Постанова

від 12.12.2017 по справі 820/4693/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

12 грудня 2017 р. № 820/4693/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Старосєльцевої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цабеки К.Є.,

представника позивача - Феленко С.О.,

представника відповідача - Шульги В.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Аграрне " Інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, третя особа - ТОВ "Автотранс-Схід" про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державного підприємства "Дослідне господарство "Аграрне " Інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України" у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0002101411 від 15.09.2017 року.

Аргументуючи заявлену вимогу зазначив, що спірне рішення суб'єкта владних повноважень ґрунтується на помилкових судженнях, та припущення контролюючого органу про вчинення платником податкових правопорушень спростовуються обставинами фактичної дійсності. Платник також стверджував, що проведені господарські операції були зумовлені потребами реальної діяльності, відбулись у дійсності, мали спрямування на реальне настання правових наслідків, підтверджені необхідним обсягом первинних та суміжних документів, розрахунки по оплаті виконані, що свідчить про виконання господарських зобов'язань сторонами правочинів та спричинило настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, Головне управління ДФС у Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що платником вчинено порушення: п.198.1, п.198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. Наслідком цього порушення є завищення податкового кредиту на 1.018.447,00 грн. та завищення від'ємного значення з ПДВ на суму 1.018.447,00грн. за рахунок відображення в обліку показників господарських операцій, котрі реально не відбулись. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову і заперечень проти позову, заслухавши представників сторін, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач, ГУ ДФС у Харківській області провів позапланову невиїзну перевірку ДП з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ Автотранс Схід (ідентифікаційний код - 40695895) за вересень 2016 року.

Результати перевірки оформлені актом від 31.08.2017р. №11283/20-40-14-11-11/05460456.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з текстом означеного акту перевірки запит на адресу платника податків по взаємовідносинам з ТОВ Автотранс Схід було надіслано Ізюмською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.

Про направлення запиту про надання пояснень та документів по взаємовідносинам з ТОВ Автотранс Схід безпосередньо самим відповідачем, ГУ ДФС у Харківській області в тексті акту перевірки мова не йде.

Незважаючи на відсутність факту направлення запиту з боку саме Головного управління, відповідачем було видано наказ №4084 від 16.08.2017р. про призначення позапланової невиїзної перевірки.

Суд вважає, що такий порядок дій владного суб'єкта не відповідає вимогам п.п.78.1.1 ст.78 Податкового кодексу України, а відтак, і сама перевірка, і добуті в її ході докази мають суттєвий і нездоланний дефект походження і тому не можуть бути визнані судом належними, допустимими та достатніми доказами вчинення платником податкового правопорушення.

Окрім того, суд бере до уваги, що акт перевірки не містить відомостей і про одержання платником наказу №4084 від 16.08.2017р., що з огляду на обраний контролюючим органом спосіб реалізації владної управлінської функції контролю за додержанням податкової дисципліни шляхом проведення саме невиїзної перевірки, має суттєве юридичне значення для забезпечення прав платника у спірних правовідносинах.

У тексті акту від 31.08.2017р. №11283/20-40-14-11-11/05460456 містяться судження контролюючого органу про вчинення позивачем, Державним підприємством "Дослідне господарство "Аграрне " Інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України", податкового правопорушення у вигляді недодержання вимог п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України за рахунок прийняття до обліку податкових накладних, виписаних контрагентом - постачальником, ТОВ Автотранс Схід за господарськими операціями, які в дійсності не відбувались.

15.09.2017р. з посиланням на даний акт контролюючий орган прийняві податкове повідомлення - рішення №0002101411 про зменшення відємного значення з ПДВ на суму 1.018.447,00грн.

Отже, як з'ясовано судом, в основу спірного рішення, суб'єктом владних повноважень покладені фактичні судження про відсутність реальності здійснення господарських операцій.

Перевіряючи відповідність закону, зокрема і ч.3 ст.2 КАС України, тих мотивів, котрі покладені владним суб'єктом в основу спірного рішення, суд зазначає, що з 01.01.2011р. правовідносини з приводу справляння податку на додану вартість унормовані приписами розділу V Податкового кодексу України.

Аналізуючи положення норм розділу V Податкового кодексу України, в кореспонденції з приписами ст.ст.215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст.207, 208 Господарського кодексу України суд доходить висновку, що платник податків може правомірно реалізувати право на формування податкового кредиту з ПДВ у разі одночасного існування сукупності таких обставин як: 1) отримання від контрагента первинних документів без дефекту форми, змісту (тобто відтворення всіх обов'язкових за законом реквізитів, з детальним описанням суті та показників господарської операції) чи походження (тобто створення документу реально існуючим суб'єктом права) або проведення операції списання безготівкових коштів з банківського рахунку в оплату вартості товару (роботи, послуги); 2) відсутність наміру на безпідставне одержання податкової вигоди; 3) реальне проведення платником податків господарської операції в умовах звичайної господарської діяльності, яка здійснюється з дотриманням засад розумності, виваженості, добросовісності, сумлінності та спрямована на отримання позитивного економічного результату; 4) настання події виникнення права на податковий кредит; 5) реєстрації контрагентом податкової накладної в Реєстрі податкових накладних.

Суд відмічає, що текст акту перевірки не містить зауважень контролюючого органу ані до обставин реєстрації контрагентом - постачальником податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, ані до обставин оплати позивачем вартості послуг, одержаних від контрагента - постачальника.

Отже, вказані обставини не були покладені контролюючим органом в основу спірного рішення, а відтак, не можуть обґрунтовувати відповідність закону цього рішення у подальшому.

З матеріалів справи судом встановлено, що 12.09.2016р. між позивачем (в якості замовника) та ТОВ Автотранс Схід (в якості виконавця) було укладено договір перевезення №АС-12092016 (а.с.23-35).

Предмет договору співпадає з напрямом господарської діяльності позивача - вирощування цукрового буряку і був обумовлений потребою фізичного переміщення урожаю з полів до місця знаходження виробничих потужностей цукрового заводу.

Обставини реальності господарських операцій за цим договором підтверджуються поданими платником на вимогу суду 1) актом №1 від 16.09.2016р. на суму 610.466,70грн. (у т.ч. ПДВ - 101.744,45грн.) (а.с.36), актом №2 від 19.09.2016р. на суму 1.159.811,05грн. (у т.ч. ПДВ - 193.301,84грн. (а.с.39), актом №3 від 23.09.2016р. на суму 1.356.499,50грн. (у т.ч. ПДВ - 226.083,25грн.) (а.с.43), актом №4 від 26.09.2016р. на суму 1.272.090,10грн. (у т.ч. ПДВ - 212.016,52грн.) (а.с.46), актом №5 від 30.09.2016р. на суму 1.711.804,20грн. (у т.ч. ПДВ - 285.300,70грн.) (а.с.50).

Зобов'язання по оплаті вартості послуги були виконані позивачем шляхом перерахування на користь контрагента безготівкових коштів, що підтверджується приєднаними до справи платіжними дорученнями та визнано контролюючим органом при перевірці.

Факт реєстрації виписаних контрагентом податкових накладних в Єдиному реєстрації податкових накладних також визнаний контролюючим органом при перевірці.

До суду платником були подані копії товарно-транспортних накладних, з яких не вбачається відсутності згаданих в них транспортних засобів.

Розглядаючи справу, суд не виявив причин, які б нездоланно перешкоджали контролюючому органу прийняти рішення про проведення у спірних правовідносинах виїзної перевірки, дослідити у ході такої перевірки товарно-транспортні накладні, перевірити реальність існування задіяних у процесі перевезення буряків транспортних засобів, одержати пояснення водіїв цих транспортних засобів.

Натомість, контролюючий орган вдався до іншого способу дій, котрий об'єктивно був нездатний забезпечити ні з'ясування у повному обсязі обставин спірних правовідносин, ні здобуття достатнього обсягу доказів, необхідних для виваженого висновку про дотримання особою податкової дисципліни.

Наведене свідчить, що контролюючий орган не забезпечив у спірних правовідносинах реалізації управлінської функції з додержанням вимог ч.3 ст.2 КАС України в частині обґрунтованості, добросовісності, розсудливості, пропорційності.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати недоведеним факт вчинення позивачем податкового правопорушення за даним епізодом.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.69, 70, 86 КАС України, суд відмічає, що подані платником на вимогу суду документи відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", позаяк не містять явних чи нездоланних дефектів форми, змісту чи походження, котрі б однозначно зумовлювали втрату первинними і розрахунковими документами юридичної сили і доказовості, а відтак, об'єктивно здатні спричинити зміни у структурі активів.

Таким чином, оглянуті документи сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності господарських операцій.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Судовим розглядом не знайшов підтвердження факт правильності юридичних та обґрунтованості фактичних мотивів, покладених контролюючим органом в основу спірного рішення у зв'язку з чим факт скоєння позивачем податкового правопорушення у розумінні ст.109 Податкового кодексу України слід визнати недоведеним.

Вказане зумовлює задоволення позову.

Розподіл судових витрат слід провести за правилами ст.94 КАС України та Закону України Про судовий збір .

Керуючись ст.ст. 8, 19, 129 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Дослідне господарство "Аграрне " Інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, третя особа - ТОВ "Автотранс-Схід" про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №0002101411 від 15.09.2017 року.

Стягнути на користь Державного підприємства "Дослідне господарство "Аграрне" Інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва Національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ 05460456, Харківська обл., Балаклійський район, сел.Веселе, вул.Миру,56, 64235) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 1600грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, м.Харків, вул.Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 15.12.2017 року.

Суддя Старосєльцева О.В.