Ухвала

від 13.12.2017 по справі 820/4427/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 р.Справа № 820/4427/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,

представника відповідача - Фіщук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2017р. по справі № 820/4427/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Констант Лідер XXI"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Констант Лідер ХХІ" (далі по тексту - ТОВ Констант Лідер ХХІ , позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 01.08.2017 р. № 0027211214.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 року по справі № 820/4427/17 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Констант Лідер ХХІ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 01.08.2017 р. № 0027211214.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Констант Лідер ХХІ" (код ЄДРПОУ 34467814) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2017 року по справі № 820/4427/17 скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що направлену позивачем податкову декларацію з ПДВ за серпень 2016 року не було прийнято у зв'язку із розірванням договору про визнання електронної звітності. Податкову декларацію, подану в паперовому вигляді, позивачем направлено з порушенням строку, передбаченого п.49.5 ст.49 Податкового кодексу України (за 5 днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації). Доказів отримання вказаної податкової декларації податковим органом (повідомлення про вручення поштового відправлення) позивачем до матеріалів справи не надано. Фактично податкову декларацію ТОВ Констант Лідер ХХІ з ПДВ за серпень 2016 року було отримано лише 17.10.2016 року. Враховуючи викладене, вважає, що позивачем несвоєчасно подано вказану вище податкову звітність, а тому відповідачем цілком правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції за п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України. Крім того, стверджує, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, встановлений ст.99 КАС України.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду 01.11.2017 року по справі № 820/4427/17 скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Зазначив, що позивачем було вчасно подано засобами телекомунікаційного зв'язку податкову декларацію з ПДВ за серпень 2016 року - 20.09.2016 року, однак, ДФС України безпідставно відмовлено у її прийнятті, незважаючи на те, що договір про визнання електронної звітності позивача був чинним. У зв'язку з чим, з метою уникнення порушення строку подачі податкової звітності, позивач надіслав декларацію з ПДВ за серпень 2016 року поштою 20.09.2016 року. Між тим, вказану податкову декларацію також не було прийнято з посиланням на відсутність у ній підпису, прізвища та ініціалів та ідентифікаційного номеру головного бухгалтера підприємства. Однак, штатним розписом ТОВ Констант Лідер ХХІ не передбачено посади головного бухгалтера, ведення бухгалтерського обліку та підписання податкової звітності покладено виключно на директора підприємства, яким і було підписано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2016 року. З огляду на викладене, вимоги відповідача щодо зазначення у вказаній вище податковій декларації підпису, прізвища та ініціалів, а також ідентифікаційного коду головного бухгалтера є протиправними та не є підставою для неприйняття податкової звітності. Таким чином, вважає, що позивачем було дотримано строків та порядку подання податкової декларації за серпень 2016 року з ПДВ, а відтак, застосування до ТОВ Констант Лідер ХХІ штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності є безпідставним.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З огляду на наведену норму, враховуючи, що позивач по справі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника позивача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку ТОВ "Констант Лідер ХХІ" з питань своєчасності подання податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 22.06.2017 р. № 5336/20-40-12-14-18/34467814, яким зафіксовано несвоєчасне подання ТОВ "Констант Лідер ХХІ" податкової декларації з ПДВ за серпень 2016 року.

На підставі наведеного висновку акту перевірки від 22.06.2017 р. № 5336/20-40-12-14-18/34467814 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0027211214 від 01.08.201 р., яким застосовано до ТОВ "Констант Лідер ХХІ" штраф у сумі 1020,00 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, "Констант Лідер ХХІ" звернулось до суду з даним позовом про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем вчасно подано податкову декларацію з ПДВ за серпень 2016 року, належним чином оформлену та підписану, а контролюючим органом її безпідставно не прийнято, та під час судового розгляду справи не доведено обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, правовою підставою для його винесення відповідач зазначив норми пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України).

Так, у відповідності до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

У свою чергу, згідно з п.120.1 ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Таким чином, підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до вказаної норми є, зокрема, факт несвоєчасного подання податкової декларації.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, 20.09.2017 р. позивачем подано в електронному вигляді до ДФС податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 року.

20 вересня 2017 року ДФС створено квитанцію № 1, у якій зазначено, що документ не прийнято, виявлені помилки: Порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 р. № 233, а саме: - ЄДРПОУ "34467814". Можливо розірвано договір про визнання електронної звітності (а.с.16-18, 65-67).

З метою уникнення порушення термінів подання податкової звітності, позивачем 20.09.2017 р. направлено податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2016 року поштовим зв'язком.

Факт подання вказаної податкової декларації в паперовому вигляді підтверджується наявними в матеріалах справи оригіналами чеку відділення поштового зв'язку № 1 УДППЗ Укрпошта від 20.09.2016 року, опису вкладення цінного листа, відправленого 20.09.2016 року на адресу Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, відповідно до вкладеннями до цінного листа є податкова декларація з ПДВ за серпень 2016 року та додатки 2 та 5 до неї (а.с.51).

Отримання вищезазначеної податкової декларації податковим органом підтверджується наявною в матеріалах справи копією декларації з відбитком вхідного штампу Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, зареєстрованої за вхідним № 1600040813 (1694) (а.с.36).

Листом від 23.09.2016 р. за вихідним № 14517/10/20-31-08-02 Київською ОДПІ м. Харкова повідомлено позивача про відмову в прийнятті поданої податкової звітності з причин відсутності обов'язкового реквізиту, а саме: реєстраційного номеру облікової картки особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку підприємства, підпису, прізвища та ініціалів головного бухгалтера (а.с.59).

Цим листом підтверджується факт отримання Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області вказаної податкової декларації за серпень 2016 року засобами поштового зв'язку.

З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє посилання відповідача на ненадання позивачем доказів направлення податкової декларації за серпень 2016 року засобами поштового зв'язку та доказів отримання її контролюючим органом.

Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

За визначенням п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ), контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 49.18.1 ст. 48 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За приписами п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених п.п. 48.3 та 48.4 ст. 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Щодо неприйняття контролюючим органом податкової декларації ТОВ "Констант Лідер ХХІ" з податку на додану вартість за серпень 2016 року в електронному вигляді, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до пп.49.3 і 49.4 ст.49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п.1 р.2 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 р. № 233 (надалі - Інструкція №233), чинної на 20.09.2017 року, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором.

Відповідно до положень пункту 5 розділу 3 Інструкції №233 для подання електронних податкових документів платник податків має попередньо укласти з органом ДПС за місцем реєстрації договір про визнання електронної звітності (за затвердженими формою та змістом - Додаток 1 до Інструкції) та отримати спеціальне програмне забезпечення.

Розділом 6 додатку І Інструкції встановлено, що договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами (пункт 1). З моменту укладання цього Договору всі попередні домовленості та укладені правочини між Платником податків та органом ДПС з питань електронного обміну інформацією втрачають чинність (пункт 2). Договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Якщо Платник податків подає до органу ДФС нові посилені сертифікати ЕЦП, цей Договір вважається пролонгованим до закінчення терміну чинності нових посилених сертифікатів ключів (п.3).

Орган ДФС має право розірвати Договір в односторонньому порядку у випадку ненадання Платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або в разі зміни Платником місця реєстрації (пункт 4). У разі припинення дії Договору надісланий Платником податків податковий документ в електронному вигляді не приймається (пункт 5).

Відповідно до п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції належних доказів розірвання договору про визнання електронної звітності у період спірних правовідносин.

Натомість, матеріалами справи підтверджено, що податкову декларацію ТОВ Констант Лідер ХХІ за вересень 2016 року, направлену позивачем 20.10.2016 року, було прийнято ДФС України в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку на підставі того ж самого договору про визнання електронної звітності (а.с.68).

Між тим, податкову декларацію ТОВ Констант Лідер ХХІ з ПДВ за серпень 2017 року, надіслану вчасно - 20.09.2017 року - не було прийнято з посиланням на розірвання договору про визнання електронної звітності, за що згодом до позивача Головним управлінням ДФС у Харківській області застосовано штрафні (фінансові) санкції згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Щодо неприйняття поданої позивачем звітності, надісланої позивачем у паперовій формі, з причин відсутності обов'язкового реквізиту, а саме: реєстраційного номеру облікової картки особи, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку підприємства, підпису, прізвища та ініціалів головного бухгалтера, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 48.3 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Підпунктом 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України передбачено, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 ПК України.

Як передбачено п. 49.9 ст. 49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Згідно з пунктом 49.8 статті 49 ПК України під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.10 статті 49 ПК України передбачено, що відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Вищенаведені норми податкового законодавства встановлюють, що у випадку, якщо ведення бухгалтерського обліку здійснюється керівником суб'єкта господарювання, то для надання податковій декларації юридичної сили достатньо підпису лише керівника.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у разі, коли штатним розкладом не передбачено посаду головного бухгалтера, а ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації здійснюється безпосередньо керівником платника податку, то така податкова декларація повинна підписуватися лише керівником.

Представником позивача надано до матеріалів справи штатний розклад ТОВ "Констант Лідер ХХІ", з якого вбачається, що на підприємстві не передбачена посада головного бухгалтера (а.с.38-39).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкова декларація ТОВ "Констант Лідер ХХІ" з податку на додану вартість за серпень 2016 року складена та підписана без порушення вимог п. 48.3. Податкового кодексу України, а отже відмова контролюючого органу у прийнятті вказаної декларації є протиправною.

Відповідно до п.49.12 ст.49 ПК України у разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання (п.п.49.12.1 п.49.12 ст.49);

- оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу(п.п.49.12.2 п.49.12 ст.49).

Згідно п. 49.13 ст. 49 ПК України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем 20.09.2017 подано податкову декларацію ТОВ "Констант Лідер ХХІ" з податку на додану вартість за серпень 2016 року, яка складена та підписана належним чином, як в електронній формі, так і в паперовій формі, а контролюючим органом безпідставно не прийнято її, колегія суддів вважає, що вказана податкова декларація вважається прийнятою 20.09.2017 року, тобто, вчасно, а відтак, у відповідача відсутні підстави для застосування до ТОВ Констант Лідер ХХІ штрафних (фінансових) санкцій за пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.120.1 ст.120 ПК України.

З приводу доводів відповідача про те, що позивачем подано спірну податкову декларацію засобами поштового зв'язку не за 5 днів до закінчення граничного строку її подання, колегія суддів зазначає, що такі доводи не спростовують факту своєчасного подання вказаної податкової декларації в електронній формі та не свідчать про порушення позивачем строку подачі податкової звітності з ПДВ за серпень 2016 року.

Крім того, подача податкової декларації у паперовій формі обумовлена виключно необґрунтованим неприйняттям податкової декларації в електронній формі, та бажанням позивача уникнути порушення податкового законодавства щодо строку подачі податкової звітності.

Враховуючи викладене, вказані доводи відповідача не є доказом правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Посилання відповідача на порушення ТОВ Констант Лідер ХХІ шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом колегія суддів відхиляє, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, з винесенням якого позивач пов'язує порушення своїх прав, прийняте відповідачем 01.08.2017 року, а до суду позивач звернувся 27.09.2017 року, тобто, в межах строків звернення до суду, встановлених ст.99 КАС України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 01.08.2017 р. № 0027211214 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020,00 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для скасування даного податкового повідомлення-рішення.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ "Констант Лідер ХХІ".

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.11.2017р. по справі № 820/4427/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Дюкарєва С.В. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 18.12.2017 р.