ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
14 грудня 2017 р. м. ХерсонСправа № 821/1960/17
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Ковбій О.В., перевіривши виконання вимог статей 104, 105, 106 КАС України за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області до Хатської загальноосвітньої школи I ступеню Скадовської районної ради Херсонської області про вжиття заходів реагування під час здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності,
встановила:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить застосувати до Хатської загальноосвітньої школи І ступеню Скадовської районної ради Херсонської області (код ЄДРПОУ:24949588) захід реагування у вигляді зупинення подальшої експлуатації підсобного приміщення школи за адресою: 75740, Херсонська область, Скадовський район, село Хатки, вул. Шкільна, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки шляхом заборони Хатській загальноосвітній школі І ступеню Скадовської районної ради Херсонської області використовувати підсобне приміщення школи (місце розташування: 75740, Херсонська область, Скадовський район, село Хатки, вулиця Шкільна), окрім робіт, пов'язаних із усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, до повного усунення порушень.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення), немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною третьою ст. 106 КАС України передбачено, зокрема, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Частиною 2 статті 4 даного Закону передбачено ставки судового збору, зокрема за подання до адміністративного суду адміністративного позову суб'єктом владних повноважень немайнового характеру встановлена ставка 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на початок 2017 року - 1600,00 грн.).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано суду доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову.
Натомість позивач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ст. 88 КАС України, норми якої кореспондуються зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Із клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не вбачається підстав для застосування положень ч. 1 ст. 88 КАС України, оскільки, в ньому позивач зазначає, що він має необхідні для сплати судового збору кошти, але у зв'язку з необхідністю проведення оплати через органи Держказначейства, що займає певний проміжок часу, не встиг здійснити вказану проплату, не порушивши строки звернення до суду з вказаним адміністративним позовом. При цьому позивач не надав жодних доказів на підтвердження доводів, викладених в клопотанні.
У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим, а також з аналізу ч.1 ст. 88 КАС України та ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законом визначена єдина підстава для прийняття судом рішення про відстрочення сплати судового збору - майновий стан сторони.
Аналіз такого врегулювання дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи.
Як зазначено самим позивачем, його майновий стан дозволяє виконати вимоги ст. 106 КАС України та сплатити судовий збір. Отже й підстава, передбачена зазначеними вище нормативно-правовими актами для надання йому такої відстрочки - відсутня.
Обгрунтування ж позивача про неможливість вчасно сплатити судовий збір по справі через тривалістю даної дії, суд розцінює критично, оскільки вказана обставина не є підставою для надання відстрочки, та сама по собі не підтверджена жодними доказами.
Крім того, суд звертає увагу на те, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
В даному випадку регулювання з боку держави полягає у встановлені вимог до позовної заяви, як до способу звернення до суду.
Так, вимоги до позовної заяви закріплені в ст. 106 КАС України, частиною третьою якої передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.
Відповідно до положень ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги положення процесуального законодавства щодо вимог до позовної заяви, а також вимоги Закону України "Про судовий збір", суд вважає, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.
Тому така заява відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 108 КАС України,
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 25 грудня 2017 р.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 821/1960/17 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.
Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ковбій О.В.
Суд | Херсонський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2017 |
Оприлюднено | 19.12.2017 |
Номер документу | 71028999 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Херсонський окружний адміністративний суд
Ковбій О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні