Рішення

від 12.12.2017 по справі 922/1249/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2017 р.Справа № 922/1249/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАВОД "ЛТАВА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБ "ОТТОМ", м. Харків про спонукання до вчинення дій за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю від 27.12.2015 року;

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю від 27.12.2015 року;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Завод "Лтава" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОТТОМ" про зобов`язання усунути невідповідність електропічі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ - 1.3.1/14-ИО-ОТТОМ вимогам якості, а саме технічним характеристикам відповідно до Технічного завдання, яке є невід`ємним додатком до договору поставки № 10-2014 на протязі 20 днів. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.09.2017 року було призначено у справі комплексну судову експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

- чи відповідає поставлений ТОВ "Торговий дім "ОТТОМ" на ПАТ "Завод "Лтава" товар (електропіч опору камерної вакуумної моделі СНВЕ-1.3.1/14-ИО-ОТТОМ) ДСТУ, ТУ, іншим нормативним та технічно-технологічним документам для такого виду продукції, характеристикам визначеним в договорі поставки № 10-2014 від 15.12.2014 року та вимогам наведених в Технічному завданні на проектування та виготовлення електропечі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ-1.3.1/14-ИО-ОТТОМ, яке є Додатком 1 до Договору поставки № 10-2014 від 15.12.2014 року?

- чи стала неправильна експлуатація електропечі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ-1.3.1/14-ИО-ОТТОМ причиною виходу її з ладу?

Проведення експертизи доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

07.09.2017 року справу № 922/1249/17 направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

20.11.2017 року на адресу господарського суду Харківської області надійшов лист (вх. № 2277) разом зі справою № 922/1249/17 від Одеського НДІСЕ МЮУ, в якому зазначено про повернення ухвали про призначення експертизи без виконання, у зв`язку з відсутністю фахівців відповідної спеціалізації, що мають достатній досвід з проведення подібних досліджень, також відсутнє необхідне обладнання та необхідні методики для проведення судових експертиз даного напряму.

З огляду на приписи абз. 5 п. 11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", з метою вирішення питання щодо поновлення провадження у даній справі та подальшого її розгляду господарським судом Харківської області було повідомлено про необхідність з'явитися "04" грудня 2017р. об 11 год. 30 хв. представникам сторін з належним чином оформленими повноваженнями до приміщення господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.12.2017 року провадження у справі № 922/1249/17 було поновлено.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.12.2017 року розгляд справи було відкладено на 12.12.2017 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 12.12.2017 року представник позивача надав клопотання (вх. № 41505) про долучення до матеріалів справи документів.

Представник позивача в судовому засіданні 12.12.2017 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.12.2017 року проти позовних вимог заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

15.12.2014 року між Публічним акціонерним товариством "Завод "Лтава" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОТТОМ" було укладено договір поставки № 10-2014, у відповідності до умов якого відповідач зобов`язується поставити електропіч опору камерної вакуумної моделі СНВЕ-1.3.1/14-ИО з технічними характеристиками відповідно до Технічного завдання, яке є невід`ємним додатком до договору, а також провести монтаж та пусконалагоджувальні роботи, а позивач зобов`язується здійснити оплату відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 2.2 договору, якість товару, що передається за цим договором, має відповідати встановленим стандартам, нормам технічної документації, які діють в Україні та підтверджуватись встановленими документами, в тому числі сертифікатами якості (відповідності), висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи та іншими документами необхідними для використання даних видів товару в Україні.

Відповідно до п. 4.2 договору, загальна сума договору становить 890400,00 грн.

Відповідно до п. 4.3.1 договору, передоплата в розмірі 50% від загальної суми договору здійснюється позивачем протягом 10 днів з моменту підписання сторонами даного договору.

Згідно п. 5.2 договору відповідач зобов`язується поставити товар позивачу протягом 180 календарних днів з моменту отримання передоплати згідно п. 4.3.1 даного договору за умови виконання позивачем п. 4.3.2 даного договору.

Пунктом 6 договору, визначено порядок здачі-приймання товару, відповідно до якого відповідач зобов`язується одночасно з передачею позивачу товару надати позивачу наступні документи на товар:

- рахунок-фактуру;

- накладну;

- податкову накладну;

- паспорт на товар;

- документацію, що підтверджує належну якість матеріалу (сертифікат якості).

Відповідно до п. 7.2 договору, гарантійний строк на товар починається з моменту передачі товару позивачу за накладною відповідача і становить 12 місяців з дня поставки. Гарантія не розповсюджується на несправності, викликані неправильним, некваліфікованим або недбалим обслуговуванням.

Відповідно до п. 7.5 договору, строк усунення недоліків або заміни товару становить 20 днів з моменту складання сторонами акту виявлених недоліків, а у випадку коли представник відповідача не прибув для складання акту виявлених недоліків, то - 20 днів з моменту отримання відповідачем акту виявлених недоліків підписаного уповноваженим представником позивача. В разі, якщо протягом 2 календарних днів з моменту отримання акту виявлених недоліків, то це означатиме, що відповідач погодився з усіма зауваженнями вказаними позивачем у акті виявлених недоліків, визнав їх виникнення не з вини позивача та зобов`язується усунути усі недоліки товару у порядку та строки передбачені даним договором.

Відповідно до п. 7.5 договору, у разі заміни товару неналежної якості на товар належної якості, гарантійний строк на нього починає спливати заново з моменту заміни.

Додатком № 1 до договору сторони погодили технічне завдання на проектування та виготовлення електропечі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ-1.3.1/14-ИО-ОТТОМ.

Додатком № 2 до договору сторонами було підписано специфікацію із зазначенням найменування товару, його якісних характеристик, кількості продукції, строків поставки, ціни за одиницю та загальну вартість продукції.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2015 року відповідачем було поставлено позивачу товар, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 01.07.2015 року та накладною № 1 від 01.07.2015 року.

03.09.2015 року представниками позивача було складено акт № 3 приймання продукції по якості, яким було встановлено, що вакуумна піч СНВЕ1.3/14-ИО-ОТТОМ не придатна до експлуатації.

Крім того, 01.12.2016 року відповідачем було направлено на адресу позивача лист за вих. № 759, в якому було зазначено про те, що 02.12.2015 року на підприємство позивача прибуде ОСОБА_3 для завершення робіт з вводу електропечі та підписання актів виконаних робіт.

04.12.2015 року позивачем було складено акт № 4 приймання продукції за якістю, в якому зазначено про непридатність до експлуатації Електропечі опору вакуумної моделі СНВЕ1.3/14-ИО-ОТТОМ. Вищезазначений акт було підписано представниками позивача та зазначено про те, що уповноважений представник відповідача з результатами приймання продукції за якістю ознайомлений, від підпису та отримання акту № 4 від 04.12.2015 року відмовився в присутності представників позивача.

11.12.2015 року позивачем було направлено відповідачу лист за вих. № 330 та повідомлено про невідповідність поставленого товару, умовам договору.

18.02.2015 року відповідачем було направлено позивачу лист за вих. № 731, в якому зазначено про необхідність оформлення додаткової угоди з метою уточнення характеристик печі.

25.02.2016 року позивачем було направлено відповідачу лист за вих. № 73, в якому зазначено про невідповідність електропечі технічному завданню.

27.04.2016 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію за вих. № 972 з вимогою повернути сплачені позивачем кошти, у зв`язку з невідповідністю товару умовам договору та технічним характеристикам.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Завод "Лтава" звертався до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з ТОВ "Торговий дім "ОТТОМ" попередньої оплати за договором № 10-2014 від 15.12.2014 року, інфляційних втрат, пені та штрафу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.10.2016 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.12.2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

В подальшому, 26.12.2016 року позивачем було повторно направлено на адресу відповідача претензію за вих. № 2743, в якій запропонував останньому усунути невідповідності товару вимогам якості або замінити товар на якісний. Разом із претензією позивачем було направлено на адресу відповідача акти № 3 від 03.09.2015 року та № 4 від 04.12.2015 року.

Відповідач відповіді на претензії позивача не надав, недоліки в роботі електропечі не усунув та не здійснив заміни неякісного товару, що стало підставою звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Відповідач проти позову заперечує та вказує на те, що повний комплекс робіт з поставки, монтажу та пуску-наладки товару було завершено продавцем 04 грудня 2015 року. Після виконання всіх робіт з монтажу та пуску-наладки товару жодних зауважень щодо роботи товару від покупця не надходило. Крім того відповідач вказує на те, що жодних причин чому акти складні виключно представниками позивача, навіть не були направлені відповідачу, а були надані лише суду через рік після їх складання.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною 1 ст. 181 Господарського суду України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до приписів статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Тобто, в силу укладення договору певного виду сторони підпорядковують свої відносини як загальним положенням про зобов'язання, визначеним Господарським кодексом України або Цивільним кодексом України, так і відповідним законодавчим нормам, що регулюють такий вид господарських відносин. При цьому, визначаючи правову природу договору слід виходити не лише з назви договору, а також з предмету договору.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спірного договору є виготовлення та поставка відповідачем електропечі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ-1.3.1/14-ИО-ОТТОМ.

Позивачем визначено договір № 10-2014 від 15.12.2014 року, як договір поставки, проте дослідивши його умови, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами договір є договором підряду, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до статті 266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Виходячи з наведених норм предметом договору підряду може бути будь-яка робота, у процесі виконання якої створюється результат, що передається замовнику, при цьому, основною ознакою предмета договору підряду, яка дозволяє відмежувати цей договір від інших цивільно-правових договорів, є єдність роботи та її результату, проведення такого відмежування є дуже важливим, оскільки неправильне застосування до підрядних відносин законодавства, що регулює інші договірні відносини, може суттєво вплинути на виконання умов договору, на розрахунки сторін і, врешті, на умови та обсяг їх відповідальності за неналежне виконання договірного зобов'язання.

В свою чергу, за договором поставки продавець зобов'язаний передати у встановлений строк товар у власність покупця.

Відповідно до приписів статті 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними. Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Зі змісту укладеного між сторонами договору та технічного завдання до нього вбачається, що метою його укладення є виготовлення та здійснення пуско-надагоджувальних робіт електропечі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ - 1.3.1/14-ИЩ-ОТТОМ та передача її замовнику.

Таким чином, в даному випадку умови договору № 10-2014 від 15.12.2014 року місять ознаки, притаманні договору підряду, а не договору поставки, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що спірних правовідносин мають застосовуватись приписи Цивільного кодексу України в частині договору підряду.

Згідно зі статтею 852 Цивільного кодексу України , якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Відповідно до приписів статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно за статтею 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Згідно зі статтею 859 Цивільного кодексу України, якщо договором або законом передбачено надання підрядником замовникові гарантії якості роботи, підрядник зобов'язаний передати замовникові результат роботи, який має відповідати вимогам статті 857 цього Кодексу протягом усього гарантійного строку.

Судом, аналізуючи договірні положення в частині правових наслідків передання товару неналежної якості, встановлено, що пунктом 6.2 договору сторони узгодили, що в разі виявлення покупцем під час приймання товару невідповідності його кількості, якості та/чи комплектності, представники сторін, які безпосередньо приймають участь у здачі-прийманні товару, або покупець сам, складає акт про невідповідність кількості, якості та/чи комплектності товару. Постачальник зобов'язаний у строк погоджений сторонами, але в будь-якому випадку не пізніше 20 (двадцяти) днів з дати отримання акту про невідповідність товару вимогам кількості, якості та/чи комплектності передати покупцю товар, якого не вистачає, замінити неякісний та/або некомплектний товар на якісний та комплектний.

Відповідно до п. 7.4 договору, під час гарантійного строку (п. 7.2 даного договору) постачальник гарантує усунення за власний рахунок недоліків товару виявлених під час його приймання чи експлуатації протягом гарантійного строку. При цьому обов'язковим є виклик представника постачальника для складання акту виявлених недоліків. Представник постачальника зобов'язаний прибути за адресою вказаною покупцем не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення покупця. Транспортні витрати пов'язані з заміною (поверненням) неякісного товару несе постачальник.

Таким чином в пункті 6.2 договору сторони передбачили для себе обов`язкове застереження, а не право, врегулювати наслідки поставки товару неналежної якості шляхом їх усунення саме постачальником.

Як вбачається з наданих позивачем актів № 3 від 03.09.2015 року та № 4 від 04.12.2015 року, поставлений позивачем товар, а саме електропіч опору камерної вакуумної моделі СНВЕ-1.3.1/14-ИО-ОТТОМ не придатна до експлуатації.

Відповідач в свою чергу був обізнаний про складання відповідних актів, з огляду на те, що по-перше в акті № 4 від 04.12.2015 року, підписаному представниками позивача, зазначено про те, що представник ТОВ "Торговий дім "ОТТОМ" відмовився від підписання та отримання відповідного акту, по-друге в матеріалах справи наявний лист відповідача від 01.12.2015 року, в якому зазначено про направлення 02.12.2015 року представника ОСОБА_3 для завершення робіт з вводу в експлуатацію електропечі та підписання актів виконаних робіт та по-третє листи, які неодноразово направлялись відповідачу з претензіями щодо якості товару.

Проте в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачем здійснювались дії для усунення недоліків у якості поставленого товару.

Відповідачем будь-яких доказів, що свідчили б про направлення спеціаліста на підприємство позивача з метою усунення недоліків в роботі електропечі, надано не було.

Судом в свою чергу тричі призначалися судові комплексні експертизи, виконання яких було доручено ХНДІСЕ ім. Засл. проф. ОСОБА_4, Київському НДІСЕ та Одеському НДІС, на вирішення яких поставлено наступні питання:

- чи відповідає поставлений ТОВ "Торговий дім "ОТТОМ" на ПАТ "Завод "Лтава" товар (електропіч опору камерної вакуумної моделі СНВЕ-1.3.1/14-ИО-ОТТОМ) ДСТУ, ТУ, іншим нормативним та технічно-технологічним документам для такого виду продукції, характеристикам визначеним в договорі поставки № 10-2014 від 15.12.2014 року та вимогам наведених в Технічному завданні на проектування та виготовлення електропечі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ-1.3.1/14-ИО-ОТТОМ, яке є Додатком 1 до Договору поставки № 10-2014 від 15.12.2014 року?

- чи стала неправильна експлуатація електропечі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ-1.3.1/14-ИО-ОТТОМ причиною виходу її з ладу?

Проте жодна з експертних установ не надала відповіді на поставлені питання та повернула ухвали про призначення експертиз без виконання, у зв`язку з відсутністю спеціалістів відповідної галузі та відсутністю обладнання для їх проведення.

Відповідачем не було надано до суду доказів, що свідчили б про придатність до експлуатації електропечі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ-1.3.1/14-ИО-ОТТОМ.

Крім того, акту про здійснення пуско-налагоджувальних робіт, підписаного обома сторонами, матеріали справи не містять.

Проте, як вже було зазначено судом, в матеріалах справи наявний лист відповідача від 01.12.2015 року, в якому зазначено про направлення 02.12.2015 року представника ОСОБА_3 для завершення робіт з вводу в експлуатацію електропечі та підписання актів виконаних робіт та акт № 4, який складався у присутності представника відповідача.

Крім того, акт № 3 та акт № 4 було направлено позивачем разом із претензією відповідачу.

Пунктом 7.5 договору передбачено, що в разі, якщо протягом 2-х календарних днів з моменту отримання ОСОБА_2 виявлених недоліків Постачальник не надав Покупцю письмові обгрунтовані заперечення на ОСОБА_2 виявлених недоліків, то це означатиме, що Постачальник погодився з усіма зауваженнями вказаними Покупцем у акті виявлених недоліків, визнав їх виникнення не з вини Покупця та зобов'язується усунути усі недоліки товару у порядку та строки передбачені даним договором.

Як вбачається, в матеріалах справи містяться докази отримання відповідачем акту виявлених недоліків 3.01.017 року (арк. спр. 27)., проте докази, які би свідчили про обгрунтовані заперечення на ОСОБА_2 виявленння цих недоліків матеріали справи не містять.

Тобто з вищенаведеного вбачається, що відповідач був повідомлений про непридатність роботи електропечі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ - 1.3.1/14-ИО-ОТТОМ до експлуатації, проте жодних дій, направлених на усунення недоліків в її роботі або заміни електропечі, відповідачем здійснено не було.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частина 1 ст. 43 ГПК України, встановлює, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем було надано належні докази поставки відповідачем неякісного товару - електропечі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ - 1.3.1/14-ИО-ОТТОМ, що підтверджується актами, в яких зазначено про непридатність зазначеної електропечі та відповідачем не було здійснено дій щодо усунення недоліків у якості товару.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд зобов`язати ТОВ "Торговий дім "ОТТОМ" усунути невідповідність електропечі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ - 1.3.1/14-ИО-ОТТОМ вимогам якості, а саме технічним характеристикам відповідно до Технічного завдання, яке є невід`ємним додатком до договору поставки № 10-2014 (в т.ч. шляхом заміни неякісної електропечі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ-1.3.1/14-ИО-ОТТОМ на якісну) на протязі 20 (двадцяти) днів.

Тобто в даному випадку позивач просить суд зобов`язати відповідача усунути недоліки в тому числі і шляхом заміни неякісного товару.

Частиною 2 ст. 16 ЦК та ст. 20 ГК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі ОСОБА_2 проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

В даному випадку, актом встановлено, що поставлена позивачу електропіч опору камерної вакуумної моделі СНВЕ - 1.3.1/14-ИО-ОТТОМ непридатна до експлуатації, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що усунення її недоліків можливе лише шляхом заміни на якісний товар.

Враховуючи вищенаведене суд вважає за необхідне зазначити, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде саме заміна неякісної електропечі, оскільки експлуатація поставленого товару є неможливою, що підтверджується актом № 4.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та зобов`язання ТОВ "Торговий дім "ОТТОМ" усунути невідповідність електропечі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ - 1.3.1/14-ИО-ОТТОМ вимогам якості, а саме технічним характеристикам відповідно до Технічного завдання, яке є невід`ємним додатком до договору поставки № 10-2014 шляхом заміни неякісної електропечі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ-1.3.1/14-ИО-ОТТОМ на якісну на якісну на протязі 20 (двадцяти) днів.

В іншій частині позову суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Таким чином судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 16, 509, 628, 678, 712, 837, 853, 858, 859 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 175, 266 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 46, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов`язати ТОВ "Торговий дім "ОТТОМ" усунути невідповідність електропечі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ - 1.3.1/14-ИО-ОТТОМ вимогам якості, а саме технічним характеристикам відповідно до Технічного завдання, яке є невід`ємним додатком до договору поставки № 10-2014 шляхом заміни неякісної електропечі опору камерної вакуумної моделі СНВЕ-1.3.1/14-ИО-ОТТОМ на якісну на протязі 20 (двадцяти) днів.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ОТТОМ" (61072, м. Харків, пр. Науки, 56, кімната 201А, р/р 26006036344700 в АТ "Укрсиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 32444575) на користь Публічного акціонерного товариства "Завод "Лтава" (36002, м. Полтава, вул. Р. Люксембург, 72, р/р НОМЕР_1 в ПАТ "Полтава-Банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 14308479) 1600,00 грн. витрат зі спл ати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 14.12.2017 р.

Суддя ОСОБА_5

922/1249/17