадку відсутні правовстановлюючі документи на право користування земельною ділянкою і правопорушення триває, що унеможливлює застосування строків позовної давності.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Зобов'язати Громадську організацію „Автостоянка „Вега» (65113, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 25916190) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога: (між вулицями Офіцерська та Академіка Гамалія), орієнтованою площею 3580 кв.м., на користь Одеської міської рада (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691) шляхом демонтажу 112 паркувальних місць з навісами, диспетчерського пункту (не капітальна споруда площею 4 кв.м.) та диспетчерського пункту (капітальна споруда площею приблизно 12 кв.м.).

3 . Зобов'язати Громадську організацію „Автостоянка „Вега» (65113, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 25916190) повернути земельну ділянку, орієнтованою площею 3580 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога (між вулицями Офіцерська та Академіка Гамалія) територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код ЄДРПОУ 26597691).

4. Стягнути з Громадської організації „Автостоянка „Вега» (65113, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 25916190) на користь Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1, код 26302537, банк ГУДКСУ в Одеській області, код банку 828011, р/р 35411001034995) 4800 гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України..

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14 грудня 2017 р.

Суддя О.А. Демешин