Рішення

від 11.12.2017 по справі 910/8827/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2017Справа №910/8827/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний Барс"

до Державного комерційного підприємства "Центр консалтингу та ділового співробітництва"

про стягнення 1 672 619,24 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Южний Барс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного комерційного підприємства "Центр консалтингу та ділового співробітництва" про стягнення 1 672 619,24 грн. заборгованості за надані послуги згідно договору від 11.10.2013 № 32 про надання послуг у сфері вирощування сільськогосподарських культур.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 910/8827/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016, позов задоволено повністю, стягнуто з Державного комерційного підприємства "Центр консалтингу та ділового співробітництва" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний Барс" 1 672 619 грн. 24 коп. основного боргу, 25 089 грн. 30 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2016 касаційну скаргу Державного комерційного підприємства "Центр консалтингу та ділового співробітництва" задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва зазначивши, зокрема, що для правильного вирішення спору у даній справі судам слід було перевірити відображення позивачем та відповідачем даних господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку та у податковій звітності сторін, у тому числі, отримати письмове підтвердження керівника відповідача щодо даних господарських операцій (їх наявність або відсутність). У залежності від наведеного, вирішити питання щодо наявності чи відсутності підстав для призначення у даній справі почеркознавчої та технічної експертизи документів, про призначення якої просив відповідач.

За результатами автоматичного розподілу справ між суддями, справу № 910/8827/16 передано для розгляду судді Грєховій О.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 справа № 910/8827/16 була прийнята до свого провадження суддею Грєховою О.А., розгляд справи призначено на 16.01.2017.

16.01.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

16.01.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано письмові пояснення по справі та клопотання про призначення судової експертизи.

У судове засідання 16.01.2017 представник позивача не з'явився.

Представник відповідача у судове засідання 16.01.2017 з'явився.

Враховуючи те, що представник позивача у судове засідання 16.01.2017 не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням позивачем вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 05.12.2016 у справі № 910/8827/16, розгляд справи було відкладено на 30.01.2017.

30.01.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмові пояснення.

У судове засідання 30.01.2017 представники сторін з'явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 було призначено судову експертизу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 було зупинено провадження у справі № 910/8827/16.

16.09.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшов лист від Т.в.о. директора Київського НДІ судових експертиз про погодження термінів виконання експертизи з клопотанням судових експертів про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2017 провадження у справі № 910/8827/16 було поновлено та призначено розгляд справи на 03.04.2017.

Представники сторін у судове засідання 03.04.2017 не з'явились, вимоги ухвали суду від 20.03.2017 не виконали.

Враховуючи те, що представники сторін у судове засідання не з'явились, а також у зв'язку із невиконанням сторонами вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 20.03.2017 у справі 910/8827/17, розгляд справи було відкладено на 18.04.2017.

13.04.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

18.04.2017 до Господарського суду міста Києва надійшов Лист Київського науково-дослідного інститут судових експертиз про погодження термінів проведення експертизи, з клопотанням судових експертів та матеріалами справи № 910/8827/16.

Також, 18.04.2017 представником позивач було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 18.04.2017 представники сторін з'явились, представник відповідача зазначив про неможливість забезпечити у судове засідання явку Кабанця А.А., оскільки наказом № 24 від 26.12.2014 його було звільнено із займаної посади.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2017 було погоджено проведення судової експертизи у справі № 910/8827/16 у строк понад три місяці, зупинено провадження у справі № 910/8827/16 до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

22.05.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшов лист від Заступника директора Київського НДІ судових експертиз про надання дозволу на вирізання штрихів рукописних записів та підписів у всіх (досліджуваних та порівняльних) документах, з клопотанням судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2017 провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 19.06.2017.

26.05.2017 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшов лист від Заступника директора Київського НДІ судових експертиз з клопотанням судового експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

09.06.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Також, 19.06.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 19.06.2017 представник позивача з'явився та подав письмовий дозвіл на часткове пошкодження об'єктів дослідження.

Представник відповідача у судове засідання 19.06.2017 з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2017 клопотання судових експертів було задоволено частково, зобов'язано сторони надати суду в двотижневий строк для подальшого направлення судовому експерту документи, зазначені у клопотанні № 3358/17-32, 3359/17-33, 8419/17-33 від 16.05.2017 та № 3357/17-34 від 16.05.2017, надано частковий дозвіл на пошкодження об'єктів дослідження, а саме в частині часткового пошкодження досліджуваних та порівняльних зразків, наданих позивачем, провадження у справі № 910/8827/17 зупинено до проведення експертизи та отримання висновку експерта.

15.09.2017 до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов Висновок судових експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів.

30.11.2017 до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло повідомлення про залишення ухвали суду про призначення експертизи без виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2017 провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 11.12.2017.

05.12.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Представники сторін у судове засідання 11.12.2017 не з'явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, про причини неявки у судове засідання суд не повідомили.

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.12.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

11.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Южний Барс" (далі - виконавець, позивач) та Державним комерційним підприємством "Центр консалтингу та ділового співробітництва" (далі - замовник, відповідач) було укладено Договір про надання послуг у сфері вирощування сільськогосподарських культур № 32 (Договір), за умовами якого, виконавець зобов'язується професійно, якісно та своєчасно за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку за власні кошти надавати послуги у сфері вирощування сільськогосподарських культур (далі - послуги) на сільськогосподарських угіддях замовника загальною площею 1250,4170 га, що розташовані в межах території Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області та які належать йому на праві постійного користування згідно Державних актів від 24.03.2011 серії ЛЯ № 194403, ЯЯ № 194404, ЯЯ № 194405, а замовник зобов'язується приймати і оплачувати надані послуги на умовах визначених даним договором.

Додатками до договору визначено зміст, порядок, строки сівби, норми висіву, визначено характер робіт і матеріали, які при цьому використовуються, зазначена приблизна вартість витрат на вирощування певної сільськогосподарської культури на певній площі, вартість амортизації, заробітної плати та інших витрат.

Згідно з п. 3.3 Договору оплата наданих виконавцем замовнику послуг здійснюється поетапно. Сторонами протягом 5 діб після збирання та реалізації врожаю окремого виду культури узгоджується та підписується графік здійснення розрахунків за надані послуги.

Якщо розрахунки за наданні послуги виконавця здійснюються замовником шляхом вирощеної продукції, то такий порядок розрахунку здійснюється на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу та підписаного акту зарахування зустрічних однорідних вимог (п. 3.4 Договору).

Відповідно до п. 3.5 договору здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 7 (семи) робочих днів після фактичного надання послуг.

Згідно з п. 3.6 договору підписання акту приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку щодо якості цих послуг.

У відповідності до п. 3.7 Договору розрахунки замовника з виконавцем здійснюються лише на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, рахунків та доданих до них калькуляцій, що обґрунтовують витрати по кожному окремому акту.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2014 або до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань. Договір може бути пролонгований з згодою сторін на рік, якщо за 30 днів до закінчення строку його дії жодна із сторін не повідомить іншу сторону про припинення його дії (п. 6.1 Договору).

Спір виник в зв'язку з нездійсненням відповідачем оплати за виконання відповідачем діяльності, пов'язаної з вирощування сільськогосподарських культур, яка у строки та у розмірі, визначені в укладеному між ними договорі, відповідачем, як замовником, не сплачена, у зв'язку з чим, виникла заборгованість в розмірі 1 672 619,24 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі № 910/8827/16, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016, позов задоволено повністю, стягнуто з Державного комерційного підприємства "Центр консалтингу та ділового співробітництва" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний Барс" 1 672 619 грн. 24 коп. основного боргу, 25 089 грн. 30 коп. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2016 касаційну скаргу Державного комерційного підприємства "Центр консалтингу та ділового співробітництва" задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2016 у справі № 910/8827/16 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва зазначивши, зокрема, що для правильного вирішення спору у даній справі судам слід було перевірити відображення позивачем та відповідачем даних господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку та у податковій звітності сторін, у тому числі, отримати письмове підтвердження керівника відповідача щодо даних господарських операцій (їх наявність або відсутність). У залежності від наведеного, вирішити питання щодо наявності чи відсутності підстав для призначення у даній справі почеркознавчої та технічної експертизи документів, про призначення якої просив відповідач.

В силу ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір є договором надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 3.5 Договору здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін протягом 7 (семи) робочих днів після фактичного надання послуг.

Відповідно до п. 3.6 Договору підписання акта приймання-передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку щодо якості цих послуг.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивачем зазначено, що ним надано відповідачу послуги за договором на загальну суму 1 742 302,89 грн., на підтвердження чого позивачем надано акти приймання наданих послуг, які підписані та скріплені печатками обох сторін:

№ 14 від 30.07.2014 на суму 69 683,65 грн.,

№ 15 від 04.08.2014 на суму 57 690,78 грн.,

№ 16 від 05.08.2014 на суму 31 963,81 грн.,

№ 17 від 07.08.2014 на суму 42 620,08 грн.,

№ 18 від 08.08.2014 на суму 25 890,70 грн.,

№ 19 від 17.09.2014 на суму 58 005,08 грн.,

№ 20 від 18.09.2014 на суму 52 732,54 грн.,

№ 21 від 19.09.2014 на суму 33 748,90 грн.,

№ 22 від 22.09.2014 на суму 31 111,72 грн.,

№ 23 від 23.09.2014 на суму 36 356,08 грн.,

№ 24 від 24.09.2014 на суму 54 420,43 грн.,

№ 25 від 25.09.2014 на суму 54 420,43 грн.,

№ 26 від 26.09.2014 на суму 54 420,43 грн.,

№ 29 від 29.09.2014 на суму 26 740,20 грн.,

№ 30 від 30.09.2014 на суму 28 124,48 грн.,

№ 29 від 07.10.2014 на суму 59 643,12 грн.,

№ 30 від 08.10.2014 на суму 55 798,12 грн.,

№ 31 від 09.10.2014 на суму 44 158,67 грн.,

№ 32 від 30.10.2014 на суму 293 128,60 грн.,

№ 33 від 30.10.2014 на суму 228 868,63 грн.,

№ 34 від 30.10.2014 на суму 402 776,44 грн.

Відповідачем в свою чергу, було подано клопотання про призначення судової експертизи, в обґрунтування якого, відповідач зазначив, що визнає надання послуг позивачем частково, а саме за актами № 14 від 30.07.2014, № 15 від 04.08.2014, № 16 від 05.08.2014, № 29 від 07.10.2014, № 30 від 08.10.2014, № 31 від 09.10.2014 на загальну суму 318 938,15 грн. Інші подані позивачем акти, відповідач вважає такими, що не погоджувались та не підписувались уповноваженими представниками відповідача.

Враховуючи викладене, відповідач зазначав про необхідність дослідження на предмет справжності підписів уповноваженої особи та відбитки печатки відповідача на актах № 17 від 07.08.2014, № 18 від 08.08.2014, № 19 від 17.09.2014, № 20 від 18.09.2014, № 21 від 19.09.2014, № 22 від 22.09.2014, № 23 від 23.09.2014, № 24 від 24.09.2014, № 25 від 25.09.2014, № 26 від 26.09.2014, № 29 від 29.09.2014, №№ 32, 33, 34 від 30.10.2014, в зв'язку з чим просив суд призначити у справі почеркознавчу та технічну експертизу документів.

Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, виходячи з того, що під час розгляду справи №910/8827/16 виникло питання щодо справжності підписів уповноваженої особи відповідача та відбитки печатки відповідача на наданих позивачем актах № 17 від 07.08.2014, № 18 від 08.08.2014, № 19 від 17.09.2014, № 20 від 18.09.2014, № 21 від 19.09.2014, № 22 від 22.09.2014, № 23 від 23.09.2014, № 24 від 24.09.2014, № 25 від 25.09.2014, № 26 від 26.09.2014, № 29 від 29.09.2014, №№ 32, 33, 34 від 30.10.2014, ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2017 судом було призначено судову почеркознавчу та технічну експертизу документів, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертів були поставлені наступні питання:

- Чи виконано підпис у реквізитах "Від Замовника: Директор А.А. Кабанець" на оригіналах наданих до суду Позивачем актів приймання наданих послуг № 17 від 07.08.2014, № 18 від 08.08.2014, № 19 від 17.09.2014, № 20 від 18.09.2014, № 21 від 19.09.2014, № 22 від 22.09.2014, № 23 від 23.09.2014, № 24 від 24.09.2014, № 25 від 25.09.2014, № 26 від 26.09.2014, № 29 від 29.09.2014, № 30 від 30.09.2014, № 32 від 30.10.2014, № 33 від 30.10.2014, № 34 від 30.10.2014, А.А. Кабанцем, чи іншою особою?

- Чи виконаний текст, рукописний текст, підпис та нанесений відтиск печатки у реквізитах "Від Замовника: Директор А.А.Кабанець" та "Від Виконавця: Директор В.М.Боровик" на оригіналах наданих до суду Позивачем актів приймання наданих послуг № 17 від 07.08.2014, № 18 від 08.08.2014, № 19 від 17.09.2014, № 20 від 18.09.2014, № 21 від 19.09.2014, № 22 від 22.09.2014, № 23 від 23.09.2014, № 24 від 24.09.2014, № 25 від 25.09.2014, № 26 від 26.09.2014, № 29 від 29.09.2014, № 30 від 30.09.2014, № 32 від 30.10.2014, № 33 від 30.10.2014, № 34 від 30.10.2014, у 2014 році, чи значно пізніше?

- Чи виготовлений папір на якому роздруковані оригінали наданих до суду Позивачем актів приймання наданих послуг № 17 від 07.08.2014, № 18 від 08.08.2014, № 19 від 17.09.2014, № 20 від 18.09.2014, № 21 від 19.09.2014, № 22 від 22.09.2014, № 23 від 23.09.2014, № 24 від 24.09.2014, № 25 від 25.09.2014, № 26 від 26.09.2014, № 29 від 29.09.2014, № 30 від 30.09.2014, № 32 від 30.10.2014, № 33 від 30.10.2014, № 34 від 30.10.2014 з підписами директора А.А.Кабанця та печаткою Державного комерційного підприємства "Центр консалтингу та ділового співробітництва" (код ЄДРПОУ 32955958), у 2014 році, чи у 2015 році, чи у 2016 році?

- Чи нанесено відтиск печатки Державного комерційного підприємства "Центр консалтингу та ділового співробітництва" (код ЄДРПОУ 32955958) на оригіналах наданих до суду Позивачем актів приймання наданих послуг № 17 від 07.08.2014, № 18 від 08.08.2014, № 19 від 17.09.2014, № 20 від 18.09.2014, № 21 від 19.09.2014, № 22 від 22.09.2014, № 23 від 23.09.2014, № 24 від 24.09.2014, № 25 від 25.09.2014, № 26 від 26.09.2014, № 29 від 29.09.2014, № 30 від 30.09.2014, № 32 від 30.10.2014, № 33 від 30.10.2014, № 34 від 30.10.2014 з підписами директора А.А.Кабанця, оригінальною печаткою Державного комерційного підприємства "Центр консалтингу та ділового співробітництва" (код ЄДРПОУ 32955958), експериментальні та вільні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження?

Витрати за проведення експертизи було покладено на Державне комерційне підприємство "Центр консалтингу та ділового співробітництва".

15.09.2017 до Господарського суду міста Києва з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судових експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів № 3358/17-32/3359/17-33/15925-15927/17-32/15928-15930/17-33 від 19.08.2017.

Експертний висновок - це письмове викладення експертом відомостей про обставини, що мають значення для справи, встановлені експертом на підставі його спеціальних знань і отриманих у результаті проведеного дослідження матеріалів справи, яке ґрунтується на сформульованому в ухвалі суду про призначення експертизи завданні.

Дослідження висновку експерта - це процесуальна дія, спрямована на одержання з висновку експерта відомостей про факти судом і доведення їх до сприйняття учасників процесу. Суд зобов'язаний особисто сприйняти наданий йому висновок експерта з метою його правильної оцінки при винесенні рішення. Досліджуючи висновок експерта, суд повинен перевірити дотримання прав осіб, які беруть участь у справі, під час призначення та проведення експертизи, а також чи було їм надано можливість ознайомитися з висновком експертизи.

Відповідно до ч. 5 ст. 43 ГПК України висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів. Висновок експерта не є обов'язковим для суду, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої сили. Експертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказами.

Як зазначено у п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 27.11.2006 N 01-8/2651 "Про деякі питання призначення судових експертиз", у перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід враховувати викладене в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах".

Так, у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.97 N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" зазначається, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з'ясувати: чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

У результаті дослідження та оцінки експертного висновку суд може визнати його: а) повним та обґрунтованим і покласти в основу рішення; б) неповним або не досить зрозумілим і призначити додаткову експертизу; в) таким, що викликає сумніви у правильності висновку, і призначити повторну експертизу; г) не погоджуючись із висновком експерта, не враховувати його у винесенні рішення, постановити рішення на підставі інших доказів.

Якщо суд не погоджується з висновком експерта, він відповідно до ч. 6 ст. 43 ГПК України має право відхилити висновок судового експерта. Мотиви такого відхилення суд повинен викласти в судовому рішенні, як це передбачено ст. 84 ГПК.

Дослідивши висновок експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів, суд дійшов висновку, що він є повним, правильним та обґрунтованим, а сторонами не надано належних доказів на спростування висновків викладених експертом, відтак у суду відсутні підстави для відхилення вказаного висновку експертизи і останній покладається в основу рішення.

Відповідно до Висновку судових експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів від 19.08.2017:

- підписи від імені А.А. Кабанця в графі Від Замовника: Директор в Актах приймання наданих послуг № 17 від 07.08.2014, № 18 від 08.08.2014, № 19 від 17.09.2014, № 20 від 18.09.2014, № 21 від 19.09.2014, № 22 від 22.09.2014, № 23 від 23.09.2014, № 24 від 24.09.2014, № 25 від 25.09.2014, № 26 від 26.09.2014, № 29 від 29.09.2014, № 30 від 30.09.2014, № 32 від 30.10.2014, № 33 від 30.10.2014, № 34 від 30.10.2014 виконані рукописним способом за допомогою писального приладу - кулькової ручки без попередньої технічної підготовки та застосування технічних засобів;

- відтиск печатки від імені Державного комерційного підприємства Центр консалтингу та ділового співробітництв в Актах приймання наданих послуг № 17 від 07.08.2014, № 18 від 08.08.2014, № 19 від 17.09.2014, № 20 від 18.09.2014, № 21 від 19.09.2014, № 22 від 22.09.2014, № 23 від 23.09.2014, № 24 від 24.09.2014, № 25 від 25.09.2014, № 26 від 26.09.2014, № 29 від 29.09.2014, № 30 від 30.09.2014, № 32 від 30.10.2014, № 33 від 30.10.2014, № 34 від 30.10.2014 нанесені одним і тим же рельєфним кліше печатки, але не тим кліше печатки експериментальні зразки відтисків якої надані для порівняльного дослідження;

- підписи від імені А.А. Кабанця в графі Від Замовника: Директор в Актах приймання наданих послуг № 17 від 07.08.2014, № 18 від 08.08.2014, № 19 від 17.09.2014, № 20 від 18.09.2014, № 21 від 19.09.2014, № 22 від 22.09.2014, № 23 від 23.09.2014, № 24 від 24.09.2014, № 25 від 25.09.2014, № 26 від 26.09.2014, № 29 від 29.09.2014, № 30 від 30.09.2014, № 32 від 30.10.2014, № 33 від 30.10.2014, № 34 від 30.10.2014 виконанні не Кабанцем А.А., а іншою особою.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відтак, у якості доказів на підтвердження надання позивачем послуг та їх прийняття відповідачем, суд приймає Акти наданих послуг № 14 від 30.07.2014 на суму 69 683,65 грн., № 15 від 04.08.2014 на суму 57 690,78 грн., № 16 від 05.08.2014 на суму 31 963,81 грн., № 29 від 07.10.2014 на суму 59 643,12 грн., № 30 від 08.10.2014 на суму 55 798,12 грн. та № 31 від 09.10.2014 на суму 44 158,67 грн.

В свою чергу, оскільки висновком судових експертів встановлено, що підписи від імені А.А. Кабанця в графі Від Замовника: Директор в Актах приймання наданих послуг № 17 від 07.08.2014, № 18 від 08.08.2014, № 19 від 17.09.2014, № 20 від 18.09.2014, № 21 від 19.09.2014, № 22 від 22.09.2014, № 23 від 23.09.2014, № 24 від 24.09.2014, № 25 від 25.09.2014, № 26 від 26.09.2014, № 29 від 29.09.2014, № 30 від 30.09.2014, № 32 від 30.10.2014, № 33 від 30.10.2014, № 34 від 30.10.2014 виконанні не Кабанцем А.А., а іншою особою, суд не приймає зазначені акти, у якості доказів на підтвердження надання позивачем відповідачу послуг, вказаних у зазначених актах, та відповідно їх прийняття відповідачем.

Відтак, як встановлено судом, позивачем було надано відповідачу послуги, а відповідачем прийнято такі послуги, на загальну суму 318 938,15 грн.

Відповідно до п. 3.7 Договору розрахунки замовника з виконавцем здійснюються лише на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, рахунків та доданих до них калькуляцій, що обґрунтовують витрати по кожному окремому акту.

Згідно з п. 3.3 Договору оплата наданих виконавцем замовнику послуг здійснюється поетапно. Сторонами протягом 5 діб після збирання та реалізації врожаю окремого виду культури узгоджується та підписується графік здійснення розрахунків за надані послуги.

Якщо розрахунки за наданні послуги виконавця здійснюються замовником шляхом вирощеної продукції, то такий порядок розрахунку здійснюється на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу та підписаного акту зарахування зустрічних однорідних вимог (п. 3.4 Договору).

Згідно зі ст. 601 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

06.08.2014 між сторонами складено акт зарахування зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого, здійснено залік заборгованості відповідача за договором в сумі 19 126,09 грн.

Як вбачається з наданої позивачем банківської виписки 23.11.2015 відповідачем здійснено часткову оплату наданих за договором послуг згідно акту № 14 від 30.07.2014 в розмірі 50 557,56 грн.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу, господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що додана позивачем до позовної заяви банківська виписка є первинним документом, а відповідно і належним та допустимим доказом в розумінні статей 33 та 34 ГПК України, тому приймається до уваги судом.

Строк виконання зобов'язання по сплаті вартості наданих послуг умовами договору не встановлено, а отже кредитор вправі вимагати його виконання у порядку ст. 530 Цивільного кодексу України, положеннями якої передбачено: якщо строк (термін) виконання зобов'язання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як свідчать матеріали справи позивач надіслав на адресу відповідача претензію № б/н від 04.02.2016 з вимогою сплатити наявну заборгованість в розмірі 1 672 619,24 грн. (підтверджується фіскальним чеком № 6205 та описом вкладення у цінний лист від 04.02.2016).

Проте, відповідач залишив вимогу позивача без відповіді.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості наданих послуг в розмірі 249 254,50 грн.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, оскільки доводи відповідача, щодо не підписання відповідачем Актів приймання наданих послуг № 17 від 07.08.2014, № 18 від 08.08.2014, № 19 від 17.09.2014, № 20 від 18.09.2014, № 21 від 19.09.2014, № 22 від 22.09.2014, № 23 від 23.09.2014, № 24 від 24.09.2014, № 25 від 25.09.2014, № 26 від 26.09.2014, № 29 від 29.09.2014, № 30 від 30.09.2014, № 32 від 30.10.2014, № 33 від 30.10.2014, № 34 від 30.10.2014, знайшли своє підтвердження у висновку, за наслідками судової експертизи, в свою чергу, інші Акти не були предметом дослідження та відповідачем не заперечувалось факту їх підписання та відповідно отримання послуг у розмір та за вартістю, визначеною у таких Актах, суд дійшов висновку про необхідність покладення витрат по оплаті судової експертизи у повному обсязі на позивача.

При цьому, відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного комерційного підприємства "Центр консалтингу та ділового співробітництва" (03022, м. Київ, вулиця Трутенка, будинок 3; ідентифікаційний код: 32955958) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний Барс" (55104, Миколаївська обл., Кривоозерський район, селище міського типу Криве Озеро, вулиця Горького, будинок 299-Й; ідентифікаційний код: 37113897) заборгованість у розмірі 249 254 (двісті сорок дев'ять тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 50 коп. та судовий збір в розмірі 3 763 (три тисячі сімсот шістдесят три) грн. 39 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Южний Барс" (55104, Миколаївська обл., Кривоозерський район, селище міського типу Криве Озеро, вулиця Горького, будинок 299-Й; ідентифікаційний код: 37113897) на користь Державного комерційного підприємства "Центр консалтингу та ділового співробітництва" (03022, м. Київ, вулиця Трутенка, будинок 3; ідентифікаційний код: 32955958) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 23 458 (двадцять три тисячі чотириста п'ятдесят вісім) грн. 50 коп., витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 25 591 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто одна) грн. 08 коп. та витрати по оплаті судової експертизи в розмірі 11 904 (одинадцять тисяч дев'ятсот чотири) грн. 00 коп.

5. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.12.2017.

Суддя О.А. Грєхова