Постанова

від 12.06.2018 по справі 813/3034/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

12 червня 2018 року

справа №813/3034/17

адміністративне провадження №К/9901/28576/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у складі колегії суддів Носа С.П., Кухтея Р.В., Яворського І.О. у справі № 813/3034/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Соняхи до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Соняхи (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі по тексту відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 червня 2017 року № 0003734001, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17 000 грн. та № 0003744001, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17 000 грн., з мотивів безпідставності їх прийняття.

06 листопада 2017 року постановою Львівського окружного адміністративного суду у позові відмовлено, з мотивів правомірності спірних податкових повідомлень-рішень.

14 грудня 2017 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду постанову суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 26 червня 2017 року № 0003734001 та № 0003744001.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з недоведеності податковим органом складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, та помилкового не застосування судом першої інстанції частини 36 статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - Закон № 481/95-ВР).

23 лютого 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, в якій він, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме положень статей 15, 17 Закону № 481/95-ВР, пункту 2.5 Порядку ведення Єдиного держаного реєстру місць зберігання та форми довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 28 травня 2002 року № 251 (далі - Порядок № 251), доводить правомірність своїх дій щодо винесення спірних податкових повідомлень-рішень. Скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

01 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу відповідача залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання цієї ухвали.

19 березня 2018 року надійшло клопотання відповідача про продовження строків для усунення недоліків.

28 березня 2018 року відповідачем частково усунуто недоліки касаційної скарги.

30 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу відповідача залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків з моменту отримання цієї ухвали

16 квітня 2018 року відповідачем усунуто недоліки касаційної скарги.

27 квітня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребувано з Львівського окружного адміністративного суду справу № 813/3034/17.

30 травня 2018 року справа № 813/3034/17 надійшла до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 15 червня 2017 року податковим органом проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, у сфері обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, за результатами якої складено акт № 13/149/4000/38208193 (далі - акт перевірки).

26 червня 2017 року на підставі акта перевірки та згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України податковим органом прийнято спірні податкові повідомлення-рішення.

Податковим повідомленням-рішенням № 0003734001 за порушення абзацу 11 статті 17.2 Закону № 481/95-ВР застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17 000 грн.

Податковим повідомленням-рішенням № 0003744001 за порушення абзацу 11 статті 17.2 Закону № 481/95-ВР застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17 000 грн.

Склад податкового правопорушення доводиться податковим органом на підставі висновку про здійснення суб'єктом господарювання зберігання тютюнових виробів та алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

Судами попередніх інстанцій, серед іншого, встановлено, що на момент проведення фактичної перевірки строк дії попередніх ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими та алкогольними напоями сплинув (діяли до 13 червня 2017 року).

12 червня 2017 року платник податків отримав нові ліцензії № 17130547.26/6811 та № 17130547.25/6809, строк дії яких починався з 16 червня 2017 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що місцем здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами Товариства згідно нових ліцензій є Львівська область, Пустомитівський район, село Лапаївка, вул. Світла, 2. За цією ж адресою і зберігалася продукція, виявлена податковим органом під час проведення перевірки.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції обґрунтовано висновувався з того, що обов'язок у суб'єкта господарювання щодо внесення до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів виникає саме після отримання останнім ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами та відповідності такого місця поняттю "місце зберігання" у розумінні Закону № 481/95-ВР.

Відповідно до частини 36 статті 15 Закону № 481/95-ВР передбачено, що суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що за змістом пунктів 1.1, 2.2 Порядку № 251 внесення відомостей до Єдиного реєстру місць зберігання можливе лише у разі наявності ліцензії на здійснення того чи іншого виду діяльності, пов'язаної із спиртом чи алкогольними напоями (виробництво, продаж тощо), а без наявності такої ліцензії у суб'єкта господарювання неможливо внести відомості до згаданого реєстру. Відсутність діючих ліцензій сама по собі не доводить факту протиправного зберігання товару у магазині у зазначений період часу.

Недоведеність складу податкових правопорушень, покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, виключає правомірність застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій на їх підставі.

Суд визнає, що судом апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення залишається без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі №813/3034/17залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Р.Ф.Ханова

Судді І.А.Гончарова

І.Я.Олендер