Ухвала

від 13.12.2017 по справі 404/6747/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

13 грудня 2017 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Євтушенко О.І.,

суддів: Євграфової Є.П., Завгородньої І.М.,

КадєтовоїО.В., Попович О.В.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного підприємства Вагран до ОСОБА_3, ОСОБА_4, законні права та інтереси якої представляє ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради, про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном, шляхом виселення без надання іншого житла та стягнення заборгованості,

за касаційною скаргою Приватного підприємства Вагран , поданою представником Чижмою Оксаною Леонідівною, на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 21 серпня 2017 року,

встановила:

У вересні 2015 року приватне підприємство Вагран (далі - ПП Вагран ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном. Уточнивши позовні вимоги, підприємство просить про виселення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з кімнати № АДРЕСА_1 без надання іншого житла із звільненням від особистих речей. Стягнути заборгованість у розмірі 11 600 грн. (т. 2 а. с. 2-5)

На обґрунтування позовних вимог зазначало, що ПП Вагран належить на праві власності будинок АДРЕСА_1.

Відповідачі незаконно, самоправно, без будь-яких правових підстав вселилися в кімнату № 938, використовують житло на власний розсуд, не бажають укладати договір оренди.

Такі дії порушують права власника щодо володіння та розпорядження належною житловою площею.

Рішенням засновника ПП Вагран від 01 травня 2014 року встановлено плату за користування житлом, за кімнату площею 16,5 кв.м. - 400 грн. за місяць, за кімнату площею 22,5 кв.м. - 500 грн за місяць.

Борг відповідачів за період з 01 червня 2014 року по 01 жовтня 2016 року складає 11 600 грн.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 грудня 2015 року до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача залучено Службу у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради (т. 1 а.с.190).

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 жовтня 2016 року до участі в розгляді справи залучено співвідповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_4, законні права та інтереси якої представляє ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 13).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 березня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 21 серпня 2017 року рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 березня 2017 року залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ПП Вагран - Чижма О.Л. просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У звКјязку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_3 та члени її сім'ї: ОСОБА_5 та ОСОБА_4, у встановленому законом порядку набули право користування кімнатою АДРЕСА_1, в будинку, який на праві власності належить ПП Вагран . Вимоги про стягнення коштів за користування житлом в сумі 11600 грн не відповідають вимогам закону, оскільки рішення засновника від 01травня 2014 року про встановлення плати за проживання в гуртожитку, зокрема, що стосується кімнати відповідачів, прийнято в односторонньому порядку.

Однак з такими висновками судів попередніх судових інстанцій не можна погодитись з таких підстав.

За вимогами статей 213, 214, 316 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 на підставі рішення виконкому Кіровоградської міської ради народних депутатів від 05 квітня 1979 року № 365, яким затверджено акт державної комісії на введення в дію гуртожитку по просп. Правди (на час розгляду справи - просп. Університетський, 21) має статус гуртожитку, оскільки судові спори щодо іншого статусу (будинку для малосімейних) не призвели до зміни статусу гуртожитку, що не заперечувалося сторонами.

20 жовтня 2004 року ПП Вагран видано свідоцтво про право власності на будинок по просп. Університетському, 21 у м. Кіровограді (т. 1 а. с.13).

01 травня 2014 року рішенням засновника ПП Вагран встановлено плату за користування кімнатою в гуртожитку по АДРЕСА_1 які перебувають у приватній власності ПП Вагран : за кімнату площею 16,5 кв. м. - 400 грн за місяць, за кімнату площею 22,5 кв. м. - 500 грн за місяць (т. 2 а. с. 9).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 вселилася у спірне житлове приміщення в 2003 році до того, як ПП Вагран набуло право власності на цей баготоквартирний будинок (гуртожиток), на підставі договору найму, укладеного з попереднім власником - ТОВ Славія , і сплачувала кошти за користування спірною кімнатою та комунальні послуги на користь попереднього власника будинку, про що має розрахункову книжку (т. 1 а. с. 94-101).

Вказане підтверджується розрахунковою книжкою, яка містить дані про відкритий на її ім'я особовий рахунок, склад сім'ї, а також чеками про здійснення оплати за період 2003-2004 роки ( т. 1 а. с. 94-101).

У матеріалах справи міститься копія договору найму житлового приміщення, укладеного 05 листопада 2010 року між ПП Вагран в особі директора ОСОБА_7 (наймодавець) та ОСОБА_3 (наймач). Згідно з п. 1.1 якого наймодавець надає наймачу у строкове користування кімнату № АДРЕСА_1 (т. 2 а. с. 69-70).

Судом встановлено, що вищевказаний договір найму житлового приміщення з відповідачем підприємство не укладало, про його існування відомо не було, у зв'язку з чим примірник даного правочину у ПП Вагран відсутній.

Із матеріалів справи вбачається, що адміністрацією ПП Вагран робилося оголошення, згідно з яким мешканців будинку по АДРЕСА_1 було повідомлено, що в разі ненадання документів, які підтверджують підстави вселення, а також неукладання договору оренди ПП Вагран змушене буде звертатись до судових органів щодо виселення таких осіб. Крім того, несплата за користування будинком та кімнатою створює неможливість надання послуг (т. 2 а. с. 10-11).

Разом з цим встановлено, що ПП Вагран пропонувало ОСОБА_3 укласти договір найму спірної кімнати, але вона відмовлялася.

Відповідно до ст. 109 ЖК України , виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 116 ЖК УРСР осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Відповідно до ст. 130 ЖК України порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається законодавством Союзу РСР і Української РСР (попередня редакція).

Регулювання відносин з користування гуртожитками прив'язане до спеціального правового статусу цього житла. Тому норми глави 4 Житлового кодексу УРСР, Примірного положення про гуртожитки, а також інші норми житлового законодавства стосовно гуртожитків є спеціальними по відношенню до норм цивільного законодавства. Якщо відносини не врегульовані спеціальним законодавством про гуртожитки, необхідно керуватися загальними нормами про договір найму житла як інституту житлового права.

Згідно з ч. 1 ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Правовідносини, які виникають між мешканцем гуртожитку і його власником (володільцем), є договірними і відносяться до правовідносин з договору найму жилого приміщення у поєднанні з договором про надання послуг з обслуговування приміщення та його утримання (комунальних послуг).

Згідно з ч. 1 ст. 821 ЦК України договір найму житла укладається на строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п'ять років.

Згідно зі ст. ст. 770 , 814 ЦК України у разі зміни власника житла, переданого у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Суди на порушення вимог ст. ст. 214, 215, 316 ЦПК України на зазначене уваги не звернули, доводів позивача в достатньому обсязі не перевірили, не визначилися із характером спірних правовідносин, не дали їм оцінки та не вирішили, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди не звернули увагу на те, що відповідачі проживають у приміщенні яке належить позивачу, не оплачують за користування житлом, чим порушується права власника вільно користуватись та розпоряджатись належним йому майном. Разом з цим, суди не звернули уваги на п. 5.1 договору найму, який укладався між ПП Вагран та ОСОБА_3 05 листопада 2010 року та діє до 2011 року, тобто закінчився у 2011 році. Крім того, розмір плати за користування житлом у гуртожитку визначається власником гуртожитку, а не за згодою сторін.

З'ясування цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Оскільки допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Приватного підприємства Вагран , подану представником Чижмою Оксаною Леонідівною, задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 10 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 21 серпня 2017 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.І. Євтушенко Судді:Є.П. Євграфова І.М. Завгородня О.В. Кадєтова О.В. Попович