Постанова

від 12.12.2017 по справі 820/4274/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 р. Справа № 820/4274/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Бенедик А.П. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В с т а н о в и л а:

20 вересня 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, яким просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області, контролюючий орган) від 04 травня 2017 року № 2760983-1303.

Позивач зазначає, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Харківській області їй безпідставно та необґрунтовано визначено податкове зобов'язання зі сплати земельного податку на 2017 рік, в сумі 2.301,56 грн., оскільки вона не мала і не має у власності будь яких об'єктів нерухомості та будь яких земельних ділянок у власності або користуванні в м. Харкові, з наявністю яких, Податковий кодекс України (далі - ПК України) визначає її обов'язок зі сплати земельного податку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволений в повному обсязі. За рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача стягнуто 640 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Судове рішення вмотивовано тим, що станом на 01 січня 2017 року у позивача ОСОБА_2 відсутні права власності на нежитлові приміщень 4-го поверху № 1,2,4,5,6,7,8,9, загальною площею 195,8 кв.м., в нежитловій будівлі літ. Б-4 по АДРЕСА_1, які були реконструйовані у нежитлові приміщення 4-го поверху № 1,2,4-16 загальною площею 186,8 кв.м., в нежитловій будівлі літ. Б-4 по АДРЕСА_1, а відтак і відсутнє право власності/користування земельною ділянкою під ними. За відсутності визначення відповідачем у Розрахунку податкового зобов'язання № 3090/Ц/20-40-13-08-17 від 04 серпня 2017 року, площі земельної ділянки (з урахуванням прибудинкової території) на якій розміщена нежитлова будівля в якій позивачка, на переконання відповідача, має у власності нежитлові приміщення, як і відсутність визначення про загальну площу такої будівлі, унеможливлює обґрунтоване визначення відповідачем бази оподаткування земельним податком - загальної площі земельної ділянки, якою могла би користуватися позивачка пропорційно до площі її приміщень в будівлі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДФС у Харківській області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_2

Скаржник зазначає, що на підставі даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 02 серпня 2017 року у праві власності за позивачем рахується об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 31970447 (нежитлові приміщення четвертого поверху №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9 літ. Б-4 , площею 195,80 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1). Зазначена інформація є достовірною, оскільки це єдина державна інформаційна система, що містить відомості про право на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єкти цих прав. Містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Також скаржник вказує, що посилання суду першої інстанції щодо припинення права власності на нерухоме майно стосується нежитлових приміщень четвертого поверху, які розташовані в АДРЕСА_1, №№ 1, 2, 4-16 приміщення літ Б-4 , площею 186,8 кв.м., а згідно вищенаведеної довідки по праву власності ОСОБА_2 належить об'єкт нерухомого майна, - нежитлове приміщення четвертого поверху №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9 приміщення літ Б-4 , площею 195,80 кв.м., які розташовані за тією ж адресою. Посилання представника позивача а те, що контролюючим органом не було вирахувано частку земельної ділянки за яку необхідно сплачувати земельний податок не відповідає дійсності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення, згідно з п. 1 частини 1 статті 201 КАС України підлягає зміні, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови відносяться земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Земельні ділянки, на яких розташовано зазначені об'єкти, надаються у власність чи користування суб'єктам господарювання за проектами забудови з урахуванням прибудинкової території.

За змістом підпункту 14.1.72 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу). Підпункт 14.1.73 ПК України визначає, що землекористувачі, це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди. Згідно із підпунктом 14.1.74 ПК України земельна ділянка, це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами, а плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147).

Статтею 269.1 ПК України визначено, платниками податку є: 269.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); 269.1.2. землекористувачі.

За приписами ст. 286.6 ПК України за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

За правилами пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Із Реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що нерухоме майно (реєстраційний номер майна - 31970447) - нежитлові приміщення 4-го поверху №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, загальною площею 195,80 кв.м., в нежитловій будівлі літ. Б-4 , що розташовані в АДРЕСА_1, по праву власності належать ФО-П ОСОБА_2 Дата прийняття рішення про державну реєстрацію права - 04 листопада 2010 року (а.с. 150). Підстава виникнення права власності - мирова угода від 12 травня 2009 року, ухвала Господарського суду Харківської області від 26 червня 2009 року по справі № 61/100-08.

Підставою для затвердження позивачу ОСОБА_2 08 січня 2013 року Інспекцією Державного архітектурного будівельного контролю у Харківській області Декларації про готовність об'єкта до експлуатації послугував факт проведення нею реконструкції 4-го поверху нежитлової будівлі (літ. Б-4 ) під офісні приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 186,8 кв.м. (138-142). Як убачається із експлікації приміщень до плану поверхів громадського будинку АДРЕСА_1 усього приміщень №№ 1, 2, 4-16 (а.с. 147).

Із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 29260741 від 14 квітня 2016 року реєстратором - приватним нотаріусом ХРНО до Державного реєстру внесений запис про право власності 14170729, відповідно до якого ОСОБА_2 є власником нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 902437963101) - нежитлових приміщень 4-го поверху №№ 1, 2, 4-16 нежитлового приміщення літ. Б-4 , загальної площі 186,8 кв.м., що розташовані по АДРЕСА_1 (а.с. 149). Підставою виникнення права власності є - Декларація про готовність об'єкта до експлуатації № ХК 143130080558, затверджена 08 січня 2013 року Інспекцією Державного архітектурного будівельного контролю у Харківській області, мирова угода від 12 травня 2009 року, ухвала Господарського суду Харківської області від 26 червня 2009 року по справі № 61/100-08, технічний паспорт, виданий 11 січня 2013 року КП Харківське міське бюро технічної інвентаризації .

Як визначено в розділі Відомості про права власності приватним нотаріусом запис про право власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (реєстраційний номер майна - 31970447) погашено 20 вересня 2017 року о 12:07:13 на підставі рішення № 29260741 від 14 квітня 2016 року за яким об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 902437963101) перенесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, судом установлено, що станом на 2013 рік нерухомого майна (реєстраційний номер майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 31970447) - нежитлові приміщення 4-го поверху №№ 1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 9, загальною площею 195,80 кв.м., в нежитловій будівлі літ. Б-4 , що розташовані в АДРЕСА_1, в зазначеному вигляді не існувало, оскільки позивачем була проведена реконструкція зазначених нежитлових приміщень. Разом з тим, відомості про належність позивачу майна за реєстраційним номером майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 31970447 реєстратором - приватним нотаріусом ХРНО були погашені лише 20 вересня 2017 року.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для застосування контролюючим органом положень статей 269.1, 286.6 ПК України стосовно нерухомого майна, якого фактично не існує, і власником якого позивач перестала бути з 2013 року.

Судом установлено, що на підставі рішення реєстратора - приватного нотаріуса ХРНО про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 30804123 від 05 серпня 2016 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесений запис про право власності 15763112, відповідно до якого власником об'єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 902437963101 з 02 серпня 2016 року є ТОВ ВО.ДА (а.с. 31).

Судом також установлено, що 04 травня 2017 року ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення № 2760983-1303, яким позивачу ОСОБА_2 визначено податкове зобов'язання зі сплати земельного податку на 2017 рік в сумі 2.301,56 грн. Означене повідомлення-рішення прийняте відповідачем з урахуванням наявності інформацією, що містилась в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (реєстраційний номер майна - 31970447) станом на 01 січня 2017 року.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2, колегія суддів зазначає про наявність формальних підстав вважати позивача ОСОБА_2 власницею нерухомого майна (реєстраційний номер майна - 31970447). Разом з тим, конкретні обставини справи посвідчують як юридичний факт те, що після проведеної у 2013 році позивачем реконструкції 4-го поверху нежитлової будівлі (літ. Б-4 ) під офісні приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 186,8 кв.м., попередній об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер майна - 31970447) перестав існувати.

Колегія суддів зауважує, що контролюючий орган не був позбавлений можливості з'ясувати вищеозначені обставини перед прийняттям оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення. Відтак, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 04 травня 2017 року № 2760983-1303 не відповідає критерію обґрунтованості, визначеному у пункті 5 частини 3 статі 3 КАС України.

Колегія суддів також зауважує, що за відсутності фактичного об'єкта оподаткування у суду відсутні підстави піддавати критиці проведений контролюючим органом розрахунок податкового зобов'язання за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням. За таких обставин, відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 201 КАС України колегія суддів вважає за необхідне змінити судове рішення з підстав та мотивів задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають. Підстав для зміни проведеного судом першої інстанції розподілу судових витрат по справі колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 7, 11, 94, 160, 167, 195, 196, п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 201, ст.ст. 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2017 року змінити з підстав та мотивів задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мельнікова Л.В. Судді Бенедик А.П. Донець Л.О. Повний текст постанови виготовлений і підписаний 18 грудня 2017 року.