ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" грудня 2017 р. Справа № 911/662/17
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство«ПМК-1»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал-Київ»
про стягнення 181 015,45 грн.
за участю представників сторін:
позивач - ОСОБА_1, предст. за дор;
відповідач - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «ПМК-1» звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Арсенал-Київ» про стягнення 181015,45 грн., що складається з 169000,00 грн. суми заборгованості по оплаті виконаних по договору №02/02-2016-МП від 02.02.2016 робіт та нарахованих за період прострочення оплати 3% річних за період з 21.05.2016 по 17.10.2016 у сумі 2069,67 грн. та 9945,78 грн. інфляційних втрат за період з 21.05.2016 по 17.10.2016.
Рішенням господарського суду Київської області від 10.05.2017 в позові відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновків про недоведеність заборгованості замовника за договором №02/02-2016-МП від 02.02.2016р., у зв'язку з ненаданням належних доказів виконання будівельно-монтажних робіт, оскільки направлені відповідачу 29.04.2017р. акти здачі-приймання робіт №№1-6 не відповідають встановленим типовим формам таких актів, зокрема, не містять інформації про вартість виконаних будівельно-монтажних робіт, зданих замовнику, а також про витрати, пов'язані з виконанням обсягу робіт.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2017р. рішення скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог повністю, відповідно до якої апеляційний суд дійшов висновків про доведеність належними доказами (акти здачі-приймання робіт №№1-6) факту виконання позивачем будівельно-монтажних робіт за договором №02/02-2016-МП від 02.02.2016р.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2017 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ" задоволено частково, рішення господарського суду Київської області від 10.05.2017р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2017р. у справі №911/662/17 скасовано, справу №911/662/17 передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Згідно автоматизованого розподілу справ, на підставі статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України, справу № 911/662/17 передано для розгляду судді Щоткіну О.В.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2017 справу №911/662/17 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.12.2017.
04.12.2017 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення з урахуванням викладених в постанові касаційної інстанції обставин.
Також 04.12.2017 позивачем в порядку ст. 22 ГПК України подано заяву про зменшення позовних вимог та відповідно до якої просить стягнути з відповідача 169 000,00 грн. основного боргу, в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат просить вимоги не розглядати.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) поряду.
Враховуючи те, що у відповідності до вищезазначених норм законодавства, ціну позову вказує позивач, суд зазначає, що має місце нова ціна позову - 169 000,00 грн., виходячи з якої й вирішується спір.
В судове засідання 04.12.2017 року відповідач не з'явився та не направив свого повноважного представника, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 08325 0097486 4 від 24.11.2017, про причини неявки сторони суд не повідомив.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічна правова позиція зазначена у п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції .
Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч. 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.
04.12.2017 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, з урахуванням постанови ВГСУ від 06.11.2017, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
02.02.2016р. між ТОВ ВП ПМК-1 (виконавець) та ТОВ ФК Арсенал-Київ (замовник) було укладено договір №02/02-2016-МП, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується на свій ризик виконати відповідно до умов цього договору поставку металевої конструкції (МК) модульного приміщення під роздягальню розміром 8,0Х14,0х3,5м (далі - товар) та виконати монтажні роботи, а замовник зобов'язується прийняти товар та роботи та оплатити їх (а.с.12-17, 97).
Згідно п.2.1 договору будівельного підряду виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи згідно Робочої документації, узгодженої з замовником. Детальне описання МК визначається в Технічному завданні (Додаток №1) та Ескізах (Додаток №2), що додаються до даного договору і є його невід'ємною частиною.
Умовами п.3.1 договору будівельного підряду визначено, що загальна вартість Товару з урахуванням транспортних послуг та монтажу становить 917000 грн. Оплата здійснюється наступним чином: перша частина 150000 грн. вноситься на рахунок виконавця не пізніше 3 робочих днів після підписання даного договору; друга частина 250000 грн. - не пізніше 10 робочих днів після підписання даного договору; третя частина 250000 грн. - не пізніше 20 робочих днів після підписання даного договору; четверта частина 150000 грн. - не пізніше 27 банківських днів після підписання даного договору; п'ята частина 117000 грн. не пізніше 3-5 банківських днів після отримання товару та підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт.
Таким чином, авансові платежі за договором будівельного підряду встановлені у сумі 800000 грн.
У п.п.3.6, 3.7 договору будівельного підряду сторони погодили, що зміна вартості робіт або матеріалів, вказаних у додаткових угодах, можлива тільки у разі внесення замовником змін до робочого проекту або дизайн-проекту або подорожчання матеріалів, виробів і конструкцій, підтвердженого документально, та оформляється додатковою угодою до цього договору. У разі необхідності проведення робіт, не врахованих при складанні цього договору, перелік таких робіт, їх вартість будуть зафіксовані у додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п.4.1 договору будівельного підряду виконавець поставляє товар за адресою: с.Щасливе Бориспільського району Київської області, вулиця Фестивальна, 6. Прийомка товару по кількості та якості здійснюється на складі замовника в присутності повноважних представників замовника та виконавця.
Пунктами 5.1 та 5.5 договору будівельного підряду сторони погодили, що товар за цим договором повинен бути поставлений замовнику, а монтажні роботи завершені не пізніше 35 робочих днів після підписання даного договору. По закінченню виконання робіт сторони підписують Акт прийому-передачі виконаних робіт. При наявності зауважень зі сторони замовника сторони підписують додатковий Акт недоліків та визначають термін їх усунення. Додатковий акт (дефектовочний акт) формується тільки після підписання основного Акту прийому-передачі. Виконані роботи вважаються прийнятими, а товар поставленим замовнику після підписання сторонами Акту прийому-передачі.
08.02.2016р. сторонами була укладена додаткова угода №1 до цього договору, в якій сторони визначили, що на дату укладанні цієї Угоди вартість робіт з урахуванням ПДВ становить 63700 грн. (пункт 2 Угоди).
Пунктом 3 цієї додаткової угоди встановлено, що 100% оплата здійснюється на протязі 3-х банківських днів після підписання даної Угоди.
Графіком виконання поетапних робіт по об'єкту (додаток №3) до договору передбачено, що кінцевим терміном здачі об'єкту є 13-15.04.2016р. в разі своєчасної оплати, так як деякі елементи для монтажу конструкції виготовляються іншими підприємствами.
Спір між сторонами виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, відповідач своєчасно та у повному обсязі не виконав обов'язку з оплати вартості будівельно-монтажних робіт, виконаних підрядником за договором будівельного підряду, тому має сплатити залишок боргу в сумі 169000 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Разом з тим, у відзиві на позов, відповідач проти заявлених вимог заперечує в повному обсязі, зазначаючи, що визначена сума авансових платежів за договором в розмірі 800 000,00 грн. сплачена в більшому розмірі в сумі 813 000,00 грн. Що стосується залишку вартості неоплачених робіт в розмірі 104 000,00 грн. (917 000-813 000), а не 169 000,00 грн. як зазначає відповідач, зважаючи, що повне виконання робіт за Договором не відбулось та Акти здачі-прийняття робіт № 1-6 не підписані, а залишок невиконаних робіт було здійснено найманими працівниками відповідача, підстав для остаточного розрахунку згідно умов Договору немає.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, з урахуванням вказівок викладених в постанові Вищого господарського суду від 06.11.2017, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, виходячи з наступного.
Направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України в своїй постанові вказав на те, що при новому розгляді справи необхідно з'ясувати момент отримання актів приймання-передачі відповідачем та чи настав передбачений договором підряду строк оплати робіт в сумі 117000 грн. станом на момент прийняття місцевим господарським судом рішення від 10.05.2017р., а також встановити, яка сума основного боргу за Договором від 02.02.2016 підлягає до стягнення та чи можуть бути включені грошові кошти в сумі 63 700, 00 грн., які сплачено за додаткові роботи згідно Додатку № 1 до основного Договору від 02.02.2016.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 ГК України.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом
Згідно частини четвертої статті 879 цього Кодексу оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до ч.1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Порядок передання та приймання робіт за договором будівельного підряду встановлений статтею 882 Цивільного кодексу України.
Зокрема частиною четвертою цієї статті визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Таким чином, законом передбачено можливість складання одностороннього акту, що спрямовано на захист інтересів підрядника, у випадку коли замовник безпідставно відмовляється від належного прийняття виконаної роботи.
Як вбачається з матеріалів справи, та додаткових пояснень позивача, крім спірних актів № 1-6, які направлялись на адресу відповідача 29.04.2017, ТОВ Виробниче підприємство ПМК-1 03.04.2017 було направлено ТОВ ФК Арсенал -Київ акт № 2 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 917 000,00 грн., що становить загальну вартість всіх виконаних робіт згідно Договору від 02.02.2016 № 02/02-2016, а також акт № 3 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 63 700,00 грн., що становить загальну вартість робіт за Додатковою угодою № 1.
Зазначені документи у відповідності до опису вкладення в цінний лист та фіскального чеку були направлені на адресу відповідача 03.04.2017 та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримані відповідачем 07.04.2017.
Таким чином станом на момент прийняття місцевим господарським судом рішення від 10.05.2017р. (що вказав дослідити Вищий господарський суд України в своїй постанові), акти були направлені та отримані відповідачем.
Разом з тим, не підписання основного Акту прийому-передачі виконаних робіт з боку відповідача та наявності зауважень з його сторони, стосовно того, що залишок невиконаних робіт було здійснено найманими працівниками відповідача, а не виконавцем за Договором - позивачем, при цьому, відсутності письмових претензій зі сторони ТОВ ФК Арсенал-Київ щодо якості виконаних робіт за вказаним договором підряду, не звільняє останнього від покладених на нього обов'язків прийняти та оплатити роботи.
Крім того, п.5.5 договору передбачено складання Додаткового акту (дефектовочного акту) при наявності зауважень зі сторони замовника, який у матеріалах справи теж відсутній.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи Акти № 2 на суму 917 000,00 грн. та Акт № 3 на суму 63 700,00 грн. є належними доказами виконання за завданням відповідача комплексу будівельно-монтажних робіт у відповідності до договору від 02.02.2016р. № 02/02-2016-МП та додатків до цього договору.
З приводу спірної суми за Договором від 02.02.2016р. № 02/02-2016-МП (Основний договір), яка за розрахунком позивача становить 169 000,00 грн., слід зазначити наступне:
Як зазначалось вище, п. 3.1 Договору сторони передбачили, що загальна вартість товару урахуванням транспортних послуг та монтажу становить 917 000 грн. При цьому, 800 000,00 грн. вказаної суми - це авансовий платіж.
В матеріалах справи містяться документи, подані позивачем як додатків до позовної заяви, зокрема, копії Картка рахунок 681: Контрагенти: ФК Арсенал-Київ , Журнал-ордер і Відомість по 681 Розрахунки за авансами одержаними за 2016 , копії податкових накладних № 1 від 05.02.2016, № 2 від 17.02.2016, № 2 від 02.03.2016, № 3 від 04.03.2016, № 4/ від 16.03.2016, № 7 від 24.03.2016, № 8 від 05.04.2017, доданих до позовної заяви позивачем, які свідчать про сплачу відповідачем та отримання позивачем за безготівковим рахунком за Договором № 02/02-2016-МП від 02.02.2016 наступних авансових платежів: 05.02.2016-150000,00 грн., 02.03.2016 - 18000,00 грн.; 04.03.2016 - 200000,00 грн., 16.03.2016-150000,00 грн., 24.03.2016 - 130000,00 грн., 05.04.2016 - 100000,00 грн., загалом за Договором від 02.02.2016 - 748 000,00 грн.
Що стосується грошової суми в розмірі 63 700,00 грн., то як вбачається з пояснень обох сторін, вказана сума була внесена на рахунок позивача 17.02.2016 за Додатковою угодою № 1 від 08.02.2016 та до авансового платежу за Основним договором включена не була.
З приводу грошової суми готівкою в розмірі 65000,00 грн., про яку зазначає відповідач та яка за його словами увійшла в рахунок сплати авансового платежу за Основним Договором, слід зазначити.
У додаткових поясненнях на позов, які надійшли від позивача 04.12.2017, він зазначає, що зазначена сума ніякого відношення до договору від 02.02.2016 не має, оскільки була узгоджена сторонами в усному порядку щодо збільшення обсягу виконання робіт, які були проведені позивачем, тобто замість модульного приміщення розмірами 14,0-8,0*3,5 (площею 112 кв.м.) відповідач змінив умови та збільшив за погодженням з позивачем розмір модульного приміщення до 18,0*8,0*3,5 (144 кв.м.).
Як зазначено в п.п.3.6, 3.7 договору будівельного підряду сторони погодили, що зміна вартості робіт або матеріалів, вказаних у додаткових угодах, можлива тільки у разі внесення замовником змін до робочого проекту або дизайн-проекту або подорожчання матеріалів, виробів і конструкцій, підтвердженого документально, та оформляється додатковою угодою до цього договору.
Всі зміни, доповнення та додатки до Договору дійсні лише у випадку, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані сторонами (п 10.1 Договору).
Таким чином, сплачена грошова сума в розмірі 65 000,00 грн. не є предметом Договору від 02.02.2016 та не може вважатись авансовим платежем, здійсненим на виконання умов Основного договору, за умови відсутності будь-яких підтверджуючих документів з приводу її предметності, а саме Додаткових угод щодо збільшення обсягу виконання робіт саме на виконання Договору від 02.02.2016.
Крім того, як вбачається з Акту № 2, направленого відповідачеві 03.04.2017, та який прийнятий судом як належний та допустимий доказ, модульне приміщення під роздягальню має розміри 14,0-8,0*3,5, як і передбачено Договором.
Таким чином, оскільки передбачена загальна вартість робіт за Договором в розмірі 917 000,00 грн. була оплачена частково в розмірі 748 000,00 грн., заявлена до стягнення сума виконаних та не оплачених робіт складає 169 000,00 грн.
З урахуванням вищевикладених обставин, вимог законодавства, умов договору та вказівок, викладених в постанові Вищого господарського суду, суд вважає позовні вимоги про стягнення 169 000,00 грн. заборгованості доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат у даній справі слід зазначити наступне.
Приписами ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно п. 4.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» , у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Згідно ст. 49 ГПК України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.
Як вбачається з позовної заяви (з урахуванням зменшення позовних вимог), остання мала бути оплачена судовим збором в розмірі 2 535,00 грн.
Таким чином, за розгляд позовної заяви, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в розмір 2 535,00 грн.
При цьому, під час розгляду справи в апеляційній інстанції, скасування рішення господарського суду Київської області, та задоволенні позовних вимог, було стягнуто з відповідача судовий збір в розмірі 2986,76 грн.
Зважаючи на те, що при новому розгляді позовні вимоги задоволено повністю, однак стягнуто судовий збір з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 2 788,50 грн. (п. 6 ч. 2 ст. 4 ЗУ Про судовий збір ).
Витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в касаційній інстанції в розмірі 3 259,00 грн. покладаються на відповідача відповідно до ч. 6 ст. 49 ГПК України.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Арсенал-Київ" (08325, Київська область, Бориспільський район, с.Щасливе, вул. Лисенка, 13, код 39116334) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "ПМК-1" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.20/22, кВ.182, код 36755523) - 169 000 (сто шістдесят дев'ять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 2 535 (дві тисячі п'ятсот тридцять п'ять) грн. 00 коп. судового збору за подачу позовної заяви до суду, 2 788 (дві тисячі сімсот вісімдесят вісім) грн. 50 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дата підписання повного тексту рішення 15.12.2017 року
Суддя О.В. Щоткін
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 04.12.2017 |
Оприлюднено | 17.12.2017 |
Номер документу | 71026257 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Щоткін О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні