Постанова

від 04.06.2018 по справі 910/8296/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2018 р. Справа№ 910/8296/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Жук Г.А.

Дикунської С.Я.

при секретарі судового засідання Найченко А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2018

у справі № 910/8296/17 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації

до Товариства з обмеженою відповідальністю Ай Пі Фармація ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Фрам Ко

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Медичний центр М.Т.К.

про стягнення 660 000,00 грн

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації (надалі - ТОВ ФК Європейське бюро реструктуризації , позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Ай Пі Фармація (надалі - ТОВ Ай Пі Фармація , відповідач) про стягнення 680 934,54 грн заборгованості, посилаючись на те, що у нього як у нового кредитора, на підставі укладеного з ТОВ Фрам Ко договору надання послуг факторингу № Ф230317/4 від 23.03.2017, виникло право вимоги до відповідача по стягненню заборгованості у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань зі своєчасної оплати вартості поставленого товару за договором поставки №492 від 18.11.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Фрам Ко (надалі - ТОВ Фрам Ко , третя особа-1).

Під час розгляду справи судом першої інстанції було прийнято до розгляду заяву ТОВ ФК Європейське бюро реструктуризації про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача 660 000,00 грн заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2017 (суддя Мандриченко О.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.10.2017 (головуючий суддя: Мартюк А.І., судді: Калатай Н.Ф., Зеленін В.О.), позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ Ай Пі Фармація на користь ТОВ ФК Європейське бюро реструктуризації 660 000,00 грн заборгованості та 9 900,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Медичний центр М.Т.К. (надалі - ТОВ Медичний центр М.Т.К. , третя особа-2).

Постановою Вищого господарського суду України від 13.12.2017 вищевказані судові рішення у справі № 910/8296/17 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 у справі №910/8296/17 у задоволенні позовних вимог ТОВ ФК Європейське бюро реструктуризації відмовлено, стягнуто з останнього на користь ТОВ Ай Пі Фармація судовий збір, сплачений за перегляд судового рішення апеляційною інстанцією у розмірі 11 226, 52 грн та судовий збір, сплачений за перегляд судових рішень касаційною інстанцією у розмірі 12 247,10 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що обов'язок у відповідача здійснити платіж фактору виник лише після отримання повідомлень про факторинг, а тому до моменту отримання такого повідомлення останній мав право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, ТОВ ФК Європейське бюро реструктуризації звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування скарги апелянт зазначав, що відповідач не здійснював оплат ані фактору, ані позивачеві, ані клієнту, а тому виконання обов'язку відповідача з погашення заборгованості шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, на думку скаржника, не підтверджує виконання обов'язку перед позивачем. При цьому, позивач наголошує на тому, що на належність виконання зобов'язання з оплати товару, що перейшло до позивача за договором факторингу, а також на правильність вирішення спору по суті не впливає момент отримання відповідачем повідомлення про укладення договору факторингу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ ФК Європейське бюро реструктуризації на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 у справі № 910/8296/17, встановлено ТОВ Ай Пі Фармація , ТОВ Фрам Ко , ТОВ Медичний центр М.Т.К. строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач та третя особа-2 скористалися правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), надали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва - без змін.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги, відповідач та третя особа-2 наголошували на тому, що можливість зарахування зустрічних однорідних вимог у разі заміни кредитора в порядку, передбаченому ст. 603 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною нормою, закон ставить у залежність не від моменту передання прав, тобто дати укладення договору факторингу, а в залежність від дати отримання повідомлення про відступлення права вимоги боржником; обов'язок здійснити платіж фактору виник у відповідача лише після отримання відповідного повідомлення про факторинг; заява про зарахування зустрічних однорідних вимог була направлена первісному кредитору до моменту одержання повідомлення про факторинг; договір поруки та заява про зарахування зустрічних однорідних вимог, яка є одностороннім правочином, у судовому порядку не оспорені та не є нікчемними.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 розгляд апеляційної скарги ТОВ ФК Європейське бюро реструктуризації призначено на 07.05.2018, встановлено ТОВ Фрам Ко строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

04.05.2018 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ТОВ Фрам Ко надійшли письмові пояснення, в яких третя особа-1 підтримала вимоги апеляційної скарги ТОВ ФК Європейське бюро реструктуризації , просила її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.05.2018, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України, в судовому засіданні було оголошено перерву до 04.06.2018.

У судовому засіданні представники скаржника та третьої особи-1 підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 у справі №910/8296/17 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Представники відповідача та третьої особи-2 вимоги апеляційної скарги не визнали, доводи, на яких вона ґрунтується вважають безпідставними, а судове рішення законним, у зв'язку з чим просили залишити оскаржуване рішення без змін, а скаргу відповідача - без задоволення.

04.06.2018 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 18.11.2014 між ТОВ Фрам Ко (у тексті договору - постачальник) та ТОВ Ай Пі Фармація (у тексті договору - покупець) було укладено договір поставки товару № 492 (надалі - договір поставки), за умовами якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця лікарські засоби, вироби медичного призначення (медичні вироби) та інше (надалі - товар), а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Згідно з п. 1.2. договору поставки загальна кількість товару, що має бути поставлений, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), ціна товару встановлюється сторонами в видаткових накладних. Видаткові накладні є специфікаціями та складають невід'ємну частину цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору поставка товару здійснюється шляхом доставки за адресою, вказаною покупцем або на умовах самовивозу.

У пунктах 4.1., 4.2. договору поставки сторони визначили, що строк оплати товару, сума кожної поставки, вказуються у накладних. Розрахунки за товар здійснюються в безготівковій або готівковій формі відповідно до законодавства.

Даний договір набирає сили з моменту його підписання та діє до 31.12.2014. Якщо протягом 10 днів до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не виявила бажання його розірвати, то він вважається пролонгованим на наступний та кожний наступний рік (п. 8.1 договору поставки).

На виконання умов договору, ТОВ Фрам Ко за період з 21.02.2017 по 18.03.2017 було поставлено на адресу ТОВ Ай Пі Фармація товар (медичні вироби) на загальну суму 680 394,54 грн, що підтверджується товарно-транспортними накладними за вказаний період (а.с. 41-310, т. 1).

Товар було прийнято відповідачем без жодних зауважень щодо кількості та якості, про що свідчать підписи та штампи уповноважених осіб відповідача у зазначених товарно-транспортних накладних.

ТОВ Ай Пі Фармація належним чином та в повному обсязі свої грошові обов'язки за договором поставки не виконало, внаслідок чого в нього утворилась заборгованість перед постачальником у сумі 680 394,54 грн.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому, в силу ч. 1 ст. 75 ГПК України, не підлягають доказуванню.

З матеріалів справи вбачається, що 23.03.2017 між ТОВ ФК Європейське бюро реструктуризації (у тексті договору - фактор) та ТОВ Фрам Ко (у тексті договору - клієнт) було укладено договір надання послуги факторингу № Ф230317/4 (надалі - договір факторингу), за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в сумі 680 394,54 грн у розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги за договором поставки товару № 492 від 18.11.2014 до ТОВ Ай Пі Фармація (надалі - боржник) в розмірі 680 394,54 грн, далі - сума відступленої грошової вимоги .

Відповідно до п. 2.1. договору факторингу детальна інформація про вимогу, строк та порядок відступлення вимоги, строки та умови проведення відповідних розрахунків між клієнтом і фактором визначені у додатку № 1 та додатку № 2 до цього договору.

Так, з додатку № 1 до договору факторингу вбачається, що ТОВ Фрам Ко передано ТОВ ФК Європейське бюро реструктуризації право вимоги до боржника ТОВ Ай Пі Фармація за договором поставки товару № 492 від 18.11.2014 на суму 680 394,54 грн.

Договір факторингу вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін. Строк договору факторингу складає 1 рік та починає свій перебіг з моменту, визначеного у пункті 6.1 договору факторингу та закінчується 23.03.2018 (п.п. 6.1, 6.2 договору факторингу).

Як встановлено місцевим господарським судом, на виконання договору факторингу третя особа-1 передала позивачеві товарно-транспортні накладні за період з 21.02.2017 по 18.03.2017, які підтверджують факт поставки товару відповідачеві на суму 680 394,54 грн.

Позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення від 10.05.2017 № 23/03 про відступлення права вимоги за договором із вимогою сплатити заборгованість у триденний строк з дати отримання вказаного повідомлення, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком від 11.05.2017 (а.с. 316-317, т. 1).

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач у визначений у повідомленні строк грошові кошти позивачеві не перерахував, у зв'язку з чим ТОВ ФК Європейське бюро реструктуризації звернулося з даним позовом до суду.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з прийнятим судом рішенням про відмову задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а доводи скаржника вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на наступне.

За змістом статті 202 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Частиною 2 статті 516 ЦК України передбачено загальне правило, за яким, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Разом з тим, положення статті 1082 ЦК України, які є спеціальними щодо договору факторингу, визначають обов'язок боржника здійснити платіж факторові за наявності умови, що він одержав від клієнта або від фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Отже, до отримання повідомлення про відступлення прав вимоги за договором факторингу, боржник не може бути обмежений у виконанні своїх зобов'язань перед кредитором (клієнтом за договором факторингу), оскільки йому не було відомо про укладення такого договору.

Ризик настання негативних наслідків для фактора за період між укладенням договору факторингу та повідомленням боржника про його укладення з вимогою про сплату боргу факторові законодавцем покладається на фактора, оскільки відповідно до частини 1 статті 1085 ЦК України, якщо фактор пред'явив боржнику вимогу здійснити платіж, боржник має право пред'явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі боржника з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він одержав повідомлення про відступлення права грошової вимоги фактора. Отже, якщо в цей період часу боржник добросовісно виконав свої зобов'язання перед клієнтом, таке виконання має бути зараховано фактором, як належне.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №910/8303/17, від 24.04.2018 у справі №910/7917/17.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2017 між ТОВ Медичний центр М.Т.К. (у тексті договору - постачальник) та ТОВ Фрам Ко (у тексті договору - покупець) було укладено договір постачання № 4/17, відповідно до якого ТОВ Медичний центр М.Т.К. зобов'язується поставити та передати у власність покупця лікарські засоби, вироби медичного призначення, харчові продукти для спеціального дієтичного призначення, косметичні засоби у кількості, асортименті і по цінах згідно з накладними, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

При цьому, як встановлено місцевим господарським судом, станом на 14.04.2017 заборгованість ТОВ Фрам Ко перед ТОВ Медичний центр М.Т.К. за поставлений товар становила 7 654 172,37 грн.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 27.03.2017 між ТОВ Медичний центр М.Т.К. та ТОВ Ай Пі Фармація укладено договір поруки, відповідно до якого ТОВ Ай Пі Фармація зобов'язується відповідати перед кредитором (ТОВ Медичний центр М.Т.К. ) за виконання боржником (ТОВ Фрам Ко ) своїх зобов'язань за договором постачання № 4/17 від 02.01.2017 в сумі 660 000,00 грн; у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за основним договором поручитель і боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п. 2.3 договору поруки).

18.04.2017 ТОВ Ай Пі Фармація отримало вимогу ТОВ Медичний центр М.Т.К. про сплату коштів в сумі 660 000,00 грн у відповідності до умов договору поруки.

У свою чергу, про надходження вказаної вимоги кредитора відповідачем було повідомлено боржника - ТОВ Фрам Ко листом від 20.04.2017.

21.04.2017 на виконання договору поруки та договору постачання поручителем - ТОВ Ай Пі Фармація було сплачено ТОВ Медичний центр М.Т.К. 660 000,00 грн.

21.04.2017 відповідачем направлено на адресу третьої особи-1 - ТОВ Фрам Ко заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якої ТОВ Ай Пі Фармація заявило про зарахування зустрічних однорідних вимог за договором поставки та договором поруки (договором постачання) на суму 660 000,00 грн, яка була 27.04.2017 отримана третьою особою-1.

У зв'язку з вищенаведеним, відповідач вважає, що зобов'язання щодо сплати коштів у сумі 660 000,00 грн за договором поставки товару № 492 від 18.11.2014 виконані ним в повному обсязі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

При цьому, як вбачається з оскаржуваного рішення, судом під час нового розгляду справи було враховано вказівки, які містяться у постанові Вищого господарського суду України від 13.12.2017, зокрема:

- коли саме відповідач отримав повідомлення про укладення договору надання послуги факторингу № Ф230317/4 від 23.03.2017: до чи після відправлення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.04.2017 на ім'я ТОВ Фрам Ко (первісний кредитор за договором факторингу), і в залежності від встановленого, зробити висновок чи може вважатися відповідне зарахування належним виконанням боржником свого обов'язку;

- чи договір поруки був укладений з порушенням прав і інтересів ТОВ Фрам Ко як боржника за договором поставки, укладеним з ТОВ Медичний центр М.Т.К. з тих підстав, що у п. 8.2. вказаного договору поставки містилася заборона на передачу прав за вказаним договором поставки без попередньої згоди іншої сторони за договором;

- чи були за договором поруки передані права ТОВ Фрам Ко за договором поставки, чи все-таки обов'язки з оплати за отриманий від ТОВ Медичний центр М.Т.К. товар.

Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Правові підстави та порядок проведення зарахування зустрічних вимог у разі заміни кредитора врегульовані ст. 603 ЦК України, відповідно до ч. 2 якої, у разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент пред'явлення боржникові вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором - на момент його виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Частиною 1 ст. 1085 ЦК України передбачено, що у разі, якщо фактор пред'явив боржнику вимогу здійснити платіж, боржник має право пред'явити до заліку свої грошові вимоги, які виникли у боржника до моменту, коли він одержав повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові.

Таким чином, обов'язок у ТОВ Ай Пі Фармація здійснити платіж фактору виник лише після отримання повідомлення про факторинг, а саме, 18.05.2017.

З огляду на наведені вище положення законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що до моменту отримання такого повідомлення, тобто до 18.05.2017, ТОВ АйПі Фармація мало право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобов'язання є належним.

Отже, відповідач до моменту отримання вищезгаданого повідомлення, не знав та не міг знати про заміну кредитора у первісному зобов'язанні, а тому виконання ним зобов'язань за договором поруки та їх зустрічне зарахування 23.03.2017 з первісним кредитором не можна визнавати неналежним виконанням перед кредитором своїх зобов'язань в силу статей 512,1082, 1085 ЦК України, а ризик настання несприятливих наслідків в цьому випадку покладено законодавцем саме на позивача, як фактора.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про зарахування зустрічних однорідних вимог була направлена первісному кредитору - ТОВ Фрам Ко 21.04.2017, тобто до моменту одержання повідомлення про факторинг, яке було направлено позивачем 11.05.2017 року і отримано відповідачем 18.05.2017.

Таким чином, оскільки відповідача не було повідомлено своєчасно про укладення договору про надання послуги факторингу №Ф230317/4 від 23.03.2017, виконання ТОВ Ай Пі Фармація обов'язку за договором поставки товару № 492 від 18.11.2014 ТОВ Фрам Ко є належним виконанням.

Частина 1 статті 601 ЦК України визначає, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Частиною 3 ст. 203 ГК України передбачено припинення господарського зобов'язання, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав, або строк якої невизначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що зобов'язання відповідача з оплати поставленого товару за договором поставки №492 від 18.11.2014 припинилось на підставі статті 601 ЦК України та статті 203 ГК України зарахуванням зустрічних однорідних вимог за поданою відповідачем заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 21.04.2017, що є належним виконанням обов'язку перед первісним кредитором на суму 660 000,00 грн, який в порядку частини 1 статті 1085 ЦК України є підставою для звільнення відповідача від відповідальності перед позивачем на загальну суму позовних вимог 660 000,00 грн.

При цьому, суд першої інстанції правомірно вказав, на те, що за умовами договору поставки (п. 8.2 договору) попередня письмова згода покупця необхідна лише у випадках передачі кредитором своїх прав іншій особі за правочином.

Однак, договір поруки від 27.03.2017 не є правочином про передачу прав за договором постачання № 4/17 від 02.01.2017, а тому на нього не поширюється заборона, закріплена в п. 8.2. договору постачання. У той же час, договір поставки не забороняє заміну кредитора у зобов'язанні шляхом виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем) без попередньої згоди покупця.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ ФК Європейське бюро реструктуризації .

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 у справі №910/8296/17 прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається, відповідно, апеляційна скарга ТОВ ФК Європейське бюро реструктуризації має бути залишена без задоволення.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні, на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-255, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейське бюро реструктуризації на рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 у справі № 910/8296/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 у справі №910/8296/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/8296/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.06.2018.

Головуючий суддя А.О. Мальченко

Судді Г.А. Жук

С.Я. Дикунська