Ухвала

від 13.12.2017 по справі 816/809/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 р.Справа № 816/809/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Бартош Н.С.

за участю секретаря судового засідання Дудки О.А.

за участю: представника позивача - Запорожець О.В.; представника відповідача - Боровик Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2017р. по справі № 816/809/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс"

до Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремікс" (в подальшому - ТОВ "Кремікс") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області (в подальшому - ГУ ДФС у Полтавській області), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення від 20.02.2017р. № НОМЕР_1.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2017р. позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2017р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Конституції України, Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "Кремікс" зареєстровано як юридична особа 16.09.2002р., та перебуває на обліку в Кременчуцькій ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області.

Основними видами діяльності позивача є: 01.47 розведення свійської птиці; 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

ГУ ДФС у Полтавській області з 27.12.2016р. по 18.01.2017р. проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Кремікс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, правомірність декларування податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "Комспецтрейд", ТОВ "Атлант - Медіа" за період з 01.04.2015р. по 30.04.2015р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 45/16-31-14-01-10/30748505, висновками якого встановлено наступні порушення ТОВ "Кремікс": пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.4, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.1, пункту 201.4, пункту 201.6, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р., в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету за квітень 2015 року всього на суму 347989 грн.

На підставі вищезазначеного акту ГУ ДФС у Полтавській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.02.2017р. № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 521983,50 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 347 989 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 173994,50 грн.

Не погодившись з вищезазначеним податковим повідомленням - рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення - рішення необґрунтоване та прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом а) пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 1 Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХIV (далі - Закон № 996-ХIV), первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Статтею 1 Закону № 996-ХIV передбачено, що господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Згідно частин 1, 2 статті 9 Закону № 996-ХIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інш.).

Податкова накладна не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.п. 201.6, 201.8, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Таким чином, в разі видачі покупцю контрагентом, який зареєстрований як платник податку на додану вартість, податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, визначеним законом, такий покупець має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Однак, наявність лише податкової накладної не є підставою для формування податкового кредиту. Для включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту необхідна наявність і інших первинних документів, які б свідчили про реальність такої господарської операції.

Судовим розглядом встановлено, що 29.04.2015р. між ТОВ "Кремікс" (покупець) та ТОВ "Комспецтрейд" (постачальник) укладено договір поставки (купівлі-продажу) № 29-14/15, відповідно до якого останній зобов'язується поставити сировину для виробництва комбікормів, преміксів, білово-вітамінних добавок, замінювачів цільного молока (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити відповідно до п. 5.1 Договору шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника протягом 60 банківських днів з дати поставки товару, кількість відповідно до пункту 3.1 Договору, ціна відповідно до пункту 2.1 Договору вказуються у видаткових накладних.

ТОВ "Кремікс" на підтвердження отримання товару відповідно до Договору № 29-14/15 оформлено видаткову накладну від 29.04.2015р. за вих. № 7 на загальну суму 530 365,32, в тому числі ПДВ в сумі 88 394,22, видаткову накладну від 30.04.2017 № 8 на загальну суму 523 897,80 грн, в тому числі ПДВ в сумі 87 316,30 грн. на наступний товар: Ровабио Ексель АП; Био плюс 2б; карофілл червоний; карофіл жовтий; екстракт румината, факт поставки якого позивачу підтверджується товарно - транспортною накладною від 29.04.2015р. № 290401.

Судовим розглядом встановлено, що 29.04.2015р. між ТОВ "Кремікс" (покупець) та ТОВ "Атлант-Медіа" (постачальник) укладено договір поставки (купівлі-продажу) № 294, відповідно до якого останній зобов'язується поставити сировину для виробництва комбікормів, преміксів, білово-вітамінних добавок, замінювачів цільного молока (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити відповідно до п. 5.1 Договору шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника протягом 60 банківських днів з дати поставки товару, кількість відповідно до пункту 3.1 Договору, ціна відповідно до пункту 2.1 Договору вказуються у видаткових накладних.

На виконання Договору № 294 складено видаткову накладну № 24 від 29.04.2015р. на загальну суму 516 834, в тому числі ПДВ в сумі 86 138,00 грн, видаткову накладну № 25 від 30.04.2017р. на загальну суму 516834,00 грн, в тому числі ПДВ в сумі 86139 грн (а.с. 45) на наступний товар: Ровабио Ексель АП, Био плюс 2б, карофілл червоний, карофіл жовтий, екстракт руминат.

Факт поставки товарів позивачу підтверджується: товарно - транспортною накладною від 29.04.2015р. № 2904; наказом ТОВ "Кремікс" від 28.04.2015р. № 28к Про відрядження , яким направлено в службове відрядження для доставки та отримання вантажу ОСОБА_4 - з 28.04.2015р. по 01.05.2015р. в ПАТ "Звенигородський сироробний комбінат", ПП "Аграрне", ТОВ "Корес ЛТД", ТОВ "Зеріс", ОСОБА_5, ОСОБА_6, ТОВ "Атлант - медіа", ТОВ "Комспецтрейд"; наказом від 12.01.2010р. № 12/01/10, відповідно до якого за водієм ОСОБА_4 закріплено автомобіль НОМЕР_2, який перебуває у ТОВ "Кремікс" на праві власності відповідно до умов договору про фінансовий лізинг від 02.09.2007р., укладеного між ТОВ "Кремікс" та Volvo Truck Corporation.

Право формування позивачем податкового кредиту за квітень 2015 року за господарськими відносинами із ТОВ "Атлант - медіа", ТОВ "Комспецтрейд" підтверджується наступними документами: податковимми накладними від 29.04.2015р. № , від 30.04.2015р. № 8, від 29.04.2015р. № 24, від 30.04.2015р. № 25, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно витягу № 318959.

Крім того, правомірність формування податкового кредиту за квітень 2015 року підтверджується, наданими позивачем до суду апеляційної інстанції додатковими доказами, а саме: оборотно - сальдовою відомостю по рах. 10 за 2015 рік. оборотно - сальдовою відомостю по рах. 11 за 2015 рік; договорами поставки ТОВ Кремікс замінників молочних кормів, вітамінно - мінеральних сумішей (преміксів), білково - вітамінних добавок, комбікормів, які були виготовлені з отриманої від зазначених вище контрагентів сировини (за період з березня 2014 рік - листопад 2015 рік); проводенням документа Надходження з переробки ; видаткововими накладними ТОВ Кремікс ; експрес - накладними; товарно - транспортними накладними ТОВ КРЕМІКС ; банківськими виписками по особовому рахунку ТОВ "Кремікс", прибутковими касовими ордерами.

Судом попередньої інстанції обґрунтовано встановлено, що включення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у ціні отриманих товарів (робіт, послуг) на підставі податкових накладних, оформлених відповідно до вимог законодавства, свідчить про правомірність формування податкового кредиту спірного періоду.

Натомість відповідачем не наведено жодних доводів та не надано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість включення позивачем до складу податкового кредиту спірної суми податку по господарським операціям із зазначеними контрагентами.

Ставлячи під сумнів операції позивача з зазначеними контрагентами, апелянт вказав на інформацію, отриману в межах кримінального провадження від 15.03.2016 р. №32016170000000009, згідно якої первинні документи підписані від імені ТОВ Комспецтрейд та ТОВ "Атлант-Медіа" директорами - ОСОБА_7, ОСОБА_3, згідно їх пояснень, не мають жодного відношення до фінансово-господарської діяльності зазначених товариств.

Доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагентів позивача, який би набрав законної сили, під час розгляду справи, відповідачем не надано, а отже, сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо контрагентів позивача не є належним доказом фіктивності господарських операцій укладених із цими контрагентами.

Із урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про задоволення позову ТОВ "Кремікс" та скасування податкового повідомлення-рішення від від 20.02.2017 р. № НОМЕР_1.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2017р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2017р. по справі № 816/809/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В. Судді Курило Л.В. Бартош Н.С. Повний текст ухвали виготовлений 18.12.2017 р.