Ухвала

від 08.02.2012 по справі 2а/0270/4870/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4870/11

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Лукашик М.О.

за участю представників сторін:

позивача: Петрунько Н.А., Кучера В.П., Якименко К.В., Бурки В.Р.

відповідача: Кубика М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Тульчинміжрайагротехсервіс" до Державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області про скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

ПрАТ "Тульчинміжрайагротехсервіс" звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Тульчинському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000252300 від 06.10.2011 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що ДПІ у Тульчинському районі було проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Тульчинміжрайагротехсервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.08.2010 року по 30.06.2011 року, про що складено акт перевірки від 27.09.2011 року № 632/23/009002228. На підставі акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000252300, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість та штрафних санкцій ПрАТ "Тульчинміжрайагротехсервіс". Висновки акта мотивовані тим, що в контрагентів - ТОВ "Антал-Індустрія 7", ТОВ "Буделітсервіс" та ТОВ "Український аграрно-інвестиційний союз" відсутні матеріальні та людські ресурси, необхідні для виконання укладених договорів, останні не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого товариством завищено податковий кредит на загальну суму 109878 грн. Вважаючи такі висновки податкового органу неправомірними, просили визнати податкове повідомлення-рішення протиправним та скасувати.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30.11.2011 року скасувати, а у задоволенні позову - відмовити.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали у повному обсязі, проти її задоволення заперечили, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПрАТ "Тульчинміжрайагротехсервіс" зареєстроване Тульчинською райдержадміністрацією 04.09.1995 року як юридична особа, код ЄДРПОУ 00902228, перебуває на податковому обліку у ДПІ в Тульчинському районі з 31.05.1995 року за № 29 та являється платником ПДВ.

ДПІ у Тульчинському районі було проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ "Тульчинміжрайагротехсервіс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.08.2010 року по 30.06.2011 року, про що складено акт перевірки від 27.09.2011 року № 632/23/009002228 (а.с. 6-23). Висновки акту про порушення товариством п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість від 27.06.1997 року № 168/97-ВР та п. 198.2, 198.6 ПК України мотивовані тим, що в контрагентів - ТОВ "Антал-Індустрія 7", ТОВ "Буделітсервіс" та ТОВ "Український аграрно-інвестиційний союз" відсутні матеріальні та людські ресурси, необхідні для виконання укладених договорів, правочини не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого товариством завищено податковий кредит на загальну суму 109878 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000252300 від 06.10.2011 року (а.с. 5), яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість та штрафних санкцій ПрАТ "Тульчинміжрайагротехсервіс".

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що правовідносини, які виникли у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, врегульовано Законом України Про податок на додану вартість вiд 27.06.1997 року № 168/97-ВР (тут і далі - в редакції, чинній на час здійснення господарських операцій).

Відповідно до преамбули Закону, він визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Платником податку на додану вартість згідно з пунктом 2.1 статті 2 Закону, є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

З матеріалів справи вбачається, що між ПрАТ "Тульчинміжрайагротехсервіс" та ТОВ "Антал-Індустрія 7", ТОВ "Буделітсервіс", ТОВ "Український аграрно-інвестиційний союз" в різний час укладались договори поставки №07/03/11 від 02.03.2011 р., підряду №4082010 від 04.08.2010 р., №03/08/-10 від 03.08.2010 р., відповідального зберігання №3-3/ХР від 01.03.2011 р., №0029-10/5/ХНБ від 02.02.2011р. (а.с. 25-38, 127-142). На підтвердження реальності і фактичності здійснених господарських операцій за вказаними договорами, позивачем надано, а судом першої інстанції в судовому засіданні досліджено акти прийому-передачі ТМЦ, акти прийому-передачі форми 5-НП, податкові і видаткові накладні, платіжні доручення, рахунки-фактури, довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3, акти приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, товарно-транспортні накладні (а.с. 43-66, 71-93, 97-103, 143-175).

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168 передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (підпункт 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість ).

Відповідно до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №1 68, та вимогами первинності в розумінні статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Висновки суду першої інстанції у повній мірі узгоджуються із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в Інформаційному листі ВАСУ від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби .

Відтак, судом першої інстанції зроблено обгрунтований висновок про те, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит, а відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень. Висновки податкового органу, викладені в п. 1 розділу 4 акту перевірки від 27.09.2011 року, судом розцінюються як припущення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тульчинському районі Вінницької області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2011 року , -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 13 лютого 2012 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.