Постанова

від 28.11.2017 по справі 910/6028/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2017 року Справа № 910/6028/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М., суддівМалетича М.М., Плюшка І.А. розглянувши матеріали касаційної скаргиПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 року у справі господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Промпостач сервіс 2007", м. Київ доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ простягнення 49 501, 13 грн.

за участю представників

позивача: Володарський В.Л., Помазанов Т.Ю.,

відповідача: Деревецький В.В.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промпостач сервіс 2007" (далі за текстом - ТОВ "Промпостач сервіс 2007") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі за текстом - ПрАТ СК "АХА Страхування") про стягнення 49 501, 13 грн., з яких: 47 559, 13 грн. страхового відшкодування та 1 942 грн. пені.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.07.2017 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 року позов задоволено частково: присуджено до стягнення з ПрАТ СК "АХА Страхування" на користь ТОВ "Промпостач сервіс 2007" 47 559, 13 грн. - суму страхового відшкодування, 513, 64 грн. - пені, 1 553, 83 грн. - витрати по сплаті судового збору та 4 750 грн. -витрати на адвокатські послуги; в задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що відповідачем не надано належних доказів обставин, які є підставою для звільнення його від виконання зобов'язань, передбачених умовами Договору страхування, а тому вимога позивача про стягнення страхового відшкодування у розмірі вартості відновлювального ремонту автомобіля застрахованого у відповідача, що становить 47 559, 13 грн., ґрунтується на вимогах Закону та умовах Договору страхування; при цьому, за несвоєчасну виплату страхового відшкодування зі страховика підлягають стягненню пеня у розмірі, передбаченому умовами Договору страхування.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, ПрАТ СК "АХА Страхування" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

ТОВ "Промпостач сервіс 2007" відзиву на касаційну скаргу подано не було.

В судовому засіданні представник відповідача просив касаційну скаргу задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 року та рішення господарського суду міста Києва від 13.07.2017 року - скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю; а представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 12.08.2016 року ПрАТ СК "АХА Страхування" (страховик) та ТОВ "Промпостач сервіс 2007" (страхувальник, вигодонабувач) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № 89560а6зда (далі за текстом - Договір), за умовами якого страховик зобов'язувався в разі настання страхового випадку виплатити страхове відшкодування на умовах Договору страхувальнику, а страхувальник зобов'язувався сплатити страховий платіж на умовах, визначених Договором та виконати інші умови Договору. Предметом страхування є транспортний засіб "Volkswagen Touareg", реєстраційний номер НОМЕР_1.

Згідно з п. 9.2 Договору до страхових ризиків відносяться збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП).

За умовами п. 24 Договору дорожньо-транспортна пригода (ДТП) - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, в результаті якої, зокрема, завдані матеріальні збитки: наїзд (удар) на рухомі чи нерухомі об'єкти; страховим випадком є виникнення пошкоджень транспортного засобу чи втрата транспортного засобу внаслідок однієї події, зазначеної у п. 25.2 Договору.

Відповідно до п. 25.2.2 Договору збитками внаслідок ДТП є будь-яке пошкодження або знищення транспортного засобу, його складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

В листопаді 2016 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого ТОВ "Промпостач сервіс 2007" транспортного засобу, в результаті якої останній отримав механічні пошкодження. У зв'язку із настанням вказаної події особа, допущена до керування цим транспортним засобом, звернулась до відповідача з повідомленням про настання страхового випадку та з заявою про виплату страхового відшкодування. Проте, листом №12559/12ЦВ від 15.12.2016 року відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи це тим, що на момент укладення Договору заявлені 30.11.2016 року пошкодження переднього бамперу автомобіля вже існували, про що відповідача повідомлено страховою компанією "Провідна", у зв'язку з чим останній заявив про відсутність підстав для кваліфікації даної події як страховий випадок та виплати страхового відшкодування.

За умовами п. 29.13 Договору при пошкодженні ТЗ розмір збитків може бути визначений як вартість запасних частин, деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, зокрема, виходячи з відновлення ТЗ на авторизованій СТО за вибором страхувальника.

В той же час, пошкоджений транспортний засіб був відновлений на авторизованій СТО - ТОВ "Атлант-М Лепсе" на підставі Договору підряду з технічного обслуговування та ремонту автотранспорту від 14.12.2016 року.

Відповідно до Акту виконаних робіт (наряд-замовлення) № 2310227080 (закрито 21.12.2016 року) вартість відновлювального ремонту (запасних частин, деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт) склала 47 559, 13 грн. та сплачена відповідачем у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 269 від 15.12.2016 року та № 272 від 20.12.2016 року.

За таких обставин, ТОВ "Промпостач сервіс 2007" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ПрАТ СК "АХА Страхування" суми страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" № 89560а6зда від 12.08.2016 року в розмірі 49 501,13 грн., з урахуванням нарахованої пені за весь час прострочення виплати у розмірі 1 942 грн., оскільки вважає неправомірною відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

В силу приписів ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується зі ст. 354 Господарського кодексу України та ст. 979 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний: протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Положеннями ст. 8 Закону України "Про страхування" визначено, що страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

Відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний: протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

За приписами ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

При цьому, за умовами п. 25.2 Договору до страхового ризику, страхового випадку віднесено "збитки внаслідок ДТП" - будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП, які за умовами цього Договору страховик зобов'язався компенсувати страхувальнику.

Як вірно встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 30.11.2016 року стався страховий випадок - ДТП з автомобілем "Volkswagen Touareg", д.р.н. АА0021МС, а саме, паркуючись по пров. Киянівському у м. Києві вказана у Договорі особа, яка допущена до керування, скоїла наїзд на бетонну клумбу, що призвело до пошкодження переднього бамперу автомобіля. Про зазначений страховий випадок невідкладно повідомлено відповідача.

02.12.2016 року представником ПрАТ СК "АХА Страхування" здійснено огляд автомобіля "Volkswagen Touareg", д.р.н. АА0021МС, за результатами якого складено Акт огляду транспортного засобу, в якому встановлено, що ТЗ має наступні пошкодження: накладки арки колеса переднього правого, решітки переднього бамперу, направляючої переднього бамперу, повітропровіду переднього правого, бамперу переднього з правої сторони, накладки правої протитуманної фари, спойлера переднього бамперу, пошкодження переднього правого колеса.

За таких обставин, господарські суди попередніх інстанцій дійшли вірних висновків про те, що позивач в порядку, передбаченому умовами Договору, сповістив про настання події, яка має ознаки страхового випадку; вчасно повідомив компетентні органи; вчасно звернувся з повідомленням про настання страхового випадку та заявою про виплату страхового відшкодування; при цьому, підстава відмови, що автомобіль, нібито, був пошкоджений до укладання Договору добровільного страхування наземного транспорту "Все включено" №89560а6зда від 12.08.2016 року, спростовується п. 22 цього Договору, в якому зазначено про відсутність пошкоджень на автомобілі на момент його укладення, що свідчить про безпідставність ухилення страховика від виплати страхового відшкодування у зв'язку з настанням страхового випадку.

Виходячи з того, що позивач оплатив вартість ремонту на спеціалізованому СТО в розмірі 47 559, 13 грн., а відповідачем не надано доказів щодо наявності підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 47 559, 13 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з п. 33.1 Договору страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення виплати страхового відшкодування шляхом сплати страхувальнику пені в розмірі 0,01 % від суми несвоєчасно виплаченого страхового відшкодування за кожний робочий день прострочення здійснення страхового відшкодування.

Встановивши факт неправомірної відмови відповідача у виплаті страхового відшкодування, господарські суди попередніх інстанцій дійшли висновків про наявність правових підстав для нарахування пені на суму несвоєчасно виконаного зобов'язання, але в розмірі встановленому Договором, у зв'язку з чим правомірно задоволено до стягнення за період з 15.12.2016 року по 01.04.2017 року пеню у розмірі 513, 64 грн.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 15 000,00 грн. - витрат на послуги адвоката, які з урахуванням приписів ч. 1 ст. 44, ч. 3 ст. 48 ГПК України та положень Закону України "Про адвокатуру", а також оцінки наданих доказів, і зокрема, Договору про надання правової допомоги № 1/01 від 06.02.2017 року, укладеного між позивачем та адвокатом Володарським В.Л., який діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1078, виданого на підставі рішення Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 5, платіжного доручення № 311 від 15.02.2017 року про оплату адвокатських послуг, господарськими судами попередніх інстанцій правомірно задоволено частково у розмірі 10 % від заявленої до стягнення суми, що становить 4 750 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій про необхідність часткового задоволення позовних вимог, оскільки пошкодження транспортного засобу внаслідок ДТП є страховим випадком за умовами укладеного сторонами Договору, а тому з настанням такого випадку у страховика виникає обов'язок здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, що відповідає загальним принципам справедливості та розумності, а також основному змісту страхування (відновлення застрахованого об'єкта); при цьому, несвоєчасність такої виплати призводить до застосування господарсько-правової відповідальності відповідно до умов Договору.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що інші доводи ПрАТ СК "АХА Страхування", викладені в касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм, не спростовують законних висновків господарських судів попередніх інстанцій та вже були предметом розгляду в апеляційному господарському суді і обґрунтовано ним відхилені.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.10.2017 року у справі № 910/6028/17 - залишити без змін.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіМ.М. Малетич І.А. Плюшко