Постанова

від 12.12.2017 по справі 924/774/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2017 р. Справа № 924/774/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Демидюк О.О. ,

судді Павлюк І. Ю.

при секретарі судового засідання Соколовській О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (представник за довір. №01-20/330 від 10.07.2017р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" на рішення господарського суду Хмельницької області від 01.11.17 р. у справі № 924/774/17 (суддя Виноградова В.В.)

за позовом Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт"

до Приватного підприємства "Виробнича торгівельна компанія "Дельфін"

про стягнення 17136,96 грн. пені, 6555,12 грн. штрафу

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 підприємство "Маріупольський морський торговельний порт" звернулося до відповідача з позовом про стягнення 17136,96 грн. пені та 6555,12 грн. штрафу нарахованих за непоставку товару згідно заявки відповідно до договору поставки №27-7/16/161 від 24.05.2016 р.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 01.11.2017р. у справі №924/774/17 у задоволенні позову Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" до Приватного підприємства "Виробнича торгівельна компанія "Дельфін" про стягнення 17136,96 грн. пені, 6555,12 грн. штрафу відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач ОСОБА_2 підприємство "Маріупольський морський торговельний порт" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник заначає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що в порушення умов п. 2.1 договору поставки №27-7/16/161 від 24.05.2016р., товар позивачу відповідачем не поставлявся. При цьому судом першої інстанції не враховано, що позивачем належним чином виконані умови вказаного договору щодо надіслання письмової заявки на поставку товару, яка містить асортимент, обсяги та ціну поставки товару. Також скаржник посилається на п. 1.7 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

В судому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, наведених у ній.

Відповідач не забезпечив явку представника у судове засідання. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

11.12.2017р. на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги на іншу дату у зв'язку із тим, що підприємство не отримало копії апеляційної скарги у даній справі, а тому не мало змоги підготувати відзив на апеляційну скаргу.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження юридичної особи Приватне підприємство "Виробнича торгівельна компанія "Дельфін": 30100, АДРЕСА_1 /а.с. 32/.

Із матеріалів апеляційної скарги вбачається, що копія апеляційної скарги направлена відповідачу на вказану адресу, що підтверджується поштовим чеком та описом вкладення у лист /а.с. 127, 129/.

Таким чином, ОСОБА_2 підприємство "Маріупольський морський торговельний порт", відповідно до вимог процесуального законодавства, направило на адресу відповідача копію апеляційної скарги.

Колегія суддів зазначає, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Оскільки явка учасників провадження у справі не визнавалась обов'язковою, додаткові докази судом не витребовувалися, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 24.05.2016 р. між державним підприємством "Маріупольський морський торговельний порт" (покупець) та приватним підприємством "Виробнича торгівельна компанія "Дельфін" (постачальник) укладено договір поставки №27-7/16/161 (далі - договір) /а.с. 10/.

Згідно п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити на склад покупця, а покупець прийняти та оплатити нову, не експлуатовану промислову продукцію (товар), в кількості та за цінами, які вказані в додатку №1 до даного договору, що є невід'ємною частиною даного договору.

За умовами п.1.2 договору постачальник зобов'язується поставити товар власним/найманим транспортом, за свій рахунок, та з оформленням первинних документів на умовах поставки DDP, що відповідають міжнародним правилам інтерпретації комерційних термінів "ІНКОТЕРМС" у редакції 2010 року.

У п. 2.1 договору сторони узгодили, що поставка товару здійснюється партіями, в залежності від потреби, впродовж дії договору, протягом 14 робочих днів з моменту надання письмової заявки постачальнику, якщо інше не обговорено в додатку окремо.

Датою поставки згідно з п. 2.2 договору вважається дата прийняття товару на складі покупця.

Сума договору становить 118790,85 грн. без урахування ПДВ (п. 4.1 договору).

У п. 4.3 договору зазначено, що покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок постачальника протягом 30 банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця та на підставі оригіналу рахунку.

Відповідно до п. 5.2 договору за непоставку, несвоєчасну поставку або недопоставку товару постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі 0,1% від вартості непоставленого, несвоєчасно поставленого або недопоставленого товару за кожний день прострочення поставки, а за прострочення більше 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної суми.

Договір набирає сили з дати підписання і діє 12 місяців, а в частині обов'язків, що виникли в період даного договору і відповідальності за їхнє виконання, до повного їхнього виконання, проведеного належним чином, і за вимогою кредитора відшкодування нанесених збитків і сплати неустойки (п. 8.1 договору).

До договору сторонами складено додаток №1 - специфікацію №1 від 24.05.2016 р., в якій визначено найменування, одиницю виміру, кількість, ціну та загальну вартість товару. Всього 13-ть найменувань товару, на загальну суму 118790,85 грн.

Договір, специфікація №1 до договору підписані представниками сторін, скріплені відтисками їх печаток.

Позивачем складено заявку від 23.08.2016 р. №20/9-2054, адресовану відповідачу, на підставі договору щодо поставки товару на орієнтовну суму 93644,57 грн. та направлено її відповідачу, що підтверджується копією реєстру рекомендованої кореспонденції від 23.08.2016 р., у якому міститься інформація про лист, адресований ОСОБА_3 (№8751001656729), та фіскального чека відділення зв'язку від 23.08.2016 р. про направлення групи рекомендованих листів.

Відповідно до даних сервісу УДППЗ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення за номером (штрихкодовим ідентифікатором) 8751001656729, відправлене 23.08.2016 р., повернуте за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання 04.10.2016 р. /а.с. 15-16/.

Позивачем направлено відповідачу претензію від 23.02.2017 р. №16/П з розрахунком санкцій, у якій позивач пропонував відповідачу поставити необхідний товар та сплатити нараховані штрафні санкції на загальну суму 17605,18 грн. /а.с. 19/.

Також позивачем направлено відповідачу лист від 20.04.2017 р. №28-15/15, в якому позивач зазначив, що відповідач прийняті на себе зобов'язання за договором №27-7/16/161 від 24.05.2016р. шляхом сплати нарахованих штрафних санкцій не виконав, а тому вимагає виконання взятих на себе зобов'язань та сплатити нараховані штрафні санкції на загальну суму 17605,18 грн. протягом 7 днів від дня отримання цього листа /а.с. 47/.

У відповідь на вищезазначені претензію та лист відповідач повідомив, що заявки на поставку продукції №20/9-2054 від 23.08.2016 р., на яку посилається позивач, фактично не отримував /а.с.49/. Однак, відповідач доказів направлення такого листа позивачу не надав.

У зв'язку з тим, що відповідач не поставив замовлений позивачем згідно заявки товар у визначений договором №27-7/16/161 від 24.05.2016 р. строк, позивач просить стягнути з відповідача 17136,96 грн. пені та 6555,12 грн. штрафу.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.ч. 1, 2 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

На підставі договору №27-7/16/161 від 25.04.2016 р. між ОСОБА_2 підприємством "Маріупольський морський торговельний порт" та Приватним підприємством "Виробнича торгівельна компанія "Дельфін" виникли правовідносини з поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму ( ч.1 ст. 265 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 662 ЦК України покладає на продавця обов'язок передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

При цьому, згідно зі ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Пунтом 2.1 договору поставки передбачено, що поставка товару здійснюється партіями, в залежності від потреби, протягом 14 робочих днів з моменту надання письмової заявки постачальнику.

Тобто обов'язок постачальника здійснити поставку товару виникає на підставі наданої останньому замовником письмової заявки, у якій покупцем має бути визначено асортимент, кількість товару, що підлягає поставці відповідачем. При цьому умовами договору поставки не визначено конкретного способу надання позивачем письмової заявки.

Як зазначалося вище, позивачем складено письмову заявку від 23.08.2016р. №20/9-2054, адресовану відповідачу, на підставі договору щодо поставки товару на орієнтовну суму 93644,57 грн. та направлено її відповідачу, що підтверджується копією реєстру рекомендованої кореспонденції від 23.08.2016 р. Однак, вказана письмова заявка відповідачем не була отримана у зв'язку із тим, що поштове відправлення було повернуте за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання 04.10.2016 р. /а.с. 17/.

Колегія суддів зазначає, що письмову заявку від 23.08.2016р. №20/9-2054 було направлено на адресу місцезнаходження юридичної особи Приватного підприємства "Виробнича торгівельна компанія "Дельфін": 30100, АДРЕСА_1. Вказана адреса зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Така ж адреса вказана у договорі поставки.

Тобто, ДП "Маріупольський морський торговельний порт" належним чином виконано умови п. 2.1 договору поставки, а саме надано письмову заявку постачальнику.

Таким чином, колегія суддів, враховуючи, що умовами договору передбачена необхідность надання позивачем відповідачу письмової заявки на поставку товару як передумови здійснення поставки та надіслання такої письмової заявки відповідачу за належною адресою, вважає, що позивачем було вжито усіх заходів, необхідних для належного надання відповідачу письмової заявки.

Посилання відповідача на неотримання письмової заявки на поставку товару не спростовує факту належного виконання позивачем умов договору поставки, а саме надання позивачем відповідачу письмової заявки на поставку товару. При цьому, колегія суддів вважає, що неотримання у відділенні УДППЗ "Укрпошта" письмової заявки на отримання товару, свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків.

Відслідкування відправки та отримання поштової кореспонденції є внутрішньою справою скажника. В даному випадку ризик наслідків невиконання зобов'язання за договором поставки покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, у відповідача відповідно до п.2.1 договору поставки виник обов'язок з поставки товару у кількості та асортименті згідно письмової заявки ДП "Маріупольський морський торговельний порт" від 23.08.2016р.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на п. 1.7 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", оскільки положення п. 1.7 стосуються надіслання вимоги у грошових зобов'язаннях, в той час як передбачена п. 2.1. договору заявка стосувалась замовлення поставки продукції, а не вимоги про сплату коштів.

Враховуючи, що у відповідача відповідно до п.2.1 договору поставки виник обов'язок з поставки товару у кількості та асортименті згідно письмової заявки ДП "Маріупольський морський торговельний порт" від 23.08.2016р., позивач нарахував пеню та штрафні санкції за непоставку партії товару, а саме 17136,96 грн. пені за період з 26.10.2016р. по 26.04.2017р. та 6555,12 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п. 2.1 договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється партіями, в залежності від потреби, упродовж дії договору, протягом 14 робочих днів з моменту надання письмової заявки постачальнику, якщо інше не обговорено в додатку окремо.

Пунктом 5.2 договору поставки передбачено відповідальність відповідача за непоставку, несвоєчасну поставку або недопоставку товару, зокрема, сплату покупцеві пені в розмірі 0,1% від вартості непоставленого, несвоєчасно поставленого або недопоставленого товару за кожний день прострочення поставки, а за прострочення більше 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вказаної суми.

Положеннями ст. 230 ГПК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені та 7 % штрафу колегія суддів дійшла висновку про його обґрунтованість, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 17136,96 грн. пені за період з 26.10.2016р. по 26.04.2017р. та 6555,12 грн. штрафу нарахованих за непоставку товару згідно заявки відповідно до договору поставки №27-7/16/161 від 24.05.2016 р. є підставною.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 17136,96 грн. пені та 6555,12 грн. штрафу підлягають задоволенню.

Таким чином, доводи позивача, викладені у апеляційній скарзі, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом не повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. За таких обставин вбачаються підстави, визначені ст. 104 ГПК України, для скасування рішення місцевого господарського суду.

В силу приписів ст. 49 ГПК України витрати на судовий збір за подання позову та апеляційної скарги покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову та апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99,101,103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу позивача - Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" на рішення господарського суду Хмельницької області від 01.11.17 р. у справі №924/774/17 задоволити.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 01.11.17 р. у справі №924/774/17 скасувати. Прийняти нове рішення. Позов задоволити.

Стягнути з Приватного підприємства "Виробнича торгівельна компанія "Дельфін" (30100, АДРЕСА_2; код ЄДРПОУ 35261034) на користь Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 99; код ЄДРПОУ 01125755) 17136, 96 грн. пені та 6555,12 грн. штрафу.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Виробнича торгівельна компанія "Дельфін" (30100, АДРЕСА_2; код ЄДРПОУ 35261034) на користь Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 99; код ЄДРПОУ 01125755) 1600,00 грн. витрат на судовий збір за подання позовної заяви.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Виробнича торгівельна компанія "Дельфін" (30100, АДРЕСА_2; код ЄДРПОУ 35261034) на користь Державного підприємства "Маріупольський морський торговельний порт" (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 99; код ЄДРПОУ 01125755) 1760,00 грн. витрат на судовий збір за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити господарському суду Хмельницької області.

5. Справу №924/774/17 повернути до господарського суду Хмельницької області.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Павлюк І. Ю.