Ухвала

від 14.12.2017 по справі 823/2123/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

14 грудня 2017 року справа № 823/2123/17

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 823/2123/17

за позовом Золотоніської місцевої прокуратури

до відділу освіти Драбівської районної державної адміністрації

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Шрамківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Драбівської районної ради Черкаської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Драбівська районна рада Черкаської області

про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, прийнято ухвалу.

Золотоніська місцева прокуратура звернулася до суду з адміністративним позовом до відділу освіти Драбівської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Шрамківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Драбівської районної ради Черкаської області - на стороні позивача; Драбівська районна рада Черкаської області - на стороні відповідача, у якому просить:

- прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

- визнати протиправною бездіяльність відділу освіти Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області та зобов'язати її вчинити дії щодо оформлення права постійного користування на земельну ділянку площею 3,3 га земель житлової та громадської забудови для обслуговування Шрамківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Драбівської районної ради Черкаської області;

- про дату та час розгляду справи повідомити прокуратуру Черкаської області, Золотоніську місцеву прокуратуру та сторін.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.106 цього Кодексу. За наслідком вивчення матеріалів позовної заяви, встановлено, що вона не відповідає вимогам ст.106 КАС України.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності. Вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою (рішення ЄСПЛ у справі Ashingdane проти Сполученого Королівства, 28.05.1985 п. 57; Наталія Михайленко проти України, 30.08.2013 № 49069/11, п.31; Пелевін проти України, 20.08.2010 24402/02, п.27).

КАС України (ч.4 п.1 ст.106) встановлено, що у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з ч.4 і ч.5 ст.105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.106 КАС України визначено, що у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Натомість, у позовній заяві у якості позивача зазначено Золотоніську місцеву прокуратуру, а у прохальній частині позивач просить повідомити про дату та час розгляду справи прокуратуру Черкаської області , Золотоніську місцеву прокуратуру та сторін, проте прокуратура Черкаської області не визначена у позовній заяві особою, яка бере участь у справі.

Згідно з п.3 ч. 1 ст.106 КАС України у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі. У позовній заяві не зазначено адресу електронної пошти відповідача, та не повідомлено, чи така інформація позивачеві відома. У вступній частині позовної заяви у якості відповідача зазначено відділ освіти Драбівської районної державної адміністрації , а позовні вимоги сформовано до Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області.

КАС України (ч.3 ст.106) визначено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати. Відповідно до ч. 2 ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною 3 ст.6 Закону України Про судовий збір визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Згідно Закону України Про державний бюджет України на 2017 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року становить 1600 гривень. Дана позовна заява містить декілька різних вимог немайнового характеру: визнати протиправною бездіяльність; зобов'язати вчинити дії. Позивачем до позовної заяви не надано доказ сплати судового збору за другу вимогу немайнового характеру. Згідно ч. 1 ст. 9 Закон України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Належними реквізитами для сплати судового збору за подання позову до Черкаського окружного адміністративного суду є такі: отримувач коштів: УДКСУ у м. Черкасах Черкаської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38031150; банк отримувача: ГУДКСУ у Черкаській області; код банку отримувача (МФО): 854018; рахунок отримувача: 31212206784002; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: судовий збір, за позовом ____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Черкаський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35158674 .

Суддя, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, встановив, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання також вимог, встановлених ст.60 КАС України. Відповідно до ст.121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках визначених законом. Відповідно до ч.2 ст.60 КАС України прокурор, який звертається до адміністративного суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою ст. 23 Закону України Про прокуратуру .

Згідно ч.3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Натомість, прокурором, який звернувся до суду в інтересах держави, в позовній заяві не обґрунтовано наявність підстав для здійснення такого представництва, зокрема не зазначено: у чому полягало не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави і ким саме (суб'єкт) і на виконання якого повноваження з огляду посилання на розпорядження КМУ 17.10.2012 №802-р Про здійснення протягом 2012 і 2013 років заходів, пов'язаних з проведенням землевпорядних робіт, оформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розміщені дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади у контексті захисту інтересу згідно ч. 1 - зобов'язань центрального органу виконавчої влади, у підпорядкуванні яких перебувають загальноосвітні навчальні заклади , ч.2 - повноважень Головного управлінням Держгеокадастру у Черкаській області; ч.3 - наявності/відсутності бюджетних призначень для фінансування заходів, передбачених цим розпорядженням.

Відповідно до ч.2 ст.53 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача у будь-який час до закінчення судового розгляду, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Однак, прокурором в позовній заяві не зазначено яким чином рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки з огляду на те, що засновником навчального закладу Шрамківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Драбівської районної ради Черкаської області - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача є Драбівська районна рада - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача . Орган місцевого самоврядування наділений необхідними повноваженнями як щодо управління навчальним закладом, який перебуває у комунальній власності, так і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками комунальної власності. У позові зазначено, що селищною радою дозволи не надавалися, проте статус учасника спірних відносин позивачем не визначено; відділ освіти РДА до районної ради (третя особа на стороні відповідача) не звертався.

Лист - відповідь від 03.11.2017 №1028 містить відомості про те, що Шрамківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів відповідно до рішення Драбівської районної ради Черкаської області перебуває в оперативному управлінні відділу освіти Драбівської РДА , який не звертався у 2012-2017 до Драбівської РДА щодо виділення коштів на виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під навчальний заклад. Згідно п.50 Положення: відділ освіти вносить пропозиції до районного бюджету. Бюджетний запит - документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступні бюджетні періоди. Місцеві бюджети - обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. Сільський, селищний, міський (міста районного значення) голова забезпечує виконання функцій місцевого фінансового органу , якщо такий орган не створено згідно із законом. Рішення про місцевий бюджет - нормативно-правовий відповідної місцевої ради , виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідно Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду. Згідно Бюджетного кодексу України бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет ), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування; Закон України на конкретний рік. У позові не йдеться ні про бюджетні призначення у 2012-2013рр., передбачених розпорядженням №802-р., ні про інші періоди з огляду на рішення про відповідний місцевий бюджет, ні про відновлення порушеного права, що стосується відносин пов'язаних із реалізацією районною державною адміністрацією повноважень власника землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і у порядку, встановлених законом. Законом України Про місцеве самоврядування в Україні визначено (п.34 ч.1 ст.26), що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються регулювання земельних відносин. Відповідно до ч.1 ст.122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як встановлено частиною 2 статті 63 Закону України Про освіту , земельні ділянки державних навчальних закладів, установ та організацій системи освіти передаються їм у постійне користування відповідно до Земельного кодексу України. Згідно з пунктом а ч.2 ст. 92 Земельного кодексу України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Відповідно до ст. 251 Цивільного Кодексу України:1. строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. 2. терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. 3. строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Відповідно до ст. 252 Цивільного Кодексу України: строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог .

З огляду на статус держави та її органів як суб'єктів владних повноважень, положення п.4 ч.1 ст. 268 ЦК України не поширюються на позови прокуратури, що пред'являються від імені держави і направлені на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади. Позови прокуратури подаються у межах загального строку позовної давності з моменту коли держава в особі її органів довідалась або могла довідатись про порушення своїх прав та інтересів (рішення ВСУ у справі № 6-3089цс15 від 08.06.2016).

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування (ст.327 ЦК України). Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст.319 ЦК України). Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу майна територіальної громади у володіння і користування (тобто ненормативного акта, що вичерпує свою дію після його реалізації), внаслідок чого виникають цивільні права і обов'язки, подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою права на володіння та користування майном територіальної громади має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право (17.05.2016 ЄДРСР 58789026).

За приписами ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку до 26 грудня 2017 року для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Золотоніської місцевої прокуратури до відділу освіти Драбівської районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Шрамківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Драбівської районної ради Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Драбівська районна рада Черкаської області, про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.

Надати позивачеві строк до 26 грудня 2017 року для усунення недоліків позовної заяви.

Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачеві. Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.В.Трофімова