Рішення

від 05.06.2007 по справі 3/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2007 р.   Справа № 3/10   

за позовом   Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго"  вул. Б.Хмельницького,59А,Івано - Франківськ,76007

до відповідача  ТзОВ фірма "Барва"  с.Ямниця, Тисменицького району Івано-Франківської області760024

про стягнення коштів  у сумі 230398 грн 15 коп

 Cуддя  Фрич Марія Миколаївна   

При секретарі   Толочко Інна Валеріївна

Представники:

Від позивача:  Давидова Н. П. - юрисконсульт, (довіреність № 52-2/07 від 16.01.2007 року)

Від відповідача:  Межибродська М. В. - юрисконсульт, (довіреність № 12 від 08.02. 2007 року)

Від відповідача:  Кащишин Р. В. - генеральний директор, (довіреність № 52-2/07 від 16.01.2007 року)

СУТЬ СПОРУ:  позивачем подано позовну заяву про стягнення з відповідача  230398 грн. 15коп., що становить 186781 грн. 53коп. основного боргу,  33270грн. 77коп інфляційних, 10345грн. 85коп. річних.

          Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, вказуючи на:

–          укладений з відповідачем договір № 117 від 01.09.99р  про відпуск теплової енергії, згідно умов якого сторони взяли на себе відповідні права та обов'язки;

–          неналежне виконання відповідачем умов договору щодо оплати за постачання теплової енергії, внаслідок чого виник борг в розмірі  186781 грн. 53коп;

–          у відповідності до  ст. 625 Цивільного кодексу України за неналежне виконання зобов'язань позивачем нарахована відповідачу  інфляційні та річні.

Відповідач в судові засідання  з‘явився, проти позову заперечує посилаючись на те, що:

- дана заборгованість документально не підтверджена і неналежним чином оформлена;

- вважає, що дана заборгованість не існує, тому що Позивачем при нарахуванні вартості наданих послуг було здійснено неправильне застосування тарифів, оскільки вартість послуг, які надавались населенню гуртожитків нараховувалась по тарифах для юридичних осіб, яких насправді не існує.

 Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи вимоги діючого законодавства,  суд встановив:

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору № 117 від 01.09.99р  на відпуск теплової енергії, позивач взяв на себе обов'язок забезпечити тепловою енергією обєкти  Споживача ( відповідача)  у відповідності з даними проектних або розрахункових теплових навантажень, прикладених до договору теплову енергію у відповідності з умовами Договору,

Згідно п.17 Договору "Споживач" зобов'язаний забезпечити повну оплату за опалення та підігрів води  з усіх квартиронаймачів та орендарів, які знаходяться у приміщеннях, спорудах "Споживача" і не мають окремого договору на відпуск теплоенергії з "Постачальником" та здійснюють розрахунки за теплоенергію з "Споживачем".

Пунктом 18 Договору тарифи на теплову енергію визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з споживачами розмірів них тарифів та термінів їх введення.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 частиною 1 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до  додатків до договору №1 від 01.09.1999р та №2 від 04.01.200р   відповідач обслуговував: 1.Гуртожиток по вул.Галицька, 134; 2. Гуртожиток по вул.Галицька, 124; 3.Д/с "Дружба" по вул.Галицька, 134а . Та згідно даних додатків заборгованість станом на 01.09.99р становить за всі об'єкти 186027 грн. 94 коп.

Як вбачається із актів  звірки розрахунків  від 22 березня 2007року станом на 01.03.2007р  за відповідачем рахується заборгованість за :

1.Об'єкт, що знаходиться по вул. Галицька ,134

-  борг за період з 01.04.2004р по 01.01.2005р- дебет  41014 грн 86коп;

- борг за період з 01.01.2005р по 01.01.2006р- дебет 91192 грн 62коп ;

- борг за період з 01.01.2006р по 01.01.2007р -дебет - кредет -;

- борг за період з 01.01.2007р по 01.03.2007р дебет - кредит 3618 грн

Заборгованість на 01.03.2007р.-128589 грн 48 коп

2. Обєкт, що знаходиться по вул. Галицька ,124

борг за період з 01.04.2004р по 01.01.2005р- дебет  17817 грн 31коп;

- борг за період з 01.01.2005р по 01.01.2006р- дебет 40374 грн 74 коп ;

- борг за період з 01.01.2006р по 01.01.2007р -дебет - кредет -;

- борг за період з 01.01.2007р по 01.03.2007р -дебет - кредет -;

Заборгованість на 01.03.2007р- 58192 грн 05коп.

Як вбачається із матеріалів справи та пояснень представників сторін, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення 128589 грн. 48 коп. боргу з відповідача по об'єкту що знаходиться по вул. Галицька, 134, як такий  що правомірно нарахований згідно тарифу  та підтверджений матеріалами справи.

При цьому, судом врахувалось п.1 ст.628 Цивільного кодексу України передбачено,  що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. А саме в ст.629 Цивільного кодексу України закріплено що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно ду умов Договору № 117 від 01.09.1999р в п.17 передбачено що "Споживач" зобов'язаний забезпечити повну оплату за опалення та підігрів води  з усіх квартиронаймачів та орендарів, які знаходяться у приміщеннях, спорудах "Споживача" і не мають окремого договору на відпуск теплоенергії з "Постачальником" та здійснюють розрахунки за теплоенергію з "Споживачем".

Пунктом 18 Договору тарифи на теплову енергію визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з споживачами розмірів них тарифів та термінів їх введення.

Щодо позовних вимог в щодо  стягнення 58192 грн. 05коп. боргу з відповідача  по об'єкту що знаходиться по вул. Галицька, 124  суд прийшов до висновку відмовити в задоволенні в цій частині позовних вимог з наступних підстав:

- одержувачем послуг, згідно договору укладеного  між позивачем та відповідачем та додатків до нього є населення, яке проживає в гуртожитку відповідача по вул.Галицька,134, та відповідно мають окремі договори на оплату за опалення та підігрів води, що повідомлено в судових засіданнях представником відповідача та не заперечено представником позивача. Відповідно до ч.2 ст.38 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР №208 від 03.06.1986року, громадяни які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати, установлених для будинків державного та громадського житлового фонду. Тобто застосуванню підлягають саме тарифи на послуги теплопостачання для населення.

За таких обставин, враховуючи наведене, беручи до уваги доводи позивача та відповідача  суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача в частині задоволення стягнення  128589 грн. 48 коп. боргу, в частині стягнення 58192 грн. 05коп. боргу  відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення  33270грн. 77коп інфляційних, 10345грн. 85коп. річних суд вказує на наступне:

Відповідно до  ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що сторін неодноразово  суд зобов'язував  здійснити звірку розрахунків та зобов'язано подати позивача розгорнутий розрахунок заборгованості в розрізі кожного об'єкту, а відповідачу на підставі отриманих документів дати свої зауваження, проте, сторони вимог суду не виконали, внаслідок чого відсутні можливості у суду вирішити спір по суті в частині стягнення штрафних санкцій, а тому в  частині позовних вимог щодо стягнення 33270грн. 77коп інфляційних, 10345грн. 85коп. річних  позов залишити без розгляду.

Судові витрати (1285грн. 89 коп. держмита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу ), відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на відповідача.

З огляду на викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ч.1 ст.509,ст.ст.  526,  625 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 49,  82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ТзОВ фірма "Барва",с.Ямниця, Тисменицького району Івано-Франківської області  (п/р 260044160 в АППБ "Райфайзен банк Аваль" , МФО 336462, код ЗКПО 00205601) на користь Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", м. Івано–Франківськ,  вул. Б. Хмельницького, 59-а (п/р № 26006022901 в Івано-Франківській філії ВАТ “Кредобанк”, МФО 336161, код 03346058) –128589грн. 48коп. основного боргу, 1285 грн. 89 коп. витрат по сплаті державного мита, 118грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .

В частині стягнення 58192 грн. 05коп боргу   відмовити,  в частині стягнення 33270грн. 77коп інфляційних, 10345грн. 85коп позов залишити без розгляду.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Фрич Марія Миколаївна

                                                            рішення підписане 08.06.07

Виготовлено в АС "Діловодство суду"