Рішення

від 13.12.2017 по справі 916/2510/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" грудня 2017 р.Справа № 916/2510/17

За позовом: Публічного акціонерного товариства комерційного банку ЄВРОБАНК ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СОФІЯ ;

про стягнення;

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: Мірвода А.М., за довіреністю від 25.09.2017р.;

від відповідача: Ляшенко О.В., за довіреністю №1001-1 від 10.01.2017р.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство комерційний банк ЄВРОБАНК (ПАТ КБ ЄВРОБАНК ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СОФІЯ (ТОВ Торговий дім СОФІЯ ) про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 373138,72 дол. США, що еквівалентно 9999999,78грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.10.2017р. порушено провадження у справі №916/2510/17.

06.11.2017р. від Публічного акціонерного товариства комерційного банку ЄВРОБАНК надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Софія на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ЄВРОБАНК :

- 446 500 (чотириста сорок шість тисяч п'ятсот) доларів США 00 центів, - прострочка заборгованості за кредитом, що є еквівалентом 11 952 825 (одинадцять мільйонів дев'ятсот п'ятдесят дві тисячі вісімсот двадцять п'ять) гривень 54 копійки;

- 4 544 (чотири тисячі п'ятсот сорок чотири) долари США 22 центи, нараховані проценти, що є в еквіваленті складає 121 648 гривень (сто двадцять одна тисяча шістсот сорок вісім) гривень 98 копійок;

- 97 039 доларів США 33 центи (дев'яносто сім тисяч тридцять дев'ять) доларів США, 33 цента, прострочені проценти, що є еквівалентом 2 597 747 (Два мільйони п'ятсот дев'яносто сім тисяч сімсот сорок сім) гривень 33 копійки;

- 561 523 гривні 80 копійок (п'ятсот шістдесят одна тисяча п'ятсот двадцять три ) - суму нарахованої пені за несвоєчасне погашення процентів та тіла кредиту.

22.11.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СОФІЯ до господарського суду Одеської області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

05.12.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СОФІЯ до господарського суду Одеської області надійшло клопотання про призначення експертизи, відповідно до якого відповідач просить суд призначити судову економічну експертизу.

05.12.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СОФІЯ до господарського суду Одеської області надійшли доводи та міркування стосовно позовних вимог, відповідно до яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог з підстав викладених у доводах та міркуваннях

06.12.2017р. від Публічного акціонерного товариства комерційного банку ЄВРОБАНК надійшли додаткові пояснення по справі з урахуванням відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СОФІЯ .

07.12.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СОФІЯ надійшло уточнене клопотання про призначення експертизи.

13.12.2017р. Публічного акціонерного товариства комерційного банку ЄВРОБАНК надійшли додаткові пояснення по справі з урахуванням відзиву, додаткових міркувань та клопотання про призначення експертизи Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СОФІЯ .

У судовому засіданні 13.12.2017р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

04 жовтня 2011 року ПАТ КБ ЄВРОБАНК (Кредитор) уклало з ТОВ Торговий дім СОФІЯ (Позичальник) Договір кредиту №ЮЛ-161/2011-К (надалі Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору Кредитор зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 500 000 (п'ятсот тисяч) доларів США 00 центів зі сплатою 18,0% (вісімнадцять цілих нуль десятих) процентів річних строком по 03 жовтня 2013 року.

Згідно п. 1.1.2 Кредитного договору Позичальнику як клієнту банку був встановлений наступний графік погашення кредиту:

- 10 листопада 2011 року - 7 000,00 дол. США;

- 10 грудня 2011 року - 7 000,00 дол. США;

- 10 січня 2012 року - 7 000,00 дол. США;

- 10 лютого 2012 року - 7 000,00 дол. США;

- 10 березня 2012 року - 7 000,00 дол. США;

- 10 квітня 2012 року - 7 000,00 дол. США;

- 10 травня 2012 року - 7 000,00 дол. США;

- 10 червня 2012 року - 7 000,00 дол. США;

- 10 липня 2012 року - 7 000,00 дол. США;

- 10 серпня 2012 року - 7 000,00 дол. США;

- 10 вересня 2012 року - 7 000,00 дол. США;

- 10 жовтня 2012 року - 7 000,00 дол. США;

- 10 листопада 2012 року - 7 000,00 дол. США;

- 10 грудня 2012 року - 7 000,00 дол. США;

- 10 січня 2013 року - 7 000,00 дол. США;

- 10 лютого 2013 року - 7 000,00 дол. США;

- 10 березня 2013 року - 7 000,00 дол. США;

- 10 квітня 2013 року - 7 000,00 дол. США;

- 10 травня 2013 року - 7 000,00 дол. США;

- 10 червня 2013 року - 7 000,00 дол. США;

- 10 липня 2013 року - 7 000,00 дол. США;

- 10 серпня 2013 року - 7 000,00 дол. США;

- 10 вересня 2013 року - 7 000,00 дол. США;

- 04 жовтня 2013 року - 346 000,00 дол. США.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору видача Кредиту на цілі, визначені у п. 1.2 даного договору, проводиться шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку 2063.1.02198.0001 на поточний рахунок Позичальника №2600.4.02198.01 (840), відкритому в ПАТ КБ ЄВРОБАНК , м. Київ, МФО 380355.

Позивач, зазначає, що він у повному обсязі виконав свої зобов'язання за кредитним договором та перерахував грошові кошти у порядку п. 2.1 Кредитного договору з позичкового рахунку 2063.1.02198.0001 на поточний рахунок Позичальника №2600.4.02198.01 (840), відкритому в ПАТ КБ ЄВРОБАНК .

ПАТ КБ ЄВРОБАНК перерахував ТОВ ТД Софія з позикового рахунку 20631021980001 на поточний рахунок позичальника 2600.4.02198.01 грошову суму в іноземній валюті (доларах США) у сумі 500 000,00 дол. США. Про даний факт свідчить Виписка з особового рахунку за період з 04.10.2011 року по 04.10.2011 року.

28 листопада 2011 року Сторони Кредитного договору уклали Договір № 1 про внесення змін до Договору кредиту №ЮЛ-161/2011-К від 04 жовтня 2011 року відповідно до п. 1 якого Сторони дійшли згоди внести зміни до Договору кредиту за овердрафтом №ЮЛ-161/2011-К від 04 жовтня 2011 року та викласти п. 1.1 у наступній редакції: Кредитор зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, надалі за текстом Кредит у сумі 667 000,00 (шістсот шістдесят сім тисяч) доларів США 00 центів зі сплатою 18,0% (вісімнадцять цілих нуль десятих) процентів річних строком по 03 жовтня 2013 року.

28 грудня 2012 року Сторони Кредитного договору уклали Договір про внесення змін №2 до Договору кредитування №ЮЛ-161/2011-К від 04 жовтня 2011 року та п. 1.1 якого визначили, що у даному Договорі терміном невідновлювальна кредитна лінія позначається кредитна лінія, за якої надання Позичальнику одного або декількох траншів у загальній сумі, що дорівнює ліміту Кредитної лінії, подальше надання кредиту не здійснюється, незалежно від того, чи повернений він Кредитодавцю.

Водночас вищеназваними змінами передбачено, що у Договорі терміном Кредит позначається загальна сума усіх траншів, що фактично надані Позичальнику згідно з цим Договором і не повернені Кредитодавцю.

Пунктом 1.2 Договору про внесення змін №2 до Договору кредитування №ЮЛ-161/2011-К від 04 жовтня 2011 року від 28 грудня 2012 року визначено, що Ліміт Кредитної лінії (граничний розмір Кредиту) складає:

- У період до дати набуття чинності цим Договором по 16 січня 2013 року (включно) - 667 000,00 доларів США;

- У період з 17 січня 2013 року по 29 січня 2013 року (включно) - 627 000,00 дол. США;

- У період з 30 січня 2013 року по 10 лютого 2013 року (включно) - 576 000,00 доларів США;

- У період з 11 лютого 2013 року по 10 березня 2013 року (включно) - 569 000,00 доларів США;

- У період з 11 березня 2013 року по 10 квітня 2013 року (включно) - 562 000,00 доларів США;

- У період з 11 квітня 2013 року по 10 травня 2013 року (включно) - 555 000,00 доларів США;

- У період з 11 травня 2013 року по 10 червня 2013 року (включно) - 548 000,00 доларів США;

- У період з 11 червня 2013 року по 10 липня 2013 року (включно) - 541 000,00 доларів США;

- У період з 11 липня 2013 року по 10 серпня 2013 року (включно) - 534 000,00 доларів США;

- У період з 11 серпня 2013 року по 10 вересня 2013 року (включно) - 527 000,00 доларів США;

- У період з 11 вересня 2013 року по 03 жовтня 2013 року (включно) - 520 000,00 доларів США.

Положеннями п. 9.3 Договору про внесення змін №2 до Договору кредитування №ЮЛ-161/2011-К від 04 жовтня 2011 року від 28 грудня 2012 року визначено, що при зменшенні ліміту Кредитної лінії у відповідності до п. 1.2 даного Договору Позичальник, незалежно від того, чи настав термін повернення траншів, визначений згідно з пунктом 9.1 Договору, зобов'язаний здійснювати часткове повернення Кредиту таким чином, щоб він не перевищував:

- Станом на 16 січня 2013 року - 627 000,00 дол. США;

- Станом на 30 січня 2013 року - 576 000,00 дол. США;

- Станом на 11 лютого 2013 року - 569 000,00 дол. США;

- Станом на 11 березня 2013 року - 562 000,00 дол. США;

- Станом на 11 квітня 2013 року - 555 000,00 дол. США;

- Станом на 11 травня 2013 року - 548 000,00 дол. США;

- Станом на 11 червня 2013 року - 541 000,00 дол. США;

- Станом на 11 липня 2013 року - 534 000,00 дол. США;

- Станом на 11 серпня 2013 року - 527 000,00 дол. США;

- Станом на 11 вересня 2013 року - 520 000,00 дол. США;

- Станом на 03 жовтня 2013 року - 0,00 дол. США.

17 січня 2013 року Сторони Кредитного договору уклали Договір про внесення змін №3 до Договору кредиту №ЮЛ-161/2011-К від 04 жовтня 2011 року пунктом 1 якого були змінені положення п.1.2 Кредитного договору щодо періодів дії Ліміту кредитної лінії та її розмірів, а пунктом 2 було внесено зміни до визначення кінцевих термінів дії лімітів Кредитної лінії та її розмірів.

15 березня 2013 року Сторони Кредитного договору уклали Договір про внесення змін №4 до Договору кредиту №ЮЛ-161/2011-К від 04 жовтня 2011 року пунктом 1 якого були змінені положення п.1.2 Кредитного договору щодо періодів дії Ліміту кредитної лінії та її розмірів, а пунктом 2 було внесено зміни до визначення кінцевих термінів дії лімітів Кредитної лінії та її розмірів.

19 березня 2013 року Сторони Кредитного договору уклали Договір про внесення змін №5 до Договору кредиту №ЮЛ-161/2011-К від 04 жовтня 2011 року пунктом 1 якого були змінені положення п.1.2 Кредитного договору щодо періодів дії Ліміту кредитної лінії та її розмірів, пунктом 3 якого було внесено зміни до п. 1.4 Кредитного договору визначивши, що Строк дії Кредитної лінії закінчується 03 жовтня 2014 року , а пунктом 6 було внесено зміни до визначення кінцевих термінів дії лімітів Кредитної лінії та її розмірів.

10 вересня 2013 року Сторони Кредитного договору уклали Договір про внесення змін №6 до Договору кредиту №ЮЛ-161/2011-К від 04 жовтня 2011 року пунктом 1 якого були змінені положення п.1.2 Кредитного договору щодо періодів дії Ліміту кредитної лінії та її розмірів, а пунктом 3 було внесено зміни до визначення кінцевих термінів дії лімітів Кредитної лінії та її розмірів.

03 жовтня 2014 року Сторони Кредитного договору уклали Договір про внесення змін №7 до Договору кредиту №ЮЛ-161/2011-К від 04 жовтня 2011 року пунктом 1 якого були змінені положення п.1.2 Кредитного договору щодо періодів дії Ліміту кредитної лінії та її розмірів та положення п. 1.4 який визначений був у новій редакції яка передбачила, що строк дії Кредитної лінії закінчується 03 жовтня 2017 року . Водночас п. 2 названого Договору про внесення змін №7 до Договору кредиту №ЮЛ-161/2011-К від 04 жовтня 2011 року було внесено зміни до визначення кінцевих термінів дії лімітів Кредитної лінії та її розмірів.

05 грудня 2014 року Сторони Кредитного договору уклали Договір про внесення змін №8 до Договору кредиту №ЮЛ-161/2011-К від 04 жовтня 2011 року пунктом 1 якого були змінені положення п.1.2 Кредитного договору щодо періодів дії Ліміту кредитної лінії та її розмірів, а пунктом 2 було внесено зміни до визначення кінцевих термінів дії лімітів Кредитної лінії та її розмірів.

29 квітня 2015 року Сторони Кредитного договору уклали Договір про внесення змін №9 до Договору кредиту №ЮЛ-161/2011-К від 04 жовтня 2011 року пунктом 1 якого були змінені положення п.1.2 Кредитного договору щодо періодів дії Ліміту кредитної лінії та її розмірів, а пунктом 3 було внесено зміни до визначення кінцевих термінів дії лімітів Кредитної лінії та її розмірів.

29 травня 2015 року Сторони Кредитного договору уклали Договір про внесення змін №10 до Договору кредиту №ЮЛ-161/2011-К від 04 жовтня 2011 року пунктом 1 якого були змінені положення п.1.2 Кредитного договору щодо періодів дії Ліміту кредитної лінії та її розмірів, а пунктом 3 було внесено зміни до визначення кінцевих термінів дії лімітів Кредитної лінії та її розмірів.

27 липня 2015 року Сторони Кредитного договору уклали Договір про внесення змін №11 до Договору кредиту №ЮЛ-161/2011-К від 04 жовтня 2011 року пунктом 1 якого були змінені положення п.1.2 Кредитного договору щодо періодів дії Ліміту кредитної лінії та її розмірів, а пунктом 2 було внесено зміни до визначення кінцевих термінів дії лімітів Кредитної лінії та її розмірів.

09 листопада 2015 року Сторони Кредитного договору уклали Договір про внесення змін №12 до Договору кредиту №ЮЛ-161/2011-К від 04 жовтня 2011 року пунктом 1 якого були змінені положення п.1.2 Кредитного договору щодо періодів дії Ліміту кредитної лінії та її розмірів, а пунктом 3 було внесено зміни до визначення кінцевих термінів дії лімітів Кредитної лінії та її розмірів.

10 грудня 2015 року Сторони Кредитного договору уклали Договір про внесення змін №13 до Договору кредиту №ЮЛ-161/2011-К від 04 жовтня 2011 року пунктом 1 якого були змінені положення п.1.2 Кредитного договору щодо періодів дії Ліміту кредитної лінії та її розмірів, а пунктом 3 було внесено зміни до визначення кінцевих термінів дії лімітів Кредитної лінії та її розмірів.

30 грудня 2015 року Сторони Кредитного договору уклали Договір про внесення змін №14 до Договору кредиту №ЮЛ-161/2011-К від 04 жовтня 2011 року пунктом 1 якого були змінені положення п.1.2 Кредитного договору щодо періодів дії Ліміту кредитної лінії та її розмірів, а пунктом 3 було внесено зміни до визначення кінцевих термінів дії лімітів Кредитної лінії та її розмірів.

29 лютого 2016 року Сторони Кредитного договору уклали Договір про внесення змін №15 до Договору кредиту №ЮЛ-161/2011-К від 04 жовтня 2011 року пунктом 1 якого були змінені положення п.1.2 Кредитного договору щодо періодів дії Ліміту кредитної лінії та її розмірів, а пунктом 2 було внесено зміни до визначення кінцевих термінів дії лімітів Кредитної лінії та її розмірів.

Як стверджує позивач, Позичальник порушив зобов'язання за кредитним договором прострочивши повернення кредиту та процентів за користування кредитом. Станом на 06 жовтня 2017 року заборгованість ТОВ ТД СОФІЯ по Договору кредиту ЮЛ-161/2011-К від 04.10.2011 року, становить 14 980 346,02 (чотирнадцять мільйонів дев'яносто вісімдесят тисяч триста сорок шість гривень 02 копійки).

Зокрема, за розрахунком позивача заборгованість ТОВ Торговий дім СОФІЯ з 04.10.2011 року по 05.10 2017 року, за Договором кредиту №ЮЛ-161/2011-К від 04.10.2011 року, укладеним між ПАТ КБ ЄВРОБАНК та ТОВ ТД СОФІЯ відповідно до позовної заяви, становить:

1. Прострочена заборгованість за кредитом - в сумі 446 500 (чотириста сорок шість тисяч п'ятсот) доларів США 00 центів, що є еквівалентом 11 966 058 (одинадцять мільйонів дев'яносто шістдесят шість тисяч п'ятсот вісім) гривень 91 копійка, за курсом НБУ на дату розрахунку (на 06 жовтня 2017 року);

2. За нарахованими процентами - в сумі 575 (п'ятсот сімдесят п'ять) доларів США 34 цента, що є еквівалентом 15 418 (п'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 93 копійки за курсом НБУ на дату розрахунку;

3. За простроченими процентами - в сумі 97 039 (дев'яносто сім тисяч тридцять дев'ять) доларів США 33 цента, що є еквівалентом 2 600 623 (два мільйони шістсот тисяч двадцять три) гривні 38 копійок, за курсом НБУ на дату розрахунку;

4. Нарахована пеня за несвоєчасне погашення процентів та тіла кредиту (з 06.04.2017 року по 05.10.2017 року) - в сумі 398 244 (триста дев'яносто вісім тисяч двісті сорок чотири) гривні 80 копійок за курсом НБУ на дату розрахунку.

У позовній заяві ПАТ КБ ЄВРОБАНК , як позивач при поданні заяви звернув увагу на те, що подає позов не на всю суму боргу відповідача за Договором кредиту №ЮЛ-161/2011-К від 04 жовтня 2011 року , яка складає станом на 06 жовтня 2017 року, відповідно до розрахунку заборгованості - 14 980 346,02 (чотирнадцять мільйонів дев'яносто вісімдесят тисяч сорок шість гривень 02 коп.), а лише на частину боргу відповідача у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

06.11.2017р. від Публічного акціонерного товариства комерційного банку ЄВРОБАНК надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Софія на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ЄВРОБАНК всю суму заборгованості а саме:

- 446 500 (чотириста сорок шість тисяч п'ятсот) доларів США 00 центів, - прострочка заборгованості за кредитом, що є еквівалентом 11 952 825 (одинадцять мільйонів дев'ятсот п'ятдесят дві тисячі вісімсот двадцять п'ять) гривень 54 копійки;

- 4 544 (чотири тисячі п'ятсот сорок чотири) долари США 22 центи, нараховані проценти, що є в еквіваленті складає 121 648 гривень (сто двадцять одна тисяча шістсот сорок вісім) гривень 98 копійок;

- 97 039 доларів США 33 центи (дев'яносто сім тисяч тридцять дев'ять) доларів США, 33 цента, прострочені проценти, що є еквівалентом 2 597 747 (Два мільйони п'ятсот дев'яносто сім тисяч сімсот сорок сім) гривень 33 копійки;

- 561 523 гривні 80 копійок (п'ятсот шістдесят одна тисяча п'ятсот двадцять три ) - суму нарахованої пені за несвоєчасне погашення процентів та тіла кредиту.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦКУ якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтями 536, 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, а кредитор має право на їх отримання.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Господарський суд Одеської області критично оцінює твердження відповідача з приводу того, що договір № ЮЛ - 161/2011 - К від 04.10.2011 року втратив свою чинність, оскільки ПАТ КБ ЄВРОБАНК , як позичальник у повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором Кредиту від 04.10.2011 року та перерахував з позичкового рахунку позикодавця 2063.1.02198.0001 на поточний рахунок позичальника 2600.4.02198.01 грошові кошти у розмірі 834 000 (вісімсот тридцять чотири тисячі) доларів США. Поточний рахунок позичальника 2600.4.02198.01 було відкрито до умов кредитного договору № ЮЛ - 161/2011 - К від 04.10.2011 року і усі грошові кошти надходили позичальнику саме на цей рахунок.

Згідно кредитного договору №ЮЛ - 161/2011 - К від 04.10.2011 року та Договору № 1 про внесення змін до договору кредиту №ЮЛ - 161/2011 - К від 04.10.2011 грошові кошти видавались у формі кредиту на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

25.12.2012 року загальними зборами учасників ТОВ Торговий дім СОФІЯ було прийнято рішення звернутись до ПАТ КБ Євробанк з проханням внесення змін до умов договору кредиту № ЮЛ - 161/2011 - К від 04.10.2011р., а саме змінити вид кредитного продукту з кредиту на кредитну лінію. На підставі Протоколу №25-12-12 від 25 грудня 2012 року до ПАТ КБ ЄВРОБАНК звернувся директор ТОВ Торговий дім СОФІЯ з проханням внести зміни до умов договору. На підставі звернення директора 28.12.2012 року ПАТ КБ Євробанк вніс зміни до існуючого кредитного договору та змінив вид кредитного продукту з кредиту на кредитну лінію. Договір №ЮЛ - 161/2011 - К від 04.10.2011 року не був викладений у новій редакції, до нього просто було внесено зміни на прохання позичальника.

Господарський суд Одеської області звертає увагу, що у випадку укладення самостійного договору, відкривається новий позичковий рахунок.

Крім цього, суд не приймає до уваги позицію відповідача, з приводу того, що операції, щодо отримання і надання кредиту у іноземній валюті потребують індивідуальної ліцензії.

Відповідно до п.11. Постанови Пленуми Верховного Суду України від 30.03.2012р. № 5 Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин . У разі виникнення спору щодо отримання сторонами кредитного договору індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави (підпункт г пункту 4 статті 5 Декрету про валютне регулювання) суд має виходити з того, що Національним банком України на виконання положень статті 11 цього Декрету, статті 44 Закону України Про Національний банк України в межах своїх повноважень прийнято Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14 жовтня 2004 року № 483 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 9 листопада 2004 року № 1429/10028). Згідно з пунктом 1.5 цього Положення використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями, який до переоформлення Національним банком України відповідних ліцензій на виконання вимог пункту 1 розділу II Закону України від 15 лютого 2011 року № 3024-VI Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності банків генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій, або генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій).

У зв'язку з наведеним суди повинні виходити з того, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті, сплата процентів за таким кредитом не потребують наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу у жодної зі сторін кредитного договору.

05.12.2017р. та 07.12.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СОФІЯ до господарського суду Одеської області надійшли клопотання про призначення експертизи, відповідно до яких відповідач просить суд призначити судову економічну експертизу.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні дані клопотання, суд не вбачає правових підстав для їх задоволення

По-перше , твердження відповідача, що ним не було отримано у володіння і розпорядження валютних коштів - доларів США і погашення ним боргу має відбуватись у гривні не відповідають дійсності, оскільки відповідно по Договору про відкриття карткового рахунку від 26.08.2009 року № 537-2009/ю відповідачу позивачем було відкрито рахунок у доларах США, на який зараховувалися кредитні кошти у доларах США.

Згідно виписок по особовому рахунку у доларах США, які містяться у матеріалах справи, банком за дорученням відповідача здійснювалась купівля-продаж валюти із наступним погашенням відповідачем відсотків за користування кредитом у доларах США.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу.

Отже, положення чинного законодавства не містять заборони на визначення грошового еквіваленту зобов'язань в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 4 липня 2011 року в справі № 3-62гс11, від 26 грудня 2011 року в справі № 3-141гс11 та від 07.10.2014 у справі № 910/763/13, а також у постановах Вищого господарського суду України від 03 серпня 2016 року у справі № 924/1968/15 та від 09 березня 2016 року у справі № 910/9976/15.

По-друге, доводи відповідача, щодо відносно суперечності дат розрахунку 06.10.2017 та 25.10.2017 року є безпідставними. Суперечність дат розрахунку у позові відсутня, оскільки, позивачем первісно був поданий позов тільки по стягненню суми кредиту із розрахунком станом на 06.10.2017р., згодом позивачем була подана заява про збільшення позовних вимог по стягненню боргу за залишком кредиту станом на 25.10.2017 року.

По-третє, твердження відповідача про невідповідність сум боргу за наданими банком меморіальними ордерами та розрахунку вказаному у позові також є безпідставними, відповідач, помилково вважає, що залишок боргу за даними меморіальних ордерів за кредитом становить 705 532, 07 грн. Проте відповідачем взято до розрахунку гривневий еквівалент наданого кредиту станом на дату меморіальних ордерів, а не дату подання позову та заяви про збільшення позовних вимог.

Відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 17.11.2004 № 555 Банк здійснює переоцінку (перерахунок залишків за рахунками в іноземній валюті та банківських металах в еквівалентні суми в гривнях за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів) усіх монетарних статей балансу в іноземній валюті та банківських металах під час кожної зміни офіційного курсу гривні до іноземних валют і банківських металів.

По-четверте, доводи відповідача, щодо нарахування процентів на проценти, відсутності алгоритму розрахунку не відповідає наданим позивачем доказам по справі, зокрема Розрахунку суми заборгованості за процентами та Відомості нарахованих процентів. У вказаних документах чітко вказаний період нарахування процентів (кількість днів), сума боргу та відсоткова ставка.

Алгоритм нарахування процентів визначений розділом 6 Кредитного договору, зокрема, пунктом 6.1., яким передбачено, що проценти нараховують за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді - факт 360 (за фактичною кількістю днів у місяці та умовному році - 360 днів).

По-п'яте, твердження позивача відносно відсутності підсумкового розрахунку та документів первинного бухгалтерського обліку та необхідності проведення експертизи не відповідає дійсності, банком надано виписки по особовому рахунку, відомості нарахування відсотків так і підсумковий розрахунок заборгованості, який доданий до позовної заяви.

Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 12.04.12 року №578/5 Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів до первинних документів належать: 1) касові, банківські документи; 2) повідомлення банків; 3) виписки банків.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає експертизу.

Суд звертає увагу, що розрахунок боргу за кредитним договором не потребує спеціальних знань та роз'яснень. Розрахунок боргу побудований на первинних документах, які містяться у матеріалах справи.

Положеннями Постанови НБУ №254 від 18.06.2003 року Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня (п.5.4)

Відповідно до п.5.6 Постанови НБУ №254 від 18.06.2003 року Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 № 4 Про деякі питання практики призначення судової експертизи судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Господарський суд Одеської області звертає у вагу, що відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів які є взаємно суперечливими з доказами позивача.

Отже, суд прийшов до висновку щодо відмови у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СОФІЯ про призначення судової експертизи по справі.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Судом встановлено наявність невиконання Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім СОФІЯ своїх зобов'язань, існування заборгованості за Договором кредиту №ЮЛ-161/2011-К від 04.10.2011 року.

Суд перевіривши розрахунок позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку ЄВРОБАНК вважає, що він здійснений належним чином, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі визначеному за розрахунком позивача, а саме:

- 446 500 (чотириста сорок шість тисяч п'ятсот) доларів США 00 центів, - прострочка заборгованості за кредитом, що є еквівалентом 11 952 825 (одинадцять мільйонів дев'ятсот п'ятдесят дві тисячі вісімсот двадцять п'ять) гривень 54 копійки;

- 4 544 (чотири тисячі п'ятсот сорок чотири) долари США 22 центи, нараховані проценти, що є в еквіваленті складає 121 648 гривень (сто двадцять одна тисяча шістсот сорок вісім) гривень 98 копійок;

- 97 039 доларів США 33 центи (дев'яносто сім тисяч тридцять дев'ять) доларів США, 33 цента, прострочені проценти, що є еквівалентом 2 597 747 (Два мільйони п'ятсот дев'яносто сім тисяч сімсот сорок сім) гривень 33 копійки;

- 561 523 гривні 80 копійок (п'ятсот шістдесят одна тисяча п'ятсот двадцять три) -сума нарахованої пені за несвоєчасне погашення процентів та тіла кредиту.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Розмір загальної заборгованості відповідача перед Публічним акціонерним товариством комерційний банк ЄВРОБАНК підтверджується належними та допустимими доказами.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Інші наявні у матеріалах справи докази та пояснення представників сторін вищевикладених висновків суду не спростовують.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий Дім СОФІЯ (вул.Дзержинського,1-А, Овідіополь, Одеська область, 67801 код ЄДРПОУ:31422063) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ЄВРОБАНК (бул.Шевченка,35, Київ 32, 01032 ідентифікаційний код: 33305163):

- 446 500 (чотириста сорок шість тисяч п'ятсот) доларів США 00 центів, - прострочка заборгованості за кредитом, що є еквівалентом 11 952 825 (одинадцять мільйонів дев'ятсот п'ятдесят дві тисячі вісімсот двадцять п'ять) гривень 54 копійки;

- 4 544 (чотири тисячі п'ятсот сорок чотири) долари США 22 центи, нараховані проценти, що є в еквіваленті складає 121 648 гривень (сто двадцять одна тисяча шістсот сорок вісім) гривень 98 копійок;

- 97 039 доларів США 33 центи (дев'яносто сім тисяч тридцять дев'ять) доларів США, 33 цента, прострочені проценти, що є еквівалентом 2 597 747 (Два мільйони п'ятсот дев'яносто сім тисяч сімсот сорок сім) гривень 33 копійки;

- 561 523 гривні 80 копійок (п'ятсот шістдесят одна тисяча п'ятсот двадцять три ) гривні 80 копійок - суму нарахованої пені за несвоєчасне погашення процентів та тіла кредиту.

- 228 672 гривні 07 копійок (двісті двадцять вісім тисяч шістсот сімдесят дві) гривні 07 копійок - витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 18.12.2017 р.

Суддя О.Ю. Оборотова