Постанова
від 13.12.2017 по справі 906/380/15
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2017 р. Справа № 906/380/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Петухов М.Г. ,

судді Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Драчук В.М.

за участю представників:

позивача 1 - ОСОБА_1 довіреність в справі;

позивача 2 - ОСОБА_2 довіреність в справі;

відповідача - ОСОБА_3 довіреність в справі;

третьої особи - ОСОБА_4 довіреність в справі.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Житомирської області від 14.05.2015 р. у справі № 906/380/15 (суддя Лозинська І.В.)

за позовом ОСОБА_5 споживчого товариства;

Споживчого товариства "Кооператор"

до ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств

за участі третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 обласної спілки споживчих товариств

про визнання недійсними всіх рішень, прийнятих конференціями від 27.04.2009 р., 29.04.2009 р., 19.05.2009 р.

В судовому засіданні 13.12.2017 оголошувались перерви до 12 год.20 хв. та до 16 год. 00 хв. 13.12.2017 згідно ст.77 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 14 травня 2015 року у справі №906/380/15 (суддя Лозинська І.В.) позов ОСОБА_5 споживчого товариства (надалі - позивач 1) та споживчого товариства "Кооператор" (надалі - позивач 2) до ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств (надалі - відповідач) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_6 обласної спілки споживчих товариств (надалі - третя особа) про визнання недійсними всіх рішень, прийнятих конференціями від 27 квітня 2009 року, 29 квітня 2009 року та 19 травня 2009 року задоволено.

Визнано недійсними рішення, прийняті конференціями Відповідача, оформлені протоколами від 27 квітня 2009 року, від 29 квітня 2009 року та від 19 травня 2009 року(а.с. 99-102 т.1).

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням. відповідач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 14.05.2015 по справі №906/380/15 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропущенням строку позовної давності.

Ухвалою суду від 03 серпня 2016 року апеляційну скаргу було повернуто на підставі пункту 4 частини 1 статті 97 ГПК України, з підстав, вказаних у даній ухвалі(а.с. 149-151 т.1).

Постановою Вищого господарського суду від 08 листопада 2016 року в справі №906/380/15 скасовано вищевказану ухвалу апеляційного господарського суду, а справу направлено до Рівненського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду(а.с. 224-230 т.1).

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.12.2006 року у справі № 906/380/15 вищевказане рішення скасовано, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено(а.с. 58-64 т.2). Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2017 року дану постанову Рівненського апеляційного господарського суду скасовано і справу передано на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду(а.с. 179-185 т.2). В даній постанові Вищого господарського суду України зазначено, зокрема, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось дослідження поважності причин пропуску строку позовної давності позивачами у зв'язку з чим, скасував постанову суду апеляційної інстанції і справу передав на новий розгляд до апеляційного господарського суду.

За результатами нового розгляду даної справи судом апеляційної інстанції 12.07.2017 було скасовано рішення місцевого господарського суду від 14.05.2015 з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що полягає у відсутності у матеріалах справи належних доказів повідомлення відповідача про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду даної справи. Крім того, судом апеляційної інстанції було припинено провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 13.06.2017 у справі №296/193/12-ц за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств за участі третіх осіб: ОСОБА_5 споживче товариство, споживче товариство "Кооператор", споживче товариство "Поліське", споживче товариство "ОСОБА_6 обласне споживче товариство", ОСОБА_6 обласна спілка споживчих товариств, ОСОБА_14 визнано недійсними конференції ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств, які проведені 27.04.2009, 29.04.2009, 19.05.2009, 15.07.2009, 18.08.2009 та 09.09.2011, а прийняті на них рішення - нечинними(а.с. 14-18 т.3).

Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2017 року у справі № 906/380/15 постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 скасовано і справу передано на новий розгляд до Рівненського апеляційного господарського суду(а.с. 28-34 т.3).

Скасовуючи вказану постанову, касаційна інстанція зазначила, що роблячи висновок про відсутність в матеріалах справи доказів направлення судом першої інстанції відповідачу у справі ухвали про призначення справи до розгляду та про відкладення розгляду справи, апеляційний господарський суд прийшов до передчасного висновку про відсутність в матеріалах справи доказів направлення судом першої інстанції вказаних процесуальних документів, в тому числі і відповідачу у справі, та не дослідив наявних в матеріалах справи примірників списків згрупованих відправлень ф. 103, копії конверту, в якому відповідачу направлявся процесуальний документ, на належність та допустимість їх як доказів виконання господарським судом своїх обов'язків з повідомлення сторін у даній справі, в тому числі, й відповідача, про час та місце розгляду даної справи.

Відносно висновку суду апеляційної інстанції про припинення провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд касаційної інстанції зазначив наступне.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Відповідно до п. 4.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.011 №18 припинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини другої статті 80 ГПК можливе за умов, якщо рішення господарського суду або іншого органу, який вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, набрало законної сили, не змінено і не скасовано у відповідній частині в передбаченому законом порядку. За відсутності таких умов заінтересована особа вправі звернутися з позовом до господарського суду на загальних підставах.

Отже, можливість припинення провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України можливе за наявності рішення саме господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а не будь-якого іншого суду, крім господарського (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у справі №910/1331/14 від 17.06.2015). В той же час, в даному випадку, суд апеляційної інстанції, припиняючи провадження у даній справі та посилаючись при цьому на п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, врахував наявність рішення Апеляційного суду Житомирської області у цивільній справі №296/193/12-ц, який (суд) не є господарським судом, а відтак, суд касаційної інстанції не може погодитися із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для припинення провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з наявністю рішення Апеляційного суду Житомирської області у цивільній справі №296/193/12-ц.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського від 27.11.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств на рішення господарського суду Житомирської області від 14.05.2015 року у справі № 906/380/15 прийнято до провадження та призначено розгляд на 13.12.2017 року о 10:40 год..

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що в матеріалах справи відсутні докази направлення судом першої інстанції рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримання ОСОБА_5 районною спілкою споживчих товариств як ухвали про порушення провадження так і інших процесуальних документів. Вважає, що неповідомлення ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств про дату та час судового засідання, призвело до неможливості направити свого представника у судове засідання та порушення інших процесуальних прав.

Скаржник, посилаючись на п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29 травня 2013 року № 10 зазначає, що частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. У суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_5 районна спілка споживчих товариств не міг подати заяву про застосування строку позовної давності в суді першої інстанції, оскільки не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом, відповідач/скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку із пропуском строку позовної даності. Зазначає, що ОСОБА_5 споживчим товариством та споживчим товариством "Кооператор" оспорюються рішення, прийнятті конференціями 27.04.2009 р., 29.04.2009 р. та 19.05.2009 р., тоді як позовна заява була подана до суду 18.03.2015 р., що підтверджується відповідним штампом, тобто - з пропуском встановленого строку позовної давності. З судових рішень по справі № 296/193/12-ц та №11/118-НМ вбачається, що ОСОБА_5 споживчому товариству та споживчому товариству "Кооператор" було відомо про наявність оспорюваних рішень конференцій у 2010 році.

Скаржник пояснює, що відповідно до витягів з ЄДРПОУ станом на день проведення конференцій 27.04.2009 р., 29.04.2009 р., 19.05.2009 р. ОСОБА_15 була головою правління ОСОБА_5 споживчого товариства та споживчого товариства "Кооператор", тому ОСОБА_15 мала усі повноваження на вчинення юридичних дій від імені цих товариств.

Скаржник просить врахувати наведені обставини і скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 14.05.2015 р. у даній справі та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

07.12.2017 на адресу суду від споживчого товариства "Кооператор" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що господарським судом Житомирської області на юридичну адресу ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств та на юридичну адресу ліквідатора рекомендованими повідомленнями надсилались ухвали про призначення та відкладення розгляду справи на іншу дату рекомендованими листами, що підтверджується реєстром Ф103 на відправку рекомендованої кореспонденції за 20.03.2015 р. зі списком № 1022 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих та реєстром Ф103 на відправку рекомендованої кореспонденції за 21.04.2015 року зі списком № 1557 згрупованих поштових відправлень листів. Зазначає, що ОСОБА_5 районною спілкою споживчих товариств отримано ухвалу про відкладення розгляду справи на 14.05.2015 р., що підтверджується копією конверта, датованого 21.04.2015 р., яким ухвалу господарського суду Житомирської області про відкладення розгляду справи у даній справі надіслано саме на юридичну адресу ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств.

Посилаючись на п.3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року № 18, позивач вважає, що відповідача/скаржника ОСОБА_5 районну спілку споживчих товариств належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте відповідач/скаржник своїм правом приймати участь в судовому засіданні не скористався.

Враховуючи такі обставини, позивач ОСОБА_5 споживче товариство просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Житомирської області від 14.05.2015 р. у справі № 906/380/15 залишити без змін.

12.12.2017 на адресу суду від позивача ОСОБА_5 споживче товариство надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що станом на квітень 2009 року (час проведення рейдерським угрупуванням перших незаконних конференцій) діяв статут ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств в редакції 2006 року, який був затверджений третіми черговими зборами ОСОБА_8 райспоживспілки четвертого скликання 17.03.2006 р.

Зазначає, що при проведенні конференцій 27.04.2009 р., 29.04.2009 р. та 19.05.2009 р. не дотримано норм статуту ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств, тому проведення таких конференції ОСОБА_5 райспоживспілки є незаконними, оскільки їх проведено за відсутності кворуму та без делегатів і пайовиків. Щодо наміру скликання та проведення конференції не було відомо ні членам ОСОБА_8 і ревізійної комісії райспоживспілки, ні пайовикам. Конференції проведені однією особою ОСОБА_15, яка делегатом не обиралась. Пропозицій про вихід ОСОБА_5 споживчого товариства, споживчого товариства "Кооператор" із членів райспоживспілки ніколи не вносилось.

Не погоджуючись з твердженнями скаржника щодо застосування строку позовної давності, відповідач ОСОБА_5 споживче товариство зазначає, що відповідно до ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі №0670/3052/12 встановлено, що до 19.03.2013 р. ОСОБА_5 споживче товариство не мало змоги звернутись до господарського суду з позовом про визнання конференцій ОСОБА_5 райспоживспілки недійсними з незалежних від нього причин, оскільки керівництво ОСОБА_5 споживчим товариством здійснювали члени рейдерського угрупування, які намагались заволодіти майном як ОСОБА_5 споживчого товариства, так і ОСОБА_5 райспоживспілки. Відомості до ЄДРПОУ про керівника ОСОБА_5 споживчого товариства, який законно обраний пайовиками - ОСОБА_16 внесені 08.04.2013 р., тому лише з 08.04.2013 р. ОСОБА_5 споживче товариство мало змогу звернутись до господарського суду з позовом про визнання недійсними рішень, прийнятих на конференціях 27.04.2009 р., 29.04.2009 р. та 19.05.2009 р.

Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_5 споживче товариство просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Житомирської області від 14.05.2015 р. у справі № 906/380/15 залишити без змін.

12.12.2017 на адресу суду засобами електронного зв`язку та 13.12.2017 поштовим відправленням від третьої особи ОСОБА_6 обласної спілки споживчих товариств надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджуючись з твердженнями скаржника щодо пропуску строку позовної давності та намагань скасувати рішення загальних зборів членів ОСОБА_5 споживчого товариства від 05.08.2009 р., на яких було обрано головою правління ОСОБА_17, зазначає, що такі твердження не відповідають фактичним обставинам і матеріалам справи.

Пояснює, що господарським судом доведено, що в 2009 році у ОСОБА_5 райспоживспілці, ОСОБА_5 споживчому товаристві та споживчому товаристві "Кооператор" в результаті рейдерського нападу були незаконно усунуті від управління керівні органи, та замінені членами рейдерських угрупувань, відомості про яких були незаконно внесені до ЄДРПОУ, саме тому ОСОБА_5 споживче товариство та споживче товариство "Кооператор" не мали змоги звернутись за захистом своїх порушених прав до господарського суду раніше. Відповідно до ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду у справі №0670/3052/12 встановлено, що до 19.03.2013 р. ОСОБА_5 споживче товариство не мало змоги звернутись до господарського суду з позовом про визнання конференцій ОСОБА_5 райспоживспілки недійсними по незалежним від нього причинам, оскільки керівництво ОСОБА_5 споживчим товариством здійснювали члени рейдерського угрупування, які намагались заволодіти майном як ОСОБА_5 споживчого товариства, так і ОСОБА_5 райспоживспілки.

Враховуючи вищевикладене, третя особа ОСОБА_6 обласна спілки споживчих товариств просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Житомирської області від 14.05.2015 р. у справі № 906/380/15 залишити без змін.

12.12.2017 на адресу суду засобами електронного зв`язку від представника відповідача ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи. В обгрунтування даної заяви відповідач зазначає, що у зв`язку з відсутністю будь-кого з уповноважених представників, які б мали право на отримання поштової кореспонденції за юридичною адресою відповідача, жоден лист з Вищого господарського суду України та Рівненського апеляційного господарського суду відповідачем не отримано, а отже представник відповідача не готова до розгляду справи у зв`язку з не ознайомленням з матеріалами справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.12.2017 підтримав заяву про ознайомлення з матеріалами справи та відкладенням розгляду справи подану до суду 12.12.2017 р.

Колегією суддів задоволено дану заява в частині надання можливості ознайомлення представнику відповідача з матеріалами справи, для цього судом оголошено перерву в судовому засіданні до 12:20 год. та в подальшому до 16:00 год. 13.12.2017.

Однак, в частині відкладення розгляду справи колегія суддів вважає дану заяву необґрунтованою з наступних підстав.

У п. 3.1 постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"); порядок доступу судів загальної юрисдикції до відомостей названого реєстру визначено відповідним Положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2013 N 1556/5 (з подальшими змінами).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003363590 від 12.12.2017 (а.с. 94-102 т.3) в частині місцезнаходження юридичної особи ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств зазначено: 11601, Житомирська область, м.Малин, вул..Грушевського, буд.11.

В матеріалах справи знаходиться рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 77 т.3), яким підтверджується отримання представником відповідача ОСОБА_12 30.11.2017 ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 27.11.2017 про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення даної скарги до розгляду на 13.12.2017 о 10:40 год., за вищевказаною адресою. Жодних належних та допустимих доказів на спростування даного факту представником відповідача в судовому засідання 13.12.2017 суду не надано.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Отже, колегією суддів встановлено, що у відповідача існувала можливість ознайомитись з матеріалами справи та підготуватись до судового розгляду на 13.12.2017 заздалегідь, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в судовому засіданні 13.12.2017.

Після ознайомлення з матеріалами справи, що підтверджується відміткою на заяві про ознайомлення з матеріалами справи(а.с.144 т.3) представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, а тому просить його скасувати, а апеляційну скаргу - задовольнити, з мотивів наведених в апеляційній скарзі та наданих пояснень.

Представники позивачів в судовому засіданні 13.12.2017 апеляційну скаргу заперечили в повному обсязі з підстав викладених у відзиві та наданих в судовому засіданні пояснень, вважають рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просять рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Представником ОСОБА_5 споживчого товариства в судовому засіданні подане клопотання про долучення до матеріалів справи тексту власного виступу в судовому засіданні 13.12.2017.

Представник третьої особи в судовому засіданні 13.12.2017 апеляційну скаргу заперечив в повному обсязі з підстав викладених у відзиві, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Представником ОСОБА_6 обласної спілки споживчих товариств в судовому засіданні подане клопотання про долучення до матеріалів справи ухвали Корольовського районного суду від 10.02.1015 по справі 296/193/12-ц, якою заборонено ОСОБА_5 районній спілці споживчих товариств відчужувати та/або розпоряджатися в будь-який інший спосіб, а також вчиняти будь-які правочини щодо нерухомого майна, яке належить їй на праві власності, а саме щодо: - магазин загальною площею 79,8 кв. м. Промтовари-Продтовари , розташований у с.Старі Вороб ї Малинського району Житомирської області; - 46/100 частин магазину Книги , розташований в м.Малині Житомирської області по вул.Грушевського,9; - 66/100 частин магазину Продукти , розташованого в м.Малині по вул.Гагаріна, 16; - 22/100 частини приміщення кафе Ласунка розташованого в м.Малині по вул.Грушевського 11; - 78/100 частин приміщення адмінбудинку по вул.Грушевського, 11 в м.Малині; - магазин загальною площею 93,5 кв.м, розташований в с.Любовичі Малинського району; - приміщення складу в м.Малині вул.Кримського 8-д; - приміщення їдальні по вул.Кримського, 2 в м.Малині; - кафе Мелодія по вул. Парковій, 3 в м. Малині; - кафе Левада по вул. Винниченка, 63/2 в м. Малині; -комплекс-ресторан Ірша по вул. Кримського, 2 в м. Малині; - 23/100 частини нежитлового приміщення по вул. Кримського, 6-а в м.Малині; - комплекс нежитлових будівель за адресою м.Малин, вул.Толстого, 2; - магазин загальною площею 279,8 кв.м., за адресою с.Нові Вороб"ї малинського району Житомирської області; - 73/100 частин магазину "Будматеріали", за адресою м.Малин, вул.Толстого, 2. Заборонено голові правління ОСОБА_18 та іншим особам використовувати дублікат печатки ОСОБА_5 райспоживспілки. Заборонено державним реєстраторам Реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції Житомирської області та Реєстраційної служби ОСОБА_5 районного управління юстиції Житомирської області вносити зміни до реєстраційної справи ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств.

Відповідно до статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників позивачів, відповідача та третьої особи в судовому засіданні 13.12.2017, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду господарського суду Житомирської області від 14.05.2015 у справі № 906/380/15 слід залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Малинівське споживче товариство та Споживче товариство Кооператор (позивачі) є членами Малиновської районної спілки споживчих товариств (відповідач) у відповідності до Статуту Малиновської райспоживспілки, затвердженого черговими зборами райспоживспілки четвертого скликання 17.03.2006 року. (а.с.23-а.с.31,т.1) .

За приписами ст. 5 Закону України "Про споживчу кооперацію" первинною ланкою споживчої кооперації є споживче товариство - самостійна, демократична організація громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги за місцем проживання або роботи об'єднуються для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану. Основним документом, що регулює діяльність споживчого товариства, є статут. У ньому визначається порядок вступу до товариства і виходу з нього, права та обов'язки членів товариства, його органи управління, контролю та їх компетенція, порядок утворення майна товариства і розподілу прибутку, умови реорганізації і ліквідації товариства та інші положення, що не суперечать законодавчим актам України.

Пунктом 3 ст. 8 Закону України "Про споживчу кооперацію" вищим органом управління спілки є з'їзд (конференція), який приймає Статут, обирає розпорядчі, виконавчі та контрольні органи, вирішує інші питання діяльності спілки. Взаємодія і підпорядкованість розпорядчих, виконавчих органів спілки визначається Статутом.

Аналогічні положення містяться і в абзаці 3 пункту 1 Статуту ОСОБА_5 РССТ, затвердженого 3 черговими зборами ОСОБА_8 райспоживспілки четвертого скликання 17.03.2006, редакція якого була чинною на момент проведення оспорюваних рішень конференцій.

Згідно з п. 16 Статуту ОСОБА_5 РССТ вищим органом управління райспоживспілки є конференція спілки споживчих товариств району, яка правомочна розглядати і вирішувати будь-які питання діяльності райспоживспілки .

У відповідності до змісту пункту 18 Статуту райспоживспілки вбачається, що чергові конференції райспоживспілки скликаються її ОСОБА_19 один раз у п ять років, позачергові - ОСОБА_19 райспоживспілки за власною ініціативою на вимогу не менше 2/3 членів райспоживспілки або за пропозицією правління споживспілки, членом якої є райспоживспілка, в 30-ти денний строк після надходження такої вимоги або пропозиції

Про дату, час, місце проведення та рекомендований порядок денний її делегати і члени райспоживспілки мають бути повідомлені правлінням не пізніше ніж за 15 днів до визначеного строку проведення конференції ніж за 15 днів до визначеного строку проведення конференції.

Конференція правомочна вирішувати питання за наявності не менш 2/3 делегатів (п. 20 Статуту).

Пунктом 17 Статуту райспоживспілки передбачено, що: "рішення конференції вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало більшість делегатів, за виключенням тих, де необхідна наявність 3/4 голосів делегатів конференції, що взяли участь у її роботі". Отже, брати участь у засіданні конференції учасників ОСОБА_5 РССТ мають право особи, яких було обрано для участі у конференції.

Зі змісту пункту 18 Статуту райспоживспілки вбачається, що делегати на конференцію райспоживспілки обираються з числа пайовиків загальними зборами (зборами уповноважених) членів споживчих товариств, що входять до спілки за нормою представництва, яка встановлюється ОСОБА_19 райспоживспілки.

Відповідно до наявної в матеріалах справи постанови шостих зборів ОСОБА_19 райспоживспілки четвертого скликання від 11.03.2008 (п. 3) (а.с. 18 т.1), ОСОБА_19 райспоживспілки постановили, що норма представництва для виборів делегатів на ХІІ конференцію райспоживспілки становить 1 делегат від 20 членів споживчих товариств з урахуванням їх чисельності за станом на 1 жовтня 2008 року.

Матеріалами справи підтверджено, що останні звітно - виборні збори уповноважених пайовиків ОСОБА_5 споживчого товариства, на яких було обрано делегатами на конференцію споживчої кооперації району пайовиків в кількості 21 особи були проведені 14.11.2008 (а. с. 21, 22 т.1).

Останні звітно-виборні збори уповноважених пайовиків Споживчого товариства "Кооператор" були проведені 17.11.2008; на них було обрано делегатами на конференцію ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств 31 делегата від загальної чисельності пайовиків (а. с. 19, 20 т.1).

Таким чином, загальна кількість пайовиків, які обрані делегатами від двох споживчих товариств - членів ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств для участі у конференції складає 52 особи.

Зважаючи на те, що Статутом райспоживспілки передбачено саме обрання делегатів для участі у конференції учасників споживчого товариства, керівники підприємств - членів ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств - чи інші особи можуть представляти ці товариства у разі їх обрання для цілей участі у конференції. Волевиявлення керівників споживчих товариств не може змінювати голосування належним чином обраних представників (делегатів), у разі, якщо цих осіб не було обрано.

Таким чином, при проведенні конференцій ОСОБА_5 райспоживспілки 27.04.2009, 29.04.2009 та 19.05.2009 мало місце порушення вимог статуту ОСОБА_5 РССТ в частині порушення правил формування персонального складу конференції та представництва товариств - членів ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств. Обрання делегатів для цілей участі у конференції членів споживчого товариства можливо лише за умови попереднього повідомлення про проведення конференції учасників (пайовиків) членів споживчих товариств.

Проте, як встановив суд, позивачі не обирали жодних делегатів на конференції, на яких були прийняті рішення, недійсність яких є предметом розгляду у даній справі.

Водночас, із протоколів, якими оформлені рішення конференції делегатів від 27.04.2009, 29.04.2009, 19.05.2009, вбачається, що делегатом від ОСОБА_5 споживчого товариства та Споживчого товариства "Кооператор" (позивачів), що володіють 100 % голосів, виступила ОСОБА_15М, якою підписано всі три протоколи конференцій як керівником ОСОБА_5 споживчого товариства та керівником споживчого товариства "Кооператор".

В той же час, до наявної в матеріалах справи постанови шостих зборів ОСОБА_19 райспоживспілки четвертого скликання від 11.03.2008 (п. 3) (а. с. 18), збори ОСОБА_19 райспоживспілки постановили, що норма представництва для виборів делегатів на ХІІ конференцію райспоживспілки становить 1 делегат від 20 членів споживчих товариств з урахуванням їх чисельності за станом на 1 жовтня 2008 року. Останні звітно - виборні збори уповноважених пайовиків ОСОБА_5 споживчого товариства (позивача), на яких було обрано делегатами на конференцію споживчої кооперації району пайовиків в кількості 21 особи, були проведені 14.11.2008 (а. с. 21, 22). Останні звітно - виборні збори уповноважених пайовиків Споживчого товариства "Кооператор" були проведені 17.11.2008 і на яких було обрано делегатами на конференцію ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств 31 делегата від загальної чисельності пайовиків (а. с. 19, 20). Тобто, загальна кількість пайовиків, які обрані делегатами від двох споживчих товариств (позивачів) - членів ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств для участі у конференції складає 52 особи (попередньої конференції).

Поряд з цим, проаналізувавши положення статуту райспоживспілки колегія суддів встановила, що в ньому не конкретизовано спосіб повідомлення делегатів та членів споживчого товариства про дату, час, місце проведення конференції, звідси будь-який із способів повідомлення про проведення конференції може бути належним.

Матеріалами справи встановлено відсутність доказів в підтвердження факту повідомлення делегатів та членів ОСОБА_5 райспоживспілки про проведення конференцій 27.04.2009 року, 29.04.2009 року та 19.05.2009 року.

Довідками членів ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств підтверджуються доводи позивачів про неповідомлення пайовиків про проведення оспорюваних конференцій ОСОБА_5 райспоживспілки, внаслідок чого останні не мали можливості обрати своїх представників та взяти участь у прийнятті відповідних рішень(а.с.47-48 т.1).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позбавлення можливості членів ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств взяти участь у конференції є істотним порушенням права кожного з пайовиків споживчого товариства на участь в управлінні споживчого товариства через обраних делегатів та затвердження нової редакції Статуту.

При цьому, відповідачем також не надано доказів в підтвердження наміру ради чи правління райспоживспілки щодо необхідності скликання позачергових конференцій 27.04.2009, 29.04.2009, 19.05.2009 для проведення в порядку та строки, передбачені п. 18 Статуту райспоживспілки.

Крім того, відповідно до пп. б п. 22 Статуту райспоживспілки головою правління райспоживспілки може бути обрана лише особа зі складу ради райспоживспілки.

Матеріалами справи встановлено, що всупереч вищевказаному, на конференції ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств 27.04.2009, прийнято рішення про відкликання з виборної посади голови правління ОСОБА_5 спілки споживчих товариств ОСОБА_9 та обрання на посаду голови правління (керівника) ОСОБА_18, який, за даними позивачів, взагалі не був членом жодного зі споживчих товариств, що входять до складу ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств.

Колегія суддів відзначає, що положення Статуту є обов'язковими для членів ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств та самого споживчого товариства. Прийняття рішень, які не відповідають вимогам статуту споживчого товариства щодо складу та компетенції органів управління споживчим товариством, порядку прийняття ними рішень, є порушенням встановлених відповідно до чинного законодавства норм, тому рішення конференцій членів ОСОБА_5 РССТ, оформлені протоколами від 27.04.2009, 29.04.2009 та 19.05.2009, підлягають визнанню судом недійсними на підставі абз. 4 п. 17 Статуту райспоживспілки.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг відповідач вказує на те, що судом першої інстанції, під час розгляду справи, в якості доказів неправомірно було взято до уваги пояснення ОСОБА_15 яка, дала пояснення про те, що вона не була делегована на конференцію та участі у останній не приймала. Скаржники вважають пояснення останньої завідомо неправдивими з огляду на те, що як вбачається з витягу з ЄДР, станом на день проведення конференції 18.08.2009 року ОСОБА_15 була головою правління ОСОБА_5 споживчого товариства та Споживчого товариства "Кооператор", а відтак, у останньої були повноваження на вчинення усіх юридичних дій від імені позивачів.

Такі твердження скаржників не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на те, що факт наявності у ОСОБА_15 повноважень на вчинення усіх юридичних дій від імені позивачів станом на день проведення конференції не підтверджують того факту, що останньою такі дії фактично вчинялися.

Поряд з цим, колегія суддів погоджується з врахуванням судом першої інстанції наявних в матеріалах справи пояснень ОСОБА_15 щодо обставин підписання протоколів оспорюваних рішень конференцій від 27.04.2009, 29.04.2009, 19.05.2009, викладених письмово в нотаріально засвідченій заяві від 15.05.2012, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а. с. 45 т.1).

Таким чином, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо тверджень відповідача в апеляційної скарги на те, що в матеріалах справи відсутні докази направлення судом першої інстанції рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримання відповідачем, як ухвали про порушення справи, так й інших процесуальних ухвал, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою.

Пунктом 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пунктів 66 - 68 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, у разі відправлення згрупованих поштових відправлень, поштових переказів відправник складає їх список; кількість поштових відправлень, поштових переказів одного виду та категорії, що включається до одного списку, кількість примірників списків та необхідність подання їх в електронному вигляді визначається оператором поштового зв'язку. До списку включаються поштові відправлення, поштові перекази, згруповані за способом пересилання. Список засвідчується підписом відправника. Якщо відправником є юридична особа, список згрупованих внутрішніх рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей засвідчується підписом відповідального працівника цієї особи, список згрупованих внутрішніх листів та бандеролей з оголошеною цінністю, посилок, прямих контейнерів, поштових переказів - підписами керівника та головного бухгалтера. Підписи скріплюються відповідними печатками. Про прийняття для пересилання згрупованих поштових відправлень, поштових переказів видається один розрахунковий документ на один список. Один примірник списку видається відправникові.

Згідно з п. 3.8.1.1. Порядку пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" № 211 від 12.05.2006 (далі - Порядок), внутрішні реєстровані поштові відправлення, кількість яких складає п'ять і більше, що подаються до об'єкта поштового зв'язку одним відправником, приймаються для пересилання разом із списками ф. 103, які оформляються відповідно до вимог пунктів 85, 86 Правил надання послуг поштового зв'язку.

Приймаючи поштові відправлення за списками ф. 103, працівник поштового зв'язку перевіряє правильність їх оформлення, заповнення списку; поіменно звіряє поштові відправлення із записами в списках, правильність маси, суми плати, зазначеної проти кожного поштового відправлення, загального підсумку плати, наявність підписів керівника, головного бухгалтера, відбитка печатки підприємства, а також тотожність усіх примірників. Якщо список ф. 103 складено на двох і більше аркушах, працівник поштового зв'язку ставить на них відбиток календарного штемпеля дня приймання поштових відправлень, а на останньому, крім того, розписується (п. 3.8.2.1 Порядку).

Матеріалами справи встановлено наявність примірників реєстрів згрупованих поштових відправлень ф. 103 №1022 від 20.03.2015(а.с.64-65 т.1), №1557 від 21.04.2015(а.с.95 т.1), конверту в якому надсилалась ліквідатору відповідача ОСОБА_20 примірник ухвали господарського суду Житомирської області від 16.04.2015 про відкладення розгляду справи, який повернувся з відміткою відділення зв`язку - за закінченням терміну зберігання(а.с. 103-105 т.1). копії конверту, в якому відповідачу направлявся процесуальний документ(а.с. 32 т.2).

Отже, колегія суддів вважає вищевказані документи, належними та допустимими доказами, які спростовують посилання скаржника на невиконання господарським судом Житомирської області своїх обов'язків з повідомлення відповідача про час та місце розгляду позовної заяви позивачів у даній справі.

Щодо вимоги позивача про прийняття нового судового рішення, яким відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропущенням строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, за змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти (Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21 травня 2014 у справі N 6-7цс14).

Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4). Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту (ч. 5).

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен розглянути справу у повному обсязі, дати належну оцінку доказам, відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право позивача, за захистом якого той звернувся до суду.

У разі коли таке право не порушене, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості, а якщо буде встановлено судом, що право особи дійсно порушене, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, то суд відмовляє у позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності поважних причин її пропуску.

Як роз'яснено в п.2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", за змістом ч.1 ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч.5 ст.267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску строку позовної давності. Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Відповідно до приписів ст. 105 ГПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги апеляційний господарський суд приймає постанову. У постанові мають бути зазначені, зокрема, обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Матеріалами справи встановлено, що 30.03.2009 прокурором Малинського району порушено кримінальну справу за фактом замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України, стосовно майна ОСОБА_5 споживчого товариства та споживчого товариства Кооператор (а.с.215 т.1).

На засіданні обласної робочої групи з питань протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств Житомирського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 31.07.2009 прийнято рішення визначити, що в ситуації, яка склалася навколо ОСОБА_5 споживчого товариства та споживчого товариства Кооператор вбачаються ознаки рейдерського захоплення майна споживчих товариств (а.с. 46 т.1).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.11.2014 по справі №296/193/12-ц за позовом ОСОБА_21, ОСОБА_8, ОСОБА_22, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств, треті особи ОСОБА_5 споживче товариство, Споживче товариство „Кооператор, Споживче товариство „Поліське, Споживче товариство „ОСОБА_6 обласне споживче товариство, ОСОБА_18, ОСОБА_6 обласна спілка споживчих товариств, ОСОБА_9, про визнання конференцій недійсними та прийнятих на них рішень нечинними, скасовано рішення від 27.02.2014 року, додаткове рішення від 18.04.2014 Корольовського районного суду м.Житомира та рішення апеляційного суду Житомирської області від 18.06.2014, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції(а.с. 218-220 т.1).

Поряд з цим в даній ухвалі встановлено, що зазначаючи також про неповідомлення стосовно дати, часу і місця проведення конференцій ради Малиснької райспоживспілки, ОСОБА_5 споживчого товариства, Споживчого товариства Кооператор , суди не врахували вимог ст.ст. 3, 11 ЦПК України та ст.15 ЦК України про те, що вищеперелічені суб`єкти є іншими самостійними членами ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств і до суду із вказаним позовом за захистом своїх порушених прав не зверталися.

Отже, колегією суддів встановлено, що з 26.11.2014 ОСОБА_5 споживче товариство та споживче товариство Кооператор дізнались, що самостійно повинні звернутися з позовом до ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств.

Згідно рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 23.02.2017 по справі №296/193/12-ц, яке прийнято за результатами нового розгляду позову ОСОБА_21, ОСОБА_8, ОСОБА_22, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств, треті особи ОСОБА_5 споживче товариство, Споживче товариство „Кооператор, Споживче товариство „Поліське, Споживче товариство „ОСОБА_6 обласне споживче товариство, ОСОБА_18, ОСОБА_6 обласна спілка споживчих товариств, ОСОБА_9, про визнання конференцій недійсними та прийнятих на них рішень нечинними встановлено, що ОСОБА_21, ОСОБА_8, ОСОБА_9, 13.10.2009 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств та згідно остаточних уточнень позовних вимог просили суд визнати конференції ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств, що проведені 27.04.2009р., 29.04.2009р., 19.05.2009р., 15.07.2009р.. 18.08.2009р., 09.09.2011р., та прийняті на них рішення - недійсними та ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 27.10.2011 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств та згідно уточнень позовних вимог від 28.03.2012 просили суд визнати недійсними з моменту проведення конференції ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств від 27.04.2009р., 29.04.2009р., 19.05.2009р., 15.07.2009р., 18.08.2009р., 09.09.2011р. та визнати недійсними рішення конференцій. Дані позови об`єднані для спільного розгляду(а.с. 121-122 т.2).

Даним рішенням суду в задоволенні позову ОСОБА_21, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств за участі третіх осіб: ОСОБА_5 споживчого товариства. Споживчого товариства "Кооператор", Споживчого товариства "Поліське", Споживчого товариства "ОСОБА_6 обласне споживче товариство", ОСОБА_6 обласної спілки споживчих товариств, ОСОБА_9 про визнання недійсними конференцій ОСОБА_5 районної спілки товариств від 27.04.2009, 29.04.2009, 19.05.2009, 15.07.2009 та прийнятих на них рішень - відмовлено за безпідставністю.

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 13.06.2017 по справі №296/193/12-ц, рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_21, ОСОБА_8, ОСОБА_22, до ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств в частині вимог про визнання недійсними конференцій від 27 квітня 2009 року, 29 квітня 2009 року, 19 травня 2009 року, 15 липня 2009 року та прийнятих на них рішень задоволено частково. Позов ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 до ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств в частині вимог про визнання недійсними конференцій від 27 квітня 2009 року, 29 квітня 2009 року, 19 травня 2009 року, 15 липня 2009 року та прийнятих на них рішень задоволено частково.

Визнано недійсними всі рішення, прийняті на конференціях ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств від 27 квітня 2009 року, 29 квітня 2009 року, 19 травня 2009 року та 15 липня 2009 року.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_21, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 відмовлено.

Однак, станом на момент розгляду справи №906/380/15 відкрито касаційне провадження у справі №296/193/12-ц та дана справа перебуває на розгляді у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Крім того,ухвалою Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.07.2017 зупинено виконання рішення апеляційного суду Житомирської області від 13.06.2017 до закінчення касаційного провадження у справі.

При цьому, колегією суддів встановлено наявність чинної ухвали Корольовського районного суду м.Житомира від 10.02.2015 по справі №296/193/12-ц, якою заборонено державним реєстраторам реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції Житомирської області та реєстраційної служби ОСОБА_5 районного управління юстиції Житомирської області вносити зміни до реєстраційної справи Малиснької районної спілки споживчих товариств.

Внаслідок такого тривалого розгляду вищезгаданої справи в судах загальної юрисдикції, члени ОСОБА_5 споживчого товариства у листопаді 2011 року у відповідності до Статуту ОСОБА_5 споживчого товариства звернулися до правління ОСОБА_5 споживчого товариства з вимогою провести позачергові загальні збори останнього.

18.11.2011 на вимогу 1/3 пайовиків ОСОБА_5 споживчого товариства були проведені позачергові загальні збори членів ОСОБА_5 споживчого товариства на яких прийнято ряд рішень серед яких: відмінено рішення загальних зборів членів ОСОБА_5 споживчого товариства від 05 серпня 2009 року; достроково припинено провадження голови правління ОСОБА_17; обрано головою правління ОСОБА_5 споживчого товариства - ОСОБА_16.

Державним реєстратором Житомирського міськвиконкому ОСОБА_23 було залишено без розгляду подані уповноваженими особами ОСОБА_5 споживчого товариства документи про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які були прийняті на вищезгаданих загальних зборах товариства.

17.12.2012 постановою Житомирського окружного адміністративного суду по справі №0670/3052/12(а.с. 102-103 т.2), яка залишена без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013(а.с.104-106), позов ОСОБА_16 та ОСОБА_9 до державного реєстратора виконавчого комітету ОСОБА_6 міської ради ОСОБА_23, треті особи: ОСОБА_6 обласна спілка споживчих товариств, ОСОБА_5 споживче товариство та споживче товариство ОСОБА_6 обласне споживче товариство про визнання протиправним повідомлення та зобов`язання вчинити дії, задоволено.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №22722437 від 15.03.2017 станом на 07.04.2013 - керівником та підписантом ОСОБА_5 споживчого товариства була ОСОБА_17.

Однак, тільки 08.04.2013 на виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду по справі №0670/3052/12 внесені зміни щодо керівника та підписанта ОСОБА_5 споживчого товариства, а саме: керівником товариства з 18.11.2011 є ОСОБА_16.

Отже, матеріалами справи встановлено, що тільки з 08.04.2013 позивач ОСОБА_5 споживче товариство отримав можливість звернутись за захистом своїх прав до господарського суду.

Поряд з цим, колегією суддів встановлено, що постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 у справі №906/501/13 за позовом споживчого товариства ОСОБА_6 обласне споживче товариство до ОСОБА_5 споживчого товариства, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6 обласна спілка споживчих товариств про визнання недійсними рішень загальних зборів оформлені протоколом від 18.11.2011, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.08.2016, рішення господарського суду Житомирської області від 04.08.2015 скасовано, прийнято нове рішення, у задоволенні позову відмовлено(а.с. 117-120 т.1).

Крім того, колегія суддів відхиляє посилання відповідача в апеляційній скарзі як на доказ пропуску позовної давності зі сторони споживчого товариства Кооператор на ухвалу господарського суду Житомирської області від 24.12.2010 по справі №11/118-НМ за позовом споживчого товариства Кооператор до ОСОБА_5 райспоживспілки, за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 споживчого товариства, споживчого товариства ОСОБА_6 обласне споживче товариство та споживчого товариства Поліське про визнання недійсним рішення від 18.08.2009 р., якою позов залишено без розгляду. Предметом оскарження у даній справі є рішення конференції, датовані 27.04.2009 року, 29.04.2009 року, 19.05.2009 року, які не були предметом спору у справі №11/118 -НМ. Крім того, зі змісту вказаної ухвали господарського суду Житомирської області не вбачається про обізнаність, зокрема, позивача 2 та третьої особи ОСОБА_5 споживчого товариства (яка в справі №906/380/15 - позивач 1) у даній справі, про наявність рішень конференції відповідача від 27.04.2009 року, 29.04.2009 року, 19.05.2009 року, під час розгляду справи №11/118 -НМ(а.с. 216-217 т.1).

Матеріалами справи також встановлено наявність рішення господарського суду Житомирської області від 18.03.2015 по справі №906/162/15(а.с. 42-43 т.2), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.09.2016(а.с. 44-46 т.2), яким визнано недійсними рішення прийняті на конференціях ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств від 18.08.2009 року та 09.09.2011 року про виключення ОСОБА_5 споживчого товариства та Споживчого товариства "Кооператор" зі складу засновників ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств.

Оскiльки, зазначенi обставини згiдно ст. 35 ГПК України є преюдицiальними, вони не потребують повторного доведення.

Преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 Совтрансавто-Холдінг проти України , а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 Брумареску проти Румунії встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, колегією суддів в результаті дослідження належних та допустимих доказів в матеріалах справи встановлено порушене право або охоронюваний законом інтерес позивачів, за захистом якого вони звернулися до суду.

Крім того, колегією суддів встановлено наявність ряд обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивачів підстав унеможливлювали та істотно утруднювали своєчасне подання позову.

Однак, враховуючи вищевикладені обставини колегія суддів прийшла до висновку, що позивачами в даній справі строк позовної давності не пропущений та про відсутність правових підстав для застосування позовної давності до вимог позивача про визнання недійсними всіх рішень, прийнятих конференціями від 27.04.2009 р., 29.04.2009 р., 19.05.2009 р.

Усі інші твердження та заперечення відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року(далі Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Водночас, суд звертає увагу сторін на те, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), який, inter alia (серед іншого), вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру.

... Така процедура сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Желтяков проти України, no. 4994/04, від 09.06.2011, Тарнопольська та інші проти Росії, no. 11093/07, 14558/07, 19660/07, 30166/07, 46736/07, 52681/07, 52985/07, 10633/08, 10652/08, 12694/08, 15437/08, 16691/08, 19447/08, 19457/08, 20857/08, 20872/08, 22546/08, 25820/08, 25839/08, 25845/08, від 09.07.2009).

Відповідно до ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з правомірністю висновку суду першої інстанції про те, що відповідачем всупереч вимогам ч. 1 ст. 33 ГПК України не доведено тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме не надано належних доказів, які б підтверджували обставини, для скасування рішення господарського суду Житомирської області від 14.05.2015 по справі №906/380/15 та прийняття нового судового рішення, яким можна було б відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропущенням строку позовної давності.

Враховуючи викладене, колегія суддів, оцінивши наявні в справі матеріали та докази дійшла до висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 14.05.2015 р. у справі № 906/380/15 є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 14.05.2015 р. у справі № 906/380/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 районної спілки споживчих товариств без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Олексюк Г.Є.

СудРівненський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення13.12.2017
Оприлюднено21.12.2017
Номер документу71068720
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —906/380/15

Постанова від 08.05.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Баранець О.М.

Ухвала від 22.03.2018

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Баранець О.М.

Постанова від 13.12.2017

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Гудак А.В.

Ухвала від 27.11.2017

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Гудак А.В.

Постанова від 01.11.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Барицька T.Л.

Ухвала від 17.10.2017

Господарське

Вищий господарський суд України

Барицька T.Л.

Постанова від 12.07.2017

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Маціщук А.В.

Ухвала від 06.06.2017

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Маціщук А.В.

Ухвала від 06.06.2017

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Маціщук А.В.

Ухвала від 15.05.2017

Господарське

Рівненський апеляційний господарський суд

Маціщук А.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні