Ухвала

від 13.12.2017 по справі 820/3583/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2017 р.Справа № 820/3583/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2017р. по справі № 820/3583/17

за позовом Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби , Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 року у задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС, про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що з 24.12.2003 р. право власності на об'єкт нерухомості - квартиру, за адресою: м. Харків, вул. Іскринська, буд. 17, корп. 2, кв. 12 - перейшло від позивача до Департаменту житлового господарства виконавчого комітету Харківської міської ради, а тому висновки акту перевірки є необґрунтованими, незаконними та такими, що не підтверджені відповідними доказами, отже, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню

В судове засідання суду апеляційної інстанції 13.12.2017р. сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України. не здійснювалось.

Представник позивача Закаблуков А.С. в судовому засіданні 29.11.2017р. апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляцій.ній скарзі.

Представник відповідачів Озацька О.В. в судовому засіданні 29.11.2017р. заперечувала проти апеляційної скарги та зазначила, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та керуючись ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі направлень, виданих Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління від 27.10.2016р. за №№339, 340, 341, 342, 343, 344, 345, 346, 347, та № 87 від 17.05.2017 року та згідно із планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників податків на ІУ квартал 2016 року, на підставі п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 та ст. 77 ПК України та відповідно до наказу СДПІ ОВП у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС від 12.10.2016 року № 45, проведено планову виїзну перевірку Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 04543766) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року.

За результатами проведеної перевірки фахівцями податкового органу складено акт перевірки № 42/28-10-50-16-06/31941174 від 12.06.2017 року (т. 1 а.с. 8 - 229).

Висновками зазначеного акту перевірки, зокрема, встановлено, що порушення вимог: п.п. 265.1.1 п. 265.1, п.п. 265.2.1,п 265.2, п.п.265.3.3 п. 265.3, п.п. 265.5.3 п. 265.5 ст. 265 ПК України (у редакції 2014 року), та п.п. 266.1.1 п. 266.1, п.п. 266.2.1 п. 266.2, п.п. 266.3.3 п. 266.3, п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на нерухоме майно, відмінне від житлової нерухомості, власником якої є ДП "Харківський облавтодор" по м.Харкову, за перевіряємий період на суму 4090,00 грн., у т.ч. за І-ІУ квартали 2014 року на суму 890,06 грн., за І-ІУ квартали 2015 року на суму 2043,80 грн., та за І-ІІ квартали 2016 року на суму 1156,14 грн.

На підставі вищезазначеного висновку акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 30.06.2017 року форми "Р" № 0000575016, яким підприємству позивача збільшено суму грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно у розмірі 4090,00 грн. - за основним платежем та 1022,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 230).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, підприємством до ДФС України 05.07.2017 року подана скарга за вих. № 762 (а.с. 233-236).

Рішенням ДФС України за результатом розгляду скарги №16100/6/99-99-11-03-01-25 від 26.07.2017 р., Державна фіскальна служба України залишила без змін податкове повідомлення-рішення Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС від 30.06.2017р. №0000575016, а скаргу підприємства - без задоволення.

Не погодившись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з безпідставності позовних вимог, оскільки, на думку суду, відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, діяв у межах та у спосіб, що визначений чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.

Згідно п.8.1 ст.8 Податкового кодексу України в Україні (далі також ПК України) встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. Відповідно до п.8.3 ст.8 ПК України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до п.10.3 ст.10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Відповідно до п.п.12.1.2 п.12.1 ст.12 ПК України Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних та міських рад.

Згідно п.12.3 ст.12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Повноваження сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів визначені в п.12.4 ст.12 Податкового кодексу України. Зокрема, до повноважень сільських, селищних, міських рад щодо податків та зборів віднесено: встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом (п.п.12.4.1); до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду (п.п.12.4.3).

Як встановлено п.12.5 ст.12 Податкового кодексу України, офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п.п.12.3.4 цієї статті.

Відповідно до п.12.3.1 ст.12 ПК України встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як передбачено п.п.12.3.2 п.12.3 ст.12 ПК України, при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Розділом ХІІ Податкового кодексу України врегульовані питання визначення, обчислення та сплати податку на майно, до якого, згідно ст.265 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) віднесено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до п.п.266.1.1 п.266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а об'єктом оподаткування, відповідно до п.п.266,2.1 п.266.2 ст.266 ПК України, є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Об'єктом оподаткування податком є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України).

Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно до приписів п.п.266.3.3 п.266.3 ст.266 ПК України є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, а тому числі його часток.

Також, згідно п.п. 266.3.3. п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.

Визначення ставки податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки врегульовується п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України.

Згідно до п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує два відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Зі змісту вищевказаної норми слідує, що при визначенні розміру ставки податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, підлягають врахуванню як тип об'єкта нерухомості (об'єкти житлової чи нежитлової нерухомості, основні чи допоміжні, комерційного або некомерційного використання тощо), так і місце (зона) його розташування (наприклад щодо нежитлових приміщень комерційної нерухомості - наближеності до центру міста, об'єктів соціальної інфраструктури, наявності зон червоних ліній, кількості мешканців районів міста тощо).

Згідно до приписів п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищені бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, між Відкритим акціонерним товариством „Шляхове ремонтно-будівельне управління № 33", в особі Голови правління Шевченко Володимира Петровича, ("ПРОДАВЕЦЬ") та Дочірнім підприємством "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", що надалі зветься "ПОКУПЕЦЬ" в особі директора Мікуленко Василя Павловича, 21 травня 2003 року укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого: "ПРОДАВЕЦЬ" продав, а "ПОКУПЕЦЬ" купив 2-кімнатну квартиру, загальною площею 83,9 кв. м., жилою площею 40,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Іскринська, буд. 17, корп. 2, кв. 12. (т. 1 а.с. 240-241).

Матеріалами справи встановлено, що директор підприємства позивача (лист вих.№3/11-13-139 від 06.08.2003) та заступник Голови правління ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (лист вих.№1371 від 02.12.2003) звертались з листами до Харківської міської ради із проханням прийняти до комунальної власності міста квартиру, розташовану за адресою: м.Харків, вул. Іскринська, буд. 17, корп. 2, кв. 12, яка належить позивачу.

Позивачем до матеріалів справи надано витяг з рішення XVIII сесії Харківської міської ради XXIV скликання "Про комунальну власність м. Харкова" від 24.12.2003 р. №255/03, де за порядковим номером 44 значиться двокімнатна квартира по вул. Іскринська буд. 17, корпус 2, кв.12 загальною площею 0,084 тис. кв.м. У якості підстави значаться - звернення директора позивача (вих.№1371 від 02.12.2003), лист заступника Голови правління ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (вих.№3/11-13-139 від 06.08.2003) (т.1 а.с. 245-250).

До матеріалів справи також надана ксерокопія акту приймання-передачі від 24.12.2003 р. (т. 1 а.с. 242), де значиться, що ДП "Харківський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" передає, а Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради у особі начальника Управління Золошкина В.Н., приймає квартиру №12, корпус 2, буд.№17, по вул. Іскринської.

Між тим, на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від

17.06.2003 року № витягу 785308, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.11.2016 номер інформаційної довідки 74375838, вбачається, що право власності на об'єкт нерухомості: двокімнатна квартира по вул. Іскринська буд.17, корпус 2, кв.12 у перевіряємому періоді знаходилась у власності у ДП "Харківський Облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".

Як вже зазначалось, відповідно до приписів п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України,

об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування па підставі документів, що підтверджують право власності па такий об'єкт (п.п. 266.3.3 ІІКУ).

Право власності на вищезазначену квартиру, у періоді що перевірявся, визначено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Посилання позивача на інформацію Департаменту житлового господарства виконавчого комітету Харківської міської ради про те, що житловий будинок №17, корпус №2 по вул. Іскринській знаходиться в комунальній власності територіальної громади м.Харкова, обслуговування житлового будинку, в тому числі квартири №12 здійснює КП "Жилкомсервіс" судова колегія оцінює критично, оскільки інформація, яка надана Департаментом житлового господарства виконавчого комітету Харківської міської ради не містить вуідомостей щодо власника квартири № 12 корпус 2, буд. 17 по вул. Іскринська у м. Харкові. Однак, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.11.2016, номер інформаційної довідки 74375838, визначено право власності двокімнатної квартири у м. Харкові по вул. Іскринська буд.17, корпус 2, кв.12 за ДП "Харківський Облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".

Відповідно до ст. 2 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав па нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 5 статті 12 зазначеного Закону визначено, що відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі

На кожний об'єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний помер об'єкту нерухомого майна (ст. 13 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об'єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об'єкта.

Згідно до приписів ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у разі переходу права власності на об'єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об'єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених статтею 14 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що реєстраційний номер майна - квартири №12, корпус 2, буд.№17, по вул. Іскринської м.Харків - 1047401.

Отже, оскільки згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.11.2016, вбачається, що підприємство позивача є власником вищезазначеної нерухомості, судова колегія дійшла висновку, що податкове повідомлення- рішення №0000575016 від 30.06.2017, яким донарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти житлової нерухомості, власником якої є ДП "Харківський Облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (код за ЄДРПОУ 31941174), прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства.

З врахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, оскільки відсутні правові підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 30.06.2017 року за № 0000575016.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи та прийшов до вірного висновку.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2017р. по справі № 820/3583/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А. Судді (підпис) (підпис) Сіренко О.І. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений 18.12.2017 р.