Рішення

від 11.12.2017 по справі 912/2397/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2017 рокуСправа № 912/2397/17 Господарський суд Кіровоградської області в складі колегії суддів: Тимошевської В.В. - головуючого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/2397/17

за позовом: Приватного підприємства "Помічник - 91"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Вторинні ресурси"

про стягнення 350 955,93 грн

та за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства "Вторинні ресурси"

до: Приватного підприємства "Помічник - 91"

про стягнення 304 940,12 грн

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) - ОСОБА_3, керівник; ОСОБА_4, довіреність № 817 від 10.11.17;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) - ОСОБА_5, довіреність № 02-03/17 від 02.03.17; ОСОБА_6, довіреність № б/н від 26.09.17.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватне підприємством "Помічник-91" (ПП "Помічник-91", позивач за первісним позовом) звернулось до господарського суду Кіровоградської області (господарський суд, суд) з позовною заявою з вимогами до Публічного акціонерного товариства "Вторинні ресурси" (ПАТ "Вторинні ресурси", відповідач за первісним позовом) про стягнення основного боргу за договором купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів № 04-06/Б від 04.06.2014 в сумі 356884,20 грн.

Позов подано з посиланням на норми зобов'язального права та обґрунтовано тими обставинами, що у відповідності до договору купівлі-продажу брухту та чорних металів №04-06/Б від 04.06.2014 ПАТ "Вторинні ресурси" отримано від ПП "Помічник-91" в серпні 2014 року брухт чорних металів, оплата якого не здійснена.

Одночасно з позовом подано заяву про поновлення строку позовної давності щодо стягнення неустойки (том І а.с. 33).

Ухвалою господарського суду від 18.08.2017 поданий позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/2397/17, яку призначено до розгляду в судовому засіданні.

Відповідачем за первісним позовом надано заперечення, у відповідності до якого у задоволенні позовних вимог заперечено повністю з підстав наступного: Законом України "Про металобрухт" встановлений єдиний документ, на підставі якого здійснюється перехід права власності на металобрухт від продавця до покупця та на підставі якого господарська операція відображається в обліку, яким є акт приймання металобрухту, тоді як позивачем не надано належного документа на підтвердження поставки металобрухту в серпні 2017 року; займаючи в серпні 2017 року посаду директора ПАТ "Вторинні ресурси" ОСОБА_3 одночасно являвся власником ПП "Помічник-91", а отже мав безпосередній доступ до всіх документів Товариства, в тому числі до перепусток та витягів зі звіту по заготівлі металобрухту, які в подальшому були надані до суду; на виконання договору купівлі-продажу брухту та чорних металів № 04-06/Б від 04.06.2014 ПАТ "Вторинні ресурси" отримано від ПП "Помічник-91" лише 64,96 тонн металобрухту на загальну суму 188743,40 грн, тоді як ПАТ "Вторинні ресурси" сплачено за металобрухт 350000,00 грн (том І а.с. 42-43).

До початку розгляду справи по суті ПАТ Вторинні ресурси подано зустрічний позовом з вимогами до ПП Помічник-91 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів № 04-06/Б від 04.06.2014 в сумі 356884,20 грн в розмірі 304940,12 грн, з яких: 161256,60 грн - основний боргу; 14605,87 грн - 3% річних та 129077,65 грн - інфляційне збільшення (том І а.с. 79-81).

Зустрічна позовна вимога мотивована відсутністю поставки за вказаним договором на здійснену суму оплати металобрухту.

Ухвалою господарського суду від 12.09.2017 зустрічну позовну заяву прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.

Позивачем за первісним позовом надано відзив про заперечення в задоволенні зустрічного позову з тих підстав, що поставка металобрухту здійснена, однак ПАТ Вторинні ресурси за отриманий товар повністю не розрахувалось (том І а.с. 150-151).

Окрім того, позивачем 21.09.2017 подано клопотання про зупинення провадження у справі та клопотання про витребування доказів і виклик посадових осіб ПАТ Вториннні ресурси в судове засідання (том І а.с. 120, 121).

27.09.2017 від позивача за первісним позовом надійшли у справу заява про забезпечення позову, клопотання про виклик посадових та інших осіб в судове засідання та про витребування доказів та клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер-сервіс груп (том І а.с. 148, 149, 152).

Згідно ухвали господарського суду від 06.10.2017 у задоволенні клопотання ПП Помічник-91 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю Інтер-сервіс груп відмовлено, у задоволені клопотання про зупинення провадження у справі відмовлено, клопотання про витребування доказів та виклик посадових осіб задоволено частково. В судове засідання викликано начальника цеху ПАТ Вторинні ресурси ОСОБА_7 для надання пояснень щодо обставин та підстав оформлення ПП Помічник-91 пропусків в період липень-серпень 2014 року.

В судовому засіданні 12.10.2017 прийняв участь посадова особа ПАТ Вторинні ресурси ОСОБА_8, яким надано пояснення щодо поставлених питань. Письмові пояснення вказаної особи долучено до матеріалів справи (том ІІ а.с. 83).

Згідно ухвал господарського суду від 12.10.2017 та від 13.10.2017 розгляд справи здійснюється колегією у складі трьох суддів. Розгляд справи колегією призначено на 23.11.2017.

16.11.2017 від ПП Помічник-91 надійшла заява від 16.11.2017, у відповідності до якої ПП Помічник-91 просить стягнути з ПАТ Вторинні ресурси грошові кошти в сумі 350955,93 грн за договором № 04-06/Б купівлі продажу брухту та чорних металів від 04.06.2014, з яких сума основного боргу 195627,60 грн та сума інфляційних втрат 155328,33 грн (том ІІ а.с. 117-119).

Згідно ухвали господарського суду від 23.11.2017 вказана заява прийнята судом та розгляд справи здійснюється з урахуванням нової ціни первісного позову.

23.11.2017 від ПП Помічник-91 надійшло клопотання про направлення матеріалів справи № 912/2397/17 до органу досудового слідства та про відкладення вирішення клопотання про забезпечення позову (том ІІ а.с. 161-162).

В судовому засіданні 23.11.2017 господарський суд перейшов до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представниками ПП Помічник-91 підтримано первісний позов та заперечено у задоволенні зустрічної позовної заяви; представниками ПАТ Вторинні ресурси заперечено у задоволенні первісного позову та підтримано вимогу за зустрічною позовною заявою.

В судовому засіданні 23.11.2017 розгляд справи відкладено до 11.12.2017 з підстав витребування нових доказів.

В судовому засіданні 11.12.2017 господарський суд продовжив розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представниками сторін підтримано свої позиції щодо позовних вимог та заперечень проти позову. Представниками ПП Помічник-91 підтримано клопотання про направлення матеріалів справи № 912/2397/17 до органу досудового слідства та подано письмове клопотання про долучення в якості письмового доказу до матеріалів справи таблицу для ввода в киевскую базу та про виклик і допит в якості посадової особи ОСОБА_7В (том ІІ а.с. 241).

Господарський суд в судовому засіданні відхилив клопотання ПП Помічник-91 про направлення справи до органу досудового слідства та про виклик в судове засідання ОСОБА_7 Мотиви відхилення клопотань зазначено в мотивувальній частині рішення суду.

З огляду на граничні строки вирішення спору та відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні 11.12.2017 за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, які наведено в обґрунтування позовних вимог та заперечень проти позову, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

04.06.2014 між ПП Помічник-91 в особі директора ОСОБА_9 (Продавець) та ПАТ Вторинні ресурси в особі генерального директора ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір № 04-06/Б купівлі-продажу брухту та відходів чорних металів (Договір) (том І а.с. 12).

Згідно вказаного Договору Продавець зобов'язався продати та передати у власність Покупця, а Покупець - прийняти та оплатити промисловий брухт та відходи чорних металів (Товар) згідно ДСТУ 4121-2002.

Відповідно до пункту 2.2. Договору Продавець постачає Товар за свій рахунок на умовах склад Покупця у пункти поставки, що зазначені у додаткових угодах до цього Договору. Приймання Товару від Продавця здійснюється Покупцем шляхом оформлення приймально-здавальних актів форми № 19 або № 69.

В розділі 3 Договору сторонами погоджено, що ціни на Товар є договірними та узгоджуються у додаткових угодах, що є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна на Товар може змінюватися залежно від кон'юктури ринку брухту чорних металів. При зміни Покупцем ціни в даному випадку, вона приймається сторонами після додаткового повідомлення і узгодження та відображається в приймально-здавальному акті. Оплата за Товар проводиться Покупцем за цінами, що діють на момент здачі Товару платіжними дорученнями на підставі приймально-здавальних актів за формами № 19 або № 69 на протязі 5-ти банківських днів з дати отримання Товару. Розрахунки за Товар можуть проводитись шляхом попередньої оплати.

Згідно пункту 4.6. Договору, термін його дії встановлюється з дати підписання до 31 грудня 2014 року. Якщо жодна із сторін за 20 днів до завершення терміну дії Договору в письмовій формі не попередить іншу сторону про розірвання Договору, то термін його дії автоматично продовжується на наступний календарний рік.

Зазначені вище та інші умови Договору погоджені між сторонами шляхом підписання змісту Договору представниками сторін та скріплення печатками підприємств.

Як зазначає ПП Помічник-91 , на виконання Договору ним здійснено поставку металобрухту в червні-серпні 2014 року, тоді як ПАТ Вторинні ресурси не розрахувалось за металобрухт, поставлений в серпні 2014 року.

Натомість ПАТ Вторинні ресурси заперечило обставини поставки й отримання Товару в серпні 2014 року, та зазначило, що Товар, який поставлено в червні-липні 2017 року оплачено повністю. Більш того, зі сторони ПАТ Вторинні ресурси оплачено Товар, який не поставлено (попередня оплата), яку просить стягнути ПАТ Вторинні ресурси згідно зустрічного позову у даній справі.

ОСОБА_10 вище обставини стали підставою для звернення до господарського суду з позовом та зустрічним позовом у даній справі.

При вирішенні спору господарський суд застосовує наступні норми законодавства.

Частиною 1 ст. 264 Господарського кодексу України передбачено, що матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

Згідно частин 1, 2, 6 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Положеннями ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами ст. ст. 662, 663 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу та в установлений договором строк. Щодо покупця, то останній згідно приписів ст. ст. 689, 692 Цивільного кодексу України зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати замінити товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу, та зобов'язаний оплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як зазначено в частині 2 ст. 264 Господарського кодексу України, законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання.

Згідно з частиною 5 ст. 656 Цивільного кодексу України особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Предметом укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу № 04-06/Б від 04.06.2014 є промисловий брухт та відходи чорних металів.

Відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, регулюються, зокрема, Законом України Про металобрухт .

ОСОБА_10 передбачає, що заготівля металобрухту - це діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту юридичними або фізичними особами - суб'єктами господарювання, які здійснюють операції з металобрухтом (ст. 1 Закону).

Операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами (ч. 1 ст. 4 Закону).

В силу норм частин 11. 12 ст. 4 Закону України Про металобрухт приймання промислового брухту від юридичних осіб оформлюється актом приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту. В акті робиться відмітка про вибухову безпеку, а в разі потреби - про дезактивацію і очищення металобрухту від шкідливих речовин та зазначається рівень дози випромінювання. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань металобрухту чорних та кольорових металів встановлюються відповідно до стандартів. Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов'язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року.

Форма актів приймання металобрухту від суб'єктів господарювання передбачалась ліцензійними умовами провадження господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 31.10.2011 N 183 та які діяли до 16.03.2016.

Згідно з пунктом 3.4. наведених ліцензійних умов, приймання металобрухту від суб'єктів господарювання оформляється актами приймання металів чорних (вторинних) і брухту та відходів кольорових металів, форма яких наведена в додатках 2 і 3.

Таким чином, норми Закону України Про металобрухт , який регулює відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, та ліцензійні умови провадження господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, передбачають обов'язкове оформлення акту приймання металобрухту під час прийняття металобрухту від юридичних осіб.

За приписами ст. ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як встановлено матеріалами справи, між ПП Помічник-91 та ПАТ Вторинні ресурси підписано акти приймання металів чорних (вторинних) від 05, 16 , 23, 24 червня та 08 липня 2014 року, у відповідності до яких ПП Помічник-91 передано, а ПАТ Вторинні ресурси прийнято зазначений в актах металобрухт в загальній кількості 64,96 тонн на загальну суму 188743,40 грн (том І а.с. 68-78).

Обставини фактичного отримання металобрухту за вказаними актами приймання та його ціна сторонами під час розгляду справи не заперечуються.

Щодо вказаного металобрухту, ПАТ Вторинні ресурси проведено відповідний розрахунок та оплачено Товар, що підтверджується матеріалами справи і не заперечується обома сторонами.

Спірною є поставка металобрухту, яка, за твердженням ПП Помічник-91 , відбулась в серпні 2014 року на загальну суму 356884,20 грн, за яку, як зазначає позивач за первісним позовом, ПАТ Вторинні ресурси розрахувалося частково.

На підтвердження поставки металобрухту в серпні 2014 року позивачем за первісним позовом надано до матеріалів справи акти приймання металів чорних (вторинних) № № 273-277, 287, 316, 319, 320, 329, 333, 342, 343, 348-350, 352, 354, 357-359, 363, 368, 369 від 01, 03, 11, 12-15, 18-10, 22 серпня 2014 року (далі - ОСОБА_5) (том ІІ а.с. 135-147).

ПАТ Вторинні ресурси заперечено обставини фактичного отримання металобрухту за вказаними ОСОБА_5.

Як зазначено вище, згідно вимог Закону України Про металобрухт , приймання промислового брухту від юридичних осіб оформлюється актом приймання із зазначенням найменування юридичної особи, кількості та джерел походження металобрухту.

Надані до матеріалів справи ОСОБА_5 приймання металів чорних (вторинних) за серпень 2014 року підписано зі сторони ПП Помічник-91 директором ОСОБА_9 в розділі Здав , підпис якого скріплено печаткою ПП Помічник-91 . ОСОБА_11 містять підпис іншої особи - ОСОБА_3 щодо перевірки металобрухту на вибухонебезпечність, хімічну та радіаційну безпечність. Будь-який підпис та печатка ПАТ Вториннні ресурси в розділі Прийняв відсутні.

ДСТУ 4121-2002 Метали чорні вторинні. Загальні технічні умови встановлює, що металобрухт, що надходить або відвантажують з підприємств, повинен проходити обов'язків радіаційний контроль, контроль щодо вибухонебезпечності та хімічної забрудненості (пункт 5.1.). Перевіряння металобрухту щодо вибухонебезпечності (окрім знешкоджених боєприпасів) потрібно проводити під керівництвом особи, що пройшла спеціальне підготовлювання та має відповідне посвідчення (пункт 5.3.3.).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_3, який на дату, яка зазначена в ОСОБА_11 займав посаду генерального директора ПАТ Вторинні ресурси , а на час розгляду даної справи займає посаду ПП Помічник-91 , повідомлено, що ОСОБА_3, як особа, що пройшла відповідне навчання і має відповідне посвідчення, перевіряв та засвідчував своїм підписом лише відповідність постачаємого товару (металобрухту) встановленому стандарту 4121-2002 Метали чорні вторинні (том ІІ а.с. 230-231, 240).

В судовому засіданні 11.12.2017 директором ПП Помічник-91 ОСОБА_3 також повідомлено, що згадані вище ОСОБА_11 фактично оформлено в кінці серпня 2014 року, коли ОСОБА_3 вже не виконував обов'язки генерального директора ПАТ Вторинні ресурси та контроль щодо вибухонебезпечності, хімічної забрудненості і радіаційний контроль перевірявся ОСОБА_3 під час відвантаження металобрухту з ПП Помічник-91 .

Отже, згідно наведених пояснень, ОСОБА_11 за серпень 2014 року складено в іншу дату, ніж зазначена в самих ОСОБА_11, та підписано ОСОБА_3 лише як особою, якою проводила перевірка металобрухту під час відвантаження та який на дату підписання ОСОБА_11 вже не виконував посадові обов'язки генерального директора ПАТ Вторинні ресурси , внаслідок його відсторонення від виконання таких обов'язків (протокол засідання наглядової ради ПАТ Вторинні ресурси № 29/08/14 від 29.08.2014 (том І а.с. 146).

Тобто, господарському суд повідомлено обставини, що ОСОБА_11 приймання металів за серпень 2014 року, які надано ПП Помічник-91 на підтвердження обставин поставки металобрухту за такими ОСОБА_5, фактично не оформлялись під час здійснення зазначених в ОСОБА_5 операцій та не підписувались ОСОБА_3 як генеральним директором ПАТ Вторинні ресурси .

Акти приймання металів за серпень 2014 року не оформлялись та не підписувались зі сторони ПАТ Вторинні ресурси , будь-які докази передання таких ОСОБА_5 від ПП Помічник-91 до ПАТ Вторинні ресурси в матеріалах справи відсутні, тоді як ПАТ Вторинні ресурси заперечує наявність таких ОСОБА_11.

Господарський суд враховує, що у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене, надані ПП Помічник-91 ОСОБА_11 приймання металів чорних (вторинних) за серпень 2014 року, які не містять будь-якої відмітки про прийняття за такими ОСОБА_5 металобрухту, не розцінюються господарським судом як належні докази на підтвердження обставин приймання ПАТ Вторинні ресурси зазначеного в ОСОБА_11 металобрухту.

У відповідності до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону).

Згідно зі ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (тут і надалі в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) (Положення).

Відповідно до пункту 2.1. ст. 2 Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників. У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

Отже, факт вчинення певних господарських операцій можливо досліджувати на підставі відвідних первинних документів, які повинні відповідати визначеним щодо таких документів обов'язковим вимогам.

Разом з цим, надані ПП Помічник-91 перепустки та корінці до перепусток не відповідають наведеним вище вимогам до первинних документів та за своїм змістом не надають можливості чітко встановити зміст господарської операції та ідентифікувати їх учасників.

Так, враховуючи, що вказані перепустки за поясненням обох сторін оформлялись зі сторони ПАТ Вторинні ресурси та за наданим бланком документа є Пропуск на продаж ТНП № , то твердження позивача за первісним позовом про те, що за вказаними перепустками саме приймався, а не відпускався товар ПАТ Вторинні ресурси , не є прийнятним. Означені перепустки не є документом, затвердженої форми, та не містять відомостей щодо приймання металобрухту ПАТ Вторинні ресурси , не містять найменування підприємства позивача за первісним позовом. Корінці до перепусток, які подано як окремі документи, взагалі не містять а ні будь-якого підпису, а ні штампу чи печатки ПАТ Вторинні ресурси .

Як повідомлено ПАТ Вторинні ресурси в поясненнях до господарського суду, використання перепусток не передбачено жодним розпорядчим документом та вказані перепустки використовувались за усною вказівкою колишнього керівництва ПАТ Вторинні ресурси як чернетка для внутрішнього використання, в яку вносились дані про вагу вантажу, що зважувався на автомобільній ваговій ПАТ Вторинні ресурси та в подальшому реалізовувався товариством (том ІІ а.с. 2-4).

ОСОБА_11 пояснення відповідають змісту пояснень посадової особи ПАТ Вторинні ресурси ОСОБА_7, яким підписувались відповідні перепустки, та яким, крім того, повідомлено, що ним не заповнювались дані щодо дати та виду транспорту (том ІІ а.с. 83).

З огляду на вказані обставини, господарський суд дійшов висновку, що надані ПП Помічник-91 до матеріалів справи перепустки та корінці перепусток не посвідчують факт приймання відповідного металобрухту ПАТ Вторинні ресурси .

Також, не являються належними доказами на підтвердження обставин поставки надані позивачем за первісним позовом накладні, оскільки такі накладні не містять відомостей про прийняття товару, та товарно-транспортні накладні, так як в них відсутні будь-які відмітки про прийняття вантажу (том І а.с. 164-175, 199-228).

Акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, який підписано директором ПП Помічник-91 ОСОБА_9 та директором ПАТ Вторинні ресурси ОСОБА_3 станом на 25.08.2014 не вважається документом, що підтверджує здійснення господарських операцій між сторонами чи наявність зобов'язання за Договором купівлі-продажу, оскільки вказаний документ не відповідає вимогам, що ставляться до первинних документів (том І а.с. 198).

ОСОБА_11 позиція щодо актів звірки неодноразово підтримувалась Вищим господарським судом України, зокрема у постанові від 26.07.2017 у справі № 926/1908-б/14 та в інших постановах.

Доданий до первісного позову звіт по заготівлі (том І а.с. 13-16) не є документом затвердженої форми та не містить будь-якого підпису особи, якою такий звіт складався. Позивачем за первісним позовом не доведено з посиланням на норми законодавства належність як доказу наданого звіту.

Укладення доповнень до договору також не є свідченням спірної поставки металобрухту.

Так, в пунктах 3.1. Договору сторони передбачили, що ціни на Товар є договірними та узгоджуються у Додаткових угодах, що є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна на Товар може змінюватися залежно від кон'юнктури ринку брухту чорних металів.

Підписані між ПП Помічник-91 та ПАТ Вторинні ресурси доповнення до Договору № №17-19 від 01.08.2014 та № 20 від 07.08.2014 (том І а.с. 154-157) за своїм змістом встановлюють ціну на металобрухт згідно наведеного по тексту переліку. ОСОБА_11 доповнення не містять будь-яких відомостей про поставку чи прийняття Товару.

Окрім того, за вимогами ст. 11 Закону України Про металобрухт суб'єкти господарювання, які здійснюють операції з металобрухтом, ведуть бухгалтерський та оперативний облік операцій з металобрухтом, а також статистичну звітність згідно із законодавством.

Проте, позивачем за первісним позовом не підтверджено ведення зазначеного обліку щодо спірної поставки.

Так, позивачем за первісним позовом надано звіт по договору № 04-06/Б з ПАТ Вторинні ресурси за червень-серпень 2014 року , підписаний головним бухгалтером (том ІІ а.с. 249). Однак, суду не пояснено і не підтверджено що це за форма документа та яким нормативним чи локальним актом передбачено його ведення.

Стосовно наданого статистичного звіту про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі за ІІІ квартал 2014 року (том ІІ а.с. 253-256), то директором ПП Помічник-91 в судовому засіданні 11.12.2017 повідомлено суду, що у вказаний звіт не вносились відомості щодо обліку операції з поставки металобрухту в серпні 2014 року.

Сума операції, що відображена в Довідці (Д6), примірник якої надано ПП Помічник-91 (том ІІ а.с. 129), не відповідає поставкам, що досліджуються у даній справі. Будь-яке пояснення щодо заповнення такої довідки зі сторони позивача за первісним позовом не подано.

Додані податкові накладні не містять відомостей щодо їх видачі покупцеві - ПАТ Вторинні ресурси (том ІІ а.с. 130-134).

У будь-якому випадку факт вчинення певних господарських операцій, а вже потім правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати на підставі первинних документів.

Господарський суд наголошує, що за вимогами Закону України Про металобрухт єдиним прийнятним та обов'язковим до оформлення під час приймання металобрухту документом є акт приймання.

Умовами укладеного між сторонами Договору також передбачено обов'язковість оформлення приймально-здавальних актів визначеної форми.

Виходячи з викладеного та розглядаючи в сукупності вимоги ч. 11 ст. 4 Закону України Про металобрухт і ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд доходить висновку, що обставини відносно приймання промислового брухту від юридичних осіб мають підтверджуватися визначеним законом засобом доказування, а саме: відповідним актом приймання брухту.

Принаймні первинні документи, які містять відомості про господарську операцію, для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати реквізити, які визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , як обов'язкові.

Між тим, позивачем за первісним позовом не подано належних доказів на підтвердження обставини поставки ПАТ Вторинні ресурси металобрухту в серпні 2014 року на суму 356884,20 грн.

Стосовно клопотання позивача за первісним позовом від 11.12.2017 про виклик в судове засідання посадової особи ПАТ Вторинні ресурси ОСОБА_7В для надання пояснень щодо походження записів в Таблица для ввода в киевскую база , яка додана до клопотання (том ІІ а.с. 241, 242-245), господарський суд зазначає наступне.

Статтею 30 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Пояснення таких осіб є доказами у справі (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Однак, надана позивачем за первісним позовом Таблица для ввода в киевскую база не містить будь-якого підпису ОСОБА_7 чи інших даних щодо її заповнення ОСОБА_7, з підстав чого господарський суд не встановив підстав для виклику вказаної посадової особи.

Також, оскільки така таблиця не передбачена жодним нормативним чи локальним актом, не є підписаною будь-якою особою та не відповідає вимогам ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не розцінює вказаний документ, як належний доказ, що може підтверджувати спірну поставку металобрухту.

Разом з цим, господарський суд не вважає обґрунтованими в частині спростування обставин поставки доводи відповідача за первісним позовом щодо можливості ОСОБА_3 доступу до всіх документів ПАТ Вторинні ресурси .

Так, ОСОБА_3 дійсно є засновником ПП Помічник-91 та одночасно в період з 29.05. по 29.08.2014 здійснював повноваження генерального директора ПАТ Вторинні ресурси .

Між тим, вказані обставини не підпадають під обмеження, які встановлено частиною 3 ст. 238 Цивільного кодексу України, оскільки на час укладення Договору та в період його виконання директором ПП Помічник-91 являлась інша особа - ОСОБА_9. В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження вчинення зі сторони ОСОБА_3 в період здійснення повноважень генерального директора ПАТ Вторинні ресурси протиправних дій.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З підстав вищенаведеного позивачем за первісним позовом не доведено належними та допустимими доказами обставини поставки ПАТ Вторинні ресурси металобрухту в серпні 2014 року на суму 356884,20 грн.

Господарський суд не приймає доводи позивача за первісним позовом щодо переоформлення ПАТ Вторинні ресурси поставки металобрухту ПП Помічник-91 на поставку такого металобрухту іншою юридичною особою - ТОВ Інтерс-сервіс Груп . ОСОБА_11 обставини жодним чином не підтверджені та мотивовані лише власними твердженнями представників ПП Помічник-91 .

Так, в матеріалах справи наявний договір № 30/08-14 від 30.08.2014 на купівлю-продаж брухту та відходів чорних металів, який укладено між ТОВ Інтер-сервіс Груп , як продавцем металобрухту, та ПАТ Вторинні ресурси як покупцем (том І а.с. 132).

ОСОБА_11 договір підписано та скріплено печатками сторін договору та до вказаного договору надано належним чином оформлені і підписання акти приймання металів чорних (вторинних) (том І а.с. 134-145).

Стаття 204 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію правомірності правочину, в силу якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази фіктивності, удаваності договору з ТОВ Інтер-сервіс груп та докази на спростування реальності вчинення господарських операцій за вказаним договором.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги ПП Помічник-91 про стягнення з ПАТ Вторинні ресурси суми основного боргу в розмірі 195627,60 грн та 155328,33 грн інфляційних втрат є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відсутність підстав для задоволення первісного позову свідчить про відсутність підстав для забезпечення такого позову згідно заяви ПП Помічник-91 від 25.09.2017, у зв'язку з чим господарський суд відмовляє у задоволенні такої заяви (том І а.с. 148).

При цьому, господарським судом враховано, що забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Під час розгляду справи, господарський суд досліджував обґрунтованість вжиття заходів забезпечення позову та враховував клопотання ПП Помічник-91 щодо відкладення вирішення питання про забезпечення позову.

Клопотання ПП Помічник-91 від 22.11.2017 (том ІІ а.с. 161-162) про направлення матеріалі справи № 912/2397/17 до органу досудового слідства відхиляється господарським судом, оскільки під час розгляду справи господарський суд не встановив у діях посадових осіб ПАТ Вторинні ресурси будь-яких ознак кримінальних правопорушень.

Заява ПП Помічник-91 про поновлення строку позовної давності щодо стягнення неустойки не розглядається господарським судом, у зв'язку з відсутністю пред'явлених вимог про стягнення неустойки.

За встановлених вище обставин наявні підстави для задоволення зустрічного позову ПАТ Вторинні ресурси про стягнення з ПП Помічник-91 суми основного боргу в розмірі 161256,60 грн.

Як встановлено матеріалами справи та про що зазначено вище і що не заперечується обома сторонами, ПАТ Вторинні ресурси на виконання Договору № 04-06/Б від 04.06.2014 перераховано на рахунок ПП Помічник-91 грошові кошти в загальному розмірі 350000,00 грн (том І а.с. 58-67), тоді як ПП Помічник-91 поставлено ПАТ Вторинні ресурси металобрухту на загальну суму 188743,40 грн, про що оформлено відповідні акти (том І а.с. 68-78).

Згідно умов Договору розрахунки за Товар можуть здійснюватися шляхом попередньої оплати (п. 3.4.). В такому випадку поставка Товару здійснюється на протязі 5-ти банківських днів з дати отримання попередньої оплати.

В призначеннях платежу на оплату ПАТ Вторинні ресурси зазначено Оплата за металобрухт згідно Договору № 04-06/Б від 04.06.2014 без наведення посилань на конкретний акт чи інший документ, який би підтверджував фактичну передачу металобрухту.

У відповідності до частини 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у разі невиконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю, покупець, який сплатив суму попередньої оплати, має право або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

З матеріалів справи слідує, що 02.07.2017 ПАТ Вторинні ресурси звернулося до ПП Помічник-91 з вимогою сплатити грошові кошти в сумі 161256,00 грн (том І а.с. 95).

З підстав викладеного та з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження поставки в установлений Договором строк оплаченого товару в сумі 161256,60 грн, позовні вимоги за зустрічним позовом в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму попередньої оплати в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України, господарський суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 615 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, приписами наведеної норми встановлено відповідальність за порушення саме грошових зобов'язань.

Разом з цим, повернення постачальником суми попередньої оплати, перерахованої за договором на поставку (купівлю-продаж), не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України. За такі дії відповідач несе відповідальність, передбачену ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, згідно з якою на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №3-03гс13 від 15.10.2013 р.

Обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення сум авансу та завдатку, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

З підстав викладеного, вимоги зустрічного позову про стягнення 3% річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Таким чином. позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають частковому задоволенню в сумі 161256,60 грн основного боргу. У задоволенні зустрічних позовних вимог в іншій частині господарський суд відмовляє.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за первісним позовом та за заявою про забезпечення позову (том І а.с. 9, 153) покладається на ПП "Помічник-91" повністю. Судовий збір за зустрічною позовною заявою покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 66, 67, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

У задоволенні заяви Приватного підприємства "Помічник-91" від 25.09.2017 про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Помічник - 91" (25006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 13741407) на користь Публічного акціонерного товариства "Вторинні ресурси" (25014, м. Кропивницький, вул. Виставочна, 2-г, ідентифікаційний код 24714951) заборгованість в сумі 161256,60 грн, а також 2418,85 грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили за заявою стягувача.

У задоволенні зустрічного позову в іншій частині відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 18.12.2017.

Головуючий суддя В.В.Тимошевська

Суддя Л.С. Вавренюк

Суддя Г.Б. Поліщук