Рішення

від 13.12.2017 по справі 212/5032/17

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/5032/17

2/212/2654/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2017 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Колочко О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Деменко А.С.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Швигоренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Альфа-Агро про стягнення заборгованості по заробітній платі, не виплаченої при звільненні працівника,

В С Т А Н О В И В:

19 серпня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнив від 10.10.2017, до відповідача ПП. Альфа-Агро про стягнення заборгованості по зарплаті, не виплаченої при звільненні працівника.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що з 07 лютого 2017 року по 31 липня 2017 року позивач працював на підприємстві відповідача на посаді менеджера з окладом в розмірі 3200 грн. 31 липня 2017 року був звільнений за власним бажання, однак не згодний з датою звільнення, оскільки працював до 07 серпня 2017 року, після чого надав заяву про відпустку з 08 серпня 2017 року. 07 серпня 2017 року він отримав заробітну плату в сумі 1349,34 грн. за другу половину липня 2017 року, а вже 08 серпня 2017 року його було повідомлено про звільнення з 15 серпня 2017 року, однак коли він прийшов на роботу 14 серпня 2017 року із заявою про звільнення з 15 серпня 2017 року його було повідомлено, що його звільнено 31 липня 2017 року, з чим він не згодний. Трудову книжку позивач отримав лише 15 серпня 2017 року, але повний розрахунок не провели, зокрема не виплатили компенсацію за невикористану відпустку 11 днів в сумі 1782,27 грн., а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку в сумі 3705,26 грн. за період з 01 серпня 2017 року по 31 серпня 2017 року - день фактичного працевлаштування позивача. Отже просив стягнути зазначені суми з відповідача на його користь.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Крім того, суду пояснила, що факт звільнення позивача 31 липня 2017 року не оспорюється ані позивачем, ані представником.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, вважала їх необґрунтованими, надала письмові заперечення на позов, просила відмовити в задоволенні позову з підстав, викладених в запереченні.

Свідок ОСОБА_4 суду показала, що вона працює на посаді директора ПП. Альфа-Агро . Позивач працював на підприємстві з 07 лютого 2017 року на посаді менеджера, з ним був укладений письмовий трудовий договір. 30 червня 2017 року позивач останній день вийшов на роботу і після цього не працював, а 14 липня2017 року написав заяву про звільнення. Підприємство зарахувало позивачу два тижні липня як відпрацьовані за домовленістю та як відпустку, але перед звільненням позивач повинен був відпрацювати два тижні, однак до дня звільнення тобто з 15 липня 2017 по 31 липня 2017 року ОСОБА_1 не виходив на роботу, а тому йому не була виплачена заробітна плата, лише відпустка, яку йому було виплачено 07 серпня 2017 року. Крім того, 07 серпня 2017 року позивач був ознайомлений з наказом про звільнення, але проставив дату 15 липня 2017 року, з якої причини їй невідомо, і відмовився від отримання трудової книжки, про що був складений відповідний акт, а 15 серпня 2017 року позивач разом із своїм представником прийшов до підприємства і отримав трудову книжку.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона працює в ПП. Альфа-Агро на посаді офіс-менеджера. ОСОБА_1 працював у відповідача з 06 лютого 2017 року. Між позивачем та колективом склалися специфічні відносини. 14 липня 2017 року ОСОБА_1 приніс заяву про звільнення, але до цього з 01 липня 2017 року на роботу не виходив, про що вона складала відповідні доповідні записки, в подальшому ОСОБА_1 з'явився 07 або 08 серпня 2017 року, однак вона працювала і не знала, що відбувалося, лише обізнана, що він залишив заяву про відпустку.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він являється керівником підприємства Альфа-насіння . Керівник ПП. Альфа-Агро радилася з ним при прийнятті на роботу ОСОБА_1, але він був проти, оскільки не вважав ОСОБА_1 фахівцем в даній сфері діяльності. В колективі з позивачем склалися неприязне ні відносини. В липні 2017 року ОСОБА_1 не працював, з'явився 14 липня 2017 року з заявою про звільнення, а потім 07 серпня 2017 року приходив, але він його не бачив. 15 серпня 2017 року ОСОБА_1 прийшов зі своїм представником і вчинив скандал з приводу видачі трудової книжки.

Суд, заслухавши позивача, представників позивача та відповідача, свідків, дслідивши матеріали цивільної справи, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлено, що між позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем з 07 лютого 2017 року по 31 липня 2017 року(а.с. 110-112, 127-134), і цей факт не оспорюється сторонами по справі, а тому не підлягає доказуванню.

Протягом липня 2017 року ОСОБА_1 не працював, що підтверджено показами свідків та табелем обліку використання робочого часу (а.с. 113-114).

Як вбачається з наданих представником відповідача розрахунковими листками позивачу було сплачено заробітну плату за липень 2017 року в сумі 1226,66 грн. (а.с. 121) та компенсацію за невикористану відпустку 8 днів в сумі 1017,68 грн. (а.с. 64).

Згідно норм ст. 3 ЦПК України кожна особа вправі звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, а в інтересах інших осіб, або державних чи суспільних інтересах лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок робітників власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення.

При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому

пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Аналізуючи наявні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушенотрудові права позивача в частині порушення строків видачу трудової книжки, яка була видана йому лише 15 серпня 2017 року, тоді як ОСОБА_1 був звільнений 31 липня 2017 року.

За порушення строків розрахунку з працівником та/або видачі йому трудової книжки законодавством передбачено відповідальність роботодавця.

Так, згідно зі ст. 235 КЗпП у разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу .

Згідно з п. 4.2 вказаної Інструкції, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Згідно чинного законодавства, обов'язок довести відсутність своєї вини покладається на роботодавця.

В судовому засіданні було встановлено, що будь-якого повідомлення про необхідність отримання трудової книжки позивачу не було надіслано, при цьому суд не приймає доводи представника відповідача про повідомлення позивача в телефонному режимі, як такі, що не знайшли підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки підставою для виплати працівнику середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки є невиконання власником або уповноваженим ним органом цього обов'язку лише за наявності вини, а відповідачем не доведено відсутність своєї вини у затримці видачі трудової книжки, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1920 грн. із розрахунку:

3200 грн. (зарплата за травень 2017р.) + 3200 грн. (зарплата за червень 2017р.) / 40 робочих днів (травень-червень 2017 року) = 160 грн. (середньоденна заробітна плата) х 12 робочих днів (з 31 липня 2017 року по 15 серпня 2017 року - час затримки видачі трудової книжки) = 1920 грн.

Що стосується доводів позивача та його представника про те, що позивачу не було виплачено компенсацію за невикористану відпустку, а лише заробітна плата за липень 2017 року, суд вважає їх необґрунтованими і позовні вимоги в цій частині такими, що не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.94 КЗпП України, ст.1 Закону України Про оплату праці заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ч.1 ст. 24 Закону України Про оплату праці заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач не працював протягом липня 2017 року, а тому його доводи про виплату йому заробітної плати, а не компенсації за невикористану відпустку не знайшли свого підтвердження і були спростовані як показами свідків, так і письмовими доказами, зокрема розрахунковим листком за липень 2017 року та відомостями про нарахування зарплати від 07.08.2017 (а.с. 54, 121).

З огляду на відсутність правових підстав для задоволення в цій частині позовних вимог, не підлягають і задоволенню похідні позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, враховуючи, що позивач був звільнений від сплати судового збору при подачі позовної заяви, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в розмірі 640 грн. в дохід держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 47, 116, 117, 235 КЗпП України, ст.ст. 1, 24 Закону України Про оплату праці , Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати , ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства Альфа-Агро про стягнення заборгованості по заробітній платі, не виплаченої при звільненні працівника, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Альфа-Агро (ЄДРПОУ 38030541) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 1920 (одна тисяча дев'ятсот двадцять) гривень

Стягнути з Приватного підприємства Альфа-Агро (ЄДРПОУ 38030541) в дохід держави судовий збір в сумі 640 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 18 грудня 2017 року

Суддя: О. В. Колочко