Постанова

від 12.12.2017 по справі 916/1660/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2017 р.Справа № 916/1660/17 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: В.В. Лашина

суддів: К.В. Богатиря,

І.Г. Філінюка

При секретарі Є.О. Чеголі

За участю представників сторін:

Від ПАТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" ПАТ "Українська залізниця"- Лісецька Н.В., Киман А.М.., Залізняк І.В., Біндюк О.С.

Від ТОВ "Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс"- Ламакіна О.А., Абдулін О.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення господарського суду Одеської області від 21.09.2017 року

у справі № 916/1660/17

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс"

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 328 380,84 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївський нафтоперевалювальний комплекс (у наступному за текстом - ТОВ МНПК ) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця (далі - ПАТ Укрзалізниця ) про стягнення 328 380,84 грн. збитків, завданих нестачею вантажу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21 вересня 2017 року (суддя Цісельський О.В.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Не погоджуючись з цим рішенням, ПАТ Укрзалізниця в апеляційній скарзі просить його скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, оскільки причиною витікання вантажу з цистерни стало нещільне закриття позивачем клапану універсального зливного пристрою на один оберт, що є порушенням вимог п. 1.11.2 Правил перевезень небезпечних вантажів , затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.11.2009 р. № 1430. Крім цього, скаржник зазначає, що у позивача не має права на пред'явлення позову про стягнення збитків, оскільки він не є власником вантажу, а відтак й не зазнав будь-яких втрат.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (в подальшому - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до статті 909 ЦК і статті 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу.

Згідно із статтею 908 ЦК України, яка кореспондується зі статтею 307 ГК України, загальні умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами.

Статтею 920 ЦК України унормовано, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності до статті 3 Закону України Про залізничний транспорт законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з законів України Про транспорт , Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування , цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

За приписами статті 12 Закону України Про залізничний транспорт залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Статтею 23 названого Закону передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин. Аналогічна положення містяться у статті 924 ЦК України і ст. 113, 114 Статуту залізниць України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. затверджено Статут залізниць України (у наступному - Статут), який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Статтею 6 Статуту визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України (ст. 26 Закону України Про залізничний транспорт ).

Згідно з приписами статті 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

У відповідності до п. 2 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 28.05.2002 р. № 334, комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Згідно з п. 4 Правил складання актів комерційні акти складаються на місцях загального користування у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу; при вивантаженні на місцях незагального користування - у день здачі вантажу одержувачу; на вантаж, що перебуває у дорозі - у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.

Відповідно до п. 10 зазначених Правил комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

За приписами статті 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі недостачі вантажу в розмірі вартості вантажу, якого не вистачає (ч.3 ст.314 Господарського кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 30 листопада 2016 року між ТОВ МНПК (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Сокар Енерджі Україна (Замовник) укладений договір про надання послуг з перевалки нафтопродуктів та транспортно-експедиторське обслуговування вантажів № 10/11-16, за умовами якого Виконавець зобов'язався за завданням Замовника надати визначені цим договором послуги та виконати роботи, а Замовник зобов'язався прийняти їх належним чином і сплатити за них.

Строк дії договору визначений його сторонами до 31 березня 2017 року, а в частині розрахунків - до повного виконання зобов'язань.

Пунктом 1.2 договору під наданням послуг передбачено надання Виконавцем Замовнику послуг із зберігання в резервуарах нафтобази нафтопродуктів, налив (відвантаження) у залізничні та/або автомобільні цистерни, а також транспортно-експедиторське обслуговування вантажів Замовника.

На виконання умов цього договору позивачем за накладною № 41581661 від 12.02.2017 р. зі станції Миколаїв-Вантажний ПАТ Укрзалізниця відвантажило паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 ДСТУ 4796:2007 масою 56535 кг у цистерні № 74737768 за пломбою відправника № Р540949 на адресу ТОВ Мастер-Авіа , станція призначення Київ-Волинський ПАТ Укрзалізниця .

Вантаж було прийнято залізницею до перевезення о 03-00 години 12 лютого 2017 року і прямував під охороною залізниці.

За відправку вказаного вантажу позивачем була сплачена провізна плата ПАТ Укрзалізниця в розмірі 25135,30 грн., що зазначено у накладній № 41581661 від 12.02.2017 р.

Цистерна № 74737768 була включена до складу потягу № 2272 для подальшого транспортування до станції Київ-Волинський, але фактично цистерна була доставлена до проміжної станції Долинська ПАТ Укрзалізниця .

По прибутті потягу, 12.02.2017 р. станцією Долинська Одеської залізниці складено акт загальної форми (форма ГУ-23) № 1, в якому зазначено, що при прийомці потягу № 2272 з вантажем - паливо для реактивних двигунів за накладною № 41581661 у вагоні (цистерні) № 74737768 о 15 год. 30 хв. 12.02.2017 р. виявлено течу вантажу в нижньому зливному пристрої інтенсивністю 20 літрів за хвилину. Теча усунута шляхом докручування у чотири витки нижнього зливного пристрою до протікання 10 крапель за хвилину. Вагон простоює на 5 електрифікованій колії в очікуванні відчеплення вагона на знеструмлену колію.

Також, 12.02.2017 р. станцією Долинська Одеської залізниці складено акт загальної форми (форма ГУ-23) № 2, в якому вказано, що зазначений вагон був відчеплений на 11 електрифіковану колію для замірів та усунення течі. З верхнього завантажувального люка знято справне ЗПП відправника Р540949. Теча усунута шляхом докручування в один виток гвинта крана горловини нижнього зливного пристрою через верхній завантажувальний люк. Замір зробити, в зв'язку з коливанням вантажу всередині цистерни, немає можливості. Накладені дві пломби ст. Долинська № 001А на верхній люк, № 002-А на кришку нижнього зливного пристрою.

13 лютого 2017 року станцією Долинська Одеської залізниці складено акт загальної форми (форма ГУ-23) № 3, в якому зазначено, що для проведення контрольного заміру висоти наливу та температури у вагоні № 74737768 на завантажувальному люку була зрізана пломба ст. Долинська № 001А. Заміри проводились двічі. У результаті замірів виявилось: висота наливу 174,1 мм, питома вага 0,7989 г/см3, температура вантажу +2 град. С, нетто вантажу склало 34512 кг., а згідно документа - в сторону зменшення на 22023 кг. Заміри виконувалися метерштоком МША-А 3,3 № 117, дата повірки 29.07.2016 р., дійсний до 29.07.2017 р., і ареометром АНТ-1 №60908, дата повірки III квартал 2016 р., дійсний до III кварталу 2021 р. Після заміру люк закритий щільно, накладено ЗПП ст. Долинська № 8540720 ОД. Здано під охорону. Теча відсутня.

Крім цього, 13.02.2017 р. на ст. Долинська складено Комерційний акт № 414100/2, яким підтверджено обставини, викладені в актах загальної форми №№ 1, 2, 3 від 12.02.2017 р. та від 13.02.2017 р., течу вантажу у цистерні № 4737768 та масу вантажу нетто в сторону зменшення на 22023 кг.

Через неможливість безпечного перевезення до станції призначення цистерни, завантаженої на 61,71 % від об'єму котла, що є порушенням вимог п. 1.4.12 Правил перевезення наливних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 18.04.2003 р. № 299, 15.02.2017 р. за залізничною накладною № 41598087, складеною по ст. Долинська, вагон № 74737768 було переадресовано на ст. Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці вантажовідправнику - ТОВ МНПК для вивантаження залишку вантажу.

17 лютого 2017 року позивач прийняв нафтопродукти за кількістю за участі представника ст. Миколаїв-Вантажний ПАТ Укрзалізниця , про що складено акт приймання нафтопродуктів за кількістю № 1 від 17.02.2017 р. Нестача вантажу визначена у 21487 кг.

Кількість втрат вантажу встановлена у відповідності до вимог пункту 5.2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155.

На станції Миколаїв-Вантажний також було оформлено комерційний акт № 415207/16 від 17.02.2017 р. на додаток до комерційного акту, складеного по станції Долинська Одеської залізниці від 13.02.2017р. № 414100/2. Підтверджено нестачу вантажу у 21487 кг.

Згідно до контракту від 06.02.2017 р. № СЕ-8Ш60217 ТОВ Сокар Енерджі Україна придбало у CORAL ENERGY PTE LTD (Сінгапур) паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 у кількості 2000 тон.

Відповідно до пункту 7 вищенаведеного контракту паливо авіаційне поставлялося на умовах СІF Інкотермс-2010.

03.02.2017 р. паливо авіаційне було навантажено на судно Seychellos Pride .

Згідно митної декларації ІМ 40 ДТ UA903110/2017/000355 та інвойсу від 13.02.2017 р. № СЕ-GЕТ-170091-FN вартість палива авіаційного у кількості 2 000 тон складає 1 170 400 доларів США.

За офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України згідно повідомлення НБУ від 03.02.2017 р., складає 26,986979 грн. за 1 дол. США.

Відтак, вартість 1 кг палива авіаційного складає 15,79 грн. (1 170 400 доларів США : 2 000 000 кг х 26,986979 грн.), що підтверджується бухгалтерською довідкою ТОВ Сокар Енерджі Україна від 27.02.2017 р. /а.с. 42/.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. № 644 вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема при перевезенні вантажів рідких.

Норма нестачі палива авіаційного для газотурбінних двигунів 34 512 кг х 2 % = 690,24 кг.

Отже, нестача вантажу складає 21487 кг - 690,24 кг., а тому позивачем розраховано суму завданих збитків у розмірі 328 380,84 грн. (20 796,76 кг х 15,79 грн.).

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач у присутності позивача при прийманні цистерн для перевезення вантажу не складав жодних актів, які б свідчили про їх технічну несправність або про наявність інших дефектів, а також з того, що позивачем подані належні докази, які підтверджують факт завдання збитків: залізничну накладну, комерційні акти і документ, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Судова колегія погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає їх зробленими при повному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності із наданням спірним правовідносинам відповідної юридичної оцінки та застосуванням належних норм матеріального права.

Посилання ПАТ Укрзалізниця на те, що саме внаслідок нещільного закриття працівниками ТОВ МНПК клапану універсального зливного пристрою на один оберт сталася теча палива, що призвело до нестачі вантажу, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до п. 1.11.3 Правил перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.11.2008 р. № 1430, саме перевізник повинен переконатися, що вагон, цистерна або контейнер, призначені для перевезення саме цих вантажів, не мають дефектів, тріщин, течі вантажу та відповідним чином обладнані та опосвідчені.

Вантаж був прийнятий до перевезення відповідачем без зауважень о 03.00 години 12 лютого 2017 року, а теча була встановлена лише після 12 годин прийняття вантажу, його перевезення та стоянки потягу на станції Долинська ПАТ Укрзалізниця протягом 23 хвилин.

При цьому, відповідно до акта комісійного огляду цистерни № 74737768 від 18.02.2017 р. через люк-лаз з верху проглядається, що нижній клапан на половину заглиблений в залишку вантажу, а інша половина клапану знаходиться на поверхні залишку вантажу, після спроби відкриття та закриття за допомогою відкриваючого пристрою положення нижнього клапану не змінилось. Універсальний зливний прилад є єдиним механізмом, в якому верхня та нижня частини взаємопов'язані. Така конструкція вказує, що при справності крану горловини зливного приладу теча нижнього зливного приладу неможлива, крім випадків зовнішнього примусового втручання до нижнього зливного приладу.

Не може погодитися колегія суддів й з помилковими твердженнями ПАТ Укрзалізниця щодо відсутності у позивача права на стягнення збитків.

Частиною 5 статті 22 Закону України Про залізничний транспорт встановлено, що відшкодування збитків користувачам послуг залізничного транспорту загального користування у разі порушення договірних обов'язків здійснюється в порядку, що встановляється Статутом залізниць України і контролюється центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту.

Згідно з положеннями статтей 908, 909, 920 ЦК України, 307, 314 ГК України відповідальність перевізника за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу регулюється Статутом залізниць України, норми якого є спеціальними у сфері залізничних перевезень і не суперечать положенням ЦК і ГК. Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 3-1106/16.

Статтею 130 Статуту передбачено, що право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів мають, зокрема, у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

За накладною № 41598087 від 15.02.2017 р. одержувачем вантажу визначене саме ТОВ МНПК . При цьому, відповідно до ч. 1 п. 5 оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007 р. № 01-8/917 Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства права звернення до залізниці з претензією або і з позовом, з підстав, що випливають із Статуту залізниць України або договору перевезення вантажу, то пункт 130 Статуту залізниць України таке право надає сторонам у договорі перевезення - вантажовідправнику або вантажоодержувачу у відповідних випадках, передбачених Статутом. Власник вантажу (якщо він не є відправником або одержувачем вантажу) не має права від свого імені заявляти позов до залізниці з приводу втрати, нестачі, порчі або псування вантажу під час перевезення. Наведена правова позиція відображена й у Роз'ясненнях Вищого господарського суду від 29.05.2002 р. № 04-5/601.

Відповідачем всупереч приписів ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, ст. 23 Закону України Про залізничний транспорт , ст. 113 Статуту залізниць України не доведено, що нестача вантажу виникла з незалежних від нього причин, а відтак у суду першої інстанції були достатні правові підстави для задоволення позовних вимог ТОВ МНПК .

За таких обставин, судова колегія вважає, що підстав для скасування оскаржуваного рішення господарського суду Одеської області не має.

Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Одеська залізниця публічного акціонерного товариства Українська залізниця залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 21.09.2017 р. у справі № 916/1660/17 - без змін.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя К.В. Богатир

Суддя І.Г. Філінюк