Рішення

від 14.12.2017 по справі 912/3157/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2017 рокуСправа № 912/3157/17 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3157/17

за позовом: фермерського господарства "Маляренко О.Ю.", с. Захарівка Новоукраїнського району Кіровоградської області

до відповідача: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградське", с. Плетений Ташлик Маловисківського району Кіровоградської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- ОСОБА_2, м. Кропивницький

- ОСОБА_3, м. Кропивницький

- ОСОБА_4, м. Кропивницький

- ОСОБА_5, м. Кропивницький

- Маловисківської районної державної адміністрації, м. Мала Виска Кіровоградської області

про стягнення 455 951,76 грн.

Представники:

від позивача - Іванченко В.В., довіреність № б/н від 10.10.2017 р.;

від відповідача - Флоренко О.Ю., довіреність № б/н від 12.12.2017 р.;

від 3-ї особи 1 (ОСОБА_2.) - участі не брали;

від 3-ї особи 2 (ОСОБА_3.) - участі не брали;

від 3-ї особи 3 (ОСОБА_4.) - участі не брали;

від 3-ї особи 4 (ОСОБА_5.) - участі не брали;

від 3-ї особи 5 (Маловисківська РДА) - участі не брали.

Фермерське господарство "Маляренко О.Ю." (далі - ФГ "Маляренко О.Ю.) звернулось до господарського суду з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградське" (далі - СТОВ "Кіровоградське") на користь позивача збитки у вигляді неодержаних доходів в сумі 455 951,76 грн.

Обґрунтовуючи пред'явлений позов, позивач стверджує, що п'ять земельних ділянок, які на законних підставах перебувають в оренді позивача, в період здійснення весняно-польових робіт 2016 р. були засіяні СТОВ "Кіровоградське", чим порушено визначене ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України право орендаря самостійно господарювати на землі.

Посилаючись на ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України, позивач зазначає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Вказуючи на приписи ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, пункту "д" ч. 1 ст. 156, ст. 157 Земельного кодексу України, позивач вважає, що відповідач має відшкодувати позивачу понесену ним майнову шкоду (неодержані доходи) в сумі 455 951,76 грн., які розраховані на підставі акту визначення неодержаних доходів від 06.09.2017 р., затвердженого головою Маловисківської районної державної адміністрації від 12.09.2017 р. № 361-Р.

Згідно письмових пояснень та заяв від 03.11.2017 р., 11.12.2017 р. та від 12.12.2017 р. позивачем надано додаткові пояснення щодо підстав пред'явленого позову (а.с. 86-88, 163-168, 180-181).

Згідно письмового відзиву на позов від 11.12.2017 р. відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки вважає, що ФГ "Маляренко О.Ю." не доведено належними та допустимими доказами факту користування відповідачем у 2016 році земельними ділянками третіх осіб (а.с. 169-171).

Згідно письмового клопотання третьої особи 5 - Маловисківської РДА від 21.11.2017 р. № 01-25/100/2, остання просить суд розглядати справу без участі повноважного представника райдержадміністрації за наявними в матеріалах справи доказами та на розсуд суду (а.с. 115).

Також райдержадміністрація надала до суду копії документів, на підставі яких визначено розмір збитків позивача та повідомлено суд, що до складу комісії по визначенню розмірів та відшкодуванню збитків власників та землекористувачів не було включено представника підприємства, установи, організації або ж громадянина, яким (якими) зазначені збитки були завдані, у зв'язку з неможливістю їх визначення (а.с. 116-145).

Оскільки участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника господарського процесу, участь представника Маловисківської районної державної адміністрації в судовому засіданні обов'язковою не визнавалась, господарський суд вважає за можливе задовольнити клопотання третьої особи 5 та розглянути справу без участі представника райдержадміністрації.

Згідно письмових пояснень третьої особи 3 - ОСОБА_4, остання зазначає, що пред'явлений позивачем позов підлягає задоволенню, оскільки СТОВ "Кіровоградське" не заперечувався та визнавався факт того, що належна третій особі 3 на праві приватної власності земельна ділянка у 2016 році оброблялась саме відповідачем (а.с. 201).

Третіми особами 1, 2, 4, а саме: - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 письмових пояснень по суті спору до суду не подано.

Однак, в ході судового розгляду справи третьою особою 1 - ОСОБА_2 в усному порядку заявлялось про підтримання позовних вимог позивача.

У судовому засіданні 14.12.2017 р. представники третіх осіб 1-5, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, участі не брали.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступні обставини.

07.12.2015 р. між ФГ "Маляренко О.Ю." та ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договори оренди земельних ділянок згідно яких, зазначені треті особи як Орендодавці передали позивачу як Орендарю земельні ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 площею 5, 4876 га, кадастровий номер НОМЕР_2 площею 5,4877, кадастровий номер НОМЕР_3 площею 6,3649 га, кадастровий номер НОМЕР_4 площею 6,3647 га відповідно (а.с. 23-24, 26-27, 29-30, 34-35).

За договором оренди земельної ділянки від 16.03.2016 р. ОСОБА_4 як Орендодавець передала позивачу як Орендарю земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_5 площею 6,3648 (а.с. 31-32).

Орендодавцями та Орендарем підписано також акти визначення земельних ділянок в натурі (на місцевості) та акти приймання-передачі земельних ділянок (а.с. 25, 28, 33, 36).

Як вбачається з витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, 07.12.2015 р. здійснено держану реєстрацію договорів оренди земельних ділянок кадастровий номер НОМЕР_1 площею 5,4876 га, кадастровий номер НОМЕР_2 площею 5,4877, кадастровий номер НОМЕР_3 площею 6,3649 га, кадастровий номер НОМЕР_4 площею 6,3647 га та 16.03.2016 р. зареєстровано договір оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 площею 6,3648 (а.с. 37-45).

Позивач обґрунтовуючи пред'явлений позов зазначає, що 27.04.2016 р. ФГ "Маляренко О.Ю." під час здійснення весняно-польових робіт виявлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_5, НОМЕР_4, НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3 були засіяні СТОВ "Кіровоградське" насінням кукурудзи на підставі попередньо укладених з третіми особами договорів оренди, які, однак, не були зареєстровані у визначеному чинним законодавством порядку.

19.04.2017 р. на звернення позивача Знам"янською місцевою прокуратурою надано відповідь, за змістом якої прокуратура зазначає, що СВ Маловисківського ВП ГУПН в Кіровоградській області здійснювалося досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР з № 12016120190000346 від 06.05.2016 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 206 КК України. За результатами проведення досудового розслідування СВ Маловисківським ВП ГУПН в Кіровоградській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. ФГ "Маляренко О.Ю." роз'яснено, що у разі незгоди з прийнятим рішенням, останнє може оскаржити його до суду на підставі ст.ст. 303-305 КПК України (а.с. 51).

Як вбачається з ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 26.04.2017 р. № провадження 22-ц/781/761/17, СТОВ "Кіровоградське" відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених між позивачем та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с. 46-50).

04.05.2016 р. позивач звернувся до відповідача з претензійною вимогою, в якій зазначав, що з моменту державної реєстрації права оренди ФГ "Маляренко О.Ю." набув законних прав орендаря на земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_5, НОМЕР_4, НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3, які були засіяні насінням кукурудзи СТОВ "Кіровоградське". Дії щодо обробітку (засіву) зазначених земельних ділянок є самовільним зайняттям, а також протидією законній господарській діяльності. Враховуючи викладене, ФГ "Маляренко" зобов'язував СТОВ "Кіровоградське" негайно здійснити роботи, пов'язані з рекультивацією ґрунту з метою унеможливлення (мінімалізації) сходів насіння кукурудзи на зазначених земельних ділянках, оскільки ФГ "Маляренко О.Ю." планує у 2016 році здійснити посіви соняшника (а.с. 89).

27.07.2016 р. позивач звернувся до Маловисківської районної державної адміністрації із заявою, згідно якої просив визначити розмір збитків, нанесених заявнику, як землекористувачу, у зв'язку з неможливістю використання ним земельних ділянок, кадастрові номери НОМЕР_5, НОМЕР_6, що розташовані на території Плетеноташлицької сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (а.с. 52-53).

Також позивач 31.03.2017 р. звернувся до Маловисківської районної державної адміністрації із заявою про визначення збитків, нанесених заявнику, як землекористувачу, у зв'язку з неможливістю використання ним у 2016 році земельних ділянок кадастрові номери НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_7, що розташовані на території Плетеноташлицької сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області (а.с. 54-55).

29.03.2017 р. ФГ "Маляренко О.Ю." звернувся до Маловисківської районної державної адміністрації з листом, згідно якого, з метою комісійного визначення розміру збитків у зв'язку з неможливістю використання земельних ділянок кадастровий номер НОМЕР_5, кадастровий номер НОМЕР_4 та кадастровий номер НОМЕР_8, повідомляв, що у 2016 році позивач планував засіяти зазначені земельні ділянки насінням соняшника та отримати прибуток від реалізації його врожаю (а.с. 93).

В травні 2017 р. позивач також надав Маловисківській районній державній адміністрації нормативно розрахункову собівартість соняшника по господарству у 2016 році разом з документами, що підтверджують витрати, а також рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 02.11.2016 р. у справі № 392/385/16-ц та копію ухвали апеляційного суду Кіровоградської області у справі провадження 22-ц/781/761/17, що підтверджується відповідним листом (а.с. 94).

Так, зокрема, позивачем до зазначеного листа додано копії актів виконаних робіт, згідно яких на підставі договору про надання послуг від 15.11.2015 р. ФГ "Світанок" на замовлення ФГ "Маляренко О.Ю." в період з 15.11.2015 р. по 25.10.2016 р. виконувало роботи з оранки, культивації, посіву соняшнику, коткування соняшнику, просапки соняшнику та внесення добрив, обмолоту соняшнику; копії видаткових накладних на підтвердження витрат позивача в грудні 2015 р., червні та липні 2016 р. на придбання дизельного палива, мінеральних та інших добрив, регулятору росту рослин; копію договору позики посівного матеріалу соняшнику, укладеного 26.04.2016 р. між ФГ "Світанок" та ФГ "Маляренко О.Ю." та акту приймання-передачі посівного матеріалу соняшнику в кількості 32 мішки, підписаного ФГ "Світанок" та ФГ "Маляренко О.Ю." на підставі зазначеного договору позики від 26.04.2016 р. (а.с. 97-112).

На підставі одержаних від позивача матеріалів, а також інформації Головного управління статистики у Кіровоградській області щодо середньої ціни закупівлі соняшника переробними підприємствами Маловисківського району у 2016 році та інформації відділу агропромислового розвитку Маловисківської РДА щодо середньої урожайності соняшника у 2016 році по сільськогосподарських підприємствах району (а.с. 117-137), розпорядженням голови Маловисківської районної державної адміністрації від 12.09.2017 р. № 361-р затверджено акт визначення неодержаних доходів землекористувачу ФГ "Маляренко О.Ю.", згідно якого неодержаний дохід позивача за земельною ділянкою ОСОБА_2 кадастровий номер НОМЕР_1 площею 5,4876 га складає 83210,34 грн., за земельною ділянкою ОСОБА_2 кадастровий номер НОМЕР_2 площею 5,4877 - 83210,34 грн., за земельною ділянкою ОСОБА_3 кадастровий номер НОМЕР_7 площею 6, 3649 га - 96510,36 грн., за земельною ділянкою ОСОБА_4 кадастровий номер НОМЕР_10 площею 6, 3648 га - 96510,36 грн., за земельною ділянкою ОСОБА_5 кадастровий номер НОМЕР_11 площею 6,3647 га - 96510,36 грн., за земельною ділянкою ОСОБА_9 кадастровий номер НОМЕР_9 площею 6,3646 - 96510,36 грн. (а.с. 56, 74).

20.09.2017 р. позивач звернувся до відповідача з претензійною вимогою, згідно якої вимагав від відповідача сплати на користь позивача 455 951,76 грн. неодержаних доходів за незаконне утримання та використання у 2016 році земельних ділянок, які належать ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Оскільки відповідачем визначені в претензійній вимозі кошти не сплачені, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи зазначений спір по суті, господарський суд виходив з наступного.

За змістом ст. ст. 15, 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, за змістом яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.

Так, згідно зі ст. 211 Земельного кодексу України, за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

За змістом ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на позивача обов'язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

Однак, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано зазначених вимог закону та не надано до суду належних та допустимих доказів наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, необхідних для покладення на відповідача обов'язку відшкодувати заподіянні збитки.

Так, ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 26.04.2017 р. № провадження 22-ц/781/761/17 (далі - рішення суду), саме на яку в позові посилається позивач, встановлено, що 26.06.2013 р. між ОСОБА_2 та СТОВ "Кіровоградське" було укладено договір оренди землі на строк 7 років, відповідно до якого ОСОБА_2 передав орендодавцю в оренду належну йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом земельну ділянку площею 5,49 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; 15.10.2015 р. між ОСОБА_4 та СТОВ "Кіровоградське", а також між ОСОБА_3 та СТОВ "Кіровоградське" укладено договори оренди землі на строк 10 років, за умовами яких ОСОБА_4 та ОСОБА_3 передали орендарю належні їм на праві власності земельні ділянки площею по 6,36 га кожна для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 46-50).

07.12.2015 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а ОСОБА_4 16.03.2016 р. передали ці самі земельні ділянки в оренду іншому орендарю - ФГ "Маляренко О.Ю." та зареєстрували відповідні договори оренди у встановленому законом порядку.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що земельними ділянками ОСОБА_4 та ОСОБА_2 з 2016 року користується орендар - ФГ "Маляренко О.Ю." (а.с. 46-50).

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної у постанові пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Таким чином, рішенням суду, яке у встановленому законом порядку набрало законної сили, встановлено обставини користування у 2016 році земельними ділянками, належними ОСОБА_4 площею 6,36 га та ОСОБА_2 площею 5,49 га саме позивачем у справі ФГ "Маляренко О.Ю.".

Зазначеним спростовуються також доводи третьої особи 3 - ОСОБА_4, викладені у наданих до суду письмових поясненнях від 12.12.2017 р. (а.с. 201).

Господарський суд наголошує, що зазначене вище рішення суду не містить обставин, які б підтверджували користування земельними ділянками іншою, аніж позивач особою.

При цьому, господарським судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо того, що в ході судового розгляду справи представник СТОВ "Кіровоградське" неодноразово заявляв, що земельні ділянки, які належать ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у 2016 році використовувались зазначеним вище товариством, оскільки рішенням апеляційного суду Кіровоградської області зазначені обставини не встановлені. Більш того, апеляційним судом Кіровоградської області взагалі не досліджувались обставини укладення договорів оренди щодо однієї із земельних ділянок ОСОБА_2 та земельної ділянки ОСОБА_5, а отже зазначене рішення суду взагалі не стосується земельних ділянок, що належать ОСОБА_2 та ОСОБА_5

При цьому, господарський суд звертає увагу, що рішення апеляційної інстанції від 26.04.2017 р., на яке посилається позивач в позові та яке додане до позову, взагалі не містить визначення ідентифікації земельних ділянок, оскільки в ньому відсутні кадастрові номери тих земельних ділянок, що належать ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, саме які є пов'язаними з предметом спору у даній справі.

Також трьох земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2 та НОМЕР_3 стосується й довідка, підписана директором СТОВ "Кіровоградське" від 03.02.2017 р., на яку позивач посилається як на підтвердження своїх доводів, копія якої надана позивачем до суду (а.с. 57).

З огляду на положення ст. ст. 36, 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вважає сумнівним зазначений доказ, оскільки надана до суду ксерокопія довідки № 31 від 03.02.2017 р. засвідчена позивачем, головою ФГ "Маляренко О.Ю." без наявності належних на те повноважень, оскільки засвідчувати копії з оригіналом належить особі, яка має відповідний оригінал.

При цьому, в ході судового розгляду справи представник відповідача - СТОВ "Кіровоградське" заперечив інформацію, викладену у довідці СТОВ "Кіровоградське" від 03.02.2017 р., зазначаючи, що вказана довідка видавалась під час розгляду іншої цивільної справи в суді загальної юрисдикції, але суд першої інстанції не взяв до уваги зазначену довідку, вказавши, що вона не має статусу документа, а є лише носієм інформації і підставою для її видачі можуть бути виключно первинні документи, які підтверджують відповідний факт.

Доводи відповідача в цій частині позивачем не спростовано.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь-які докази користування відповідачем земельними ділянками, що належать ОСОБА_4 (кадастровий НОМЕР_12) та ОСОБА_5 (кадастровий НОМЕР_13) у 2016 році, що вказує про безпідставність вимог позивача в цій частині.

Також господарський суд вважає не доведеним належним чином факт використання відповідачем земельних ділянок ОСОБА_2 з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та земельної ділянки ОСОБА_3 кадастровий номер НОМЕР_3.

Так, з листа Знам"янської місцевої прокуратури Кіровоградської області від 19.04.2017 р. № 45-346-16 та листа Маловисківського ВП ГУНП в Кіровоградській області від 30.11.2017 р. № 5069/125-17 вбачається, що СВ Маловисківського ВП ГУПН в Кіровоградській області здійснювалося досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР з № 12016120190000346 від 06.05.2016 р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 197-1, ч. 1 ст. 206 КК України. За результатами проведення досудового розслідування СВ Маловисківським ВП ГУПН в Кіровоградській області прийнято рішення про закриття кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (а.с. 51, 164).

Доказів оскарження ФГ "Маляренко О.Ю." в судовому порядку прийнятого рішення матеріали справи не містять, в ході судового розгляду справи позивачем до суду не подані.

Також сумнівними господарський суд вважає доводи позивача також з огляду на наявні у справі матеріали розгляду звернення ОСОБА_10 до Маловисківського ВП ГУНП в області, яке зареєстровано до ЖЄО № 1308 від 28.04.2016 р. (а.с. 182-199), що наданні останнім на вимогу ухвали суду у даній справі, про витребування яких відповідачем у даній справі заявлялось клопотання.

Так, згідно змісту висновку про результати розгляду звернення громадянки ОСОБА_10 від 28.04.2016 р., до Маловисківського відділу поліції ГУНП в області 28.04.2016 р. надійшло звернення гр. ОСОБА_10 про те, що СТОВ "Кіровоградське" незаконно здійснило посів на земельних ділянках, які перебувають в її оренді. До опису документів, які знаходяться у висновку включено рапорт чергового, заява, протокол ОМП, пояснення, копії матеріалів, наданих гр. Маляренко, пояснення, копії матеріалів СТОВ "Кіровоградське", при провідна та повідомлення.

У відповідності до рапорту старшого інспектора - чергового Маловисківського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції, 28.04.2016 р. надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_11 про те, що невідома особа засіяла насінням її земельну ділянку "пай" розміром 11 га біля с. Первомайське Плетеноташлицької сільської ради Маловисківського району (а.с. 185).

Зі змісту заяви ОСОБА_10 від 28.04.2016 р. вбачається, що невідомою особою були засіяні земельні ділянки, на які вона має законну документацію, а саме: витяг, договір, акт приймання передачі (оренди ділянок), з кадастровими номерами НОМЕР_5, НОМЕР_14, НОМЕР_1, НОМЕР_2.

А отже ті, земельні ділянки, що належать ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 (дві земельні ділянки).

Щодо засіяння земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 кадастровий номер НОМЕР_3 заявниця ОСОБА_10 правоохоронні органи не повідомляла.

Таким чином, господарський суд звертає увагу, що за змістом заяви ОСОБА_10 до правоохоронних органів, саме їй належало право оренди на зазначені нею земельні ділянки (а.с. 186).

На запитання суду у судовому засіданні представник позивача надав відповідь, що йому не відомо про особу заявника ОСОБА_10 та пояснив, що єдиним членом ФГ "Маляренко О.Ю." та його головою є сам Маляренко Олександр Юрійович, що підтверджується також наданими до суду доказами, а саме: Статутом ФГ "Маляренко О.Ю.", відповідно до змісту п. 1.4. якого інші члені сім'ї Голови Господарства можуть стати членами цього Господарства після внесення змін до його Статуту, а також відповідним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.08.2017 р. (а.с. 62-66, 67-73).

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача зміни до Статуту позивача стосовно членів ФГ "Маляренко О.Ю." не вносились, наданий до суду Статут відповідає діючій його редакції (а.с. 67-73).

Більш того, господарський суд звертає увагу на те, що згідно письмових пояснень від 03.11.2017 р. позивач заявляв, що п'ять земельних ділянок, орендованих ФГ "Маляренко О.Ю." у третіх осіб були засіяні СТОВ "Кіровоградське" кукурудзою.

Однак, разом з цим, як вбачається з протоколу огляду з місця події від 28.04.2016 р., проведеним поліцією оглядом за участю понятих встановлено, що земельні ділянки ОСОБА_2 з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2 повністю засіяні соєю, 1/3 земельної ділянки ОСОБА_5 кадастровий номер НОМЕР_14 засіяна пшеницею, земельна ділянка ОСОБА_4 кадастровий номер НОМЕР_5 повністю засіяна кукурудзою (а.с. 187).

На земельних ділянках була виявлена працююча техніка, однак, будь-яких вказівок про належність даної техніки СТОВ "Кіровоградське" або ж здійснення посівів на зазначених ділянках саме СТОВ "Кіровоградське" протокол огляду не містить.

З наданих до відділу поліції заявниці ОСОБА_10 вбачається, що 28.04.2016 р. прибувши на земельні ділянки, які належать ОСОБА_2 та перебувають в оренді позивача, нею було з'ясовано, що зазначені земельні ділянки обробляються СТОВ "Кіровоградське", при цьому одна з них вже була засіяна соєю. З'ясувавши викладене, ОСОБА_10 були засіяні зазначені земельні ділянки загальною площею 11 га кукурудзою.

Що ж стосується земельних ділянок, належних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, заявницею було з'ясовано, що зазначені земельні ділянки обробляються іншими фермерськими господарствами (а.с. 188).

Також господарським судом взято до уваги акт від 21.05.2016 р., складений комісією у складі головного агронома СТОВ "Кіровоградське" ОСОБА_12, агронома ОСОБА_13, бригадира ОСОБА_14, обліковця ОСОБА_15, представника сільської ради ОСОБА_16, землевпорядника ОСОБА_17 за результатами обстеження земельних ділянок ОСОБА_2 з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2 загальною площею 10,98 га, які за висновками комісії були перекультивовані і пересіяні соняшником. Даним процесом керував Маляренко О.Ю., який являється керівником ФГ "Маляренко О.Ю." (а.с. 172).

Підсумовуючи викладене, слід дійти висновку, що дві земельні ділянки ОСОБА_2 були засіяні самим позивачем, земельні ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 оброблялись та засівались іншими, а не відповідачем особами, про що стверджує сама заявниця ОСОБА_10, а про ніби то самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 до правоохоронних органів взагалі не повідомлялось.

Зазначеним також підтверджується сумнівність та необґрунтованість доводів позивача, оскільки в письмових поясненнях ОСОБА_10, наданих начальнику Маловисківського відділу поліції, йшлося про посів зазначених земельних ділянок саме кукурудзою, які фактично й відбулися з боку ОСОБА_10 (а.с. 188).

Пред'являючи зазначений позов позивач повинен був довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Однак, позивачем зазначених обставин не доведено, як не доведено і обставин протиправного використання спірних земельних ділянок саме відповідачем.

Наведене вказує на недоведеність доводів позивача, покладених в основу підстав позову, а отже свідчить про безпідставність заявлених позивачем вимог.

При вирішенні по суті спору у даній справі, господарський суд враховує також наступне.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п.п. 1, 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284 (далі - Порядок), власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок; розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Розпорядженням голови Маловисківської районної державної адміністрації від 04.09.2017 р. № 344-р "Про новий склад комісії по визначенню розмірів та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам" затверджено новий склад комісії по визначенню розмірів та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, згідно якого до складу комісії увійшли: голова комісії - перший заступник голови районної державної адміністрації ОСОБА_18, заступник голови комісії - в.о. начальника відділу у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (за згодою) ОСОБА_19, секретар комісії - головний спеціаліст відділу агропромислового розвитку районної державної адміністрації ОСОБА_20, члени комісії: начальник відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства районної державної адміністрації ОСОБА_21 головний спеціаліст загального відділу апарату районної державної адміністрації ОСОБА_22, начальник відділу агропромислового розвитку районної державної адміністрації ОСОБА_23, представник ФГ "Маляренко О.Ю." (за згодою) (а.с. 142).

Рішенням комісії по визначенню розмірів та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам погоджено акт визначення неодержаних доходів землекористувачу ФГ "Маляренко О.Ю." (а.с. 139-141).

Разом з цим, як вбачається з розпорядження голови райдержадміністрації від 344-р від 04.09.2017 р., до складу комісії по визначенню розмірів та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, всупереч Порядку, не увійшли представники особи, яка мала відшкодовувати завдані збитки.

Згідно листа Маловисківської районної державної адміністрації від 21.11.2017 р. № 01-25/100/2, до складу комісії по визначенню розмірів та відшкодуванню збитків власників та землекористувачів, не було включено представника підприємства, установи, організації та громадян, які будуть їх відшкодовувати, у зв'язку з неможливістю їх визначення (а.с. 116).

З викладеного вбачається, що на момент визначення суми неодержаних доходів позивача у справі, особа, яка спричинила зазначені збитки землекористувачу членам комісії, у тому числі представнику ФГ "Маляренко О.Ю." Іванченко В.В., була не відома.

При цьому, господарський суд вважає за необхідне зауважити, що акт визначення неодержаних доходів ФГ "Маляренко О.Ю." не містить обов'язкового підпису члена комісії - головного спеціаліста загального відділу апарату районної державної адміністрації ОСОБА_22, а також підпису заступника голови комісії - в.о. начальника відділу у Маловисківському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області ОСОБА_19 При цьому, інформації про відсутність згоди на підписання акту заступником голови комісії протокол засідання комісії № 2 від 06.09.2017 р. не містить (а.с. 141).

Варто зазначити, що комісією по визначенню розмірів та відшкодуванню збитків власників та землекористувачів також не взято до уваги зміст копії довідки СТОВ "Кіровоградське" від 30.02.2017 р. № 31, яка надавалась позивачем до районної державної адміністрації, про що зазначає сам позивач у своїх письмових поясненнях (а.с. 87).

Як вбачається зі змісту п. 3 оглядового листа Вищого господарського суду України від 14.01.2014 р. № 01-06/20/2014, у вирішенні спорів про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди суди повинні дослідити, чи могли такі збитки бути реально понесені кредитором та чи вживав кредитор заходів щодо їх відшкодування.

У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані.

При цьому, господарським судом також взято до уваги, що на підтвердження витрат, понесених позивачем та наданих ФГ "Маляренко О.Ю." для розрахунку районною державною адміністрацією неодержаних доходів землекористувача ФГ "Маляренко О.Ю", останнім надано матеріали, що підтверджують придбання посівного матеріалу, мінеральних добрив та ЗЗР, пального, сплати орендної плати, оплати послуг по обробітку та збиранню соняшника (без пального) загальною посівною площею 69,35 га.

Разом з цим, як вбачається з наданих до суду позивачем та Маловисківською РДА доказів, а саме відомості по нарахуванню орендної плати за 2016 рік, вбачається, що до переліку орендарів, який містить вказана відомість включено також орендаря ОСОБА_3, якій належить земельна ділянка площею 69, 3649, саме яка пов'язана з предметом спору у даній справі, за невикористання саме якої позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача збитків.

На питання суду представник позивача в судовому засіданні пояснив, що це помилково було включеного вказаного орендаря до зазначеної відомості, оскільки зазначена земельна ділянка фактично позивачем у 2016 році не використовувалась.

Разом з цим, господарський суд зауважує, що наявні у відомості дані були використані комісією при визначенні останньою суми неодержаних позивачем доходів, саме на яку в позові посилається позивач, обґрунтовуючи поданий до суду позов (а.с. 119, 145 - зворотній бік).

До того ж, позивачем не надано до суду належних доказів, що на всіх зазначених земельних ділянках мав бути посіяний саме соняшник, хоча саме ця культура бралася до уваги районною державною адміністрацією при здійсненні розрахунку збитків.

Так, наявний в матеріалах справи договір позики від 26.04.2016 р., укладений між ФГ "Світанок" та ФГ "Маляренко О.Ю." та підписаний сторонами на підставі договору акт приймання-передачі, згідно яких ФГ "Світанок" як Позикодавець передало позивачу як Позичальникові 32 мішки посівного матеріалу соняшнику не є належними доказами на підтвердження зазначеного факту (а.с. 133-134), оскільки по-перше з фактичних обставин справи вбачається, що в користуванні позивача перебували і інші, окрім орендованих у третіх осіб, земельні ділянки; по-друге, згідно акту приймання-передачі від 16.05.2016 р. посівний матеріал соняшнику в кількості 12 мішків був повернутий ФГ "Світанок", решта ж посівного матеріалу в кількості 20 мішків була повернута позивачем Позикодавцю 31.03.2017 р. (а.с. 167-168).

А отже, обставина повернення позивачем у квітні 2016 році позикодавцю посівного матеріалу насіння соняшника не свідчить про намір позивача використати це насіння саме на орендованих позивачем земельних ділянках, перелік яких містить позовна заява.

З викладеного вбачається, що позивачем всупереч вимогам процесуального закону, не доведено ані сам факт понесених збитків у вигляді упущеної вигоди, ані їх розмір.

Також господарським судом враховано, що позивачем не надано до суду належних доказів вчинення ФГ "Маляренко О.Ю." дій, спрямованих на відновлення порушеного права та вжиття заходів, спрямованих на уникнення або зменшення збитків.

Так, зокрема, у разі самовільного зайняття СТОВ "Кіровоградське" земельних ділянок, що перебувають в оренді позивача, останній після виявлення зазначеного правопорушення не був позбавлений, зокрема, можливості рекультивувати засіяні площі та посадити власний посівний матеріал, що саме ним й пропонувалось зробити відповідачу у претензійній вимозі від 04.05.2016 р. (а.с. 89).

Однак, самим позивачем не було вжито жодних заходів з метою уникнення або зменшення своїх збитків, розмір яких мав залежність від фактично вчинених позивачем дій, що в свою чергу, свідчить не на користь позивача та враховується судом при вирішення даного спору.

Позивачем також не наведено жодних причин або обставин, які позбавили позивача можливості здійснити рекультивацію земельних ділянок у разі їх самовільного заняття, з метою використання за призначенням орендованих ним земельних ділянок, перелік яких міститься у позові.

За викладених обставин, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, з огляду на їх необґрунтованість.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача та не стягуються.

На підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 11.12.2017 р. оголошувалась перерва до 14.12.2017 р.

Керуючись ст.ст. 33-34, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Копію рішення направити

третій особі (ОСОБА_2.) за адресою: 25031, АДРЕСА_1;

третій особі (ОСОБА_3.) за адресою: 25009, АДРЕСА_2;

третій особі (ОСОБА_4.) за адресою: 25014, АДРЕСА_3;

третій особі (ОСОБА_5.) за адресою: 25006, АДРЕСА_4;

третій особі ( Маловисківській РДА) за адресою: 26200, Кіровоградська область, м. Мала Виска, вул. Жовтнева, 78.

Повне рішення складено 19.12.2017 року

Суддя Л.С. Вавренюк