Постанова

від 23.11.2017 по справі 804/5226/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2017 р. Справа № 804/5226/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Н.В. при секретаріТрошиній А.С. за участю: представників позивача представника відповідача Карпової Л.О. Пяткова О.Ю. Войтенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЄГЄНЗА" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю РЄГЄНЗА (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) в якому просило:

- визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.07.2017 року: № 0001891232 на сплату штрафних санкцій у сумі 659 072,65 грн., № 0001911232 на сплату штрафних санкцій у сумі 1 845 176,82 грн.

- зобов'язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області виконати поставлене рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 року у справі № 804/15574/14 про скасування податкової вимоги від 15.04.2014 року № 1032-25 у сумі 1 255 774 грн, зменшити суму податкового боргу, визначеного у податковій вимозі та всю суму нарахованої пені на податкову декларацію з податку на прибуток підприємств № 9091096540 від 03.03.2014 року, про що внести зміни в інтегровану картку платника податків ТОВ РЄГЄНЗА (код 35594793).

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача, зокрема зазначив, що висновки Акту перевірки, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення є не обгрунтованими, а податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2017 року відкрито провадження у справі.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які містяться в матеріалах справи.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.03.2014 року ТОВ РЄГЄНЗА за допомогою засобів електронного зв'язку надіслано до Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області податкову декларацію з податку на прибуток підприємств № 9091096540 за 2013 рік, в якій самостійно задекларовано суму авансових внесків по податку на прибуток за березень - грудень 2014 року та січні - лютому 2015 року з щомісячним розміром 1 247 654,00 грн. Податкова декларація № 9091096540 прийнята Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області без зауважень 03.03.2014 року, що підтверджується відповідними квитанціями № 1 та № 2.

15 квітня 2014 року Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області керуючись ст.ст. 20, 59, 60 ПК України сформовано та направлено на адресу ТОВ РЄГЄНЗА податкову вимогу № 1032-25, в якій визначено суму податкового боргу у розмірі 1 255 773,67 грн.

Не погоджуючись з вказаною вимогою, позивач оскаржив її в судовому порядку.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2015 року залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 року у справі № 804/15574/14, якою адміністративний позов ТОВ РЄГЄНЗА задоволено. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу № 1032-25 від 15.04.2014 року.

03 липня 2017 року ревізором ГУ ДФС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку з питань порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з авансових внесків на прибуток у 2014, 2015 роках ТОВ РЄГЄНЗА .

Результати проведеної перевірки оформлені актом № 7023/04-36-12-32/35594793 від 03.07.2017 року.

З вказаного акту вбачається, що перевіркою термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток у березні-грудні 2014 року та січні-лютому 2015 року встановлено порушення вимог, визначених п. 57.1 ст. 57 ПК України в частині несвоєчасної сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з авансового внеску з податку на прибуток по декларації з податку на прибуток за 2013 рік № 9091096540 від 03.03.2014 року.

Не погоджуючись з вказаним актом перевірки, 11.07.2017 року позивач звернувся зі скаргою до ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

26 липня 2017 ГУ ДФС у Дніпропетровській області було надано відповідь № 16962/10/04-36-12-32-20, якою висновки акту перевірки визнано правомірними та обґрунтованими.

На підставі результатів перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення № 0001891232 від 27.07.2017 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 659 072,65 грн. та № 001911232 від 27.07.2017 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 1 845 176,82 грн.

Правомірність винесених ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 2 підрозділу 4 розділу XX Перехідні положення Кодексу (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку в розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 57.1 статті 57 Кодексу, положення якого застосовуються з 1 січня 2013 року, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Таким чином, платники податку на прибуток, доходи яких перевищують 10 млн. грн., зобов'язані були подавати у складі річної податкової декларації за 2012 рік розрахунок щомісячних авансових внесків, які повинні ними сплачуватися наступні дванадцять місяців (у березні - грудні 2013 року та січні - лютому 2014 року)

Так, наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 року № 872 затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємства (далі - Наказ № 872).

Наказ № 872 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 січня 2014 року за № 103/24880 та опублікований в виданні Офіційний Вісник України 2014 року, № 6 від 24.01.2014 року ст.189.

Згідно із пунктом 4 Наказу № 872, останній набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

У відповідності до пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності.

Частиною другою пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України встановлено, що до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Застосування частини другої вказаної норми правомірно за умови наявності однієї з подій: запровадження нового податку або зміни правил оподаткування, саме у зв'язку із якими змінюються форми податкової звітності.

З системного аналізу змін до Податкового кодексу України вбачається, що Наказом № 872 форма декларації з податку на прибуток запроваджена саме у зв'язку із змінами правил оподаткування.

Складення нової форми податкової декларації з податку на прибуток саме у зв'язку із змінами правил оподаткування, що відбулись протягом 2012-2013 років, відзначає Міністерство доходів і зборів України, видавник Наказу № 872, у листах:

- від 18.01.2014 року № 1097/7/99-99-19-03-01-17 Про податкову звітність з податку на прибуток ;

- від 29.01.2014 року № 2191/7/99-99-19-03-01-17 Про подання податкової звітності з податку на прибуток за 2013 рік .

У вказаних листах, зокрема, зазначається, що протягом 2012 - 2013 років до Податкового кодексу України внесено ряд суттєвих змін та доповнень, у тому числі пов'язаних з оподаткуванням прибутку підприємств. Показники податкових декларацій повною мірою приведено у відповідність із внесеними до Кодексу змінами та доповненнями. Зокрема, податкова декларація підприємств містить чіткий розрахунок авансових внесків з податку на прибуток як для 2014 року, так і для майбутніх звітних (податкових) років, та нову редакцію додатка ЦП „Операції з цінними паперами...", в якому враховуються показники доходів та витрат від операцій: з цінними паперами, що перебувають/не перебувають в обігу на фондовій біржі (табл. 1, 2); з корпоративними правами в іншій, ніж цінні папери, формі та окремими видами цінних паперів (табл. 3); з РЕПО та деривативами (табл. 4).

Крім того, зазначені листи доводять правову позицію Міністерства, яка враховує необхідність додержання правила частини другої пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України, та переконливо рекомендують платникам податку подавати податкову звітність за звітний (податковий) 2013 рік за новими формами.

При цьому, вказані листи носять рекомендаційний характер.

Враховуючи викладене, слід дійти висновку про необхідність застосування у спірних правовідносинах правил частини другої пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим форму декларації, затверджену Наказом № 872, квартальні платники податку на прибуток повинні перший раз складати за підсумками першого кварталу 2014 року.

Таким чином, у період подання декларації позивачем, а саме 03.03.2014 року, діяла форма декларації затверджена наказом Мінфіну України від 28.09.2011 року №1213.

Наказом № 872 у форму декларації внесені зміни, якими безпосередньо встановлено нову формулу для розрахунку бази, від якої буде обчислюватись сума щомісячних авансових внесків.

Авансові внески визначаються розрахунково: (рядок 11 + рядок 12 податкової декларації з податку на прибуток підприємства - рядок 13.1 - рядок 13.2 - рядок 13.6 додатка ЗП до рядка 13 податкової декларації з податку на прибуток підприємства) /12, тобто:

- податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню + податок на прибуток від діяльності, що підлягає патентуванню, зменшений на вартість торгових патентів - сума податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачений суб'єктами господарювання за кордоном, яка зараховується під час сплати ними податку в Україні - сума податку, нарахованого платником податку на прибуток (при консолідованій сплаті) за місцезнаходженням його відокремлених підрозділів - податок на землю, що використовується в сільськогосподарському виробничому обороті виробників сільськогосподарської продукції)/12.

Судом встановлено, що в поданій декларації з податку на прибуток за 2013 рік позивачем в рядку 13.7 Додатку ЗП було зазначено: суму сплаченого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до пункту 57.1. статті 57 глави 4 розділу ІІ та абзацу другого пункту 2 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України в розмірі 15 069 287,00 грн., яка відповідає фактично сплаченому у 2013 році розміру авансових внесків з податку на прибуток.

З урахуванням вказаного, слід дійти висновку про відсутність порушень у заповненні платником податків податкової звітності, яка в свою чергу була прийнята податковим органом, що підтверджується квитанціями № 1 та № 2 та помилковість висновків акту камеральної перевірки.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем протиправно, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

В задоволенні позовної вимоги відносно зобов'язання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області виконати поставлене рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 року у справі № 804/15574/14 про скасування податкової вимоги, зменьшення суми податкового боргу, визначеного у податковій вимозі та всю нараховану суму пені на податкову декларацію з податку на прибуток підприємств, про що внести зміни в інтегровану картку платника податків, суд вважає за необхідне відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно з пунктом 60.5 статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин щодо скасування податкової вимоги та набрання законної сили відповідними судовими рішеннями, податкова вимога від 15.04.2014 року № 1032-25 вважається відкликаною в силу закону.

При цьому, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання відповідно до статті 129-1 Конституції України.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, фактично просить зобов'язати відповідача виконати рішення суду, яке вже набрало законної сили, і за приписами ст.ст.14, 255 КАС України повинно виконуватися відповідачем без ухвалення будь-яких додаткових судових рішень. Суд не вправі зобов'язувати відповідача виконувати чи не виконувати рішення суду, яке і так є обов'язковим до виконання для осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 37 563,74 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РЄГЄНЗА" до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 27.07.2017 року за № 0001891232, № 001911232.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЄГЄНЗА" сплачений судовий збір у розмірі 37 563,74 гривні.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 27 листопада 2017 року.

Суддя Н.В. Боженко