Постанова

від 14.12.2017 по справі 33/123-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2017 р. Справа № 33/123-09

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О. , суддя Фоміна В. О.

при секретарі Курченко В.А.

за участі представників:

КП "Харківські теплові мережі" - Ващенко Т.Д. (дов. від 27.10.2010)

ГТУЮ у Харківській області - Панюкова О.О. (дов. від 29.12.2016)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (вх.№3569 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.11.2017 у справі №33/123-09

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5", с. Подвірки

до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі ", м. Харків

про стягнення 6880298, 75 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.11.2017 у справі №33/123-09 (суддя Савченко А.А.) скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" на дії Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області в особі відділу примусового виконання рішень (вх. №189) - задоволено. Визнано незаконними дії Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області в особі відділу примусового виконання рішень щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 17658326. Визнано недійсною постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 17658326, яку винесено 14.07.2017 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Харківській області Панюковою О.О.

КП "Харківські теплові мережі" з ухвалою місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 10.11.2017 у справі №33/123-09 скасувати, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні скарги ПАТ НАК "Нафтогаз України" на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області щодо винесення постанови від 14.07.2017 про зупинення вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню ВП №17658326 з виконання наказу господарського суду Харківської області від 23.10.2009 у справі №33/123-09. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії та Закону України Про виконавче провадження .

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.11.2017 прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 11.12.2017.

11.12.2017 від ПАТ "НАК "Нафтогаз України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ПАТ "НАК "Нафтогаз України" просило відмовити в задоволенні апеляційної скарги у зв'язку з її необгрунтованістю (вх. №12778).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 продовжено строки розгляду апеляційної скарги та відкладено розгляд справи на 14.12.2017.

12.12.2017 від КП "Харківські теплові мережі" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи роздруківки з офіційного сайту Мінрегіону наказу Мінрегіону №152 від 16.06.2017 (вх.№12868).

У судовому засіданні представник КП "Харківські теплові мережі" підтримав вимоги апеляційної та просив її задовольнити.

Представник ГТУЮ у Харківській області підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Представник ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у судове засідання не з'явився.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.08.2009 у справі №33/123-09 задоволено клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 50%; позов задоволено частково; стягнуто з КП "Харківські теплові мережі" на користь ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" 4239771,50 грн. - основного боргу, 193199,43 грн. пені, 301644,50 грн. інфляційних витрат, 73639,04 грн. 3% річних, витрати по сплаті державного мита у сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн. В решті позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2009 апеляційну скаргу ВАТ ТЕЦ-5 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 17.08.2009 у справі №33/123-09 залишено без змін.

23.10.2009 господарським судом Харківської області на виконання рішення господарського суду Харківської області від 17.08.2009 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2009 видано відповідний наказ.

25.02.2010 державним виконавцем Панюковою О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №17658326 з виконання наказу №33/123-09 виданого 23.10.2009.

28.01.2014 ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" звернулося до господарського суду з заявою про заміну сторони її правонаступником, в якій просило замінити ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" на його правонаступника - ПАТ "НАК "Нафтогаз України" в виконавчому провадженні від 25.02.2010 №17658326 по примусовому виконанню наказу від 23.10.2009, виданого господарським судом Харківської області по справі №33/123-09.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.02.2014 заяву ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" про заміну сторони її правонаступником задоволено. Замінено стягувача ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" на його правонаступника - ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

14.07.2017 державний виконавець Панюкова О.О. при примусовому виконанні наказу №33/123-09, виданого 23.10.2009, керуючись п. 10 ч. 34 та ст. 35 Закону України Про виконавче провадження винесла постанову, якою зупинила вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу №33/123-09, виданого 23.10.2009, про стягнення з КП "Харківські теплові мережі" на користь ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" 4239771,50 грн. основного боргу, 193199,43 грн. пені, 301644,50 грн. інфляційних витрат, 73639,04 грн. 3% річних, витрат по сплаті державного мита у сумі 25500,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн.

09.08.2017 ПАТ НАК Нафтогаз України звернулось до господарського суду зі скаргою на дії державної виконавчої служби, в якому просило:

- визнати незаконними дії УДВС ГТУЮ у Харківській області в особі відділу примусового виконання рішень щодо зупинення вчинення виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 17658326;

- визнати недійсною постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 17658326, яку винесено 14.07.2017 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Харківській області Панюковою О.О.

Обґрунтовуючи скаргу ПАТ НАК Нафтогаз України зазначає, що для прийняття рішення про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі положень пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України Про виконавче провадження , державний виконавець мав встановити, чи стягується за рішенням суду заборгованість за спожитий природний газ, використаний станом на 01.07.2016 для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води перед постачальником природного газу, проте, у даному випадку заборгованість, яка підлягає стягненню з КП "Харківські теплові мережі" на підставі рішення суду у даній справі, виникла не у зв'язку з несвоєчасністю розрахунків останнього за спожитий природний газ, а у зв'язку з несвоєчасністю розрахунків за теплову енергію.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що предметом спору у справі № 33/123-09 було стягнення 4239771,50 грн. основного боргу, 193199,43 грн. пені, 301644,50 грн. інфляційних витрат, 73639,04 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість за договором купівлі-продажу теплової енергії, яка поставляється промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання № 384 від 07.11.2008, яка виникла не у зв'язку з несвоєчасністю розрахунків КП "Харківські теплові мережі" за спожитий природний газ, а у зв'язку з несвоєчасністю розрахунків за теплову енергію. А тому наявність цього боргу не є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій на підставі положень п. 10 ч. 1 та ч. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 129-1 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" № 1730-VIII від 03.11.2016, яким внесені зміни до Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, ч. 1 та ч. 4 ст. 34, ч. 6 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" доповнено підставами, що обумовлюють зупинення вчинення виконавчих дій.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Згідно ч. 4 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Колегія суддів зазначає, що Закон України Про виконавче провадження було доповнено п.10 ч. 1 ст. 34 та ч. 4 ст. 34 у зв'язку з прийняттям Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії №1730-VIII від 03.11.2016, тому для дійсного тлумачення вказаних норм та їх правильного застосування необхідним є звернення до прийнятого закону і з'ясування кола відносин, на врегулювання яких він поширюється та цілей, для досягнення яких його було прийнято.

Вказаний Закон № 1730-VIII визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно з ч. 1. ст. 3 Закону № 1730-VIII для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Наказом Мінрегіону від 16.06.2017 № 152 Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" внесено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

Стягувачем за наказом №33/123-09 від 23.10.2009, з урахуванням ухвали господарського суду Харківської області від 18.02.2014 про заміну сторони у виконавчому провадженні є ПАТ НАК Нафтогаз України ; боржником є КП Харківські теплові мережі .

Разом з тим, сфера дії Закону №1730-VIII визначена в статті 2 Закону, відповідно до якої його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону №1730-VIII під терміном спожиті носії розуміється спожиті природний газ, електрична енергія.

В абзацах 5- 7 ч. 1 ст. 1 Закону №1730-VIII визначено заборгованість, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону:

кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води;

кредиторська заборгованість перед постачальником електричної енергії підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за електричну енергію, спожиту для виробництва та надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, з постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем);

заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, установам і організаціям, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, що постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) населенню, а також організаціям та установам, що фінансуються з державного та/або місцевих бюджетів, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання, водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, та залишилася не погашеною станом на 1 січня 2016 року (далі - заборгованість з різниці в тарифах);

Під терміном постачальник природного газу розуміється - Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та її дочірня компанія "Газ України" (абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону №1730-VIII).

Колегія суддів зазначає, що із системного аналізу вищевикладених положень Закону №1730-VIII можна зробити висновок, що частина 4 статті 34 Закону України Про виконавче провадження є деталізуючою нормою щодо застосування пункту 10 частини 1 статті 34 Закону України Про виконавче провадження .

Застосовуючи пункт 10 частини 1 статті 34 Закону України Про виконавче провадження необхідно враховувати, що ними було доповнено статтю 34 Закону України Про виконавче провадження з метою виконання завдань та досягнення цілей, які обумовлені прийняттям Закону №1730-VIII, який, в свою чергу, поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті природний газ та електричну енергію.

Як вбачається з матеріалів справи, суди першої та апеляційної інстанції приймаючи рішення та постанову встановили, що між ВАТ "Харківська ТЕЦ-5" (продавець) та КП "Харківські теплові мережі" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії, яка поставляється промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання №384 від 07.11.2008, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю теплову енергію за умови поставки природного газу ДК "Газ України", а покупець зобов'язується прийняти та оплатити теплову енергію на умовах даного договору.

Тобто, предметом спору визначено стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію за договором №384 від 07.11.2008, нарахованих відсотків річних, інфляційних втрат та пені.

Таким чином, правова природа виникнення заборгованості боржника у вказаних правовідносинах - це послуги з постачання теплової енергії, а не постачання останньому енергоносіїв, визначення яких надано в Законі №1730-VIII, отже, у державного виконавця не було підстав для зупинення виконавчого провадження №17658326 з примусового виконання судового рішення.

При цьому, колегія суддів зазначає, що суб'єктний склад сторін у правовідносинах, які виникли на підставі договору №384 від 07.11.2008, було змінено вже в процесі виконання судового рішення, шляхом заміни ВАТ Харківська ТЕЦ-5 на її правонаступника ПАТ НАК Нафтогаз України на підставі договору про відступлення права вимоги від 27.12.2013 №14/6332/13.

Згідно матеріалів справи, заборгованість, яка підлягає стягненню з боржника на підставі судових рішень у даній справі виникла не у зв'язку з несвоєчасністю розрахунків КП Харківські теплові мережі за спожитий природний газ, а у зв'язку з несвоєчасністю розрахунків за поставлену теплову енергію ВАТ Харківська ТЕЦ-5 відповідно до договору купівлі-продажу теплової енергії, яка поставляється промисловим споживачам та іншим суб'єктам господарювання №384 від 07.11.2008, отже, наявність такого боргу не є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій на підставі положень п. 10 ст. 1 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження .

Крім того, з постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 14.07.2017 вбачається, що державним виконавцем було в цілому зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області №33/123-09 від 23.10.2009, за яким предметом стягнення є не тільки пеня, інфляційні та 3% річних, а й 25500,00 грн. держмита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн.

Однак, ч. 4 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження наведено вичерпний перелік вимог, в якій саме частині має бути зупинено виконавче провадження, однак судовий збір (держмито) та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу не віднесено до даного переліку.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.

Згідно пункту 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Виходячи зі змісту ст.ст. 34, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює обставини справи у відповідності до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та приймає рішення за результатами оцінки всіх доказів, які були визнані судом як належні та допустимі.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали господарського суду Харківської області від 10.11.2017 у справі №33/123-09.

Керуючись статтями 85, 91, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 10.11.2017 у справі №33/123-09 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 19.12.17

Головуючий суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Фоміна В. О.