Постанова

від 12.12.2017 по справі 925/1025/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2017 р. Справа№ 925/1025/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Жук Г.А.

Мартюк А.І.

секретар Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Хлабистін Д.М. - дов. № 1779 від 26.10.2017

від відповідача Пятін Є.В. - дов. № 42 від 04.10.2017

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Меркс

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 19.10.2017 (суддя Єфіменко В.В.)

у справі № 925/1025/17

за позовом Публічного акціонерного товариства Українська залізниця

в особі регіональної філії Придніпровська залізниця

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Меркс

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 19.10.2017 у справі № 925/1025/17 позов задоволено повністю. Стягнуто 60 065, 00 грн. штрафу та 1 600, 00 грн. витрат по сплаті судового збору з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Меркс на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця .

Не погодившись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив змінити, зменшивши розмір присудженого штрафу з 60 065, 00 грн. до 12 013, 00 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням приписів матеріального та процесуального права. За твердженнями апелянта, допущена ним помилка (описка, неточність) при зазначенні адреси одержувача в електронно-перевізному документі була ним негайно виправлена та не потягла для позивача жодних несприятливих наслідків, зокрема у вигляді збитків. На переконання апелянта, присуджена до стягнення сума штрафу є надмірно великою, неспіврозмірною із суттю допущеного господарського правопорушення та його наслідками, а тому при вирішенні даного спору суд першої інстанції з власної ініціативи повинен був зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу до 12 013, 00 грн. (один розмір провізної плати). Разом з тим, апелянт був позбавлений можливості взяти участь у розгляді даної справи місцевим судом, відтак вважає, що апеляційний суд не позбавлений права на зменшення штрафу на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу № 925/1025/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді Кропивна Л.В., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження у визначеному складі суду, розгляд справи призначено на 12.12.2017.

В зв'язку з перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці, 12.12.2017 системою автоматизованого розподілу проведено заміну цього судді й згідно протоколу автоматичної зміни складу суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді Жук Г.А., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Меркс у справі № 925/1025/17 прийнято до провадження у визначеному складі суду.

В судове засідання апеляційної інстанції з'явились представники сторін, представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, оскаржуване рішення змінити, зменшивши розмір присудженого штрафу з 60 065, 00 грн. до 12 013, 00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції доводи апеляційної скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, відтак оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі регіональної філії Придніпровська залізниця звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Меркс про стягнення 60 065, 00 грн. штрафу за неправильно зазначену адресу вантажоодержувача при відправленні вантажу вагоном № 66243619 на підставі накладної № 41558537, яке було здійснено відповідачем у лютому 2017 зі станції Черкаси Одеської залізниці на станцію Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - Публічне акціонерне товариство Інтерпайп Дніпропетровський втормет . В обґрунтування свої вимог зазначило про допущені відповідачем порушення під час перевезення вантажу - невірне зазначення адреси вантажоодержувача в залізничній накладній № 41558537, що на підставі ст.ст. 24, 118, 122 Статуту Залізниць України є підставою для нарахування штрафу, про стягнення якого й заявлено позивачем.

Як встановлено матеріалами справи, в лютому 2017 із станції Черкаси Одеської залізниці відповідач здійснив відправлення вантажу вагоном № 66243619, оформлене накладною № 41558537, на станцію Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - Публічне акціонерне товариство Інтерпайп Дніпропетровський втормет (а.с. 9) .

На вищезгадане відправлення відправник надав станції навантаження Черкаси Одеської залізниці накладну, в якій в графі 4 Одержувач та графі 5 Код одержувача зазначено: ПАО Інтерпайп Дніпропетровський втормет - 450605 (а.с. 9).

14.02.2017 по прибутті вагонної відправки №41558537 на станцію призначення Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці виявлено, що адреса одержувача, зазначена відправником у накладній, не відповідає адресі ПАТ Інтерпайп Дніпропетровський втормет .

15.02.2017 станцією призначення Нижньодніпровськ на станцію відправлення Черкаси було відправлено телеграму № НР 33 про невірно зазначену адресу в накладній № 41558537 (а.с. 11).

15.02.2017 із станції відправлення Черкаси на станцію призначення Нижньодніпровськ надійшла телеграма-відповідь №НР 177 щодо виправлення адреси одержувача у накладній №41558537 (а.с. 11).

На підставі телеграми-відповіді № HP 177 від 15.02.2017 та листа ТОВ Фірма Меркс від 15.02.2017, на станції призначення Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці у накладній №41558537 зроблено виправлення адреси одержувача на вірну: з 450605 на 49124 , м. Дніпро, вул. Липова, 1 (а.с. 12).

Факт неправильного зазначення відправником адреси одержувача вантажу підтверджується наявним в матеріалах справи Актом загальної форми №898 від 14.02.2017 (а.с. 10).

В результаті виявленого неправильного зазначення ТОВ Фірма Меркс адреси вантажоодержувача у вищезгаданій накладній, позивач на підставі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України нарахував відповідачеві штраф в розмірі 60 065, 00 грн.

За приписами ч. 5 ст. 307 ГК України, яка кореспондується з вимогами ч. 4 ст. 909 та ч. 1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Відправники на підставі ст. 23, 24 Статуту залізниць повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

За приписами п.1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 за № 863/5084 (далі - Правила) на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною в додатку 1 до Правил.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем (п. 1.2 Правил).

Положеннями п. 5.5 Правил передбачено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф на підставі ст. 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта згідно ст. 122 Статуту залізниць стягується штраф у розмірі, передбаченому ст. 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, за неправильне зазначення його найменування або властивостей, з відправника крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Учасники господарських відносин згідно ст. 216 ГК України несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції ( ч.2 ст. 217 ГК України).

За приписами статей 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов'язань, зазначених у частині другій цієї статті.

Отже законодавець чітко встановив правило, що штрафні санкції можуть стягуватися у разі, якщо учасником господарських відносин допущене порушення правил здійснення господарської діяльності, за яке законом встановлена відповідальність.

Пунктами 6.1, 6.2 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.200 № 04-5/601 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею роз'яснено, що підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту.

Застосовуючи приписи ст.ст. 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Відповідно до п. 12 листа Вищого господарського суду України від 21.05.201 № 01-06/662/2014 Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про залізничні перевезення (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку) за всю сукупність неправильних, неточних або неповних відомостей, зазначених у конкретній накладній, до вантажовідправника може бути застосовано лише один п'ятикратний розмір штрафу, як це передбачено ст. 118, 122 Статуту залізниць України (постанова ВГСУ від 16.05.2013 у справі № 5017/2133/2012).

Посилання відповідача (апелянта) на необхідність зменшення розміру штрафу, сума якого, на його думку, є надмірно великою, неспіврозмірною із суттю допущеного господарського правопорушення та його наслідками, а також в зв'язку із скрутним фінансовим становищем апелянта, апеляційним судом не приймаються.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Господарський суд, приймаючи рішення, на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Положеннями п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції встановлено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, відповідач (апелянт) не надав суду жодних належних та допустимих доказів невідповідності розміру нарахованого за порушення Правил оформлення перевізних документів штрафу наслідкам порушення та інших обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.

Одне лише посилання на тяжке майнове та фінансове становище підприємства також не є підставою для зменшення розміру штрафних санкцій.

З огляду на неправильне зазначення відправником (відповідачем) у лютому місяці 2017 адреси/коду вантаджоодержувача при відправленні вантажу вагоном № 66243619 на підставі накладної № 41558537, яке було здійснено відповідачем зі станції Черкаси Одеської залізниці на станцію Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці, що є порушенням Правил оформлення перевізних документів, апеляційний суд дійшов висновку про правомірність висновків місцевого господарського суду щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача 60 065, 00 грн. штрафу згідно ст. 118, 122 Статуту залізниць.

Доводи апелянта (відповідача) з приводу порушення судом першої інстанції вимог матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Меркс залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 19.10.2017 у справі № 925/1025/17 - без змін.

Матеріали справи № 925/1025/17 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді Г.А. Жук

А.І. Мартюк