Ухвала

від 09.02.2012 по справі 2а/0270/5283/11

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/5283/11

Головуючий у 1-й інстанції: Свентух В.М.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Сапальової Т.В.

суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е.С.

при секретарі: Погребняк О.Ю.

за участю представників сторін:

представників позивача: Дідичука Андрія Володимировича, Лавренюка Сергія Васильовича, Бабійчука Валерія Вікторовича, Ільченко Валентини Леонідівни,

представників відповідача: Карасика Олександра Васильовича, Самченко Тетяни Петрівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Вінницького обласного клінічного госпіталю для інвалідів Вітчизняної війни до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2011 року Вінницький обласний клінічний госпіталь для інвалідів Вітчизняної війни (Позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області (Відповідач) про визнання протиправними висновків акту ревізії, визнання протиправною та скасування вимоги Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області №02-04-20-14/8248 від 21 жовтня 2011 року в частинах п. 3,4,5.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року позов задоволено частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державна фінансова інспекція України у Вінницькій області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Представники Позивача в судовому засідання проти задоволення апеляційної скарги заперечили.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №765 від 20 липня 2011 року "Про утворення територіальних органів Державної фінансової інспекції" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фінансової інспекції шляхом перетворення територіальних органів Головного контрольно-ревізійного управління, зокрема, Державну фінансову інспекцію у Вінницькій області шляхом перетворення Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області.

Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державна фінансова інспекція у Вінницькій області зареєстрована як юридична особа (а. с. 161).

Відповідно до ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне замінити Відповідача з Контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області на Державну фінансову інспекцію у Вінницькій області.

В судовому засідання представники Відповідача підтримали доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п. 1.2.2.3 плану роботи контрольно-ревізійного управління у Вінницькій області за ІІІ квартал 2011 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 03.08.2011р. № 868, 869, 870 головним контролером-ревізором відділу інспектування у соціальній сфері та культурі ОСОБА_8 , провідним контролером-ревізором цього ж відділу ОСОБА_6, контролером-ревізором ОСОБА_9 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Вінницького обласного клінічного госпіталю для інвалідів війни за період з 01.04.2009р. по 01.07.2011р., наслідки якої знайшли своє відображення в акті ревізії № 04-15 від 07.10.2011р. (а. с. 12-71). В матеріалах ревізії Відповідачем наводяться факти, які на їх думку засвідчують незабезпечення належного контролю та неналежного управління посадовими особами Вінницького обласного клінічного госпіталю для інвалідів Вітчизняної війни фінансовими ресурсами через недотримання вимог законодавчих актів, які регламентують бюджетний процес, що призвело до фінансових порушень.

На підставі акту ревізії від 07 жовтня 2011 року № 08-15/ та керуючись ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" начальнику Вінницького обласного клінічного госпіталю для інвалідів Вітчизняної війни ОСОБА_4 Відповідачем пред'явлена вимога № 02-04-20-14/8248 від 21.10.2011р. про усунення виявлених порушень (а. с. 72-73), зокрема, предметом цього позову є вимоги щодо:

- проведення донарахування та виплати працівнику заробітної плати в сумі 5849 грн. 47 коп.;

- стягнення з осіб, винних у зайвому списанні продуктів харчування на суму 3996 грн. 40 коп., шкоду у порядку та розмірі встановленому законодавством;

- стягнення з осіб, винних у незаконному списанні продуктів харчування на суму 29 302 грн. 59 коп., шкоду у порядку та розмірі встановленому законодавством.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору. Що стосується п. 3 листа-вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що твердження Відповідача про факти виплати заробітної плати внаслідок недотримання вимог п. 2.4.1 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 10.10.2055р. № 308/519, не знайшли свого підтвердження відповідними доказами. Що стросується п. 4 листа-вимоги, то за відсутності обгрунтованих пояснень представників Відповідача та за відсутності єдиних норм списання зелені, затверджених на законодавчому рівні, суд першої інстанції не погодився із висновками ревізії в частині зайвого списання зелені на суму 3996,4 грн. Що стосується п. 5 листа-вимоги, судом першої інстанції встановлено, що терміни зберігання продуктів не суперечать встановленим нормам. Крім того, суд першої інстанції зазначає, що органи контрольно-ревізійної служби не наділені повноваженнями щодо перевірки термінів зберігання та використання продуктів харчування, тобто встановлення даних обставин не відноситься до компетенції контрольно-ревізійного органу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з п. 1 ч. 2 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 3 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року N 550 акт ревізії - документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта. Тобто акт ревізії є лише засобом документування дій контрольно-ревізійного органу, та не встановлює, не змінює, не припиняє права чи обов'язки, а тому не може виступати правовим актом індивідуальної дії, а як наслідок бути предметом оскарження в адміністративній справі.

Також слід зазначити, що результатом зроблених в акті ревізії висновків стало винесення Відповідачем вимог про усунення виявлених порушень. При оскарженні таких вимог суд перевіряє правомірність висновків акту ревізії, які стали підставою для винесення вказаних вимог і у випадку встановлення їх протиправності скасовує ці вимоги. Вказане свідчить про те, що визнання протиправними та скасування вимог про усунення виявлених порушень охоплює в собі й визнання протиправними висновків акту ревізії.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що визнання висновків акту протиправними не відповідають належному способу захисту порушеного права, а отже, позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Оцінюючи правомірність п. 3 листа-вимоги ДФІ у Вінницькій області щодо проведення донарахування та виплати працівнику заробітної плати в сумі 5849,47 грн., колегія суддів виходить з наступного.

Так, проведеною ревізією встановлено, що бухгалтером по нарахуванню заробітної плати ОСОБА_10 не враховано підвищення посадового окладу за наявності кваліфікаційної категорії лікарю-хірургу ОСОБА_11, чим не дотримано вимог п. 2.4.1 Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України від 10.10.2055р. № 308/519, внаслідок чого лікарю-хірургу ОСОБА_11 протягом ревізійного періоду не донараховано та не виплачено заробітну плату в сумі 5849,47 грн.

Відповідно до наказу начальника Вінницького обласного клінічного госпіталю для інвалідів Вітчизняної війни №9-А-К від 02 лютого 2011 року переведено лікаря-кардіолога ОСОБА_11 на посаду лікаря-стажиста з кардіології з відповідною оплатою праці з 01 лютого 2011 року та зобов'язано його пройти атестацію до 01 серпня 2011 року.

Згідно з пояснювальною запискою ОСОБА_11 начальнику Вінницького обласного клінічного госпіталю для інвалідів Вітчизняної війни від 08 вересня 2011 року останній визнав свою вину у наданні відділу кадрів Госпіталю сертифікату про класифікацію із затримкою в 3 - 4 тижні (а. с. 93).

Крім того, відповідно до листа ВМУ УМВС України у Вінницькій області від 27 жовтня 2011 року №1/4664 за результатами перевірки 26 жовтня 2011 року прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи по факту виявлених порушень фінансово-господарської діяльності у Вінницькому обласному клінічному госпіталю для інвалідів Вітчизняної війни на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, тобто у зв'язку з відсутністю в діянні складу злочину, передбаченого ст. 191 та ст. 210 КК України (а. с. 10).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Ст. 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" визначено права державної контрольно-ревізійної служби, зокрема, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

З аналізу вказаних статтей слідує, що до завдань державної контрольно-ревізійної служби не входить ревізія дотримання законодавства при нарахуванні та виплаті працівникам заробітної плати. Захист трудових прав громадян, зокрема, їхніх прав на оплату праці, покладено законодавцем на інші компетентні органи.

Аналогічна позиція викладена і в постанові Вищого адміністративного суду України від 30 березня 2011 року у справі №К-59885/09 за позовом Тельманівської міської ради до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про скасування вимоги.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову в частині скасування п. 3 листа-вимоги ДФІ у Вінницькій області.

Надаючи оцінку п. 4 листа-вимоги про стягнення з осіб, винних у зайвому списанні продуктів харчування на суму 3996,4 грн., шкоди у порядку та розмірі, встановленому законодавством, колегія суддів виходить з наступного.

Так, проведеною ревізією встановлено факт включення дієтсестрою ОСОБА_5 в меню-розкладку зелені як окремої страви, яка не передбачена технологічними картками розкладками (калькуляціями), бухгалтером ОСОБА_12 проведено зайве її списання в кількості 213,9 кг. на суму 3996,4 грн., внаслідок чого Позивачу завдано шкоду на загальну суму 3996,40 грн.

Відповідач в акті ревізії зазначає, що збірник рецептур страв і кулінарних виробів для підприємств громадського харчування видавництва "Економіка" 1968 року передбачає, що зелень (салат, зелена цибуля, петрушка, кріп та ін.) для прикраси страв в більшості рецептур не вказана, але може бути використана в слідуючих пропорціях: салату, зеленої цибулі 5-10 гр., кропу і петрушки на оздоблення холодних страв 3-5 гр. на порцію. Проте, в меню-вимогах за грудень 2010 та травень 2011 років зелень у вигляді мілко нарізаної добавлялася при відпуску всіх видів супів, крім молочних, солодких та пюреподібних, для оздоблення, покращення смаку та вітамінізації страв в кількості 2-3 гр. на порцію (згідно з нормами, передбаченими п. 6 (стор. 45) збірника рецептур страв дієтичного харчування для підприємств громадського харчування від 10.07.1987 року №0132-75). Тобто, враховуючи раціон дієтичного харчування хворих, використання зелені як окремої страви технологією приготування не передбачена.

На законодавчому рівні не затверджені єдині норми використання зелені для харчування (приготування страв чи визначення зелені як окремої страви), якими зобов'язаний був керуватись Позивач, та порушення яких свідчило б про незаконне використання бюджетних коштів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в частині визнання протиправною та скасування п. 4 листа-вимоги КРУ у Вінницькій області, оскільки дослідження проведені ревізорами ДФІ у Вінницькій області не підтверджують факту нанесення шкоди бюджетній установі внаслідок безпідставного списання зелені.

Оцінюючи правомірність п. 5 листа-вимоги ДФІ у Вінницькій області щодо стягнення з осіб, винних у незаконному списанні продуктів харчування на суму 29302,59 грн., шкоди у порядку та розмірі встановленому законодавством, колегія суддів виходить з наступного.

Так, ревізією встановлено, що посадовими особами Госпіталю списано з підзвіту завідуючої складом ОСОБА_13 продуктів харчування на загальну суму 29302,59 грн. з порушенням термінів їх використання, чим не дотримано вимоги ст. 1, 5 Закону України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" в частині обов'язкового вилучення з обігу продукції, строк придатності якої до споживання або використання закінчився.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Літинський м'ясокомбінат", який є постачальником продукції, видана довідка за № 407 від 06.10.2011р. (а.с. 74), яка адресована начальнику Вінницького обласного клінічного госпіталю для ІВВ ОСОБА_4, зі змісту якої вбачається, що згідно з ТУУ 15.1-30978685-018-2004 на варені ковбаси та сосиски вищого сорту в поліамідній оболонці строк придатності за температури від 0 С до 6 С - 10 діб. При зберіганні сосисок в поліамідній оболонці за температури мінус 10 С не більше 3 місяців. В матеріалах справи міститься довідка ФОП ОСОБА_14, яка видана Вінницькому обласному клінічному госпіталю для ІВВ (а. с. 109), про технічний стан холодильного обладнання. Холодильна камера № 1 розрахована для зберігання замороженої продукції (початкової температури від - 10 С та нижче). Розрахункова температура камери діапазоном - 15 С ... - 18 С. Холодильна камера № 2 розрахована для зберігання охолодженої продукції (початкової температури від + 12С та нижче). Розрахункова температура камери діапазоном - 5С ... 0С.

Ревізією встановлено, що списання сосисок шкільних проведено на 4 добу, що підтверджується також реєстром списання продуктів (а. с. 137-138), тобто термін їх зберігання не порушено.

Що стосується терміну зберігання яєць курячих, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до накладної № 5805 від 23.11.2010р. Вінницьким обласним клінічним госпіталем для ІВВ отримано яйця в кількості 23100 на загальну суму 22 407 грн.

Згідно з паспортом якості № 20919 від 25.11.2010р. (а. с. 74), дата сортування 25.11.-25.12.2011р., строк придатності з дня сортування - за температури від 0С до 20С не більше 25 діб, за температури від 0С до 5С не більше 33 діб.

Як встановлено ревізією та підтверджується реєстром списання продуктів (а. с. 136), списання яєць курячих відбулось на 31 добу, тобто термін їх зберігання також не порушено.

Що стосується терміну зберігання сметани, судом першої інстанції встановлено, що завідувачем продовольчим складом ОСОБА_13 внесено кошти за понад визначені терміни придатності сметани в кількості 28,7 кг на загальну суму 516, 60 грн., що підтверджується копією квитанції № ПН1325863 від 11.10.2011р. (а. с. 76).

Крім того, колегія суддів критично оцінює посилання Відповідача на встановлені ревізією порушення Позивачем ст. 1, 5 Закону України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" та доводи апеляційної скарги про питання безпечності та якості харчових продуктів, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" спеціально уповноваженими органами виконавчої влади, що приймають рішення про вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції і подальше поводження з нею, є центральні органи виконавчої влади, до відання яких належать питання забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, захисту прав споживачів, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, стандартизації, метрології та сертифікації, їх територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах Києві і Севастополі та інші органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Ні вказаний Закон, ні Закон України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" не передбачають повноважень контрольно-ревізійних органів здійснювати контроль за якістю продуктів харчування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки Відповідача щодо спричинення шкоди внаслідок незаконного списання продуктів харчування на суму 29302,59 грн. не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, та спростовуються матеріалами справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Вінницького обласного клінічного госпіталю для інвалідів Вітчизняної війни до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 14 лютого 2012 року .

Головуючий /підпис/ Сапальова Т.В.

Судді /підпис/ Сторчак В. Ю.

/підпис/ Смілянець Е. С.

З оригіналом згідно: секретар