Постанова

від 12.12.2017 по справі 820/2826/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 р. Справа № 820/2826/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.

представників позивача - Дрижанова О.С., Яворського В.В.

представника відповідача - Шашкова С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північно-східного офісу Держаудитслужби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2017р. по справі № 820/2826/17

за позовом Комунального закладу охорони здоров`я "Харківський обласний центр служби крові"

до Північно-східного офісу Держаудитслужби

про визнання нечинним та скасування вимоги,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Комунальний заклад охорони здоров'я "Харківський обласний центр служби крові", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби, в якому просив суд визнати нечинними та скасувати частини 1; 2; 4; 9 вимоги від 12.05.2017 №20-04-25/38-91.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року адміністративний позов Комунального закладу охорони здоров'я "Харківський обласний центр служби крові" - задоволено.

Скасовано пункти 1, 2, 4, 9 вимоги Північно-східного офісу Держаудитслужби від 12.05.2017 р. № 20-04-25/38-91.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п. 1.2.2.2 плану контрольно-ревізійної роботи Північно-східного офісу Держаудитслужби на І квартал 2017 року, на підставі направлень на проведення ревізії № 357 від 20.03.2017 р., виданого начальником Північно-східного офісу Держаудитслужби, головним державним фінансовим інспектором відділу контролю у соціальній сфері та культури Літвіненко О.П.; № 358 від 20.03.2017 року - головним державним фінансовим інспектором Кузнецовою С.М.; № 389 від 31.03.2017 року - провідним державним аудитором Христенко В.Ф.; №390 від 31.03.2017 року - державним аудитором Бєліковою Ю.О. проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності позивача. Ревізію проведено з 21.03.2017 по 16.05.2017 у відповідності до питань програми ревізії та робочого плану.

За результатом проведеної ревізії відповідачем складено акт від 22.05.2017 року №04-24/03. (а.с.21-62)

Не погоджуючись з окремими положеннями акту ревізії, позивачем, в рамках адміністративного оскарження, на адресу відповідача надіслано заперечення від 25.05.2017 року № 439 (а.с.63-71), за результатами розгляду якого відповідач прийняв висновок від 08.06.2017 року, затверджений начальником Північно-східного офісу Держаудитслужби, в якому не погодився з доводами викладеними позивачем у запереченнях. (а.с.73-83)

З метою повного усунення виявлених порушень, відповідач направив позивачу вимогу № 20-04-25/38-91 від 12.05.2017 року (а.с.84-85) про усунення порушень, у якій вимагається усунути виявлені порушення законодавства в установленому законодавством порядку, інформувати відповідача до 09.07.2017 року про вжиті заходи з усунення порушень і недоліків та попереджено, що у разі не усунення виявлених порушень відповідач буде змушений ініціювати розгляд питання про відповідність керівника установи займаній посаді та про можливість звернення до суду в інтересах держави для відшкодування заподіяної шкоди.

Зокрема, у вказаній вимозі зазначено про встановлені в ході ревізії порушення:

1. В порушення п. 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, водіям Центру виплачено 8 220,00 грн добових та витрачено в дні відрядження на проїзд до м Києва бензину на загальну суму 299 718,07 гривень. Внаслідок вищезазначеного Центру завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 307 938,07 гривень.

2. В порушення п. 4 Додатку 4 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 № 308/519 (далі - наказ №308/519), 5- ти працівникам відділу лабораторної діагностики та профілактики СНІД та інших інфекцій, які передаються трансфузіологічним шляхом, зайво нараховано та виплачено заробітної плати на загальну суму 72 483,02 грн, на яку зайво нараховано та перераховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - ЄСВ) в сумі 19 952,63 гривень. Внаслідок вищезазначеного Центру завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 92 435,65 гривень. 3. Ревізією встановлено, що в порушення п. 4.6 наказу № 308/519, 2-м водіям Центру зайво нараховано та перераховано 5 040,72 грн, на яку зайво нараховано та перераховано ЄСВ 1 414,02 гривень. Внаслідок вищезазначеного Центру завдано матеріальної шкоди (збитків) загальну суму 6 454,74 гривень.

4. В порушення вимог п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.1993 № 245 „Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій п.4 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і оргаганізацій, затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43, керівнику структурного підрозділу Центру за роботу за сумісництвом зайво нараховано та виплачено заробітної плати в сумі 31 543,20 грн , на яку зайво нараховано та перераховано ЄСВ в сумі 9 698,64 гривень. Внаслідок вищезазначеного завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 41 241,66 гривен

5. В порушення ст. 94 Кодексу Законів про працю України, ст. 1 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № Ю8/95-ВР 3-м зовнішнім сумісникам нараховано та виплачено за невідпрацьований час 868,66 грн заробітної плати, на яку нараховано та перераховано ЄСВ і 315,33 гривень. Внаслідок вищезазначеного Центру завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 1183,99 гривень.

6. В порушення ст. 94 Кодексу Законів про працю України та ст. 1 Закону України "Про оплату праці" від 24 03.1995 № 108/95-ВР за час перебування на амбулаторному та стаціонарному лікуванні працівникам Центру нараховано та виплачено заробітної плати в загальній сумі 6194,22 нараховано та перераховано єдиного соціального внеску в загальній сумі 2355,90 гривень. Внаслідок вищезазначеного Центру нанесено матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 8550,12 гривень.

7. В порушення ч. 13 ст.8 Закону України "Про збір та облік внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2016 № 2464-VI на заробітну плату працюючого в Центрі інваліда нараховано та перераховано ЄСВ за ставкою 36,3% замість 8,41% на загальну суму 13 344,37 грн, чим нанесено Центру матеріальної шкоди (збитків) 13 344,37 гривень.

8. В порушення ст. 1 Закону України від 22.11.1996 № 543/96-ВР "Про| відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" ПАТ НВК "Діапроф-Мед" не сплачено пеню за несвоєчасну оплату за отриману продукцію в сумі 3 540,45 грн, чим завдано обласному бюджету матеріальної шкоди (збитків) на суму 3 540,56 гривень.

9. В порушення ч. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України, Переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров'я та вищих медичних навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1138, до доходів Центру зараховано кошти, які не передбачені переліком платних послуг, в платних послуг, в загальній сумі 96 494,10 грн. Внаслідок вищезазначеного обласному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 96 494,10 грн.

10. В порушення п. 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, Центром сплачено та віднесено на фактичні видатки загально-експлуатаційні витрати, спожиті орендарем, на загальну суму 14 878,99 грн. Зазначене порушення завдало Центру матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 14 878,99 грн.

Не погодившись з 1, 2, 4, 9 вимоги відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем під час судового розгляду не надано доказів, що під час здійснення господарської діяльності позивачем завдано збитків державному бюджету.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції з таких підстав.

Як передбачено ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26 січня 1993 року № 2939-XII "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон № 2939-XII).

Відповідно до статті 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статті 2 Закону № 2939-XII, головним завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 868 утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою КМ України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно п.3 Положення основними завданнями Держаудитслужби є, зокрема: 1) забезпечення формування і реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; 3) здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів.

Пунктом 4 Положення передбачено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: здійснює контроль у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи); реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, інспектування (ревізії); здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів, станом внутрішнього контролю в інших підконтрольних установах, усуненням виявлених недоліків і порушень; вживає в межах повноважень, передбачених законом, заходів до усунення виявлених недоліків та запобігання їм у подальшому, а саме: проводить аналіз стану дотримання фінансової та бюджетної дисципліни, виявляє причини та умови, що призвели до недоліків і порушень, готує рекомендації та пропозиції щодо їх усунення і запобігання їм у подальшому; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Як встановлено п.п.6, 7 Положення, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями п.п.7, 10, 13 ст.10 Закону України №2939-ХІІ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право: пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються (ч.2 ст.15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні").

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Таким чином, у органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, що розглядається, Північно-східним офісом Держаудитслужби пред'явлено вимогу про усунення порушень, виявлених під час ревізії, які вказують на виявлені збитки та їхній розмір.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, підстави та правильність їх обчислення перевіряє суд при розгляді справи за позовом про їх стягнення, а не в порядку визнання такої вимоги протиправною та її скасування.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем обраний невірний спосіб захисту порушеного права, у зв'язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

Беручи до уваги наведене вище колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції не відповідає положенням Закону № 2939-ХІІ та правозастосовній практиці Верховного Суду України.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає вищенаведеним вимогам законодавства, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 202 КАС України, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи допущені судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, про які зазначено вище, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2017 р. по справі № 820/2826/17 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову Комунального закладу охорони здоров`я "Харківський обласний центр служби крові" до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання нечинним та скасування вимоги - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст постанови виготовлений 18.12.2017 р.