ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2017 рокуЛьвів№ 876/10365/17
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого-судді Кузьмича С. М.,
суддів Гулид Р.М., Улицького В.З.,
за участю секретаря Мельничук Б.Б.
представника апелянта ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року у справі № 813/235/17 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Головного управління Національної поліції у Львівській області, Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Залізничного районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідачів в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області, Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, Головного управління МВС України у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_2 грошової компенсації за 29 невикористаних днів відпустки за 2014 рік, зобов'язати Львівське міське управління ГУМВС України у Львівській області, Залізничний районний відділ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, Головне управління МВС України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошову компенсацію за 29 невикористаних днів відпустки за 2014 рік в сумі 6700 (шість тисяч сімсот) гривень 16 коп.;
визнати протиправною бездіяльність Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області, Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, Головного управління МВС України у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_2 різниці в посадових окладах під час тимчасового виконання ним обов`язків начальника відділу карного розшуку Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області за період з 15.01.2014 по 15.05.2014, зобов'язати Львівське міське управління ГУМВС України у Львівській області, Залізничний районний відділ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, Головне управління МВС України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) різницю грошового забезпечення у зв'язку із різницею в посадових окладах між посадовим окладом начальника відділу карного розшуку Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області та посадовим окладом начальника сектору розкриття злочинів проти особи та боротьби з груповою злочинністю відділу карного розшуку Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області під час тимчасового виконання ним обов`язків начальника відділу карного розшуку Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області за період з 15.01.2014 по 15.05.2014 в сумі 2402 (дві тисячі чотириста дві) гривні 23 коп.;
визнати протиправною бездіяльність Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області, Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, Головного управління МВС України у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_2 різниці в посадових окладах під час тимчасового виконання ним обов`язків заступника начальника районного відділу - начальника кримінальної міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області за період з 03.12.2014 по 01.03.2015, зобов'язати Львівське міське управління ГУМВС України у Львівській області, Залізничний районний відділ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, Головне управління МВС України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) різницю грошового забезпечення у зв'язку із різницею в посадових окладах між посадовим окладом заступника начальника районного відділу - начальника кримінальної міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області та посадовим окладом начальника сектору розкриття злочинів проти особи та боротьби з груповою злочинністю відділу карного розшуку Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області під час тимчасового виконання ним обов`язків заступника начальника районного відділу - начальника кримінальної міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області з 03.12.2014 по 01.03.2015 в сумі 1381 (одна тисяча триста вісімдесят одна) гривня 75 коп.;
зобов'язати Львівське міське управління ГУМВС України у Львівській області, Залізничний районний відділ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області, Головне управління МВС України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) його середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки виплати грошової компенсації за 29 невикористаних днів відпустки за 2014 рік при звільненні з органів внутрішніх справ, за час затримки виплати різниці в посадових окладах під час тимчасового виконання ним обов`язків начальника відділу карного розшуку Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області за період з 15.01.2014 по 15.05.2014 при звільненні з органів внутрішніх справ, за час затримки виплати різниці в посадових окладах під час тимчасового виконання ним обов`язків заступника начальника районного відділу - начальника кримінальної міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області за період з 03.12.2014 по 01.03.2015 при звільненні з органів внутрішніх справ, з 06.07.2015 року по день фактичного розрахунку в сумі 186570 (сто вісімдесят шість тисяч п'ятсот сімдесят) гривень 53 коп.;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_2 грошової компенсації за 7 невикористаних днів відпустки за 2015 рік, зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошову компенсацію за 7 невикористаних днів відпустки за 2015 рік в сумі 1784 (одна тисяча сімсот вісімдесят чотири) гривні 44 коп.;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_2 надбавки до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 відсотків за період його перебування на посаді заступника начальника відділу - начальника кримінальної поліції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області з 07.11.2015 по 30.03.2016, зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) різницю грошового забезпечення у зв'язку з невиплатою надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 відсотків за період його перебування на посаді заступника начальника відділу - начальника кримінальної поліції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області з 07.11.2015 по 30.03.2016 в сумі 7702 (сім тисяч сімсот дві) гривні 50 коп.;
зобов'язати Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) його середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки виплати грошової компенсації за 7 невикористаних днів відпустки за 2015 рік при звільненні з органів Національної поліції України, за час затримки виплати надбавки до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 відсотків за період його перебування на посаді заступника начальника відділу - начальника кримінальної поліції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області з 07.11.2015 по 30.03.2016 при звільненні з органів Національної поліції України, з 30.03.2016 по день фактичного розрахунку в сумі 119592 (сто дев'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дві) гривні 68 коп.
В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що йому під час звільнення не було нараховано та виплачено компенсації за невикористані дні відпустки, різницї в посадових окладах за тимчасове виконання обов`язків на вищих посадах та надбавки за службу в умовах режимних обмежень. Таким чином, позивач вважає, що у зв'язку із непроведенням відповідачами з ним повного розрахунку під час його звільнення потрібно стягнути із відповідачів на його користь середній заробіток (грошове забезпечення) за весь період затримки розрахунку.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_2 грошової компенсації за 29 невикористаних днів відпустки за 2014 рік, зобов'язано Залізничний районний відділ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошову компенсацію за 29 невикористаних днів відпустки за 2014 рік в сумі 6700 (шість тисяч сімсот) гривень 16 коп.
Визнано протиправною бездіяльність Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_2 різниці в посадових окладах під час тимчасового виконання ним обов`язків начальника відділу карного розшуку Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області за період з 15.01.2014 по 15.05.2014, зобов'язано Львівське міське управління ГУМВС України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) різницю грошового забезпечення у зв'язку із різницею в посадових окладах між посадовим окладом начальника відділу карного розшуку Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області та посадовим окладом начальника сектору розкриття злочинів проти особи та боротьби з груповою злочинністю відділу карного розшуку Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області під час тимчасового виконання ним обов`язків начальника відділу карного розшуку Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області за період з 15.01.2014 по 15.05.2014 в сумі 2402 (дві тисячі чотириста дві) гривні 23 коп.
Визнано протиправною бездіяльність Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_2 різниці в посадових окладах під час тимчасового виконання ним обов`язків заступника начальника районного відділу - начальника кримінальної міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області за період з 03.12.2014 по 01.03.2015, зобов'язано Залізничний районний відділ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) різницю грошового забезпечення у зв'язку із різницею в посадових окладах між посадовим окладом заступника начальника районного відділу - начальника кримінальної міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області та посадовим окладом начальника сектору розкриття злочинів проти особи та боротьби з груповою злочинністю відділу карного розшуку Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області під час тимчасового виконання ним обов`язків заступника начальника районного відділу - начальника кримінальної міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області з 03.12.2014 року по 01.03.2015 року в сумі 1381 (одна тисяча триста вісімдесят одна) гривня 75 коп.
Зобов'язано Львівське міське управління ГУМВС України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) його середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки виплати різниці в посадових окладах під час тимчасового виконання ним обов`язків начальника відділу карного розшуку Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області за період з 15.01.2014 по 15.05.2014 при звільненні з органів внутрішніх справ, з 06.07.2015 по день фактичного розрахунку в сумі 48570,63 (сорок вісім тисяч п'ятсот сімдесят) гривень 63 коп.
Зобов'язано Залізничний районний відділ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) його середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки виплати грошової компенсації за 29 невикористаних днів відпустки за 2014 рік при звільненні з органів внутрішніх справ, за час затримки виплати різниці в посадових окладах під час тимчасового виконання ним обов`язків заступника начальника районного відділу - начальника кримінальної міліції Залізничного районного відділу ЛМУ ГУМВС України у Львівській області за період з 03.12.2014 по 01.03.2015 при звільненні з органів внутрішніх справ, з 06.07.2015 по день фактичного розрахунку в сумі 162606 (сто шістдесят дві тисячі шістсот шість) гривень 03 коп.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_2 грошової компенсації за 7 невикористаних днів відпустки за 2015 рік, зобов'язано Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошову компенсацію за 7 невикористаних днів відпустки за 2015 рік в сумі 1784 (одна тисяча сімсот вісімдесят чотири) гривні 44 коп.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо невиплати ОСОБА_2 надбавки до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 відсотків за період його перебування на посаді заступника начальника відділу - начальника кримінальної поліції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області з 07.11.2015 по 30.03.2016, зобов'язано Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) різницю грошового забезпечення у зв'язку з невиплатою надбавки за роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 відсотків за період його перебування на посаді заступника начальника відділу - начальника кримінальної поліції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області з 07.11.2015 по 30.03.2016 в сумі 7702 (сім тисяч сімсот дві) гривні 50 коп.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) його середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки виплати грошової компенсації за 7 невикористаних днів відпустки за 2015 рік при звільненні з органів Національної поліції України, за час затримки виплати надбавки до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 відсотків за період його перебування на посаді заступника начальника відділу - начальника кримінальної поліції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області з 07.11.2015 по 30.03.2016 при звільненні з органів Національної поліції України, з 30.03.2016 року по день фактичного розрахунку в сумі 140402 (сто сорок тисяч чотириста дві) гривні 86 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вказану постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, Головне управління Національної поліції у Львівській області, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконною, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що відповідно п. 8 Розділу III Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799, за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення. В наказі про звільнення позивача вказано лише про виплату йому грошової компенсації за невикористану відпустку у період робот из 01.01.2016 по 30.03.2016 у кількості 11 календарних днів, однак не зазначено грошову компенсацію за 7 днів відпустки у 2015 році. Вказаний наказ на даний час є чиним і позивачем не оскаржувався.
Також зазначає, що виданий наказ №1 о/с дск Про надання доступу до державної таємниці працвникам Залізничного ВП ГУНП у Львівській області не підтверджує, що з 07.12.2015 до дати звільнення позивач щоденно ознайомлювався з вказаною секретною інформацією та здійснював діяльність пов`язану з державною таємницею.
Крім цього покликається на те, що суд першої інстанції помилково задовольнив вимогу позивача про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, оскільки Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) не регулює правовідносин щодо проходження служби в органах внутрішніх справ, в данному випадку поліції, а спеціальні закони, положення та інструкції не передбачають стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та надав пояснення, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в частині, що стосується Головного управління Національної поліції у Львівській області.
В судовому засіданні позивач та його представник заперечили щодо задоволення та надали пояснення. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що 30.03.2016 позивач був звільнений зі служби в поліції через хворобу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію відповідно до Наказу ГУНП у Львівській області від 28.03.2016 № 96 о/с.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 під час звільнення не було нараховано та виплачено компенсації за невикористані дні відпустки, різницї в посадових окладах за тимчасове виконання обов`язків на вищих посадах та надбавки за службу в умовах режимних обмежень, останній звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.
Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що ст.. 43 Конституції України гарантовано право на своєчасне одержання винагороди за працю.
Згідно п. 20 Постанови Пленуму ВСУ № 13 від 24.12.1999 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці , установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною першою статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 КЗпП, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильне застосування норм матеріального та процесуального права та повне з'ясування обставин справи судом першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись цією статтею та уточненням представника апелянта, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції потрібно розглянути в межах апеляційної скарги, а саме щодо задоволення позовних вимог в частині, що стосується Головного управління Національної поліції у Львівській області.
Щодо невиплати грошової компенсації ОСОБА_2 за 7 днів невикористаної відпустки у 2015 році то колегія суддів зазначає наступне.
Наказом ГУНП у Львівській області № 45 о/с від 07.11.2015 позивача прийнято на службу в органи Національної поліції України та призначено на посаду заступника начальника відділу - начальника кримінальної поліції Залізничного відділу поліції ГУНП у Львівській області.
30.03.2016 позивач був звільнений зі служби в поліції через хворобу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України Про Національну поліцію відповідно до Наказу ГУНП у Львівській області від 28.03.2016 № 96 о/с.
04.05.2016 позивачем було подано до Головного управління Національної поліції у Львівській області інформаційний запит вх. № 166/зі від 04.05.2016 щодо отримання інформації про кількість днів невикористаної відпустки у 2015 році, а саме з 07.11.2015 по 31.12.2015, а також щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористану відпустку з 07.11.2015 по 31.12.2015 під час звільнення з органів Національної поліції.
На вказаний інформаційний запит позивачу листом з ГУНП у Львівській області вих.№Р-58/зі/04/13/15-2016 від 11.05.2016 було повідомлено про те, що невикористана позивачем відпустка за 2015 рік складає 7 днів, проте, покликаючись на положення п. 10 ст.93 Закону України Про Національну поліцію , де передбачено виплату грошової компенсації поліцейським за невикористану в році звільнення відпустку, позивачу було відмовлено у виплаті грошової компенсації за вказаних 7 днів невикористаної ним відпустки в 2015 році.
Спірні відносини регулюються Законом України Про Національну поліцію та Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України № 260 від 06.04.2016 року (далі - Порядок № 260).
Так, відповідно до ч. 10 ст. 93 Закону України Про Національну поліцію , який набув чинності 07.11.2015, за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.
Пунктом 8 Порядку № 260 визначено, що виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому, одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.
Відповідно до ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Згідно ст. 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Судом апеляційної інстанції враховується, що Законом України Про Національну поліцію та Порядком № 260 врегульовано виплату грошової компенсації поліцейським за невикористану відпустку в році звільнення, проте не врегульовано виплати грошової компенсації поліцейським за невикористані відпустки в попередніх роках до року звільнення.
За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Відтак, до спірних правовідносин перш за все необхідно застосовувати положення спеціального законодавства, яким є Закон. Проте, у випадку неврегульованості певних правовідносин, останнім необхідно застосовувати загальні норми трудового законодавства, зокрема, ті, що містяться у Кодексі законів про працю України.
Відповідно до ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.
З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмова ГУНП у Львівській області нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані 7 днів відпустки за 2015 рік є протиправною та такою, що грубо порушує законні права та інтереси позивача.
Також потрібно зазначити, що судом першої інстанції правильно здійснено розрахунок грошової компенсації за 7 днів невикористаної щорічної відпустки за 2015 рік.
Щодо невиплати позивачу надбавки за службу в умовах режимних обмежень то тут потрібно зазначити наступне.
В період проходження служби на посаді заступника начальника відділу - начальника кримінальної поліції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області позивачу відповідно до Наказу Залізничного відділу поліції ГУНП у Львівській області № 1 о/с дск від 07.12.2015 Про надання доступів до державної таємниці працівникам Залізничного ВП ГУНП у Львівській області було надано доступ до інформації, що має ступені секретності Цілком таємно та Таємно .
12.05.2016 позивачем за вх. № 5-178/Зі було подано до Головного управління Національної поліції у Львівській області інформаційний запит щодо виплати йому надбавки за службу в умовах режимних обмежень.
Листом Головного управління Національної поліції у Львівській області вих. № Р-31/Зі/05/17-2016 від 18.05.2016 позивача було повідомлено про те, що надбавка за службу в умовах режимних обмежень йому не виплачувалась.
Позивач звертався до Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо нарахування та виплати йому надбавки за службу в умовах режимних обмежень за період його служби в Національній поліції України на посаді заступника начальника відділу - начальника кримінальної поліції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області, проте йому було відмовлено у цьому.
Відповідно до ст. 30 Закону України Про державну таємницю у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 № 414 Про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці затверджено Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до п. 2 вказаного Положення особам, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) залежно від ступеня секретності інформації, зокрема, особам, які мають відповідний допуск та працюють з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності цілком таємно , встановлюється надбавка до посадових окладів 15 відсотків.
Відповідно до пунктів 5, 6 Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов'язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці. Персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи. Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції Кабінет Міністрів України постановив в пункті 1 - установити, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення; в пункті 2 - виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ; в пункті 5 - виплачувати надбавку за службу в умовах режимних обмежень - у розмірах та порядку, визначених законодавством.
Відповідно до п. 7 Розділу ІІ Порядку № 260 поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень, установлюється надбавка до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації, зокрема, відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків.
Надбавка за службу в умовах режимних обмежень установлюється поліцейським за займаною посадою наказом по особовому складу на підставі мотивованих рапортів керівників структурних підрозділів відповідного органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу.
Надбавка за службу в умовах режимних обмежень виплачується поліцейським з дня призначення на посаду, яку включено до номенклатури посад, що підлягають оформленню на допуск до державної таємниці, але не раніше дня оформлення допуску до державної таємниці.
Виплата надбавки за роботу в умовах режимних обмежень припиняється з дня призначення на посаду, за якою вона не встановлена; з дня скасування допуску до державної таємниці; з дня закінчення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт.
Тобто як вбачається із викладених вище положень законодавства є передбаченою та чітко врегульованою виплата надбавки за службу в умовах режимних обмежень і в період служби позивача в органах Національної поліції на посаді заступника начальника відділу - начальнику кримінальної поліції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області.
Оскільки Наказом Залізничного відділу поліції ГУНП у Львівській області № 1 о/с дск від 07.12.2015 Про надання доступів до державної таємниці працівникам Залізничного ВП ГУНП у Львівській області , який був погоджений начальником режимно-секретного сектору Залізничного ВП ГУНП у Львівській області та який був підписаний начальником Залізничного ВП ГУНП у Львівській області про надання позивачу доступ до інформації та її носіїв, що мають ступені секретності Цілком таємно та Таємно є підстави вважати, що у ОСОБА_2 виникло право на отримання надбавки до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 відсотків, а у Головного управління Національної поліції у Львівській області виник обов'язок нараховувати та виплачувати вказану надбавку.
Також потрібно зазначити, що судом першої інстанції правильно здійснено розрахунок надбавки за роботу в умовах режимних обмежень за період перебування ОСОБА_2 на посаді заступника начальника відділу - начальника кримінальної поліції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області з 07.11.2015. по 30.03.2016.
Окрім цього оскільки Головним управління Національної поліції у Львівській області не було виплачено позивачу належні йому при звільненні суми грошової компенсації за невикористану відпустку, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень останнє повинне виплатити йому середній заробіток за весь час затримки розрахунку.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці від 24.12.1999 № 13 у разі встановлення при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.
Оскільки по день розгляду справи судом Головним управління Національної поліції у Львівській області не було проведено розрахунку з ОСОБА_2, на користь останнього необхідно стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області середній заробіток (грошове забезпечення) за час затримки виплати йому грошової компенсації за 7 невикористаних днів відпустки за 2015 рік при звільненні з органів Національної поліції України, за час затримки виплати йому надбавки до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 відсотків за період перебування ОСОБА_2 на посаді заступника начальника відділу - начальника кримінальної поліції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області з 07.11.2015 по 30.03.2016 при звільненні з органів Національної поліції України, з 30.03.2016 по 14.09.2017 (день постановлення судового рішення судом першої інстанції).
Потрібно зазначити, що судом першої інстанції правильно здійснено розрахунок середнього заробітку (грошового забезпечення).
Щодо покликання апелянта на те, що позивачем пропущено строки звернення до суду відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України то колегія суддів вважає його безпідставним з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму
Згідно ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
В позовних вимогах, про які йдеться в апеляційній скарзі, стосуються невиплати позивачу грошової компенсації за невикористану відпустку, невиплати надбавки до посадового окладу за службу в умовах режимних обмежень та, відповідно, перерахунку та виплати грошового забезпечення. Вказані компенсації та надбавки входять до складу грошового забезпечення позивача як працівника органів МВС України та Національної поліції України.
Потрібно зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України Про оплату праці від 15.10.2013 № 8- рп/2013 (справа № 1-13/2013) у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Тобто строки звернення до суду з вказаною позовною заявою на переконання суду не пропущено.
З огляду на зазначене та на вимоги викладенні в апеляційній скарзі суд апеляційної інстанції вважає, що наведені в ній доводи, висновки суду першої інстанції не спростовують, а зводяться лише до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року у справі № 813/235/17 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Р. М. Гулид В. З. Улицький
Повний текст ухвали складено 18 грудня 2017 року
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2017 |
Оприлюднено | 18.12.2017 |
Номер документу | 71055828 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сакалош Володимир Миколайович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сакалош Володимир Миколайович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сакалош Володимир Миколайович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сакалош Володимир Миколайович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сакалош Володимир Миколайович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сакалош Володимир Миколайович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Сакалош Володимир Миколайович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Кузьмич Сергій Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні