Постанова

від 14.12.2017 по справі 826/14305/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 грудня 2017 року № 826/14305/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

суддів Пащенка К.С.

Чудак О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Міністерства екології та природних ресурсів України до Державної регуляторної служби України проскасування Розпорядження №78 від 13.05.2017р. Третя особа на стороні відповідача:

- Товариство з обмеженою відповідальністю Еко Транс Оіл ;

В С Т А Н О В И В:

Міністерство екології та природних ресурсів України звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної регуляторної служби України, третя особа на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю Еко Транс Оіл , в якому просило скасувати розпорядження Державної регуляторної служби України від 13 травня 2017 року №78 про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, видане за результатом скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Еко Транс Оіл .

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що оскаржуване розпорядження винесено з порушенням Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №466 та Положення про Державну регуляторну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Україні від 24 грудня 2014 року №724.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов і просив задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника чи відкладення розгляду справи не надходило.

Суд, з урахуванням не прибуття третьої особи, ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, уповноваженими особами позивача, на підставі посвідчення (направлення) від 27 лютого 2017 року №11/17, проведена планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Еко Транс Оіл на предмет перевірки виконання вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

За результатами перевірки складено Акт від 03 березня 2017 року №11/17-1 про відмову Товариства з обмеженою відповідальністю Еко Транс Оіл у проведенні планової перевірки додержання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами та Акт від 03 березня 2017 року №11/17, складений за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 10 березня 2017 року № 111 анульована ліцензія Товариства з обмеженою відповідальністю Еко Транс Оіл (код ЄДРПОУ 39042472).

Товариство з обмеженою відповідальністю Еко Транс Оіл , користуючись своїм правом, передбаченим статтею 5 Закону Про ліцензування видів господарської діяльності від 02 березня 2015 року №222-VIII, звернулось із скаргою до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України.

За результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Еко Транс Оіл рішенням Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України від 11 травня 2017 року №4.2 (витяг з протоколу №06-17) було задоволено скаргу та встановлено порушення органом ліцензування:

- вимог Закону України від 03 листопада 2016 року №1728-VIII Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (мораторій на планові перевірки та обмеження на позапланові перевірки, запроваджені статтями 2 та 3 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , поширюється на Міністерство екології та природних ресурсів України як орган державного нагляду (контролю);

- вимог пункту 8 частини другої статті 16, частини сьомої статті 19 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності від 02 березня 2015 року №222-VIII: органом ліцензування не правомірно та необґрунтовано застосовано підставу для анулювання (відсутність правових підстав для здійснення заходів контролю та прийняття рішень за їх результатами під час дії мораторію на проведення перевірок);

- вимог Закону України від 05 квітня 2007 №877-VI Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності:

1) частини другої статті 5: у межах переліку питань кожен орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу має визначити ті питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль). Уніфіковані форми актів, в яких передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, затверджуються органом державного нагляду (контролю) і публікуються в мережі Інтернет у порядку, визначеному законодавством (на момент проведення перевірки уніфіковані форми актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), органом контролю затверджені не були);

2) абзацу 2 частини другої статті 8 в частині обов'язку органу контролю повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;

3) статті 10 в частині права суб'єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) серед іншого, вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства та не допуску посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо, зокрема, органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

У свою чергу, на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України від 11 травня 2017 року №4.2, керуючись пунктом 8 частини першої статті 4, частиною одинадцятою статті 5 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності від 02 березня 2015 року №222-VIII та Положення, Державною регуляторною службою України 13 травня 2017 року видано розпорядження №78 Про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування , відповідно до резолютивної частини якого зобов'язано Міністерство екології та природних ресурсів України усунути порушення вимог законів України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Про ліцензування видів господарської діяльності та Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , скасувавши наказ від 10 березня 2017 року №111 в частині анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю Еко Транс Оіл серії АЕ №288628 від 10 липня 2014 року на операції у сфері поводження з небезпечними відходами.

Не погоджуючись з розпорядженням Державної регуляторної служби України №78 Про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування в частині зобов'язання скасування наказу від 10 березня 2017 року №111 щодо анулювання ліцензії Товариству з обмеженою відповідальністю Еко Транс Оіл серії АЕ №288628 від 10 липня 2014 року на операції у сфері поводження з небезпечними відходами, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну регуляторну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2014 року №724, Державна регуляторна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності.

Державна регуляторна служба України є спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

Пунктом 2 Положення визначено, що Державна регуляторна служба України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Доцільно акцентувати, що Державна регуляторна служба України у своїй діяльності керується, серед іншого, Законами України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності , Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Про ліцензування видів господарської діяльності від 02 березня 2015 року №222-VIII.

Одночасно, відповідно до пункту 3 Положення на Державну регуляторну службу України покладається ряд основних завдань, одним з яких є реалізація державної регуляторної політики, політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності від 02 березня 2015 року №222-VIII, який регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальності за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, серед іншого: здійснює нагляд за додержанням органами державної влади, державними колегіальними органами законодавства у сфері ліцензування; утворює Експертно-апеляційну раду з питань ліцензування та забезпечує її діяльність.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності від 02 березня 2015 року №222-VIII державна політика у сфері ліцензування ґрунтується, зокрема, на принципі дотримання законності шляхом того, що зокрема, повноваження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування та порядок набрання чинності рішеннями органу ліцензування поширюються на сферу ліцензування всіх видів господарської діяльності, визначаються виключно цим Законом і не можуть бути обмежені іншими законами.

Частиною першою статті 5 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності від 02 березня 2015 року №222-VIII встановлено, що Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування є постійно діючим колегіальним органом при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування та діє за регламентом, що затверджується спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України не здійснює владні управлінські функції та не є юридичною особою.

Регламент Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної регуляторної служби України від 14 липня 2015 року №783/40, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 липня 2015 року за №847/27292.

Відповідно до частини п'ятої статті 5 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності від 02 березня 2015 року №222-VIII склад Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування формується за пропозиціями громадських організацій, суб'єктів господарювання та їх об'єднань, посадових осіб органів ліцензування та наукових установ і затверджується спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, зокрема, видає розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування та відхилення або задоволення апеляцій чи скарг з урахуванням рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування; порушує питання щодо відповідальності посадових осіб органів ліцензування, які прийняли рішення, скасоване на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.

Частиною одинадцятою статті 5 цього Закону встановлено, що рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування щодо розгляду апеляцій або інших скарг здобувачів ліцензії чи ліцензіатом, проектів нормативно-правових актів та/або пропозицій про запровадження чи скасування ліцензування виду господарської діяльності є обов'язковими для розгляду спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування у триденний строк з дня ухвалення відповідного рішення Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування і є підставою для видання спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування розпорядження про задоволення апеляції або про відхилення апеляції, про розгляд скарг, про погодження чи відхилення проектів нормативно-правових актів та/або усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Відсутність застереження у оскаржуваному розпорядженні (на що зауважив позивач) щодо задоволення відповідачем скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Еко Транс Оіл чи відхилення скарги, якщо зі змісту розпорядження вбачаються певні наслідки щодо результатів розгляду такої скарги, не впливає на правомірність розпорядження.

Щодо оскаржуваного позивачем розпорядження слід зауважити наступне.

Відповідно до статей 2 та 3 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 03 листопада 2016 року №1728-VIII встановлено до 31 грудня 2017 року мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів та обмеження на проведення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Виходячи із системного аналізу Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов є заходом державного нагляду (контролю), а орган ліцензування, уповноважений їх проводити, є органом державного нагляду (контролю) у значенні Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Цей висновок вбачається з положень частини третьої статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , якою встановлено, що контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України Про ліцензування видів господарської діяльності , тобто під час здійснення контролю за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов відносини, які виникають між органами ліцензування та ліцензіатами, у контексті Закону розглядаються як відносини органу державного нагляду (контролю) з суб'єктом господарювання.

Таким чином, контроль органами ліцензування за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов повинен здійснюватися з урахуванням вимог, встановлених Законом України Про тимчасові особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Враховуючи наведене, суд погоджується з відповідачем, що позивач не мав правових підстав для проведення планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Еко Транс Оіл , а позапланові заходи контролю до 31 грудня 2017 року проводяться виключно з підстав, визначених статтею 3 Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Крім того, частиною другою статті 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що у межах переліку питань кожен орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу має визначити ті питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль). Уніфіковані форми актів, в яких передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, затверджуються органом державного нагляду (контролю) і публікуються в мережі Інтернет у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з нормами частини другої статті 5 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п'яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

У відповідності до статті 10 цього Закону суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акту, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

З наведеного слідує, що завчасна обізнаність суб'єкта господарювання з заходом, який заплановано провести органом державного нагляду (контролю) щодо цього суб'єкта та відповідним переліком питань є передумовою для проведення такого заходу.

Вимоги вищенаведених норм Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивачем дотримані не були.

Твердження позивача, що згідно положень Закону України Про внесення змін до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 03 листопада 2016 року №1726-VIII розробка уніфікованих актів державного нагляду здійснюється у тримісячний термін з моменту набрання чинності цим Законом, а плановий захід проводився раніше і в позивача ще був час для затвердження уніфікованих актів - не заслуговує на увагу, оскільки не звільняє позивача від обов'язку дотримання вимог закону щодо додержання процедури проведення таких заходів, а суб'єкта господарювання, в свою чергу, не має позбавляти права бути обізнаним з переліком питань та, зокрема, з самим заходом державного нагляду (контролю).

Як вірно зауважив представник відповідача, що згідно з частиною другою статті 8 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані, між іншим, не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом; дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Таким чином, розпорядження №78 видано Державною регуляторною службою України на підставі, в межах та у спосіб, визначених частиною першою статті 4 та частиною одинадцятою статі 5 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності від 02 березня 2015 року №222-VIII. Підставою для видання розпорядження №78 стало рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при Державній регуляторній службі України від 11 травня 2017 №4.2 (витяг з протоколу №06-17).

За змістом постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №3 Про судове рішення в адміністративній справі підставами для визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень є невідповідність таких дій вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу. При цьому обов'язковою умовою визнання дій протиправними є також порушення у зв'язку з їх вчиненням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Державною регуляторною службою України не порушено права та охоронюваних законом інтересів позивача у зв'язку з виданням розпорядження №78, оскільки розпорядження №78 лише зобов'язує позивача усунути порушення вимог законодавства у сфері ліцензування, скасувавши наказ від 10 березня 2017 року №111 в частині анулювання ліцензії Товариства з обмеженою відповідальністю Еко Транс Оіл серії №288628 від 10 липня 2014 року на операції у сфері поводження з небезпечними відходами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2015 року по справі № К/800/50463/14, К/800/52405/14.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. По даній справі свідки не залучалися і судова експертиза не проводилася.

Керуючись статтями 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені адміністративного позову Міністерству екології та природних ресурсів України відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, встановленому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Суддя Т.І. Шейко

Судді К.С. Пащенко

О.М. Чудак