Рішення

від 13.12.2017 по справі 220/619/17

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/619/17

Номер провадження № 2/220/301/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Якішиної О.М.

за участю серетаря Чернякової В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності та прав забудовника в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

27.04.2017 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який в подальшому уточнив, та просив визнати за ним право власності на нерухоме майно в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_5, посилаючись на наступне.

Його батько ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р. Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається з ? частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_3 та чотирьох земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер НОМЕР_1, кадастровий номер НОМЕР_2, кадастровий номер НОМЕР_3, яку він успадкував після смерті своєї дружини ОСОБА_6, що знаходяться на території Андріївської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області.

Зазначений житловий будинок належав його батькові на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 10 грудня 1992 року секретарем виконкому Андріївської сільської ради за реєстровим №83. Відповідно до договору ОСОБА_5 купив цілий житловий будинок, а згідно з реєстраційним посвідченням Селидівського БТІ від 11.01.1993 року за спадкодавцем зареєстрована 1/2 частка вищезазначеного житлового будинку, посвідченого 07 грудня 1958 року, за № 6028. За життя ОСОБА_5 добудував до будинку прибудову літ. а-1 та сауну літ. И-1, але не встиг оформити на них правовстановлюючі документи і не набув права власності на них.

Він у встановлений законом строк прийняв спадщину після смерті батька, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено державним нотаріусом Курахівської державної нотаріальної контори, оскільки до будинку самовільно добудовано прибудову літ. а-1, що призвело до збільшення загальної площі будинку на 8,00 кв. м. та сауну літ. И-1. Окрім, цього нотаріус не може проігнорувати права інших спадкоємців, ОСОБА_3 і ОСОБА_7, які доводяться йому племінниками, та онуками ОСОБА_5, батько яких ОСОБА_7 - син спадкодавця, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Як зазначено нотаріусом, спадщину вони прийняли шляхом проживання і реєстрації разом зі спадкодавцем на день його смерті і не заявили у передбачений законом строк про відмову від неї. Зазначене змушує його звернутись до суду.

Будучи допитаним в суді, позивач, а в подальшому і його представник, позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовні заяві. Зазначили, що відповідачі не бажають приймати та оформлювати на своє ім'я спадщину і не заперечують проти визнання права власності на спадкове майно за позивачем.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про день, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином. Подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких також зазначили, що не заперечують проти задоволення позовних вимог та визнання за позивачем права власності на спадкове майно. Враховуючи викладене, суд вважає можливим провести розгляд справи за їх відсутності.

Суд, вислухавши позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_5, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого 02.10.2014 р. виконавчим комітетом Курахівської міської ради Мар'їнського району Донецької області, батько позивача ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 р. (а.с. 11).

Відповідно до повторного свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5, виданого 27.11.2014 р. мати позивача ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 р. (а.с. 11).

Судом встановлено, що ОСОБА_5 на підставі державних актів на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 від 25.04.2007 р., серії НОМЕР_7, належать земельні ділянки кадастровий номер НОМЕР_1, кадастровий номер НОМЕР_2, кадастровий номер НОМЕР_8, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Андріївської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області (а.с. 13-23).

Крім того, на підставі договору купівлі-продажу від 10.12.1992 р. ОСОБА_5 належав житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_4 право власності на який було зареєстровано у Селидівському БТІ (а.с. 24).

Земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_9, розташована на території Андріївської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, належала на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_10 матері позивача ОСОБА_6 (а.с. 21).

Після смерті ОСОБА_6 спадщину у вигляді належної їй земельної ділянки прийняв її чоловік ОСОБА_5, який проживав і був зареєстрований разом зі спадкодавцем на момент її смерті, однак свідоцтво про право на спадщину він не отримував. Інших спадкоємцев, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_6 немає.

Таким чином, після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді: житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами що знаходиться у АДРЕСА_5 та чотирьох земельних ділянок, які передано для ведення особистого селянського господарства, що знаходяться на території Андріївської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області, а саме: кадастровий номер НОМЕР_1, кадастровий номер НОМЕР_9, кадастровий номер НОМЕР_2, кадастровий номер НОМЕР_8.

Відповідно до вимог ст. ст. 1216-1220 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають право діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до норм чинного законодавства ОСОБА_7 звернувся у встановлений строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом.

Згідно п.п.10,23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом та що лише у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження з позовом про визнання права власності. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

22 вересня 2016 року державним нотаріусом Курахівської державної нотаріальної контори було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки нотаріус не може проігнорувати права інших спадкоємців, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 - онуків ОСОБА_5, батько яких ОСОБА_7 - син спадкодавця, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Спадщину вони прийняли шляхом проживання і реєстрації разом зі спадкодавцем на день його смерті і не заявили у передбачений законом строк відмову від неї. Крім того, при реєстрації права власності на будинок не було присвоєно різні юридичні адреси на розташовані в ньому дві квартири, або помилково не вказано в договорах купівлі-продажу, що кожна квартира вищевказаного будинку складає ? частину всього будинку.

Як вбачається з копії технічного паспорту на двоквартирний садибний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, від 13.09.2016 року і зареєстрованого в реєстрі за № 514, домоволодіння складається з: ? житлового будинку літ. А-1 (1969 рік побудови), прибудови літ. А`-1 (1969 рік побудови), прибудови а``-1 (2013 рік побудови), літньої кухні літ. Б-1 (1987 рік побудови), сараю літ. В-1 (1992 рік побудови), сараю літ. Д-1 (1969 рік побудови), сараю літ. Е-1 (1992 рік побудови), сараю літ. Ж-1 (1992 рік побудови), убиральні літ. З-1 (2013 рік побудови), сауни літ. И-1 (2015 рік побудови), гаражу літ. Л-1 (1987 рік побудови), сараю літ. М-1 (1992 рік побудови), погребу літ. П-1 (1969 рік побудови), свердловини літ. І (2001 рік побудови), воріт літ. №1 (1984 рік побудови). Зазначений житловий будинок належав ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого 10 грудня 1992 року секретарем виконкому Андріївської сільської ради по реєстру за №83, зареєстрованого в Селидівському БТІ від 11.01.1993 за № 514 (а.с. 26-33).

Судом також встановлено, що ОСОБА_5 за життя побудував, але не встиг зареєструвати прибудову (літера а``-1), площею 13,6 кв. м та сауну (літера И-1) площею 57,1 кв. м, що розташовані на території домоволодіння АДРЕСА_1

Відповідно до наданої суду довідки КП Великоновосілківське РБТІ № 396 від 03.07.2017, згідно з архівними даними станом на 31.12.2012 року домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 є двоквартирним житловим будинком, власниками якого є: ОСОБА_5 згідно та ОСОБА_8. Відповідно до даних архіву КП Великоновосілківське РБТІ ОСОБА_5 є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 згідно з договором купівлі-продажу житлового будинку від 10.12.1992 року (реєстраційний № 514). Разом з тим, ОСОБА_8 є власником будинку за тією ж адресою: АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 10.12.1992 року (реєстраційний № 514). Відповідно до реєстрової книги № 2 с. Андріївка ОСОБА_5 є власником квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_8 є власником квартири АДРЕСА_2. А реєстрація права власності двоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 відбулася за одним реєстровим номером 514 від 11.01.1993 року. Тобто, при реєстрації права власності вищевказаних власників не було присвоєно різні юридичні адреси на ці квартири (у зв'язку з окремим входом до кожної), або помилково не вказано в договорах купівлі-продажу, що кожна квартира вищевказаного будинку складає ? частину всього будинку. А два договори купівлі-продажу однієї і тієї ж дати (10.12.1992) свідчать про купівлю-продаж різними (двома) власниками одного і того ж будинку (а.с. 89).

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 2 статті 1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 1258 ЦК України встановлює, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до інформаційної довідки щодо наявності заповітів/спадкових договорів ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений 01.03.2007 р. Курахівською державною нотаріальною конторою (а.с. 130).

З копії заповіту вбачається що ОСОБА_5 заповів позивачу по справі квартиру у м. Курахове (а.с. 69 об.).

Згідно матеріалів спадкової справи також вбачається, що окрім позивача по справі ОСОБА_7, спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 також є онуки останнього за правом представлення - відповідачі по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_7, які прийняли спадщину, оскільки були зареєстровані за місцем проживання спадкодавця.

Після смерті ОСОБА_5 позивач, як його син, прийняв спадщину після його смерті. Онуки спадкодавця не бажають приймати спадщину і не заперечують проти визнання за позивачем права власності на спадкове майно, про що подали до суду відповідні заяви.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону, або незаконність права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Враховуючи викладене, суд вважає повністю обґрунтованими позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на ? частину житлового будинку та земельні ділянки.

Щодо визнання за позивачем прав забудовника на самочинно збудовані будівлі суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов'язки як забудовника входять до складу спадщини. З наведеного слідує, якщо об'єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі, належні спадкодавцеві як забудовнику, права та обов'язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництвом об'єкт (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об'єкт; право зареєструвати право власності.

Оскільки право власності на прибудову (літера а``-1), площею 13,6 кв. м та сауну (літера И-1) площею 57,1 кв. м, що розташовані на території домоволодіння АДРЕСА_1 за померлим ОСОБА_5 зареєстровано не було, до його спадкоємця переходить право власності на будівельні матеріали, використані при їх будівництві. У визнанні за позивачем прав забудовника на ці приміщення суд відмовляє з зазначених вище підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_7 задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1., на наступне майно:

- 1/2частину житлового будинку літ. А-1, прибудову літ. А`-1, літню кухню літ. Б-1, сарай літ. В-1, сарай літ. Д-1, сарай літ. Е-1, сарай літ. Ж-1, убиральню літ. З-1, гараж літ. Л-1, сарай літ. М-1, погріб літ. П-1, свердловину літ. І, ворота літ. №1, за адресою: АДРЕСА_1.

- земельну ділянку, площею 2,00 га, (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_9), для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Андріївської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області;

-земельну ділянку, площею 0,7832 га, (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8), для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Андріївської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області;

-земельну ділянку, площею 4,23 га, (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2), для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Андріївської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області;

-земельну ділянку, площею 1,45 га, (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1), для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Андріївської сільської ради Великоновосілківського району Донецької області;

- будівельні матеріали, використані при будівництві прибудови літ. а``-1та сауни літ. И-1 площею 57,1 кв. м, що розташовані на території домоволодіння АДРЕСА_1

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.М. Якішина

Повний текст рішення виготовлено судом 18.12.2017 р.

Суддя О.М. Якішина