Постанова

від 21.02.2018 по справі 813/3472/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2018 рокуЛьвів№ 876/195/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Бруновської Н.В. та Кузьмича С.М.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Хирів-Рент-Інвест на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2017р. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Хирів-Рент-Інвест до Головного управління ДФС у Львівській обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень щодо збільшення сум грошових зобов'язань із земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (суддя суду І інстанції: ОСОБА_3, час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 10 год. 14 хв. 11.12.2017р., м.Львів; дата складання повного тексту рішення суду І інстанції: не зазначена),-

В С Т А Н О В И В:

03.10.2017р. позивач ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю /ОСОБА_4/ Хирів-Рент-Інвест звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення Головного управління /ГУ/ ДФС у Львівській обл.:

№ НОМЕР_1 від 11.09.2017р. про застосування штрафної санкції в розмірі 170 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб ;

№ НОМЕР_2 від 11.09.2017р. про збільшення суми грошового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб на 271323 грн. 04 коп., з яких за податковими зобов'язання - 217058 грн. 43 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 54264 грн. 61 коп.;

№ НОМЕР_3 від 11.09.2017р. про збільшення суми грошового зобов'язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 276417 грн. 15 коп., з яких за податковими зобов'язання - 221133 грн. 72 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 55283 грн. 43 коп.;

стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань понесені судові витрати (а.с.3-8).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2017р. в задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.192-198).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржив позивач ОСОБА_4 Хирів-Рент-Інвест , який у поданій апеляційній скарзі, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.202-206).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що під час збільшення суми грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідачем помилково не визнані належні позивачу будівлі (закрита трансформаторна підстанція, нежитлові будівлі та сховища) об'єктами промисловості.

Окрім цього, земельний податок сплачується власниками землі та землекористувачами з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, тобто, з моменту державної реєстрації прав на землю.

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_4 Хирів-Рент-Інвест зареєстроване як юридична особа Старосамбірською районною державною адміністрацією 12.08.2013р., код ЄДРПОУ 38798202, юридична адреса: Львівська обл., Старосамбірський район, м.Хирів, вул.Добромильська, 5/1; взятий на облік в Самбірській ОДПІ ГУ ДФС у Львівській обл.

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу /ПК/ України відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ОСОБА_4 Хирів-Рент-Інвест з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати всіх передбачених законом податків і зборів, зокрема і під час виконання договору № 23Р від 20.05.2016р. про закупівлю за державні кошти, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.05.2016р. по 20.07.2017р., за результатами якої складено ОСОБА_3 перевірки № 1358/13-01/14-16/38798202 від 28.08.2017р. (а.с.19-47).

До допущених позивачем порушень податковим органом віднесені недотримання, зокрема, таких вимог чинного законодавства:

пп.266.2.1 п.266.1, пп.266.3.1, 266.3.3 п.266.3 ст.266 ПК України, що призвело до заниження задекларованих показників податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, на суму 221133 грн. 72 коп.;

пп.14.1.72 п.14.1 ст.14, пп.269.1.1 п.269.1 ст.269, пп.270.1.1 п.270.1 ст.270, п.274.1 ст.274, п.п.286.2, 286.5 ст.286, п.287.1 ст.287 ПК України, що полягає в ненарахуванні та неперерахуванні за період з 01.01.2017р. по 20.07.2017р. до відповідних бюджетів плати за землю на загальну суму 217058 грн. 43 коп.

На підставі наведеного ОСОБА_3 перевірки винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_1 від 11.09.2017р. про застосування штрафної санкції в розмірі 170 грн. за платежем земельний податок з юридичних осіб ;

№ НОМЕР_2 від 11.09.2017р. про збільшення суми грошового зобов'язання із земельного податку з юридичних осіб на 271323 грн. 04 коп., з яких за податковими зобов'язання - 217058 грн. 43 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 54264 грн. 61 коп.;

№ НОМЕР_3 від 11.09.2017р. про збільшення суми грошового зобов'язання із податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 276417 грн. 15 коп., з яких за податковими зобов'язання - 221133 грн. 72 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 55283 грн. 43 коп.;

При вирішенні наведеного спору колегія суддів виходить з наступного.

Розглядувані правовідносини регулюються приписами ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Зокрема, відповідно до пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ГІК України).

Згідно з пп.14.1.129.1 п.14.1 ст.14 ПК України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

За приписами пп.266.3.3 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

Відповідно до пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 вказаного Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Згідно з пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Розмір ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначається рішенням органу про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік відповідно до вимог ПК України та Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році , але не більше трьох відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування в 2016 році та не перевищує 1,5 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування в 2016 році та відповідно становить:

у 2016 році - 0,3 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які знаходяться на території Хирівської міської ради, що підтверджується рішенням вказаної ради № 45 від 24.12.2015р. (а.с.61-62);

у 2017 році - 0,15 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр для нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які знаходяться на території Хирівської міської ради, що підтверджується рішенням вказаної ради № 416 від 09.02.2017р. (а.с.64).

Під час судового розгляду з'ясовано, що позивач є власником майнового комплексу нежитлових будівель, а саме:

нежитлової будівлі казарми 7 А /2 площею 14858,4 кв.м.;

нежитлової будівлі казарми 7 А /3 площею 3932,0 кв.м.;

нежитлової будівлі казарми 7 А /4 площею 3909,7 кв.м.;

нежитлової будівлі учбового класу 7 А /5 площею 2875,5 кв.м.;

нежитлової будівлі клубу 7 А /6 площею 2433,1 кв.м.;

нежитлової будівлі медсанроти 7 А /7 площею 3379,4 кв.м.;

нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /8 площею 920,6 кв.м.;

нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /9 площею 1242,7 кв.м.;

нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /10 площею 1248,2 кв.м.;

нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /11 площею 1068,1 кв.м.;

нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /12 площею 1241,3 кв.м.;

нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /13 площею 1251,0 кв.м.;

нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /14 площею 1251,9 кв.м.;

нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /15 площею 1255,4 кв.м.;

нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /16 площею 951.8 кв.м.;

нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /17 площею 1286,3 кв.м.;

нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /18 площею 1274,7 кв.м.;

нежитлової будівлі сховища для техніки 7 А /19 площею 1261,6 кв.м.;

нежитлової будівлі складу вибухових речовин 7 А /21 площею 1028,9 кв.м.;

нежитлової будівлі солдатського К.П.О. 7 А /22 площею 1374,3 кв.м.;

нежитлової будівлі овочесховища 7 А /23 площею 197,7 кв.м.;

нежитлової будівлі майстерні 7 А /24 площею 400,8 кв.м.;

нежитлової будівлі котельні 7 А /25 площею 510,7 кв.м.;

нежитлової будівлі К.Т.П. 7 А /26 площею 80,9 кв.м.;

нежитлової будівлі П.Т.О.Р. 7 А /27 площею 989,9 кв.м.;

нежитлової будівлі чайної 7 А /31 площею 581,8 кв.м.;

нежитлової будівлі вартової 7 А /32 площею 208,8 кв.м.;

нежитлової будівлі санблоку 7 А /34 площею 1168,5 кв.м.;

нежитлової будівлі санблоку 7 А /35 площею 1092,0 кв.м.;

нежитлової будівлі КПП 7 А /36 площею 117,0 кв.м.,

що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.111-151).

Право власності на вказані будівлі позивач набув відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу майнового комплексу нежитлових будівель від 30.08.2013р. та внесеного до реєстру за № 728 (а.с.93-104).

Згідно доводів позивача вищевказані належні йому об'єкти нерухомості не можна вважати об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки такі належать до об'єктів промисловості.

При визначенні промислових об'єктів слід керуватися вимогами Національного класифікатора України ДК 009:2010 та Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000.

Промислове підприємство - це підприємство, що виробляє промислову продукцію у визначених обсягах згідно з заданою технологією.

Термін промислове підприємство охоплює всі підприємства, які відносяться до таких галузей економічної діяльності: добувна промисловість, переробна промисловість, будівництво, електроенергія, газ, водопостачання і санітарне обслуговування, транспорт. склади і служби зв'язку (ст.1 Конвенції про допомогу у випадках виробничого травматизму, яка укладена в м.Женеві 08.07.1964р.).

Відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 530 від 29.11.2010р., економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів і послуг), який здійснюють з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічну діяльність характеризують витрати на виробництво, процес виробництва та випуск продукції.

Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД) є складовою ДК 009:2010, згідно з яким процес промислового виробництва - це процес перероблення (механічного, хімічного, ручного тощо), який використовують для виготовлення нової продукції (споживчих товарів, напівфабрикатів чи засобів виробництва), оброблення товарів, які були у використанні, надання промислових послуг і який класифікують у секціях В Добувна промисловість та розроблення кар'єрів , С Переробна промисловість , D Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря , Е Водопостачання; каналізація, поводження з відходами та F Будівництво .

Отже, з метою застосування приписів пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України промисловими вважаються підприємства, які відповідно до ДК 009:2010 відносяться до секцій:

В Добувна промисловість та розроблення кар'єрів ;

С Переробна промисловість , зокрема виробництво харчових продуктів, напоїв, тютюнових виробів, текстильне виробництво, виробництво шкіри, виробів зі шкіри та інших матеріалів, виробництво паперу та паперових виробів, поліграфічна діяльність, тиражування записаної інформації тощо;

D Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря ,

Е Водопостачання; каналізація, поводження з відходами ;

F Будівництво .

Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом № 507 від 17.08.2000р. затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.

Відповідно до названого Державного класифікатора будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу Будівлі нежитлові (група 125 Будівлі промислові та склади клас 1251 Будівлі промисловості ).

До будівель промисловості відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251 Будівлі промисловості , що включає підкласи: 1251.1 Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості ; 1251.2 Будівлі підприємств чорної металургії ; 1251.3 Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості ; 1251.4 Будівлі підприємств легкої промисловості ; 1251.5 Будівлі підприємств харчової промисловості ; 1251.6 Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості ; 1251.7 Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості ; 1251.8 Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро-фаянсової промисловості ; 1251.9 Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне .

Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.

Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 125) Будівлі промислові та склади належить клас (код 1251) Будівлі промислові , який включає будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо. До класу (код 1252) Резервуари, силоси та склади належать, зокрема, спеціальні склади, складські майданчики.

З огляду на належні позивачу будівлі (майновий комплекс нежитлових будівель колишнього військового містечка) та їх призначення, непредставлення позивачем будь-яких доказів використання цих будівель у промисловому виробництві, останні відносяться до об'єктів нежитлової нерухомості, а відтак підпадають під оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відтак, висновки податкового органу, викладені в складеному ОСОБА_3 перевірки щодо порушення позивачем приписів пп.266.2.1 п.266.1, пп.266.3.1, 266.3.3 п.266.3 ст.266 ПК України, що призвело до заниження задекларованих показників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на суму 221133 грн. 72 коп., є вірними та грунтуються на вимогах закону.

Відповідно до пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно з п.269.1 ст.269 ПК України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

За приписами пп.270.1.1 п.270.1 ст.270 ПК України об'єктами оподаткування і земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом (ст.271 ПК України).

Відповідно до п.274.1 ст.274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

В 2017 році ставка земельного податку становила 2 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які знаходяться на території Хирівської міської ради, що підтверджується рішенням вказаної ради № 191 від 06.07.2016р. (а.с.63).

Згідно з п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 вказаного Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Під час судового розгляду з'ясовано, що позивач є власником наступних земельних ділянок:

земельна ділянка площею 0,2162 га, кадастровий номер 4625110700:01:003:0071, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Старосамбірський район, м.Хирів, вул.Б.Хмельницького, земельна ділянка, 7, що підтверджується свідоцтвом про право власності серія ЯЯЯ № 034380 від 14.02.2014р.;

земельна ділянка площею 4,2227 га, кадастровий номер 4625110700:01:003:0072, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Старосамбірський район, м.Хирів, вул.Б.Хмельницького, земельна ділянка, 7, що підтверджується свідоцтвом про право власності серія ЯЯЯ № 034353 від 10.02.2014р.;

земельна ділянка площею 10,5616 га, кадастровий номер 4625110700:01:003:0074, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Старосамбірський район, м.Хирів. вул.Б.Хмельницького, земельна ділянка, 7, що підтверджується свідоцтвом про право власності серія ЯЯЯ № 034352 від 10.02.2014р.;

земельна ділянка площею 8,7796 га, кадастровий номер 4625110700:01:003:0073, яка знаходиться за адресою: Львівська обл., Старосамбірський район, м.Хирів. вул.Б.Хмельницького, земельна ділянка, 7, що підтверджується свідоцтвом про право власності серія ЯЯЯ №034254 від 14.01.2014р. (а.с.66-90, 111-151, 154-167, 182-188).

Разом з тим, в 2017 році позивачем не було подано в установлені строки податкову декларацію з плати за землю, через що податковим органом підставно застосовано до останнього на підставі п.120.1 ст.120 ПК України штрафні санкції в сумі 170 грн.

Окрім того, позивачем не надано посадовим особам ГУ ДФС у Львівській обл. довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок, у зв'язку з чим відповідач звернувся з запитом до ГУ Держгеокадастру у Львівській обл.

Згідно відповіді Відділу у Старосамбірському районі ГУ Держгеокадастру у Львівській обл. № 0-1319-0.3-733/2-17 від 18.08.2017р. нормативна грошова оцінка земельних ділянок, які належать ОСОБА_4 Хирів-Рент-Інвест , відповідно становить:

259416 грн. 31 коп. (щодо ділянки з кадастровим номером 4625110700:01:003:0071);

5066777 грн. 35 коп. (щодо ділянки з кадастровим номером 4625110700:01:003:0072),

11314966 грн. 78 коп. (щодо ділянки з кадастровим номером 4625110700:01:003:0074);

9405855 грн. 40 коп. (щодо ділянки з кадастровим номером 4625110700:01:003:0073).

На підставі вказаної відповіді відповідач збільшив суму податкового зобов'язання позивача із земельного податку за січень-травень 2017 року на 217058 грн. 43 коп., що відповідає вимогам закону.

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував правильність збільшення сум грошових зобов'язань із земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (у тому числі застосування штрафних санкцій за неподання податкової декларації з плати за землю), а відтак покладених в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що правові підстави для визнання протиправними та скасування спірних повідомлень-рішень є відсутніми.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Звідси, заявлений позов є безпідставним та необґрунтованим, через що не підлягає до задоволення з вищевикладених мотивів.

Згідно ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ОСОБА_4 Хирів-Рент-Інвест .

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Хирів-Рент-Інвест на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11.12.2017р. в адміністративній справі № 813/3472/17 залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю Хирів-Рент-Інвест .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення; у випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_5 судді ОСОБА_6 ОСОБА_7

Дата складення повного судового рішення: 22.02.2018р.