Постанова

від 05.12.2017 по справі 925/62/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2017 р. Справа№ 925/62/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі:

за участю представників сторін:

від позивача: Цимбал В.П. (дов. № 01.02/124 від 13.11.2017 р.); Матвійчук Г.Г. (дов. № 01.02/125 від 13.11.2017 р.);

від відповідача : Хмара В.І. - керівник; Куць М.М. (дов. від 28.09.2017 р.);

від третьої особи: Хмара В.І. - керівник; Куць М.М. (дов. від 28.09.2017 р.);

розглянувши апеляційну скаргу Виконавчого комітету Драбівської селищної ради

на рішення господарського суду Черкаської області від 17.05.2017р.

по справі № 925/62/17 (суддя Грачов В.М.)

за позовом комунального підприємства "Драбівське виробниче управління житлово-комунального господарства"

до Виконавчого комітету Драбівської селищної ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Драбівська селищна рада

про стягнення 834 281,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року комунальне підприємство "Драбівське виробниче управління житлово-комунального господарства" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Драбівської селищної ради про стягнення 834 281,00 грн. збитків у виді упущеної вигоди, які виникли внаслідок різниці між встановленим відповідачем розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами позивача на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення населенню за період 2014 - 1 півріччя 2016 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.03.2017 року замінено первісного відповідача - Драбівську селищну раду на належного відповідача - виконавчий комітет Драбівської селищної ради, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Драбівську селищну раду.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 17.05.2017 р. у справі № 925/62/17 позов комунального підприємства "Драбівське виробниче управління житлово-комунального господарства" задоволено повністю: стягнуто з Виконавчого комітету Драбівської селищної ради на користь Комунального підприємства "Драбівське виробниче управління житлово-комунального господарства" 834 281, 00 грн. різниці між затвердженими цінами/тарифами на централізоване водопостачання та водовідведення селища та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво за період 2014 - перше півріччя 2016 року.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що зобов'язання відповідача відшкодувати позивачу різницю між затвердженими цінами/тарифами на централізоване водопостачання та водовідведення селища та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво встановлене нормою ч. 4 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-IV, у зв'язку з чим спірну вимогу позивача про стягнення суми коштів у розмірі 834 281,00 грн. суд першої інстанції визнав обґрунтованою і доказаною.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, виконавчий комітет Драбівської селищної ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 17.05.2017 р. у справі № 925/62/17 та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказав на те, що позивачем не було надано достатніх доказів та підстав для відшкодування виконавчим комітетом Драбівської селищної ради заборгованості різниці між встановленим розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення населенню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.09.2017 р. апеляційну скаргу виконавчого комітету Драбівської селищної ради прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 925/62/17.

13.11.2017 р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.

В судовому засіданні 05.12.2017 р. представники відповідача та третьої особи підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати.

В судовому засіданні 05.12.2017 р. представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, а рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, комунальне підприємство "Драбівське виробниче управління житлово-комунального господарства" є підприємством, основним видом діяльності якого є забір, очищення та постачання води.

Рішенням Драбівської районної ради від 22.09.2011 року № 9-2/VІ було затверджено тимчасові тарифи на послуги, що надаються комунальним підприємством "Драбівське ВУЖКГ". Згідно з підпунктами 1.1., 1.2. пункту 1 цього рішення, затверджено тарифи на послуги з централізованого водовідведення і водопостачання (додатки №№ 1 і 2) на три групи споживачів: населення; бюджетні організації; інші споживачі (т. 1 а.с. 50-52).

Відповідно до рішень Драбівської районної ради від 22.09.2011 № 9-4/VІ, Драбівської селищної ради від 06.10.2011 № 11-1/VІ комунальне підприємство "Драбівське ВУЖКГ" було, відповідно, передане із районної комунальної власності і прийняте до комунальної власності територіальної громади смт. Драбів (т. 1 а.с. 128, 129).

19.09.2012 р. та 15.11.2012 р. позивач звертався до голови Драбівської селищної ради з пропозиціями затвердити тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення для трьох груп споживачів, до пропозицій були додані відповідні розрахунки (т. 1 а.с. 165, 162-164).

02.11.2012 р. Драбівська селищна рада листом повідомила позивача, що для розгляду звернення позивача рішенням Драбівської селищної ради від 17.10.2012 року № 27-25/VІ була створена тимчасова контрольна комісія, яка за результатами розгляду вирішила: подати пропозиції щодо зміни у тарифах по водопостачанню та водовідведенню до газети "Драбівщина" для громадського обговорення; винести питання щодо зміни вказаних тарифів на сесію Драбівської селищної ради лише після виготовлення та отримання ліцензії на централізоване водопостачання та водовідведення (т. 1 а.с. 161, 157-160).

11.02.2013 року Черкаською обласною державною адміністрацією позивачу була видана ліцензія серії АВ № 582563 на централізоване водопостачання та водовідведення (т. 1 а.с. 34).

Розпорядженням голови Драбівської селищної ради від 16.07.2014 року № 52 була утворена комісія з питань відшкодування різниці в тарифах по водопостачанню та водовідведенню по КП "Драбівське ВУЖКГ" за період 2011-перше півріччя 2014 року. Відповідно до протоколів засідань комісії № 1 від 21.07.2014 р., № 2 від 28.07.2014 р., комісією було виявлено заборгованість державного бюджету з різниці в тарифах по водопостачанню та водовідведенню по групі споживачів "населення" перед КП "Драбівське ВУЖКГ" в сумі 424 537,00 грн. За результатами розгляду висновку комісії виконавчим комітетом Драбівської селищної ради прийнято рішення від 06.08.2014 року № 89, яким рекомендовано сесії селищної ради виділити КП "Драбівське ВУЖКГ" дотації з вільних залишків місцевого бюджету в сумі 70,0 тис. грн. на погашення заборгованості, зобов'язано начальника КП "Драбівське ВУЖКГ" у визначений термін розробити та подати для попереднього розгляду розрахунок економічно обґрунтованих тарифів по всіх видах житлово-комунальних послуг, що надаються комунальним підприємством (т. 2 а.с. 41-47).

22.01.2015 р. позивач звернувся до голови Драбівської селищної ради з пропозицією затвердити тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення для трьох груп споживачів, до пропозицій були додані відповідні розрахунки (т. 1 а.с. 45).

Листом від 10.02.2015 № 53 селищним головою за результатами попереднього розгляду було рекомендовано відкорегувати запропоновані тарифи в сторону зменшення (т. 1 а.с. 46).

З урахуванням викладених у листі пропозицій і рекомендацій позивач 26.02.2015 р. за вих. № 35 повторно звернувся до голови Драбівської селищної ради з пропозицією затвердити тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення для трьох груп споживачів, до пропозицій були додані додаткові розрахункові матеріали (т. 1 а.с. 47, 130-131).

Відповідно з рішенням виконавчого комітету Драбівської селищної ради від 27.02.2015 року № 18 за поданням начальника КП "Драбівське ВУЖКГ" затверджено тарифи на комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються споживачам КП "Драбівське ВУЖКГ", вирішено ввести їх дію з 01.03.2015 року. (том 1, а.с. 132-133)

Згідно з рішенням виконавчого комітету Драбівської селищної ради від 19.03.2015 року № 29 внесено зміни до рішення від 27.02.2015 року № 18 в частині дати введення в дію тарифів, вирішено ввести в дію тарифи з 10.04.2015 року (т. 1 а.с. 134).

Також, рішенням виконавчого комітету Драбівської селищної ради від 26.01.2017 року № 1 за поданням КП "Драбівське ВУЖКГ" затверджено скориговані тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, які були прийняті рішенням виконавчого комітету Драбівської селищної ради від 27.02.2015 року № 18, вирішено тарифи ввести в дію не раніше ніж за 15 днів після їх оприлюднення в засобах масової інформації (т. 1 а.с. 140-145).

Обґрунтовуючи поданий позов, позивач зазначає, що приведення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення до економічно обґрунтованого рівня є необхідним заходом для належного функціонування підприємств водопостачання та водовідведення, зокрема, для здійснення розрахунків за електроенергію, оплати податків та забезпечення споживачів якісними послугами та питною водою.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що зобов'язання відповідача відшкодувати позивачу різницю між затвердженими цінами/тарифами на централізоване водопостачання та водовідведення селища та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво встановлене нормою ч. 4 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-IV, у зв'язку з чим спірну вимогу позивача про стягнення суми коштів у розмірі 834281 грн. суд першої інстанції визнав обґрунтованою і доказаною.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачається, що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Пунктом 2 абзацу а) статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження, зокрема, встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Приписами ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" унормовано, що залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець має право розробляти і подавати на затвердження розрахунки щодо рівня цін/тарифів на житлово-комунальні послуги першої і другої групи (пункти 1 та 2 частини першої статті 14 цього Закону) в порядку, встановленому законодавством.

Частинами 1, 2 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України. Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

На виконання положень ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2011 р. № 869 затверджено Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, який визначає механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення та який застосовується під час установлення органами місцевого самоврядування (далі - уповноважені органи) тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку таких тарифів.

Згідно з п.п. 4, 5 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення здійснюється з урахуванням витрат за кожним видом ліцензованої діяльності, облік яких ведеться ліцензіатом окремо. Ліцензіат здійснює розподіл витрат між видами господарської діяльності, зокрема пов'язаних з централізованим водопостачанням та водовідведенням, в установленому законодавством порядку.

Відповідно до п. 10 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення здійснюється ліцензіатами відповідно до річних планів ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, у тому числі галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства з урахуванням основних особливостей технологічних процесів конкретного виробництва, техніко-економічних розрахунків, кошторисів з урахуванням ставок податків і зборів, цін на матеріальні ресурси та послуги у планованому періоді.

Річні плани ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення складаються окремо за видами такої діяльності (водопостачання, водовідведення) на підставі фактичних за останні п'ять років та прогнозованих обсягів централізованого водопостачання та водовідведення з урахуванням укладених із споживачами договорів та інших техніко-економічних факторів, зокрема: зміни обсягів централізованого водопостачання та водовідведення в результаті економічного розвитку населеного пункту; здійснення заходів щодо зменшення обсягу витрат на технологічні потреби у питній воді та її втрат у процесі виробництва і транспортування, оснащення приладами обліку використання водних ресурсів, виробництва та реалізації питної води, підвищення вимог щодо якості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення; удосконалення технологічних процесів підйому та/або подачі води, транспортування і очищення води і стічних вод у результаті автоматизації та механізації виробництва, заміни амортизованих мереж і обладнання, застосування енергозберігаючих технологій; підвищення рівня організації виробництва та поліпшення умов праці у зв'язку з удосконаленням операційно-виробничого планування, систем управління, поліпшенням матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності та вимог щодо економії паливно-енергетичних ресурсів. Річні плани ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення погоджуються в установленому законодавством порядку. (п. 11 Порядку)

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Драбівської районної ради від 22.09.2011 р. № 9-2/VІ було затверджено тимчасові тарифи на послуги, що надаються комунальним підприємством "Драбівське ВУЖКГ". Згідно з підпунктами 1.1., 1.2. пункту 1 цього рішення, затверджено тарифи на послуги з централізованого водовідведення і водопостачання (додатки №№ 1 і 2) на три групи споживачів: населення; бюджетні організації; інші споживачі.

В подальшому, рішенням виконавчого комітету Драбівської селищної ради від 27.02.2015 року № 18 за поданням КП "Драбівське ВУЖКГ" було затверджено тарифи на комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що надаються споживачам КП "Драбівське ВУЖКГ", вирішено ввести їх дію з 01.03.2015 року. Рішенням виконавчого комітету Драбівської селищної ради від 19.03.2015 року № 29 внесено зміни до рішення від 27.02.2015 року № 18 в частині дати введення в дію тарифів, вирішено ввести в дію тарифи з 10.04.2015 року.

Рішенням виконавчого комітету Драбівської селищної ради від 26.01.2017 року № 1 за поданням КП "Драбівське ВУЖКГ" було затверджено скориговані тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, які були прийняті рішенням виконавчого комітету Драбівської селищної ради від 27.02.2015 року № 18.

Згідно із ч. 10 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі зміни протягом строку дії цін/тарифів обсягу окремих складових економічно обґрунтованих витрат з причин, які не залежать від виконавця/виробника, зокрема, збільшення або зменшення податків і зборів, мінімальної заробітної плати, орендної плати та амортизаційних відрахувань, підвищення або зниження цін на паливно-енергетичні та інші матеріальні ресурси, виконавці/виробники проводять коригування встановлених цін/тарифів на житлово-комунальні послуги і подають на затвердження до органу, уповноваженого здійснювати встановлення таких цін/тарифів. При цьому перерахунок цін/тарифів може проводитися шляхом коригування лише тих складових структури цін/тарифів, за якими відбулися цінові зміни в бік збільшення або зменшення. При коригуванні додатково враховується компенсація втрат (або вилучення необґрунтовано отриманих прибутків) від застосування не скоригованої на зміну вартості окремих витрат ціни/тарифу в період до встановлення скоригованих цін/тарифів.

Спори щодо формування та встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вирішуються в судовому порядку (ч. 9 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Всі пропозиції позивача щодо зміни тарифів були прийняті Драбівською міською радою у формі прийнятих рішень про затвердження тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення. Рішення Драбівської міської ради про затвердження тарифів є чинними, позивачем у встановленому законом порядку не оскаржувались.

Крім того, позивачем не надано будь-яких доказів, які б підтверджували, що суми в різниці тарифах, які він пропонує, є економічно обґрунтованими для проведення коригування.

Також, колегія суддів вважає за можливе зазначити, що починаючи з 2006 року законами України „Про Державний бюджет України" на відповідний рік передбачались субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В пункті 23 ст. 14 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік встановлено, що у 2017 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами частини третьої статті 15, частини третьої статті 29 і частини третьої статті 30 Бюджетного кодексу України, спрямовуються на реалізацію програм та заходів, визначених частиною четвертою статті 30 Бюджетного кодексу України, а кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 11, 12 і 13 цього Закону, спрямовуються відповідно на: субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (за рахунок джерел, визначених пунктами 13 та 14 статті 11 цього Закону).

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг від 16.07.2015 р. Кабінет Міністрів України було зобов'язано до 1 липня 2017 року вжити заходів щодо відшкодування в повному обсязі різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органом місцевого самоврядування, до 1 січня 2016 року;

Кабінетом Міністрів протягом 2015-2017 років затверджувались порядки надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України № 332 від 18.05.2017 р. було затверджено порядок та умови надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1 порядку ці порядок та умови визначають механізм надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі - субвенція). Субвенція надається з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (далі - різниця між фактичною вартістю та тарифом), за рахунок джерел, зазначених у статті 31 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", та джерел наповнення спеціального фонду державного бюджету, визначених пунктами 13 і 14 статті 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", згідно з розподілом, наведеним у додатку 1.

Згідно пункту 3 Порядку підставою для проведення розрахунків з погашення різниці між фактичною вартістю та тарифом є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, надавали послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, централізованого водопостачання і водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості (без урахування пені, штрафних і фінансових санкцій) на дату укладення такого договору.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що перерахування субвенції здійснюється на суму різниці між фактичною вартістю та тарифом, що утворилася до 1 січня 2016 р. і не погашена на дату укладення договору про організацію взаєморозрахунків.

Таким чином, оскільки позивачем не було надано доказів на підтвердження укладення договору про організацію взаєморозрахунків, який відповідно до Порядку є підставою для їх проведення, судова колегія дійшла висновку про відсутність у відповідача підстав для погашення заборгованості. (Аналогічна позиція Верховного Суду України викладена у постанові від 19.08.2008 у справі №1/161).

Крім того, в період з 07.07.2017 р. по 15.08.2017 р. на виконання порядку та умов надання у 2017 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, відповідачу між головним управлінням державної казначейської служби України, департаментом фінансів Черкаської облдержадміністрації, фінансовим управлінням Драбівської райдержадміністрації, комунальним підприємством Драбівське виробниче управління житлово-комунального господарства було укладено низку договорів щодо відшкодування за рахунок субвенцій з державного бюджету на погашення різниці між фактичною вартістю, зокрема, водопостачання та водовідведення.

Таким чином, враховуючи, що відшкодування різниці між фактичною вартістю тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг здійснюється відповідно до порядку надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, який затверджується Кабінетом міністрів, у формі укладеного договору про організацію взаєморозрахунків, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення 834 281,00 грн. збитків у виді упущеної вигоди, які виникли внаслідок різниці між встановленим відповідачем розміром тарифів та економічно обґрунтованими витратами позивача на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення населенню за період 2014 - 1 півріччя 2016 року задоволенню не підлягають.

Місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення наведеного не врахував, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкове рішення.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Виконавчого комітету Драбівської селищної ради є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду Черкаської області від 17.05.2017 р. підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Драбівської селищної ради на рішення господарського суду Черкаської області від 17.05.2017 року у справі № 925/62/17 задовольнити.

Рішення господарського суду Черкаської області від 17.05.2017 року у справі № 925/62/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог комунального підприємства "Драбівське виробниче управління житлово-комунального господарства" відмовити повністю.

Стягнути з комунального підприємства "Драбівське виробниче управління житлово-комунального господарства", (ідентифікаційний код юридичної особи 03357056, 19800, Черкаська область, Драбівський район, селище міського типу Драбів, вул. Центральна, буд. 99) на користь виконавчого комітету Драбівської селищної ради (ідентифікаційний код юридичної особи 04407690, 19800, Черкаська область, Драбівський район, селище міського типу Драбів, вул. Гагаріна, буд. 17 ) судовий збір в розмірі 13 765,64 грн. витрат зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Черкаської області.

Матеріали справи № 925/62/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко