Постанова

від 14.12.2017 по справі 813/3034/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/11563/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Яворського І. О.;

за участю секретаря судового засідання - Торкот Д. О.;

представника позивача - Завади Т. Р.;

представника відповідача - Тенети Н. Р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Соняхи на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Соняхи до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2017 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Соняхи до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Львівській області № 0003734001 від 26 червня 2017 року та № 0003744001 від 26 червня 2017 року, якими до позивача застосовано фінансові санкції.

В обґрунтування вимог позовної заяви вказано, що застосування вказаний фінансових санкцій є протиправним, так як на момент проведення перевірки позивач не мав чинної ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, хоча відповідачу було відомо, що позивач подав належним чином оформленні документи для виготовлення нових ліцензій, а саме перевірка була проведена в приміщенні кафе, а не в місці зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю Соняхи , подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити адміністративний позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить задовольнити її в повному обсязі.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Встановлено, що 15 червня 2017 року відповідачем проведено перевірку з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. За результатами проведеної перевірки складено акт (довідку) за № 13/4000/38208193.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено вимоги ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 року № 481/95-ВР.

26 червня 2017 року Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003734001 на підставі акта перевірки за № 13/4000/38208193 від 15 червня 2017 року, яким встановлено порушення ст. 17.2 абз. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-BP від 19 грудня 1995 року, та на підставі п.п. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 ПК України, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1700,00 грн. за платежем адмін. штрафи та штрафні санкції за порушення закону сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну

26 червня 2017 року Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003744001 на підставі акта перевірки за № 13/4000/38208193 від 15 червня 2017 року, яким встановлено порушення ст. 17.2. абз. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-BP від 19 грудня 1995 року та на підставі п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1700,00 грн. за платежем адмін. штрафи та штрафні санкції за порушення закону сфері виробництва та обігу алк. напоїв та тютюну.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції не погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлено, що ТзОВ Соняхи не зверталось, а Головним управлінням ДФС у Львівській області не видавалась довідка про внесення місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, село Лапаївка, вул. Світла, 2.

Відповідно до ч. 36 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Як вбачається із копій ліцензій доданих до матеріалів справи місцем здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, яку провадить ТзОВ Соняхи є саме Львівська область, Пустомитівський район, село Лапаївка, вул. Світла, 2.

Апеляційний суд звертає увагу, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів проводилось саме в місці здійсненні роздрібної торгівлі, що визначено у відповідних ліцензіях, там же і була проведена перевірка.

Відтак, у вказаному випадку довідка з Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів для проведення діяльності ТзОВ Соняхи непотрібна.

Частиною 36 ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів передбачено, що отримання такої довідки у вказаних правовідносинах є непотрібною.

Окрім того зважаючи на фактичні обставини справи та наявне правове регулювання отримання такої довідки є неможливим, так як Порядком отримання відповідних довідок з місць зберігання чітко передбачено вимогу згідно з якою серед іншого до поданої заяви про внесення місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів додається нотаріально посвідчена копія ліцензії на право зайняття відповідним видом діяльності.

Відповідно до порядку ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів відповідну довідку з місць зберігання не можливо отримати на тій підставі, що попередній ліцензії зі строком дії з 14 червня 2016 року до 13 червня 2017 року не потребують отримання відповідної довідки з місць зберігання, а наступні ліцензії строком дії з 16 червня 2017 року до 15 червня 2018 року ще не є чинні на момент виникнення спірних правовідносин, а починаючи з 16 червня 2017 року довідка за вказаними ліцензіями не потрібна.

Згідно положень Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів розрізняє поняття місце зберігання та місце торгівлі і вони не є тотожними, об'єкти роздрібної торгівлі не можуть відноситись до місць зберігання, щодо яких цим Законом встановлена вимога про обов'язкову реєстрацію у відповідному державному реєстрі.

За таких обставин, судом першої інстанції зроблено не вірний висновок про необхідність отримання відповідної довідки Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в спірних правовідносинах, не застосовано положення закону, що підлягало застосуванню, а саме положення ч.36 ст. 15 Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , що призвело до неправильної оцінки фактичних обставин справи.

З огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів констатує, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0003734001 від 26 червня 2017 року та № 0003744001 від 26 червня 2017 року - не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України та підлягають скасуванню.

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на неповно, необ'єктивно і всебічно не з'ясованих обставинах, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно ч. 6 ст. 94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ст. 87 цього Кодексу, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) витрати на правову допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Згідно ч. 2 цієї статті, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір .

В матеріалах справи наявні квитанції про сплату позивачем судового збору в розмірі 640,00 грн., 960,00 грн., 1760,00 грн. всього на суму 3360,00 грн.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що відповідачем у справі є Головне управління ДФС у Львівській області, судовий збір в сумі 3360,00 грн. належить стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Соняхи .

Керуючись ст. ст. 158-163, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. ст. 207, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Соняхи - задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2017 року в справі № 813/3034/17 - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Соняхи до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області № 0003734001 від 26 червня 2017 року та № 0003744001 від 26 червня 2017 року.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок його бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації, передбаченим на оплату судового збору на користь товариства з обмеженою відповідальністю Соняхи (код ЄДРПОУ 38208193) суму сплаченого судового збору у розмірі 3360 (три тисячі триста шістдесят) гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення постанови в повному обсязі відкладено - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей І. О. Яворський Повний текст судового рішення виготовлено 18 грудня 2017 року.