Рішення

від 13.12.2017 по справі 910/19639/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2017 Справа №910/19639/17 За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ЕКСПОБАНК

До Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробниче комерційне

підприємство Володимирська Русь

про стягнення 5128,91 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

У засіданні брали участь:

від позивача : не з явився

від відповідача: не з явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк ЕКСПОБАНК звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче комерційне підприємство "Володимирська Русь" про стягнення за неналежне виконання умов договору оренди нежилих приміщень від 08.11.2016 заборгованості у розмірі 5128,91 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.11.2016 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк ЕКСПОБАНК (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче комерційне підприємство "Володимирська Русь" (орендар) укладено договір оренди нежилих приміщень, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування приміщення, загальною площею 19,5 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Предславинська, 11. Як зазначає Позивач, Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів за період з листопада 2016 року по березень 2017року та по комунальним послугам за період січня 2017 року по квітень 2017 року. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 3510,91 грн. та заборгованість за комунальні послуги у розмірі 1618,91 грн. 16 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2017 порушено провадження по справі № 910/19639/17, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06.12.2017 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

04.12.2017 позивач через відділ діловодства суду подав письмові пояснення по справі.

Представники відповідача у судове засідання 06.12.2017 не з`явились; про причини неявки повноважних представників суд не повідомили; про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні 06.12.2017 надав пояснення по справі.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:

1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;

1.1) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

2) неподання витребуваних доказів;

3) необхідність витребування нових доказів;

4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;

5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

В судовому засіданні представником позивача подано клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку із неявкою представників відповідача у судове засідання, розгляд справи було відкладено на 13.12.2017р.

В судове засідання 13.12.2017р. представники сторін не з явилися, про час та місце розгляду справи судом повідомлені належним чином. Заяв, клопотань від представників сторін на адресу суду не надходило.

Суд зазначає, що стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представників сторін.

В судовому засіданні 13 грудня 2017 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.11.2016 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк ЕКСПОБАНК (надалі позивач ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче комерційне підприємство "Володимирська Русь" (надалі відповідач ) укладено договір оренди нежилих приміщень, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування приміщення, загальною площею 19,5 м 2 , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Предславинська, 11. з метою використання його для розміщення офісу орендаря (п. 1.3. договору)

Відповідно до п. 2.1. договору приміщення передається для здійснення відповідачем господарської діяльності.

08.11.2016р. між сторонами підписано акт приймання - передачі , відповідно до якого відповідач отримав в орендне користування приміщення, загальною площею 19,5 м 2 (кімната 206), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Предславинська, 11.

Даний договір набирає чинності з дня сторонами. Цей договір втрачає чинність 31 березня 2017 року або достроково (до закінчення строку оренди) припиненням дії цього договору (п.8.1, 8.2 договору).

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата за користування об'єктом оренди з урахуванням її індексації встановлюється із розрахунку 180,00 грн. за 1 кв.м., що за один місяць складає 2925, 00 грн., а також податок на додану вартість у сумі 585,00 грн., всього за один місяць 3510, 00 грн.

Орендна плата (п.3.1 договору) нараховується на сплачується відповідачем на підставі рахунків позивача щомісячно - до 10 числа кожного поточного місяця (п.3.3 договору).

Експлуатаційні витрати позивача та вартість комунальних послуг (водопостачання, водовідведення, центральне опалення, електроенергія, тощо) не включаються до орендної плати та відшкодовуються відповідачем позивачу окремо, відповідно до виставлених позивачем рахунків пропорційно займаній відповідачем площі, у триденний строк з дня отримання таких рахунків, але не пізніше 15 числа місяця наступного за місяцем оренди (п.3.4 договору).

Умовами п. 3.5. договору передбачено, що рахунки на оплату орендної плати, експлуатаційних та комунальних витрат надаються відповідачу, його представнику на підпис на їх копіях із зазначенням прізвища та ініціалів особи, яка отримує такі рахунки. Неотримання відповідачем рахунків від позивача не є підставою для звільнення від сплати орендної плати та інших платежів чи їх затримання.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів, наданих комунальних та експлуатаційних послуг. Таким чином, в результаті неналежного виконання відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість по орендній платі у розмірі 3 410,00 грн. 00 коп. та заборгованість за комунальні послуги у розмірі 1618,91 грн. 16 коп.

06.11.2017 року позивачем направлено на адресу відповідача лист за №1101/1854 , в якому позивач зазначив, за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати орендних платежів у розмірі 310,00 грн.., а також борг за надані комунальні послуги у розмірі 1618,91 грн. за договором оренди приміщення № б/н від 08.11.2016. Крім того, надіслано на адресу відповідача для підписання Акт звіряння взаємних розрахунків та копія розрахунку заборгованості.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ЕКСПОБАНК підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору оренди приміщення № 282/П-К від 31.08.2016 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов виконання умов Договору № б/н оренди нежилих приміщень від 08.11.2016 року позивач передав, а відповідач в свою чергу прийняв наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, вул.. Предславинська, 11, загальною площею: 19,5 кв.м., що підтверджується Актом приймання-передачі приміщення від 08.11.2016 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата за користування об'єктом оренди з урахуванням її індексації встановлюється із розрахунку 180,00 грн. за 1 кв.м., що за один місяць складає 2925, 00 грн., а також податок на додану вартість у сумі 585,00 грн., всього за один місяць 3510, 00 грн.

Орендна плата (п.3.1 договору) нараховується на сплачується відповідачем на підставі рахунків позивача щомісячно - до 10 числа кожного поточного місяця (п.3.3 договору).

Експлуатаційні витрати позивача та вартість комунальних послуг (водопостачання, водовідведення, центральне опалення, електроенергія, тощо) не включаються до орендної плати та відшкодовуються відповідачем позивачу окремо, відповідно до виставлених позивачем рахунків пропорційно займаній відповідачем площі, у триденний строк з дня отримання таких рахунків, але не пізніше 15 числа місяця наступного за місяцем оренди (п.3.4 договору).

Умовами п. 3.5. договору передбачено, що рахунки на оплату орендної плати, експлуатаційних та комунальних витрат надаються відповідачу, його представнику на підпис на їх копіях із зазначенням прізвища та ініціалів особи, яка отримує такі рахунки. Неотримання відповідачем рахунків від позивача не є підставою для звільнення від сплати орендної плати та інших платежів чи їх затримання.

Однак, суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем заборгованості по орендній платі та комунальним послугам за лютий, березень 2017 року перед відповідачем у розмірі 5 128,91 грн.

Отже, суд зазначає, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату орендних та комунальних платежів, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 5 128,91 грн. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче комерційне підприємство "Володимирська Русь" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ЕКСПОБАНК підлягає стягненню заборгованість у розмірі 5 128,91 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ЕКСПОБАНК - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче комерційне підприємство "Володимирська Русь" (02192, м. Київ, вул.. Андрія Малишка, 3, приміщення,12, ідентифікаційний код юридичної особи 33108032) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ЕКСПОБАНК (01054, м. Київ, вул.. Дмитрівська. 18/24, ідентифікаційний код юридичної особи 29322299) заборгованість по орендній платі у розмірі 3 410 грн. 00 коп., заборгованість за надані комунальні послуги у розмірі 1618 грн. 91 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.12.2017.

Суддя Трофименко Т.Ю.