Ухвала

від 12.12.2017 по справі 464/8633/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 464/8633/16-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/783/1083/17 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючої ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження № 32012150000000012 від 24.11.2012 р. про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Львівської області м.Перемишляни, зареєстрований АДРЕСА_1 , українець, гр-н України, одружений, судимості немає,

за ч.1 ст.366, ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_7

захисників ОСОБА_8

за апеляційною скаргою захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Сихівського районного суду м. Львова від 31 серпня 2017 року, -

встановила:

вироком Сихівського районного суду м. Львова від 31 серпня 2017 року ОСОБА_6 визнано винуватим за ч.1 ст.366, ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України та призначено йому покарання: -за ч.1 ст.366 КК України два роки обмеження волі з позбавленням права обіймати керівні посади в підприємствах, установах чи організаціях, строком на три роки; -за ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України вісім років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади в підприємствах, установах чи організаціях, строком на три роки з конфіскацією всього особисто належного йому майна.

На підставі ст.70 ч.1 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_6 призначено покарання вісім років позбавлення волі з позбавленням права обіймати керівні посади в підприємствах, установах чи організаціях, строком на три роки, з конфіскацією всього особисто належного йому майна.

Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили залишено підписку про невиїзд.

Згідно вироку суду, ОСОБА_6 , згідно з протоколом № 2 загальних зборів учасників ТзОВ «Галенерго» від 01 грудня 2004 р. будучи директором та службовою особою ТзОВ «Галенерго», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Пулюя,8 кв.47 та зареєстроване 20.08.98. реєстраційною палатою Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради за № 13637, в період з 10 грудня 2004 року по 20 січня 2005 року з використанням невстановлених досудовим слідством осіб шляхом зловживання своїм службовим становищем вчинив закінчений замах на заволодіння чужим майном - бюджетними коштами в особливо великих розмірах 1 600 000 грн. - шляхом укладення завідомо безперспективної угоди купівліпродажу № 4/04 від 10.12.04. з МКСП «Вероніка» (м.Рівне) про купівлю пресавтомату для виготовлення плит ДСП вартістю 9 600 000 грн. та, як наслідок, безпідставного завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2004 року на суму 1 600 000 грн. у вигляді відшкодованого податку на додану вартість. Даний злочин обвинувачений вчинив наступним чином. Так 10 грудня 2004 року між МКСП «Вероніка» (м.Рівне) та ТзОВ «Галенерго», від імені якого виступав обвинувачений, було укладено договір купівліпродажу № 4/04 про купівлю пресавтомату для виготовлення плит ДСП вартістю 9 600 000 грн та придбаний ТзОВ «Галенерго» пресавтомат для виготовлення плит ДСП був поставлений з м.Рівне ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на територію ПП «Еком», що знаходиться за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с.Лисиничі, вул.Шевченка, 48, де і знаходиться на зберіганні. Того ж дня ОСОБА_6 було підписано акт прийомупередачі щодо отримання ТзОВ «Галенерго» від МКСП «Вероніка» прес-автомату для виготовлення плит ДСП, про що ОСОБА_12 директором МКСП «Вероніка» було надано ОСОБА_6 накладну ГЛВ1 та податкову накладну ГЛВ1 на поставку пресавтомату для виготовлення плит ДСП. Як розрахунок за поставлений товар, ОСОБА_6 передав ОСОБА_12 прості векселі на загальну суму 9 600 000 грн., а саме прості векселі: № 733258716201 від 20.12.04. на суму 500000 грн., № 733258716202 від 20.12.04. на суму 500000 грн., № 733258716203 від 20.12.04. на суму 600000 грн., № 733258716204 від 20.12.04. на суму 4 000 000 грн., № 733258716205 від 20.12.04. на суму 4 000 000 грн., про що ними був складений та підписаний відповідний акт. Проте в декларації з податку на прибуток підприємства ТзОВ «Галенерго» за 2004 рік, подану 20.01.05., придбання пресавтомату для виготовлення плит ДСП не відображено (згідно з даною декларацією скоригований валовий дохід товариства за 2004 рік складає 101200 грн., скориговані валові витрати складають 101200 грн., основні засоби відсутні, вартість товарних запасів становить нуль). 20 січня 2005 року працівниками ДПІ у Франківському районі м.Львова була проведена позапланова документальна перевірка ТзОВ «Галенерго» з питань правильності визначення податкового зобов`язання та податкового кредиту з ПДВ за грудень 2004 року, за результатами якого було встановлено, що в порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97. № 168/97-ВР із змінами і доповненнями службовими особами ТзОВ «Галенерго» за грудень 2004 року завищено суму податкового кредиту на 1 600 000 грн., оскільки був проведений вексельний розрахунок, а фактичної оплати за товар не було. 14 жовтня 2005 року ТзОВ «Галенерго» подано у Господарський суд Львівської області позовну заяву про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №714/10/23-4 від 20.01.05. у ДПІ у Франківському районі м.Львова, яким було знято заявлену до відшкодування суму ПДВ в розмірі 1 600 000 грн. 16 березня 2006 року ухвалою Господарського суду Львівської області позов ТзОВ «Галенерго» до ДПІ у Франківському районі м.Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 714/10/23-4 від 20.01.05. залишено без розгляду і така ТзОВ «Галенерго» не оскаржувалась. Відтак, в процесі проведеної перевірки ревізорамиінспекторами ДПІ у Франківському районі м.Львова було встановлено безпідставне завищення податкового кредиту ТзОВ «Галенерго» і таким чином зупинено злочинні наміри ОСОБА_6 . Таким чином ОСОБА_6 вчинив закінчений замах на заволодіння чужим майном - бюджетними коштами в особливо великих розмірах, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України.

Крім цього він же, будучи директором та службовою особою ТзОВ «Галенерго», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Пулюя,8 кв.47, вніс завідомо неправдиві відомості в офіційний документ - декларацію з податку на прибуток підприємства ТзОВ «Галенерго» за 2004 рік не зазначив придбання пресавтомату для виготовлення плит ДСП (згідно з даною декларацією скоригований валовий дохід товариства за 2004 рік складає 101200 грн., скориговані валові витрати складають 101200 грн., основні засоби відсутні, вартість товарних запасів становить нуль), а вніс загальну суму податкового кредиту 1 613 333 грн. із розходженням на 1 600 000 грн., яку 20 січня 2005 року подав до ДПІ у Франківському районі м.Львова, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Стрийська, 35. 20 січня 2005 року працівниками ДПІ у Франківському районі м.Львова була проведена позапланова документальна перевірка ТзОВ «Галенерго» з питань правильності визначення податкового зобов`язання та податкового кредиту з ПДВ за грудень 2004 року, за результатами якого було встановлено, що в порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97. № 168/97-ВР із змінами і доповненнями службовими особами ТзОВ «Галенерго» за грудень 2004 року завищено суму податкового кредиту на 1 600 000 грн., оскільки фактичної оплати за товар не було, за грудень 2004 року загальна сума податкового кредиту по наслідках перевірки складає 13333 грн., по даних податкової декларації 1 613 333 грн., розходження 1 600 000 грн. 14 жовтня 2005 року ТзОВ «Галенерго» подано у Господарський суд Львівської області позовну заяву про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №714/10/23-4 від 20.01.05. у ДПІ у Франківському районі м.Львова, яким було знято заявлену до відшкодування суму ПДВ в розмірі 1 600 000 грн. 16 березня 2006 року ухвалою Господарського суду Львівської області позов ТзОВ «Галенерго» до ДПІ у Франківському районі м.Львова про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 714/10/23-4 від 20.01.05. залишено без розгляду і така ТзОВ «Галенерго» не оскаржувалась. Таким чином ОСОБА_6 вчинив внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей (службове підроблення), тобто злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України.

На дану вирок суду захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_8 подали апеляційну скаргу в якій просять оскаржуваний вирок скасувати з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.

В обґрунтування вказують, що оскаржуваний вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження, у зв`язку із очевидними та істотним порушеннями вимог кримінального процесуального закону, неповнотою судового розгляду, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, а також через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.Істотне порушення вимог процесуального закону полягає у тому, що судом першої інстанції було допущено порушення правила підсудності Також вирок ухвалено незаконним складом суду, а саме - судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Зазначають, що судом були відхилені клопотання захисту про допит обвинуваченого, суд формально підійшов до виклику свідків, були відхилені заявлені стороною захисту клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів, незважаючи на те, що дослідження цих доказів необхідне було для підтвердження чи спростування обставин, з`ясування яких повинно було мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Звертають увагу, що із мотивувальної частини оскаржуваного вироку вбачається, що суд визнав ОСОБА_6 винним в: укладенні угоди між ТзОВ «Галенерго» та МКСП «Вероніка» в грудні 2004 року та у поданні декларації в січня 2005 року, однак, суд першої інстанції взагалі не надав правової оцінки висунутому ОСОБА_6 обвинуваченню в частині виконання об`єктивної сторони складу злочину в травні 2005 року, тобто в частині вчинення ОСОБА_6 дій, спрямованих на перерахунок 30.05.2005 року коштів в розмірі 9 519 853 гривень з розрахункового рахунку ТзОВ «Галенерго» на рахунок МКСП «Вероніка».

Наголошують, що вирішуючи питання про підсудність даного кримінального провадження Сихівському районному суду м. Львова в ухвалі підготовчого судового засідання від 17.01.2017 року суд першої інстанції жодним чином не вказав, з яких обставин він виходить, визначаючи власну територіальну підсудність.

Натомість, згідно формулювання обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, останнім діянням, яке входить до об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст. 191 КК України є підписання ОСОБА_6 30.05.2005 року 13 платіжних доручень на перерахунок коштів в розмірі 9 519 853 гривень з розрахункового рахунку ТзОВ «Галенерго» на рахунок МКСП «Вероніка» за поставлений прес-автомат та сам, власне, перерахунок цих коштів.

При цьому, як зазначено у вироку суду, ТзОВ «Галенерго» знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Пулюя, 8/47, що належить до території Франківського району. м. Львова. Відтак, справи про злочини вчинені у цьому місці повинні розглядатись Франківським районним судом м. Львова. Зареєстроване місце проживання ОСОБА_6 в Україні належить до Личаківського району м. Львова (м. Винники).

Підкреслюють, якщо ж дійти до висновку, що місцем вчинення останнього діяння, що входить до об`єктивної сторони складу злочину, є місцезнаходження одержувача грошових коштів в травні 2005 року, то таким місцезнаходженням МКСП «Вероніка» є м. Рівне.

Апелянти звертають увагу, що згідно представленої прокурором ; відповіді Держприкордонслужби від 06.11.2015 року ОСОБА_6 вибув з України і 12.08.2006 року. В свою чергу, в подальшому ще 22.08.2006 року відносно ОСОБА_6 , слідчим виносилась постанова про привід як свідка. І лише 31.05.2007 року, тобто через 10 місяців було винесено постанову про притягнення ОСОБА_6 як обвинуваченого.

Вказані обставини та їх хронологія свідчать про те, що на момент виїзду у США ОСОБА_6 перебував у статусі свідка та не міг знати про майбутнє його притягнення до кримінальної відповідальності.

Відповідно, безпідставними є твердження обвинувачення про переховування ОСОБА_6 від слідства, адже його виїзд у США було сплановано задовго до початку розслідування кримінальної справи, так як ще 09 травня 2006 року ОСОБА_6 уже отримав візу на право, виїзду у США, документи на яку він, очевидно, подавав за декілька місяців до цієї дати.

Таким чином, ОСОБА_6 виїхав до США перебуваючи у статусі свідка і на даний момент знаходиться там на законних підставах.

Стверджують про відсутність такої умови здійснення спеціального судового розгляду як «обвинувачений переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності», підстави для здійснення спеціального судового розгляду були відсутні, а тому вирок, який постановлений судом за відсутності обвинуваченого підлягає скасуванню через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Зазначають, що повернення обвинувальною акту мало місце 03.11.2016 року, однак, обставини, які слугували підставою цього не були усунуті, а отже подальше прийняття обвинувального акту до розгляду було помилкою суду першої інстанції.

Вказують, що з моменту надання слідчим суддею дозволу на здійснення спеціального досудового провадження ОСОБА_6 повинен був викликатись до слідчого шляхом обов`язкової публікації повістки про виклик підозрюваного в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження.Однак, в матеріалах справи відсутні докази виклику ОСОБА_6 у такий спосіб на стадії досудового розслідування, а саме шляхом публікації повітки в загальнодержавних ЗМІ. Натомість, прокурором подано лише витяг із оголошеннямна веб-сайті слідчого органу, щоне є достатнім доказом виклику, лише під час судового провадження відповідна повістка була надрукована в ЗМІ. При цьому, всупереч ч. З ст. 99 КПК України, в матеріалах провадження наявна лише копія, а не оригінал відповідного видання ЗМІ.

Наполягають,що доказів ухилення ОСОБА_6 від слідства, а отже і підстав призначати спеціальне судове провадження у колегії суддів не було.

Звертають увагу, що оскаржуване судове рішення ухвалено колегією суддів місцевого суду за участі секретаря судових засідань ОСОБА_13 , а вирок зачитано з участю секретаря судових засідань ОСОБА_14 .

Апелянти зазначають, що майна, щодо якого обвинувачений був би наділений правомочностями управління чи розпорядження і яке було б предметом інкримінованого злочину не існувало. Саме тому відсутній предмет злочину, передбаченого ст. 191 КК України, який є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони його складу.

Особливу увагу звертають на те, що предметом податкової перевірки була правильність визначення податкового зобов`язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2004 року по 31.12.2004 року, тобто перевірялась саме та декларація із ПДВ за грудень 2005 року, якої станом на 19.01.2005 року ще не було подано.Таким чином, Акт про результати позапланової документальної перевірки ТОВ «Галенерго» не може вважатися допустимим доказом.

Стосовно виклику свідка ОСОБА_12 , зазначають, що суд першої інстанції хоч і застосував привід відносно нього, однак, отримавши повідомлення про «небажання» свідка з`являтись, було вирішено його не допитувати. Хоча, на переконання захисту, привід свідка означає не його запрошення до суду, а примусову доставку. Незалежно від того бажає свідок з`явитись чи ні.

Зазначають, що матеріалами справи також не підтверджується факт підписання ОСОБА_6 первинних документів від імені ТОВ «Галенерго», хоча в обвинувальному вироку викладена категорична позиції про вчинення відповідних записів саме ОСОБА_6 .Так, згідно висновку спеціаліста від 02.03.2006 року № 177, неможливо встановити чи рукописні записи та підписи від імені ОСОБА_6 виконані саме ОСОБА_6 на угоді між ТОВ «Галенерго» та МКСП «Вероніка», актах прийому-передачі, протоколах та накладних до договору.Згідно висновку почеркознавчої експертизи № 1303 від 18.08.2008 року, особисто ОСОБА_6 виконані наступні записи:рукописні тексти «копія вірна» та «з оригіналом згідно» на копіях книги обліку придбання товарів, книги обліку продажу товарів, свідоцтв про реєстрацію ТОВ «Галенерго», копіях угоди з МКСП «Вероніка» та актах до угоди, копіях накладних.Натомість, неможливо встановити чи рукописні записи та підписи від імені ОСОБА_6 виконані саме ОСОБА_6 безпосередньо на оригіналах договору з МКСП «Вероніка» та ТОВ «Гра відео», додатках до договору, актах, накладних, деклараціях по прибутку та ПДВ, акті податкової перевірки, актах передачі векселів, договорах банківського рахунка, банківських картках зі зразками підпису, платіжних дорученнях на користь МКСП «Вероніка. Згідно цього висновку почеркознавчої експертизи № 1303 від 18.08.2008 року, не Голіятом, а іншою особою виконані підписи від імені Голіята на деклараціях з ПДВ за лютий 2005 року та за 2005 рік, на деклараціях з податку на прибуток за І квартал 2005 року та за 2005 рік.Крім цього, згідно вказаного висновку експерта, не можливо встановити чи дійсно ОСОБА_6 виконано підпис у декларації по ПДВ за грудень 2004 року, у якісь якраз і було відображено спірний податковий кредит.

Заслухавши доповідача, думку захисника ОСОБА_8 , який підтримав подану апеляційну скаргу, прокурора, який апеляційну скаргу заперечив, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити виходячи з наступного.

Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. За клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов`язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Колегія суддів вважає, що вирок суду необхідно скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанціїзв`язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Згідно ч. 3 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у вироку суду, зокрема, має міститись формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений; докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Проте, постановивши обвинувальний вирок, суд першої інстанції даних вимог закону в повній мірі не дотримався, зважаючи на наступне.

Як встановлено колегією суддів, суд першої інстанції не надав оцінки висунутому ОСОБА_6 обвинуваченню в частині вчинення ОСОБА_6 дій, спрямованих на перерахунок 30.05.2005 року коштів в розмірі 9519853 гривень з розрахункового рахунку ТзОВ «Галенерго» на рахунок МКСП «Вероніка».

Крім того, у судовому засіданні в суді першої інстанції від 24.03.2017 р. суд ухвалив встановити порядок дослідження доказів, згідно якого, крім іншого встановлено вирішити питання щодо можливості допиту обвинуваченого. (а.с.221-225), проте в подальшому даного питання вирішено не було і розгляд справи завершено винесенням обвинувального вироку без допиту обвинуваченого.

Крім цього, суд першої інстанції, обґрунтував свій вирок наступними доказами, зокрема показами зібраними під час досудового розслідування, зазначивши, що 30.01.2005 - допитано в якості свідка ОСОБА_15 директор ПП «Еком», який повідомив, що обладнання, яке придбане ТОВ «Галенерго» зберігається на ПП «Еком»; 31.01.2005 - допитано в якості свідка ОСОБА_16 ревізор-інспектор, який повністю підтвердив порушення ТОВ «Галенерго» викладених в акті перевірки; 25.01.2006 допитаний в якості свідка ОСОБА_6 директор ТОВ «Галенерго», який повідомив, що дійсно він являється директором та проводив фінансово господарські взаємовідносини від імені товариства; 13.04.2006 повторно допитано в якості свідка ОСОБА_15 директор ПП «Еком»; 13.04.2006 - допитаний в якості свідка ОСОБА_17 директор ПП «Теком - Сервіс» - учасника ТОВ «Галенерго», який повідомив, що не проводив фінансово господарські операції від імені ТОВ «Галенерго»; 17.04.2006 - допитаний в якості свідка ОСОБА_11 , повідомив що разом із своїм сином ОСОБА_10 перевозив для ТОВ «Галенерно» з міста Рівного обладнання; 17.04.2006 - допитаний в якості свідка ОСОБА_10 , який повідомив, що перевозив для ТОВ «Галенерго» обладнання з міста Рівного; 04.07.2006 допитаний в якості свідка ОСОБА_18 директор ТОВ «Галенерго», який повідомив, що на прохання ОСОБА_6 став директором ТОВ «Галенерго»; 18.10.2006 отримано дослідження діяльності ТОВ «Галенерго»; 14.11.2006 допитана в якості свідка ОСОБА_19 теща ОСОБА_6 повідомила, що її зять разом із сім`єю перебуває в США; 14.11.2006 - допитаний в якості свідка ОСОБА_20 чоловік ОСОБА_19 , повідомив, що ОСОБА_6 перебуває в США; 01.06.2007 допитано в якості свідка ОСОБА_12 ; 08.02.2008 допитана в якості свідка ОСОБА_19 теща ОСОБА_6 , яка повідомила, що ОСОБА_6 разом із сім`ю знаходиться в США; 08.02.2008 - допитаний в якості свідка ОСОБА_20 чоловік ОСОБА_19 , повідомив, що ОСОБА_6 перебуває в США, які, як встановлено колегією суддів в судовому засіданні в суді першої інстанції не досліджувались.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 323 КПК України повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов`язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 цього Кодексу. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Всупереч вказаній нормі закону, судом першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_6 належно не був повідомлений про підготовче судове засідання, згідно вказаної вище статті останній був повідомлений лише про судове засідання, яке було призначено на 22.02.2017 р. (а.с.46, 49-54), про наступні судові засідання призначені судом першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_6 не повідомлявся, як цього вимагає кримінальне процесуальне законодавство.

Призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ч. 2 ст. 415 КПК України, не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність чи недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому доводи апеляційної скарги підлягають ретельній перевірці при новому розгляді в суді першої інстанції, і в залежності від встановленого суду слід прийняти по справі законне та обґрунтоване рішення, мотивувавши його належним чином.

На підставі наведеного керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів ,-

постановила :

Апеляційну скаргу захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_8 задоволити.

Вирок Сихівського районного суду м. Львова від 31 серпня 2017 року відносно ОСОБА_6 скасувати.

Призначити новий судовий розгляд кримінального провадження №32012150000000012 від 24.11.2012 р. про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України в суді першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з дня її оголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4