Постанова

від 13.12.2017 по справі 910/8296/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року Справа № 910/8296/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л., суддів:Губенко Н.М., Гольцової Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Пі Фармація" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 13.07.2017 у справі№ 910/8296/17 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ай Пі Фармація" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко"; 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К."; простягнення 680 394,54 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники:

- ТОВ "ФК "Європейське бюро реструктуризації" Сиротін Д.В.,

- ТОВ "Ай Пі Фармація" Бачинська А.Ю.,

- ТОВ "Фрам Ко" Беніцька В.І.,

- ТОВ "Медичний центр "М.Т.К." Атаманова Ю.Є.,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" (надалі - ТОВ "ФК "Європейське бюро реструктуризації" / позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Пі Фармація" (надалі - ТОВ "Ай Пі Фармація" / відповідач) та просило суд, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, стягнути з відповідача 660 000 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.07.2017 (суддя Мандриченко О.В. ), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 (головуючий суддя: Мартюк А.І., судді: Калатай Н.Ф., Зеленін В.О. ), позовні вимоги задоволено повністю: стягнуто з ТОВ "Ай Пі Фармація" на користь ТОВ "Фінансова компанія "Європейське бюро реструктуризації" 660 000 грн. заборгованості та 9 900 грн. витрат по сплаті судового збору.

ТОВ "Ай Пі Фармація", не погоджуючись із вказаними рішенням та постановою, звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення та постанову скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.11.2017 у складі колегії суддів: Барицька Т.Л. - доповідач, Козир Т.П., Губенко Н.М., касаційну скаргу ТОВ "Ай Пі Фармація" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 та на рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2017 у справі № 910/8296/17 прийнято до провадження; розгляд скарги призначений на 13.12.2017.

08.12.2017 до Вищого господарського суду України надійшли пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К." (надалі - ТОВ "Медичний центр "М.Т.К." / третя особа-2), в якому останнє просить суд касаційної інстанції задовольнити касаційну скаргу ТОВ "Ай Пі Фармація", оскаржувані постанову та рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

11.12.2017 через канцелярію Вищого господарського суду України надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрам Ко" - третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (надалі - ТОВ "Фрам Ко" / третя особа-1), за змістом яких заявник просить відмовити ТОВ "Ай Пі Фармація" в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову господарського суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 11.12.2017 № 08.03-04/6811 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/8296/17 у зв`язку з запланованою відпусткою судді Козир Т.П.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2017 у справі № 910/8296/17 визначено наступний склад колегії суддів: Барицька Т.Л. - головуючий (доповідач), Губенко Н.М., Гольцова Л.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.12.2017 у складі колегії суддів: Барицька Т.Л. - головуючий (доповідач), Губенко Н.М., Гольцова Л.А. касаційну скаргу ТОВ "Ай Пі Фармація" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 та на рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2017 у справі № 910/8296/17 прийнято до провадження.

12.12.2017 ТОВ "Фрам Ко" подано відзив на касаційну скаргу ТОВ "Ай Пі Фармація", в якому третя особа-1 просить скаргу залишити без задоволення, а прийняті у справі рішення та постанову - без змін.

Крім того, 12.12.2017 до Вищого господарського суду України від ТОВ "Ай Пі Фармація" надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи, яке судом задоволено та відповідні документи (копії постанов Вищого господарського суду України) приєднано до матеріалів справи.

Усіх учасників судового процесу належним чином було повідомлено про час та місце розгляду даної справи.

Ознайомившись з матеріалами та встановленими судами першої та апеляційної інстанції обставинами, перевіривши повноту їх встановлення та правильність надання їм юридичної оцінки, дотримання судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 18.11.2014 між ТОВ "Фрам Ко" (постачальник) та ТОВ "Ай Пі Фармація" (покупець) укладено договір поставки товару № 492 від 18.11.2014 (надалі - договір поставки), за умовами якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця лікарські засоби, вироби медичного призначення (медичні вироби), та інше (надалі - товар), а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2. договору поставки загальна кількість товару, що має бути поставлений, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна товару встановлюється сторонами в видаткових накладних. Видаткові накладні є специфікаціями та складають невід'ємну частину цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору поставка товару здійснюється шляхом доставки за адресою, вказаною покупцем або на умовах самовивозу.

Згідно з п. 4.1. договору поставки сторони визначили, що строк оплати товару, сума кожної поставки, вказуються у накладних. Розрахунки за товар здійснюються в безготівковій, або готівковій формі відповідно до законодавства (п. 4.2. договору поставки).

Даний договір набирає сили з моменту його підписання та діє до 31.12.2014. Якщо протягом 10 днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не виявила бажання його розірвати, то він вважається пролонгованим на наступний та кожний наступний рік (п. 8.1 договору поставки).

На виконання умов договору, ТОВ "Фрам Ко" за період з 21.02.2017 по 18.03.2017 було поставлено на адресу ТОВ "Ай Пі Фармація" товар (медичні вироби) на загальну суму 680 394,54 грн., що підтверджується копіями товарно-транспортних накладних за вказаний період. Товар було прийнято відповідачем без жодних зауважень щодо кількості та якості, про що свідчать підписи та штампи уповноважених осіб відповідача у зазначених товарно-транспортних накладних.

ТОВ "Ай Пі Фармація" належним чином та в повному обсязі свої грошові обов'язки за договором поставки не виконало, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість перед постачальником в сумі 680 394,54 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що 23.03.2017 між ТОВ "ФК "Європейське бюро реструктуризації" та ТОВ "Фрам Ко" було укладено договір надання послуги факторингу № Ф230317/4 (надалі - договір факторингу), за умовами якого ТОВ "ФК "Європейське бюро реструктуризації" зобов'язується передати грошові кошти в сумі 680 394,54 грн. у розпорядження клієнта - ТОВ "Фрам Ко" за плату, а клієнт - ТОВ "Фрам Ко" зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги за договором поставки товару № 492 від 18.11.2014 до ТОВ "Ай Пі Фармація" в розмірі 680 394,54 грн., далі - "сума відступленої грошової вимоги".

Відповідно до п. 2.1. договору факторингу детальна інформація про вимогу, строк та порядок відступлення вимоги, строки та умови проведення відповідних розрахунків між клієнтом і фактором визначені у додатку № 1 та додатку № 2 до цього договору.

Так, з додатку № 1 до договору факторингу вбачається, що ТОВ "Фрам Ко" передано ТОВ "ФК "Європейське бюро реструктуризації" право вимоги до боржника ТОВ "Ай Пі Фармація" за договором поставки товару № 492 від 18.11.2014 на суму 680 394,54 грн.

Договір факторингу вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін (п. 6.1 договору факторингу). Строк договору факторингу складає 1 рік та починає свій перебіг з моменту, визначеного у пункті 6.1 договору факторингу та закінчується 23.03.2018 (п. 6.2 договору факторингу).

Судами встановлено, що на виконання договору факторингу третя особа-1 передала позивачу товарно-транспортні накладні за період з 21.02.2017 по 18.03.2017, які підтверджують факт поставки товару відповідачу на суму 680 394,54 грн.

Позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення від 10.05.2017 № 23/03 про відступлення права вимоги за договором і з вимогою сплатити заборгованість у триденний строк з дати отримання вказаного повідомлення, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 11.05.2017.

Однак, ТОВ "Ай Пі Фармація" у визначений строк грошові кошти позивачу не перерахувало, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

В обґрунтування підстав позову, позивач посилався на те, що у нього виникло право вимоги до відповідача на суму 680 394,54 грн. за договором поставки №492 на підставі укладеного 23.03.2017 договору надання послуг факторингу № Ф230317/4 з ТОВ "Фрам Ко".

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що 02.01.2017 між ТОВ "Медичний центр "М.Т.К." та ТОВ "Фрам Ко" укладено договір постачання № 4/17, відповідно до якого ТОВ "Медичний центр "М.Т.К." зобов'язується поставити та передати у власність ТОВ "Фрам Ко" лікарські засоби, вироби медичного призначення, харчові продукти для спеціального дієтичного призначення, косметичні засоби у кількості, асортименті і по цінах згідно з накладними, а ТОВ "Фрам Ко" зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

При цьому, як було з'ясовано місцевим та апеляційним господарськими судами, станом на 14.04.2017 заборгованість ТОВ "Фрам Ко" перед ТОВ "Медичний центр "М.Т.К." за поставлений товар становила 7 654 172,37 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 27.03.2017 між ТОВ "Медичний центр "М.Т.К." та ТОВ "Ай Пі Фармація" укладено договір поруки, відповідно до якого ТОВ "Ай Пі Фармація" зобов'язується відповідати перед кредитором (ТОВ "Медичний центр "М.Т.К.") за виконання боржником (ТОВ "Фрам Ко") своїх зобов'язань за договором постачання № 4/17 від 02.01.2017 в сумі 660 000 грн.; у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за основним договором поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 2.3 договору поруки).

18.04.2017 ТОВ "Ай Пі Фармація" отримало вимогу ТОВ "Медичний центр "М.Т.К." про сплату коштів в сумі 660 000 грн. у відповідності до умов договору поруки.

У свою чергу, про надходження вказаної вимоги кредитора відповідачем було повідомлено боржника (ТОВ "Фрам Ко"/третю особу 1) листом від 20.04.2017.

21.04.2017 на виконання договору поруки та договору постачання поручителем ТОВ "Ай Пі Фармація" було сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "М.Т.К." 660 000 грн.

21.04.2017 відповідачем направлено на адресу третьої особи-1 - ТОВ "Фрам Ко" заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої ТОВ "Ай Пі Фармація" заявило про зарахування зустрічних однорідних вимог за договором поставки та договором поруки (договором постачання) на суму 660 000 грн., яка була 27.04.2017 отримана третьою особою-1.

У зв'язку з вищенаведеним, відповідач вважає, що зобов'язання щодо сплати коштів у сумі 660 000 грн. за договором поставки товару № 492 від 18.11.2014 виконані ним в повному обсязі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Господарські суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, дійшли висновку, що станом на 21.04.2017, яка є датою складання ТОВ "Ай Пі Фармація" заяви про зарахування зустрічних вимог з ТОВ "Фрам Ко" на суму 660 000 грн., останнє (ТОВ "Фрам Ко") вже не мало до зарахування з ТОВ "Ай Пі Фармація" грошових вимог у зобов'язанні за договором поставки товару № 492 від 18.11.2014, які б підлягали зарахуванню, як зустрічні з грошовими вимогами у зобов'язанні за договором постачання від 02.01.2017 № 4/17. При цьому, подане відповідачем платіжне доручення від 21.04.2017 № 3707 на суму 660 000 грн. не є належним доказом виконання умов договору поруки, оскільки містить призначення платежу такого змісту: "Оплата за лікарські засоби зг. договору поруки від 27.03.2017".

Крім того, суди вказали, що договір поруки був укладений з порушенням інтересів і прав ТОВ "Фрам Ко" як боржника за договором постачання від 02.01.2017, оскільки пункт 8.2 вказаного правочину містить чітку заборону без письмової згоди передавати права за договором постачання ("жодна із сторін не має права передавати свої права за договором постання третій стороні без письмової згоди іншої сторони").

Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитися з такими висновками місцевого та апеляційного господарських судів, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

У статті 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 3 ст. 203 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Згідно зі ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Виходячи з наведених положень закону, зарахування являє собою спосіб припинення зобов'язання і можливе за наявності умов зустрічності та однорідності вимог, настання строків виконання зобов'язання, а також відсутності спору відносно характеру зобов'язання, його змісту, умов виконання тощо. Тобто, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що зарахування можливе при наявності таких умов: зустрічність вимог, це означає, що сторони беруть участь у двох зобов'язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов'язанні є боржником в іншому зобов'язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі).

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог, про яке заявлено однією із сторін у зобов'язанні, здійснюється в силу положень статті 601 ЦК України та не пов'язується із прийняттям такого зарахування іншою стороною.

При цьому, чинним законодавством не передбачено спеціальних вимог щодо форми заяви про зарахування зустрічних вимог як одностороннього правочину, тому її слід вважати зробленою, а зобов'язання припиненим внаслідок заліку зустрічних однорідних вимог (враховуючи, зокрема, і положення п. 1 ч. 1 ст. 211 ЦК України), у момент вчинення такого правочину, тобто у момент реалізації цього правочину суб'єктом через його відповідне зовнішнє волевиявлення (зокрема, направленням такої заяви іншій стороні у зобов'язанні).

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин, є волевиявленням суб'єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 у справі №914/2492/14 ).

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України унормовано, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст. 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

При цьому, частиною 1 статті 603 ЦК України передбачено, що у разі заміни кредитора боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора.

Згідно з ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Частиною 2 ст. 516 ЦК України унормовано, що якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

В той же час, поза увагою та дослідженням судів попередніх інстанцій залишилося питання, коли саме відповідач отримав повідомлення про укладення договору надання послуги факторингу № Ф230317/4 від 23.03.2017: до чи після відправлення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.04.2017 на ім'я ТОВ "Фрам Ко" (первісний кредитор за договором факторингу), і в залежності від встановленого, зробити висновок чи може вважатися належним виконанням боржником свого обов'язку відповідне зарахування.

Крім того, колегія суддів зазначає, що судами попередніх інстанцій було зроблено передчасний висновок проте, що договір поруки був укладений з порушенням прав і інтересів ТОВ "Фрам Ко" як боржника за договором поставки, укладеним з ТОВ "Медичний центр "М.Т.К." з тих підстав, як зазначили суди, що у п. 8.2. вказаного договору поставки містилася заборона на передачу прав за вказаним договором поставки без попередньої згоди іншої сторони за договором, оскільки, судами не досліджено чи були за договором поруки передані права ТОВ "Фрам Ко" за договором поставки, чи все-таки обов'язки з оплати за отриманий від ТОВ "Медичний центр "М.Т.К." товар.

Як передбачено статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Касаційна інстанція, згідно з ч. 2 ст. 111 7 ГПК України, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Постановою пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" роз'яснено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Однак, рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2017 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017, прийняті у даній справі, вказаним вимогам не відповідають.

Згідно з п. 3 ст. 111 9 та частиною першої статті 111 10 ГПК України оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. У такому розгляді суду необхідно врахувати викладене, встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону.

Беручи до уваги вищевикладене, касаційна скарга ТОВ "Ай Пі Фармація" на рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 підлягає частковому задоволенню, а оскаржувані судові акти - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Пі Фармація" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2017 у справі № 910/8296/17 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Н.М. Губенко

Л.А. Гольцова