Рішення

від 14.12.2017 по справі 922/3817/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2017 р.Справа № 922/3817/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз", м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо Бізнес Пром", м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 10-659/д від 09.11.2016)

відповідача - не з'явився

В порядку ст. 74-1 ГПК України участь представника позивача в судовому засіданні 29.11.17 року забезпечена в режимі відеоконференції.

Хід судового засідання фіксується за допомогою технічних засобів відеозапису на диск № DVD Х-00606, який є додатком до протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз", 15.11.17 звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Тріо Бізнес Пром", в якій просить суд зобов'язати ТОВ "Тріо Бізнес Пром" в особі ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги позивача у розмірі 19 451 926,68 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Тріо Бізнес Пром". Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 листопада 2017 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/3817/17 та призначено її до слухання у судовому засіданні на 06.12.2017 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.12.2017 р. розгляд справи № 922/3817/17 було відкладено на 14.12.2017 р. об 11:00.

Відповідач у судове засідання явку свого повноважного представника не забезпечив, вимоги ухвали суду не виконав та відзив на позов суду не надав. Разом з цим, до суду повернулась ухвала суду про порушення провадження у справі від 16.11.17, яка була направлена на адресу відповідача, з довідкою пошти, в якій зазначено причину повернення: "за письмовою заявою відповідача".

Ухвала суду у справі № 922/3817/17, направлялась на адресу відповідача, яка вказана у позовній заяві: 61107, Харківська обл., місто Харків, ПРОВУЛОК АНГАРСЬКИЙ, будинок 2 А, що співпадає з адресою зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Докази вручення відповідачу процесуальних документів до суду не повернулись.

Разом з тим, як визначено у п. п. 3.9. та 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Так, процесуальні документи у даній справі (ухвала суду про порушення провадження у справі) направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідної ухвали.

Таким чином, суд вважає, що сторони повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, але відповідач не з'явився у засідання суду, водночас судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача, участь якого у судовому засіданні 14.12.2017 року була забезпечена в режимі відеоконференції господарським судом Полтавської області, підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Враховуючи, що сторонами не наведено обставин необхідності відкладення розгляду справи, а також те, що неявка на судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за його відсутності, за наявними в матеріалах справи документами, як це передбачено ст. 75 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено наступні договори поставки нафтопродуктів аналогічного змісту: договір №НП-0085 від 15.01.2016, договір № НП-0304 від 29.02.2016, договір № НП-0344 від 29.02.2016.

За умовами зазначених договорів постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору.

Номенклатура, кількість, ціна товару визначаються сторонами у додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договорів).

Відповідно до п. 2.1. договорів постачальник зобов'язується передати покупцю нафтопродукти згідно розділу 1 цього договору за умови оформлення відповідних актів прийому-передачі або інших документів, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.2. договору, покупець зобов'язався своєчасно і в повному об'ємі сплатити вартість товару.

Пунктами 4.1 та 4.5 договорів передбачено, що поставка товару здійснюється на підставі підписаної сторонами додаткової угоди до договору протягом місяця з дати підписання даної додаткової угоди.

Сторони укладають акти прийому-передачі товару або інші документи, в яких вказують найменування, кількість, ціну і вартість переданого товару. Сторони можуть укладати акти прийому-передачі товару, що переданий протягом визначеному в такому акті часу.

Згідно з п. п. 5.1-5.3 покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника до 31.12.2016 р.

Оплата здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунку, або на інших умовах, передбачених діючим законодавством України.

Датою здійснення оплати вважається дата перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Як свідчать матеріали справи, сторонами до зазначених договорів укладено відповідні додаткові угоди № 1 в яких останніми узгоджено асортимент, кількість та ціна товару, який сторони узгодили до поставки в рамках договорів.

Як свідчать матеріали справи, позивач на виконання умов договору здійснив відповідачу поставку товару на наступними актами приймання-передачі:

- від 15.01.2016 акт № 1 приймання-передачі нафтопродуктів до договору поставки нафтопродуктів № НП-0085 від 15.01.2016 на загальну суму 9 966 000,00 грн. з ПДВ;

- від 29.02.2016 акт № 1 приймання-передачі нафтопродуктів до договору поставки нафтопродуктів № НП-0304 від 29.02.2016 на загальну суму 1 783 881,19 грн. з ПДВ;

- від 29.02.2016 акт № 1 приймання-передачі нафтопродуктів до договору поставки нафтопродуктів № НП-0344 від 29.02.2016 на загальну суму 8 916 141,78 грн. з ПДВ;

Таким чином, позивачем на виконання умов зазначених вище договорів поставки було поставлено відповідачу товар на загальну суму 19 451 926,68 грн.

Проте, відповідач, всупереч умов укладених між сторонами договорів, заборгованості за поставлений товар не сплатив.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 26-28), відповідач у даній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріо Бізнес Пром", м. Харків перебуває в стані припинення з 18.08.2017 р.; строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог - до 26.10.2017 р.; головою комісії з припинення або ліквідатора зазначено ОСОБА_2.

В зв'язку з зазначеними обставинами на підставі ст. ст. 105, 110-112 ЦК України, ПАТ "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз", м. Полтава 28.08.2017 р. направило на адресу ТОВ "Тріо Бізнес Пром", зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як юридична адреса зазначеного товариства, заяву з кредиторськими вимогами № 08-3673 від 28.08.2017 р. (а. с. 29-31), в якій просило визнати грошові вимоги кредитора та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу на загальну суму 19 451 926,68 грн.

Крім того, заява з кредиторськими вимогами № 08-3673 від 28.08.2017 р. була направлена на поштову адресу голови ліквідаційної комісії/ліквідатора ОСОБА_2, офіційно оприлюднену в повідомленні на веб-сайті Вищого господарського суду (номер оприлюднення 44252 по справі № 922/1747/17).

Як зазначає позивач, він не отримував від відповідача жодної відповіді щодо визнання або не визнання його кредиторських вимог та включення їх до ліквідаційного балансу, хоча рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, направленого на адресу голови ліквідаційної комісії/ліквідатора ОСОБА_2, містить відомості про отримання зазначеної вимоги 31.08.2017 р.

Зазначені обставини стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі, в якому останній просить суд зобов'язати відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до ліквідаційного балансу грошові вимоги позивача у загальному розмірі 19451926,86 грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

В пункті 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» , зокрема, зазначено, що будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Подані докази не можуть бути відхилені судом з тих мотивів, що вони не передбачені процесуальним законом.

Виходячи із наведеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані Відповідачем.

Пунктами 1-2 ст. 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Статтею 105 ЦК України передбачено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Згідно з вимогами ст. 110 ЦК України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. Рішенням суду про ліквідацію юридичної особи на його учасників або орган, уповноважений установчими документами приймати рішення про ліквідацію юридичної особи, можуть бути покладені обов'язки щодо проведення ліквідації юридичної особи.

Статтею 111 ЦК України передбачено порядок ліквідації юридичної особи. Зокрема, даною статтею передбачено, що з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи. Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за договорами аналогічного змісту № НП-0085 від 15.01.2016; № НП-0304 від 29.02.2016; № НП-0344 від 29.02.2016 в загальній сумі 19451926,68 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем жодним чином не спростовується.

Оскільки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про перебування підприємства відповідача в стані припинення з 18.08.2017 р., та створено комісію з припинення (ліквідаційну комісію), зазначені обставини надають позивачу право на звернення до ліквідаційної комісії підприємства відповідача з заявою про визнання кредиторських вимог в загальній сумі 19451926,68 грн. та включення їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Строк заявлення кредиторами свої вимог визначено п. 5 ст. 105 ЦК України, та не може бути меншим ніж 2 місяці.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до ліквідаційної комісії підприємства відповідача з заявою від 28.08.2017 р. № 08-3673 про визнання його кредиторських вимог в строк, визначений п. 5 ст. 105 ЦК України.

Зазначену заяву відповідач отримав 31.08.2017 р., та мав розглянути в місячний строк з моменту такого отримання, та письмово повідомити позивача про результати її розгляду, проте відповідних дій не вчинив

Згідно з вимогами п. п. 3-5 ст. 112 ЦК України, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи. Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно. Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Оскільки матеріали даної справи не містять доказів розгляду ліквідаційною комісією підприємства відповідача заяви позивача від 28.08.2017 р. № 08-3673 про визнання кредиторських вимог, суд приходить до висновку про ухилення ліквідаційної комісії від розгляду зазначеної заяви.

Разом з тим враховуючи, що матеріали даної справи містять докази наявності у відповідача перед позивачем заборгованості в загальній сумі 19451926,68 грн.; що позивач звернувся до суду з даним позовом в строки, визначені ст. 112 ЦК України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, та зобов'язання відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги позивача у розмірі 19451926,68 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу.

Крім того, з урахуванням вимог ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1600 грн.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 4-5, 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „ТРІО БІЗНЕС ПРОМ" в особі ліквідаційної комісії (61107, м. Харків, провулок Ангарський, будинок,2А, код ЄДРПОУ 39811585) визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код за ЄДРПОУ 00135390) в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" (36020, м. Полтава, вул. Монастирська, 12, код за ЄДРПОУ 22525915) у розмірі 19451926,68 грн. та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ „ТРІО БІЗНЕС ПРОМ".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРІО БІЗНЕС ПРОМ" (61107, м. Харків, провулок Ангарський, будинок,2А, код ЄДРПОУ 39811585) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (04053, м. Київ, пров. Несторівський, 3-5, код за ЄДРПОУ 00135390) в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" (36020, м. Полтава, вул. Монастирська, 12, код за ЄДРПОУ 22525915) 1600,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.12.2017 р.

Суддя ОСОБА_3