Постанова

від 16.02.2011 по справі 2-а-111/11

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2а - 111

2011 рік

П О С Т А Н О В А

іменем України

04 січня 2011 року о10 годині 20 хвилин с. Олександрівка

Суддя Олександрівського районного суд Донецької області

Молчанов В.А.

при секретарі Держепільській Т.М.,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації Донецької області про стягнення заборгованості з виплати разової грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно позову позивачка належить до категорії ветеранів війни - учасників війни, та перебуває на обліку УПСЗН Олександрівської райдержадміністрації. Згідно ЗУ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту має право на одержання до 5 травня кожного року разової грошової допомоги у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком, але отримувала її не у повному обсязі.

Просить визнати вказану бездіяльність відповідача протиправною та зобов*язвти відповідача здійснити нарахування та виплату на її користь зазначений вид допомоги за 2003-2010 роки.

Представник відповідача у судове засідання не з*явився, надав суду заперечення, з яких вбачається, що позов не визнав і просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв*язку з тим, що виплата щорічної допомоги здійснювалася у відповідності до вимог законів про бюджет на відповідні роки та у розмірі встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі письмових доказів: копії паспорту позивача, копії посвідчення учасника війни, довідки з УПСЗН Олександрівської райдержадміністрації, встановлено:

Позивачка належить до категорії ветеранів війни - учасників війни, та перебуває на обліку УПСЗН Олександрівської райдержадміністрації. Згідно ЗУ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту має право на одержання до 5 травня кожного року разової грошової допомоги у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком, але отримувала її не у повному обсязі.

Щодо виплат щорічної разової державної соціальної допомоги учасникам війни до 05 травня відповідного року у 2004 році на момент виникнення спірних відносин, а саме на дату нарахування і виплати позивачу органом праці та соціального захисту населення відповідних коштів, положення ст. 44 ЗУ Про Державний бюджет України на 2004 рік , а саме Установити, що у 2004 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни 1 групи -195 гривень, інвалідам війни 2 групи - 160 гривень, інвалідам війни 3 групи - 130 гривень, учасникам бойових дій - 120 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 195 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, - 65 гривень визнане неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду № 20-рп/2004 від 01 грудня 2004 року.

За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У зв*язку з тим, що сплили визначені ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" строки звернення та отримання вказаного виду допомоги, а саме позивач мав право лише до 05 травня відповідного року, а у відповідності до положень ч. 4 ст. 17-1 цього ж Закону особи які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року позивачка не мала права на отримання грошової допомоги у 2004 році.

У 2005 році ст.. 34 ЗУ ст.34 ЗУ Про Державний бюджет України на 2005 рік від 23 грудня 2004 року № 2285-IV встановлено, що у 2005 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни I групи - 400 гривень, інвалідам війни II групи - 330 гривень, інвалідам війни III групи - 270 гривень, учасникам бойових дій - 250 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 400 гривень, членам сімей загиблих та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, - 130 гривень, учасникам війни - 50 гривень.

Таким чином маємо два закони які суперечать одне одному.

Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше .

Отже за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах, суди повинні застосовувати положення закону, з урахуванням дії закону в часі, за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

Згідно ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод особи.

Але, згідно ст. 147 Конституції України тільки Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Аналогічного вирішення питання щодо сили дії законів, які суперечать один одному потребує і ситуація, що виникла у 2006 році, а саме п. 18 ст. 77 Закону України Про Державний бюджет України на 2006 рік з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено на 2006 рік дію ч. 5 ст.ст. 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни та ст. 30 цього ж Закону встановлено, що у 2006 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни I групи - 400 гривень, інвалідам війни II групи - 330 гривень, інвалідам війни III групи - 270 гривень, учасникам бойових дій - 250 гривень, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 400 гривень, членам сімей загиблих та дружинам чоловікам) померлих учасників бойових дій і учасників війни, визнаних за життя інвалідами, - 130 гривень, учасникам війни - 50 гривень.

Таким чином ЗУ Про Державний бюджет України на 2006 рік та ЗУ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту в частині визначення розміру щорічної разової грошової допомоги призупинена на 2006 рік, предметом розгляду питання про їх відповідність Конституції (неконституційність) у Конституційному Суді України не були, дані положення неконституційними невизнавались, тобто були чинними і підлягали застосуванню, а відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тому у задоволенні позовних вимог щодо стягнення допомоги за період 2004-2006 рік необхідно відмовити.

Суд не може прийняти до уваги доводи відповідача про те, що фактичний розмір виплат визначався із встановленого Кабінетом Міністрів розміру з наступних мотивів:

Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Постанови, положення, порядки готуються на підставі законів України, актів чи доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, рішень урядових комітетів, доручень Прем'єр -міністра, Першого віце -прем'єр -міністра, віце -прем'єр -міністрів (пункт 10 розділу VІ Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України від 05 червня 2000 року № 915). Таким чином, нормативно -правові акти КМУ повинні відповідати актам вищої юридичної сили.

Відповідно до вимог ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Рішенням Конституційного суду України у справі № 6-рп від 09 липня 2007 року положення п.п. 13 та 29 ст. 71 ЗУ "Про державний бюджет на 2007 рік" якими у 2007 році виплата щорічної разової допомоги була зменшена -визнано неконституційними.

Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , а саме ч. 5 ст. 13 встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, але рішенням Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вказане положення визнано неконституційним, тому розмір виплати має складати 3 мінімальних пенсії за віком щорічно.

Згідно ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач мав право лише до 05 травня відповідного року, а у відповідності до положень ч. 4 ст. 17-1 цього ж Закону особи які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року. Таким чином позивач, не отримавши зазначений вид допомоги у повному обсязі до 05 травня відповідного року, не втратив права на цю допомогу.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається на момент виплати (до 30 червня у 2007-2008 роках та до 05 травня у 2003, 2009-2010 роках) і становив у 2003 році -47 гривень 30 коп., у 2007 році -410 гривень 06 коп. у 2008 році -481 гривня, у 2009 році - 498 гривню та у 2010 році -706 гривень.

А фактично отримано позивачем:

У 2003 році -0 гривень

у 2007 році -55 гривень;

у 2008 році -65 гривень;

у 2009 році -70 гривень;

у 2010 році -120 гривень,

Згідно ст.ст. 21-23 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. У відповідності до положень ст. 17 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" фінансування витрат, пов*язанних з введенням в дії цього закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, тобто здійснення виплат недоотриманої допомоги повинно проводитись за рахунок Державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100 та 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації щодо недоврахування та не виплати на користь ОСОБА_2 відповідно до ст. 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.

Зобов*язати Управління праці та соціального захисту населення Олександрівської районної державної адміністрації (пл. Жовтнева, 2 смт. Олександрівка Олександрівський район Донецької області) здійснити нарахування та виплату за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає по АДРЕСА_1 разової грошової щорічної державної соціальної допомоги за 2003 рік та 2007-2010 роки включно відповідно до ст. 14 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже сплаченої допомоги.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами або іншими особами, у зв*язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов*язки у десятиденний строк з моменту отримання рішення суду шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через Олександрівський районний суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.А. Молчанов