Постанова

від 13.12.2017 по справі 910/5967/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2017 р. Справа№ 910/5967/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Майданевича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 13.12.2017

розглядаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіони" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2017 (повне рішення складено 17.07.2017)

у справі №910/5967/17 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіони"

до Київської міської ради

про поновлення договорів оренди,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2017 у справі №910/5967/17 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіони" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2017 у справі №910/5967/17 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В своїх доводах апелянт посилається на те, що рішення місцевого господарського суду прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.08.2017 у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Куксов В.В., Разіна Т.І. прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу та призначено розгляд справи №910/5967/17 у судовому засіданні за участю уповноважених представників сторін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2017 відкладено розгляд у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.10.2017, у зв'язку з перебуванням судді Разіної Т.І. у відпустці, для розгляду справи №910/5967/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Куксов В.В., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 у складі колегії суддів: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Куксов В.В., Гаврилюк О.М. прийнято до провадження вказану вище апеляційну скаргу.

Справа розглядалася різними складами суду. Розгляд справи неодноразово відкладався.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 27.11.2017, у зв'язку з перебуванням судді Куксова В.В. у відпустці, для розгляду справи №910/5967/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Майданевич А.Г., судді Сулім В.В., Гаврилюк О.М.

Вказана судова колегія розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку і прийняла постанову у даній справі.

Представником відповідача на підставі ст. 96 ГПК України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому Київська міська рада просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва - без змін.

Представник позивача приймав участь в судовому засіданні від 01.11.2017, надавав свої пояснення, підтримував доводи, що викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача приймав участь у судових засіданнях, в яких надавав свої пояснення, заперечував проти доводів, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення - без змін.

Представник позивача в судове засідання від 13.12.2017 не з'явився, надіславши клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, то приписами ст. 77 ГПК України врегульовано, що господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для відкладення розгляду справи, за відсутності представника сторони спору.

За таких обставин, а також враховуючи те, що представник позивача надавав пояснення в судовому засіданні від 01.11.2017, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач користується земельними ділянками по вул. Богатирська, у Оболонському районі міста Києва, розміром 2 506 кв.м., кадастровий номер - 8000000000:78:045:0028 та розміром 1 035 кв.м., кадастровий номер - 8000000000:78:151:0049, для будівництва АЗС та комплексу обслуговування транспорту, на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 13.08.2008 у справі №24/251, яким було задоволено позов ТОВ "Регіони" до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів Київської міської ради про зобов'язання укласти договори земельних ділянок та визнано укладеними договори оренди вищевказаних земельних ділянок між ТОВ "Регіони" та Київською міською радою. Також зазначеним рішенням було зобов'язано Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) зареєструвати договори оренди земельних ділянок з усіма додатками, які є його невід'ємними частинами у встановленому порядку. Вказане рішення набрало законної сили згідно з постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2008.

На виконання зазначеного рішення Господарського суду міста Києва 06.11.2008 Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради зареєструвало договори оренди № 78-6-00570 (далі - договір оренди-1) та № 79-6-00571 (далі - договір оренди-2).

Відповідно до п. 2.1 договору оренди-1 об'єктом оренди цього договору є земельна ділянка кадастровий номер - 8000000000:78:045:0028, за адресою вул. Богатирська в Оболонському районі м. Києва, розміром 2 506 кв. м. (згідно з проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки) та цільовим призначенням - для будівництва АЗС та комплексу обслуговування транспорту.

Пунктом 2.1 договору оренди-2 визнано, що об'єктом оренди цього договору є земельна ділянка кадастровий номер - 8000000000:78:051:0049, за адресою вул. Богатирська в Оболонському районі м. Києва, розміром 1 035 кв. м. (згідно з проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки) та цільовим призначенням - для будівництва АЗС та комплексу обслуговування транспорту.

Договори оренди-1, 2 укладено строком на 1 рік (п. 3.1). Пунктом 11.3 договорів оренди-1, 2 передбачено, що вони припиняються закінченням строку, на який їх було укладено.

Згідно з п. 11.7 договорів оренди-1, 2 сторони погодили, що після закінчення строку, на який було укладено ці договори, орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків, має за інших рівних умов переважне право на поновлення цих договорів. У такому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку дії договорів повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі поновлення договорів на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Судом встановлено, що строк дії договорів оренди-1, 2, які були зареєстровані 06.11.2008, закінчився - 06.11.2009.

У зв'язку з чим, у квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіони" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Київської міської ради про визнання договорів оренди земельних ділянок від 06.11.2008 поновленими (продовженими) на той самий строк, і на тих самих умовах.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність підстав, передбачених ч.ч. 6-9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" для визнання поновленими договорів оренди земельних ділянок від 06.11.2008, дія яких вже закінчилась. Так, орендар (позивач) продовжує користуватися земельними ділянками, належним чином виконує визначені договорами обов'язки, при цьому заперечення проти поновлення договорів з боку орендодавця (відповідача) відсутні. У позові ТОВ "Регіони" просило визнати договори оренди від 06.11.2008 поновленими на той самий строк і на тих самих умовах, в редакції додаткових угод, запропонованих позивачем, тобто до 06.11.2010 та до 06.11.2011.

При прийняті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіони" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2017 у справі №910/5967/17 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги, позивач зазначає, що у зв'язку із набранням чинності нової редакції ст. 33 Закону України "Про оренду землі" від 12.03.2011, договори оренди-1, 2 продовжили свою дію на підставі ч. 6 ст. 33 вказаного Закону України, відповідно до якої у разі якщо орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності), уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Отже, на думку позивача, враховуючи нову редакцію Закону України "Про оренду землі" та відсутність заперечень Київської міської ради щодо продовження дії договорів оренди-1, 2, строк цих договорів продовжувався кожен раз на рік, тобто з 16.11.2011 по 16.11.2012, з 16.11.2012 по 16.11.2013, з 16.11.2013 по 16.11.2014, з 16.11.2014 по 16.11.2015, з 16.11.2015 по 16.11.2016 та з 16.11.2016 по 16.11.2017.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Пунктом 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" № 6 від 17.05.2011 передбачено, що у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, суди керуються положеннями статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011). Судам слід враховувати, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) до статті 33 Закону України "Про оренду землі", судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Тоді реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов'язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Крім того, згідно з п. 2 ч. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2012 № 01-06/1821/2012 "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 N 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України при прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів", до спірних правовідносин має застосовуватись саме та редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення, оскільки згідно зі статтею 58 Конституції України закон та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Якщо чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачено автоматичного поновлення договорів оренди землі, реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін можлива лише за наявності рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. За відсутності такого рішення неможливо зобов'язати цей орган в судовому порядку укласти такий договір або поновити його, адже таке зобов'язання суперечитиме вимогам законодавства. (аналогічна позиція врахована Верховним Судом України у постанові від 20.11.2012 по справі № 44/69 та у постанові від 11.11.2014 по справі №912/1552/13).

На підставі викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент виникнення у позивача переважного права на поновлення договорів оренди-1, 2, тобто станом на 06.11.2009, умовами цих договорів та чинним законодавством не передбачалось автоматичного поновлення їх в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише визначалось переважне право добросовісного орендаря (ТОВ "Регіони") на їх поновлення. Реалізація переважного права на поновлення договорів оренди земельної ділянки-1, 2 в разі відсутності заперечень з боку сторін було можливе лише за наявності відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (Київської міської ради), однак вказане рішення відповідачем не приймалось.

Більш того, з умов договорів оренди вбачається, що сторони передбачили право орендаря на поновлення договорів на новий строк після закінчення строку, на який їх було укладено, за умови належного виконання своїх обов'язків. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 11.7).

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач за 3 місяці після закінчення дії договорів (до 06.11.2009) не звертався до відповідача із заявою про намір продовжити (поновити) їх дію.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договори оренди-1, 2 від 06.11.2008 діяли протягом року та закінчили свою дію 06.11.2009, при цьому позивач мав переважне право на продовження договорів на наступний рік шляхом звернення до Київської міської ради з метою прийняття останньою відповідного рішення на продовження їх дії на новий строк, проте цим правом не скористався. Таким чином, поновлення договорів оренди після закінчення їх дії не відбулося.

Як вбачається із листа управління по роботі з кореспонденцією Київського міського голови та Київської міської ради від 01.02.2017 № 08/236-10 відповідно до бази даних СЕД АСКОД до Київської міської ради у період з 01.01.2016 по теперішній час від ТОВ Регіони надходив лише один лист, а саме - 04.01.2017 без зазначення вихідного номера та без додатків до нього, вихідна дата цього листа 05.08.2016. Вказаний лист зареєстровано в день надходження за вхідним номером № 08/78 від 04.01.2017 (докази містяться в матеріалах справи).

Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції, вказаний лист не має значення для правильного вирішення спору, оскільки позивачем не був дотриманий порядок продовження (поновлення) договорів оренди землі, що діяв на час закінчення їх строку.

Враховуючи той факт, що дія договорів оренди-1, 2 закінчилась з 06.11.2009 та зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення позивачем необхідних та достатніх дій, направлених на поновлення строку їх дії, колегія суддів приходить до висновку, що посилання позивача на автоматичне поновлення договорів оренди земельних ділянок на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі є безпідставним.

Також, місцевий господарський суд правомірно відхилив доводи позивача про те, що не зняття із державної реєстрації вказаних договорів оренди Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, не свідчить про продовження договорів оренди-1, 2 на новий строк після закінчення строку їх дії, про що було повідомлено ТОВ "Регіони" листом №05707-3590 від 28.02.2016.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2009 р. у справі № 24/251, рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2008 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.10.2008 р., якими було визнано укладеними договори земельних ділянок для будівництва АЗС та комплексу обслуговування транспорту по вул. Богатирська, у Оболонському районі міста Києва, розміром 2 506 кв.м., кадастровий номер - 8000000000:78:045:0028 та розміром 1 035 кв.м., кадастровий номер - 8000000000:78:151:0049, між ТОВ "Регіони" та Київською міською радою, були скасовані, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду міста Києва від 16.12.2009 у справі № 24/251-36/469, яке набрало законної сили, у позові ТОВ "Регіони" до Київської міської ради, Головного управління земельних ресурсів Київської міської ради було відмовлено.

Отже, враховуючи скасування судового рішення, що стало підставою укладення договорів оренди, відсутність рішення органу місцевого самоврядування про поновлення договорів оренди землі та оформлення належним чином орендних договірних відносин між ТОВ "Регіони" та Київською міською радою після 06.11.2009, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов ТОВ "Регіони" задоволенню не підлягає.

Таким чином, місцевий господарський суд вірно зазначив, що, оскільки права та охоронювані законом інтереси позивача за захистом якого той звернувся до суду не порушено відповідачем, то в позові про поновлення договорів оренди слід відмовити з підстав його необґрунтованості.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2017 у справі №910/5967/17 прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв'язку із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на те, що доводи позивача законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду міста Києва від від 10.07.2017 у справі №910/5967/17 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіони"- без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіони" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2017 у справі №910/5967/17 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2017 у справі №910/5967/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/5967/17 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.

Головуючий суддя А.Г. Майданевич

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім