Постанова

від 11.12.2017 по справі 813/3472/17

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2017 року справа № 813/3472/17

10 год 14 хв м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2

зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

представника позивача Гаєвича М.М.,

представника відповідача Попадюк Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хирів-Рент-Інвест" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю "Хирів-Рент-Інвест" (далі - ТзОВ Хирів-Рент-Інвест ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0015911416, №0016021416 та №0016031416 від 11.09.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача відповідач дійшов помилкових висновків про порушення ТзОВ Хирів-Рент-Інвест п.п.266.2.1 п.266.1, п.п.266.3.1, п.п.266.3.3 п.266.3 ст.266 Податкового кодексу України, що призвело до заниження задекларованих показників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 221133,72грн. Позивач вважає, що відповідач помилково відніс до об'єктів промисловості ряд приміщень, а саме закриту трансформаторну підстанцію, нежитлові будівлі та сховища. У зв'язку з цим, на думку позивача, йому безпідставно збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Крім того, позивач вважає помилковими висновки відповідача про необхідність сплати ним земельного податку за 2017 рік.

Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю. Заперечення обґрунтовані тим, що оскаржені податкові повідомлення рішення прийняті на підставі акта ГУ ДФС у Львівській області від 28.08.2017 №1358/13-01/14-16/38798202 Про проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТзОВ Хирів-Рент-Інвест код ЄДРПОУ 38798202 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати всіх передбачених законом податків і зборів, зокрема, і під час виконання договору №23Р від 20.05.2016 про закупівлю а державні кошти, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.05.2016 по 20.07.2017 . Вказаною перевіркою, зокрема, встановлено, що позивач є власником чотирьох земельних ділянок загальною площею 23,7801кв.м., які знаходяться на території м.Хирів Старосамбірського району Львівської області. Проте, за 2017 рік ТзОВ Хирів-Рент-Інвест не провело нарахування та не сплатило податок за землю. Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 будівлі виробничого та невиробничого призначення, інженерні споруди різного функціонального призначення, за умови їх використання для вироблення промислової продукції є об'єктами промисловості в розумінні ст.266 Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві та письмових поясненнях. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, наведених в письмовому запереченні. Просила суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю, з наступних підстав.

Позивач - ТзОВ Хирів-Рент-Інвест зареєстроване як юридична особа Старосамбірською районною державною адміністрацією 12.08.2013, код ЄДРПОУ 38798202, місцезнаходження: Львівська обл., Старосамбірський район, м.Хирів, вул.Добромильська, 5/1. Позивач перебуває на обліку в Самбірській ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ Хирів-Рент-Інвест код ЄДРПОУ 38798202 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати всіх передбачених законом податків і зборів, зокрема, і під час виконання договору №23Р від 20.05.2016 про закупівлю а державні кошти, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.05.2016 по 20.07.2017, за результатами якої складено акт від 28.08.2017 №1358/13-01/14-16/38798202 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено такі порушення:

- п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення ПДВ за червень 2017 року в сумі 4068грн.;

- п.п.266.2.1 п.266.1, п.п.266.3.1, п.п.266.3.3 п.266.3 ст.266 ПК України, що призвело до заниження задекларованих показників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 221133,72грн.;

- п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14, п.п.269.1.1 п.169.1 ст.269, п.п.270.1.1 п.279.1 ст.270, п.274.1 ст.274, п.286.2, п.286.5 ст.286, п.287.1 ст.287 ПК України, що полягає в ненарахуванні та неперерахуванні позивачем за період з 01.01.2017 по 20.07.2017 до відповідних бюджетів плати за землю в сумі 217058,43грн.

На підставі вказаного акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.09.2017:

- №015911416, яким застосовано до позивача штрафні санкції за платежем земельний податок з юридичних осіб у сумі 170грн.;

- №0016021416, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 271323,04грн., в тому числі 217058,43грн. за основним платежем та 54264,61грн. за штрафними санкціями;

- №0016031416, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 276417,17грн., в тому числі 221133,72грн. за основним платежем та 55283,43грн. за штрафними санкціями;

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування таких податкових повідомлень-рішень.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 11.09.2017 №0016031416 суд встановив таке.

Відповідно до п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до п.п.14.1.129 прим.1 п.14.1 ст.14 ПК України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі;

Згідно з п.п.266.3.3 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

Відповідно до п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою , встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 вказаного Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Згідно з п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується:

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації";

Відповідно до п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Розмір ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначається рішенням органу про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік відповідно до вимог ПУК України та закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році , але не більше трьох відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування в 2016 році та не перевищує 1,5 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування в 2016 та становить:

- у 2016 році - 0,3% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які знаходяться на території Хирівської міської ради, що підтверджується рішенням вказаної ради від 24.12.2015 №45;

- у 2017 році - 0,15% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які знаходяться на території Хирівської міської ради, що підтверджується рішенням вказаної ради від 09.02.2017 №416.

Суд встановив, що позивач є власником майнового комплексу нежитлових будівель, а саме: нежитлової будівлі казарми 7 А /2 площею 14858,4м.кв., нежитлової будівлі казарми 7 А /3 площею 3932,0м.кв., нежитлової будівлі казарми 7 А /4 площею 3909,7м.кв., нежитлової будівлі учбового класу 7 А /5 площею 2875,5м.кв., нежитлової будівлі клубу 7 А /6 площею 2433,1м.кв., нежитлової будівлі медсанроти 7 А /7 площею 3379,4м.кв., нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /8 площею 920,6м.кв., нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /9 площею 1242,7м.кв., нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /10 площею 1248,2м.кв., нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /11 площею 1068,1м.кв., нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /12 площею 1241,3м.кв., нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /13 площею 1251,0м..кв., нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /14 площею 1251,9м.кв., нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /15 площею 1255,4м.кв., нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /16 площею 951,8м.кв., нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /17 площею 1286,3м.кв., нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /18 площею 1274,7м.кв., нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /19 площею 1261,6м.кв., нежитлової будівлі складу вибухових речовин 7 А /21 площею 1028,9м.кв., нежитлової будівлі солдатського К.П.О. 7 А /22 площею 1374,3м.кв., нежитлової будівлі овочесховища 7 А /23 площею 197,7м.кв., нежитлової будівлі майстерні 7 А /24 площею 400,8м.кв., нежитлової будівлі котельні 7 А /25 площею 510,7м.кв., нежитлової будівлі К.Т.П. 7 А /26 площею 80,9м.кв., нежитлової будівлі П.Т.О.Р. 7 А /27 площею 989,9м.кв., нежитлової будівлі чайної 7 А /31 площею 581,8м.кв., нежитлової будівлі вартової 7 А /32 площею 208,8м.кв., нежитлової будівлі санблоку 7 А /34 площею 1168,5м.кв., нежитлової будівлі санблоку 7 А /35 площею 1092,0м.кв., нежитлової будівлі КПП 7 А /36 площею 117,0м.кв., що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.111-151).

Право власності на вказані будівлі позивач набув відповідно до договору купівлі-продажу майнового комплексу нежитлових будівель, посвідченого 30.08.2013 приватним нотаріусом Старосамбірського міського нотаріального округу Ридзаком Л.К. та внесеного в реєстр за №728 (а.с.93-104).

З метою застосування норм п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України при визначенні промислових підприємств, необхідно дотримуватись вимог Національного класифікатора України ДК 009:2010 та Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.

Промислове підприємство - це підприємство, що виробляє промислову продукцію у визначених обсягах згідно з заданою технологією.

Термін промислове підприємство охоплює всі підприємства, які відносяться до таких галузей економічної діяльності: добувна промисловість, переробна промисловість, будівництво, електроенергія, газ, водопостачання і санітарне обслуговування, транспорт, склади і служби зв'язку (ст. 1 Конвенції про допомогу у випадках виробничого травматизму в м.Женева від 8 липня 1964 року № 121).

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 листопада 2010 року № 530 (далі - ДК 009:2010), економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях B Добувна промисловість та розроблення кар'єрів , C Переробна промисловість , D Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря , E Водопостачання; каналізація, поводження з відходами та F Будівництво .

Тобто, з метою застосування норм п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України промисловими вважаються підприємства, які відповідно до ДК 009:2010 відносяться до секцій:

B Добувна промисловість та розроблення кар'єрів ;

C Переробна промисловість , зокрема виробництво харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів, текстильне виробництво, виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів,виробництво паперу та паперових виробів, поліграфічна діяльність, тиражування записаної інформації тощо;

D Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря ,

E Водопостачання; каналізація, поводження з відходами ;

F Будівництво .

Також Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Згідно з ДК 018-2000 до групи Будівлі промислові та склади (код 125) належать будівлі промислові - будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо.

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими висновки Акта перевірки про порушення позивачем п.п.266.2.1 п.266.1, п.п.266.3.1, п.п.266.3.3 п.266.3 ст.266 ПК України, що призвело до заниження задекларованих показників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 221133,72грн. Тому, податкове повідомлення-рішення від 11.09.2017 №0016031416 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Щодо податкових повідомлень-рішень від 11.09.2017 №015911416, №0016021416 суд встановив таке.

Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Згідно з п.269.1 ст.269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до п.п.270.1.1 п.270.1 ст.270 ПК України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно з ст.271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до п.274.1 ст.274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

В 2017 році ставка податку 2% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які знаходяться на території Хирівської міської ради, що підтверджується рішенням вказаної ради від 06.07.2016 №191.

Згідно з п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 вказаного Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Суд встановив, що позивач є власником таких земельних ділянок:

-земельна ділянка площею 0,2162га кадастровий номер 4625110700:01:003:0071, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Старосамбірський район, м.Хирів, вул.Б.Хмельницького, земельна ділянка, 7, що підтверджується свідоцтвом про право власності серія ЯЯЯ №034380 від 14.02.2014;

-земельна ділянка площею 4,2227га кадастровий номер 4625110700:01:003:0072, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Старосамбірський район, м.Хирів, вул.Б.Хмельницького, земельна ділянка, 7, що підтверджується свідоцтвом про право власності серія ЯЯЯ №034353 від 10.02.2014;

-земельна ділянка площею 10,5616га кадастровий номер 4625110700:01:003:0074, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Старосамбірський район, м.Хирів, вул.Б.Хмельницького, земельна ділянка, 7, що підтверджується свідоцтвом про право власності серія ЯЯЯ №034352 від 10.02.2014;

-земельна ділянка площею 8,7796 кадастровий номер 4625110700:01:003:0073, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Старосамбірський район, м.Хирів, вул.Б.Хмельницького, земельна ділянка, 7, що підтверджується свідоцтвом про право власності серія ЯЯЯ №034254 від 14.01.2014.

У 2017 році позивач не подав податкову декларацію з плати за землю, що сторонами визнається. З огляду на наведене, суд вважає, що у зв'язку з неподанням позивачем податкової декларації з плати за землю за 2017 рік, відповідач правомірно відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України наклав на нього штраф у сумі 170 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 11.09.2017 №015911416 є правомірним та таким, що скасуванню не підлягає.

Крім того, суд встановив, що позивач не надав посадовим особам ГУ ДФС у Львівській області довідку про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок, у зв'язку з чим відповідач звернувся з запитом до ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 16.08.2017 №11734 (а.с.65).

Згідно з відповіддю ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 18.08.2017 №0-1319-03-733/2-17 нормативна грошова оцінка земельних ділянок, які належать ТзОВ Хирів-Рент-Інвест становить: 259416,31 грн. (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4625110700:01:003:0071), 5066777,35грн. (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4625110700:01:003:0072), 11314966,78грн. (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4625110700:01:003:0074), 9405855,40грн. (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4625110700:01:003:0073).

На підставі вказаної відповіді, відповідач здійснив донарахування позивачу земельного податку за січень-травень 2017 року в сумі 217058,43грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 11.09.2017 №0016021416 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

в задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Хирів-Рент-Інвест" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Г.Гулик