КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" грудня 2017 р. Справа№ 910/14558/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Зубець Л.П.
Алданової С.О.
при секретарі Позюбан А.С.
за участю представників
від позивача: Тищенко В.М. - дов. № 1 від 30.06.2017р.
від відповідача: не з явились
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова група
Київ"
на рішення Господарського суду міста Києва
від 18.10.2017 р.
у справі № 910/14558/17 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Посулля-Агро"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова група
Київ"
про стягнення 16 526,24 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Посулля-Агро" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова група Київ" про стягнення 16 526,24 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повної оплати вартості отриманого від позивача товару згідно умов Договору купівлі продажу № 2704-1 від 27.04.2017р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.10.2017р. у справі № 910/14558/17 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова група Київ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Посулля-Агро" основну заборгованість в з розмірі 14 091 грн. 00 коп., пеню в розмірі 858 грн. 97 коп., 3 % річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов'язання в розмірі 96 грн. 13 коп. та судовий збір в розмірі 1 431 грн. 92 коп. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зернова група Київ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2017р. у справі № 910/14558/17 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.11.2017р. у справі № 910/14558/17 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова група Київ" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.12.2017р.
Розпорядженням № 09-53/4898/17 від 11.12.2017 р. відповідно до п.2.3.50. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/14558/17, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченко Б.О. у відпустці.
Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова група Київ" на рішення Господарського суду м. Києва від 18.10.2017 р. передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду, головуючий суддя: Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Алданова С.О.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017р. у справі № 910/14558/17 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова група Київ" прийнято до провадження.
11.12.2017р. через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2017р. у справі № 910/14558/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив суд відмовити в її задоволенні.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
27.04.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Посулля-Aгpo" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зернова Група Київ" (покупець) був укладений договір купівлі - продажу № 2704-1 (далі - договір).
Згідно із п. 1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити кукурузу, 3 кл., врожаю 2016 року (далі - товар), на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно до п. 2.1. договору кількість товару складає: 700,000 тонн (сімсот тонн) +/- 5% та визначається згідно з видаткової накладної продавця та товаро - транспортної накладної (складськими квитанціями на зерно, що видаються елеватором).
Згідно п. п. 3.1. та 3.2. договору ціна товару з ПДВ складає: 4 620 (чотири тисячі шістсот двадцять гривень) за одну метричну тону. Загальна вартість товару за договором з ПДВ складає: 3 234 000, 00 (три мільйони двісті тридцять чотири тисяч гривень) +/-5%.
Пунктами 4.3. та 4.4 договору встановлено, що товар може поставлятися партіями в межах загального обсягу, зазначеного в п.2.1. Договору. Мінімальна партія дорівнює кількості Товару, що підтверджена одним з наступних документів: складська квитанція, просте або подвійне складське свідоцтво, довідка зернового складу, товарна видаткова накладна.
Перехід права власності на Товар переходить до Покупця з моменту оформлення товарної видаткової накладної та складської квитанції, простого або подвійного складського свідоцтва, довідки зернового складу.
Відповідно до п. 5.2. договору покупець сплачує грошову суму в розмірі 100 % вартості Товару, протягом 3 (трьох) банківських днів з дати надання продавцем покупцю оригіналів документів зазначених в п. 4.4. цього Договору.
Позивачем відповідачу було надано товар загальною кількістю 703,05 тонн, що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними № 001330 від 11.05.2017 року, № 001331 від 11.05.2017 року, № 001332 від 11.05.2017 року, № 001293 від 12.05.2017 року, № 001294 від 12.05.2017 року, № 001295 від 12.05.2017 року, № 001333 від 13.05.2017 року, № 001334 від 13.05.2017 року, № 001335 від 13.05.2017 року, № 001336 від 13.05.2017 року та № 001341 від 17.05.2017 року, які підписані представником поклажодавця ОСОБА_4, що діяв на підставі Довіреності № 2704-3 від 27.04.2017р. виданої відповідачем. Зауважень чи будь-яких претензій щодо неналежної якості чи неповного обсягу (нестачі) продукції, завантаженої у залізничні вагони представником покупця висунуто не було.
Заперечень щодо факту поставки товару за видатковими накладними відповідачем суду не надано.
Відповідач за даний товар розрахувався не у повному обсязі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 14 091,00 грн., що підтверджується складською квитанцією на зерно № 3971 від 17.05.2017 року на 3.05т., рахунком-фактурою № 76 від 17.05.2017 року на 3,05т., накладною № 77 від 17.05.2017 року на 3,05т. та актом приймання-передачі виконаних робіт № 49 від 17.05.2017 року.
Отже, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 14 091,00 грн. Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставив та передав у власність відповідачу товар за відповідну плату згідно умов договору, а відповідач в порушення умов договору не в повній мірі сплатив на користь позивача вартість отриманого товару, та має перед позивачем заборгованість в розмірі 14 091,00 грн.
Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано, а тому на думку колегії суддів місцевий суд дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 14 091,00 грн.
Також, позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 3 % річних у розмірі 96,13 грн. та пеню в розмірі 2 339,11 грн. з 01.06.2017 року по 28.08.2017 року.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Місцевим судом здійснено перерахунок суми 3% річних в розмірі 96,13 грн., з яким погоджується колегія суддів, які у відповідності до умов договору та вимог законодавства підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Водночас, в силу статей 1, 3 Закону "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Враховуючи зазначене, перевіривши арифметичний розрахунок, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині стягнення пені у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати вартості товару на підставі ст. ст. 230, 231 ГК України підлягають задоволенню частково, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що відповідає вимогам закону та складає 858,97 грн. за вказаний позивачем період.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2017р. у справі № 910/14558/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зернова група Київ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2017р. у справі № 910/14558/17 - без змін.
2. Матеріали справи № 910/14558/17 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді Л.П. Зубець
С.О. Алданова
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2017 |
Оприлюднено | 20.12.2017 |
Номер документу | 71068994 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Мартюк А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні