Постанова

від 12.12.2017 по справі 14/197

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2017 р. Справа №14/197

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Ільїн О.В.,

при секретарі Довбиш А.Ю.,

за участю представників:

стягувача - не з'явився;

боржника - не з'явився;

ВДВС - Комаревцев С.І., за дорученням №2 від 17.07.2017 року;

розглянувши у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, м.Кременчук, Полтавська область, (вх.№3589П/1-40) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.10.2017 року за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Довіра , с.Піщане, на дії державних виконавців Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області по справі №14/197,

за позовом ОСОБА_2, м.Кременчук, Полтавська область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Довіра , с.Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область,

про стягнення 20925,31 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.10.2017 року у справі №14/197 (суддя Гетя Н.Г.) скаргу задоволено частково.

Визнано неправомірними дії державних виконавців Кременчуцького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області по визначенню вартості майна (адміністративно-виробничої будівлі загальною площею 109,6 кв.м., яка знаходиться за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, АДРЕСА_1) відповідно до звіту про незалежну оцінку майна №213, що складений 11 квітня 2017 року оцінювачем Приватного підприємства Центр незалежної оцінки та експертизи ОСОБА_3.

Відмовлено в задоволенні скарги в частині визнання неправомірними та скасування заявки від 22 травня 2017 року №6063 на реалізацію арештованого майна боржника, протоколу проведення електронних торгів №263220 від 15 червня 2017 року та акту про проведені електронні торги від 05 липня 2017 року.

Кременчуцький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.10.2017 року в частині, якою вимоги скаржника задоволено та прийняти в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволені вимог скаржника. Вказує на те, що оскаржувана ухвала в частині задоволення скарги, щодо звіту з оцінки майна, не відповідає обставинам справи та ухвалена з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що боржника у відповідності до вимог чинного законодавства було ознайомлено із звітом листом за вих.№4514 від 20.04.2017 року, але останній не скористався своїм правом на оскарження зазначеного звіту в наданий йому законодавцем 10- денний строк.

Боржник 11.12.2017 року за вх.№12815 надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти позиції апелянта, вказує на те, що під час розгляду скарги по суті суду був наданий для огляду поштовий конверт з відміткою про те, що направлене на адресу ТОВ Довіра поштове відправлення повернуто на адресу Кременчуцького відділу ДВС у зв'язку зі спливом терміну зберігання. Відповідно до правового висновку Верховного Суду України державні виконавці Кременчуцького відділу ДВС були зобов'язані отримати належне підтвердження отримання ТОВ Довіра повідомлення про оцінку майна, і тільки виключно після цього, а також після спливу встановленого ч. 5 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року №1404-VIII десятиденного строку на оскарження звіту про визначення вартості чи оцінки майна, мали право направляти заявку на реалізацію арештованого майна Боржника. На цій підставі просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.10.2017 року у справі №14/197 залишити без змін. Слухання справи просить провести без участі його представника.

Стягувач відзив на апеляційну не надав, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є зворотне повідомлення №6102223446484 про вручення ухвали суду.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи в даному судовому засіданні за відсутності представника стягувача.

У судовому засіданні 12.12.2017 року представник ВДВС підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі та наполягав на її задоволенні.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила таке.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, з 2010 року в провадженні Кременчуцького районного відділу Держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у полтавській області перебуває зведене виконавче провадження АСВП №24292596 з примусового виконання наказів Господарського суду Полтавської області №14/197 від 22 квітня 2010 року, №12/135 від 03 грудня 2010 року та №21/252 від 10 грудня 2010 року про стягнення заборгованості з ТОВ Довіра .

14.08.2017 року боржник звернувся до господарського суду Полтавської області зі скаргою на неправомірними дії державних виконавців Кременчуцького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській воласті по визначенню вартості майна (адміністративно-виробничої будівлі загальною площею 109,6 м , яка знаходиться за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, АДРЕСА_1) відповідно до звіту про незалежну оцінку майна № 213, що складений 11 квітня 2017 року оцінювачем Приватного підприємства Центр незалежної оцінки та експертизи ОСОБА_3 та просить суд визнати неправомірними дії державних виконавців; визнати неправомірними та скасувати заявку від 22 травня 2017 року № 6063 на реалізацію арештованого майна боржника, протоколу проведення електронних торгів №263220 від 15 червня 2017 року та акту про проведені електронні торги від 05 липня 2017 року.

В обґрунтування поданої скарги боржник посилається на порушенням порядку визначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання та призначення оцінки, необ'єктивністю та неповнотою висновків, що містяться у звіті про незалежну оцінку адміністративно-виробничої будівлі, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання (Приватним підприємством Центр незалежної оцінки та експертизи ).

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закон України Про виконавче провадження №606-ХІУ визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .

Частина 3 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження №1404-УІП вказує на те, що у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст. 20 Закону України Про виконавче провадження для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження .і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання

Частиною 1 статті 9 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні визначено, що методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (Національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методичних та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими для виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна усіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення (частина 6 статті 9 вищевказаного Закону). Таким нормативно-правовим актом з оцінки майна, зокрема, є Національний стандарт №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року №1440.

Відповідно до пункту 1 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав Національний стандарт №1 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав (далі майно) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів щодо майна. Неякісна (недостовірна) оцінка - це оцінка, проведена з порушенням принципів методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування (пункт 3).

Пункт 53 зазначеного стандарту передбачає, що залежно від обраних підходів та методів оцінки оцінювач повинен: зібрати та проаналізувати всі істотні відомості про об'єкт оцінки, зокрема вихідні дані про його правовий статус, відомості про склад, технічні та інші характеристики, інформацію про стан ринку стосовно подібною майна, відомості про економічні характеристики об'єкта оцінки (прогнозовані та фактичні доходи і витрати від використання об'єкта оцінки, у тому числі від його найбільш ефективного використання та існуючого використання); проаналізувати існуючий стан використання об'єкта оцінки та визначити умови його найбільш ефективного використання; зібрати необхідну інформацію для обґрунтування ставки капіталізації та (або) ставки дисконту; визначите правові обмеження щодо об'єкта оцінки та врахувати їх вплив на вартість об'єкта оцінки; обґрунтувати застосування методичних підходів, методів та оціночних процедур, у разі потреби застосування спеціальних методів оцінки та оціночних процедур (комбінування кількох методичних підходів або методів).

Відповідно до пункту 56 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен, серед іншого, містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Згідно зі ст. 13 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні рецензування звіту про оцінку майна (акту оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акту оцінки майна).

Відповідно до пункту 54 розділу Загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року, №1440 Про затвердження Національного стандарту №1 - зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що зміст Звіту з незалежної оцінки майна не відповідає вимогам Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні та Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав .

Відповідно до ч.1 ст. 11 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Національний стандарт №2 Оцінка нерухомого майна , затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1442, є обов'язковим для застосування.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту №2 Оцінка нерухомого майна з урахуванням вимог Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав .

Згідно з приписами п. 50 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і цинових прав проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.

Також, п. 56 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав )3значає, що звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, зокрема повинен містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і Припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Фактичне ознайомлення з майном, яке є предметом оцінки, можливе при доступі оцінювача до цього майна. Зважаючи на характер об'єкта оцінки (адміністративно-виробнича будівля), ознайомлення з таким майном не може відбуватися без обстеження приміщень на дату оцінки та відповідно потребує доступу до нього, який мав забезпечити або Боржник, як власник майна, або державний виконавець в рамках його повноважень, що встановлені нормами Закону України Про виконавче провадження .

Згідно ст. 11 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну і оціночну діяльність в Україні , замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним і необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Висновок звіту про незалежну оцінку майна №213 свідчить про те, що безпосередній огляд (обстеження) нерухомого майна ТОВ Довіра під час проведення оцінки майна боржника та складання звіту про незалежну оцінку майна не проводився, фотографії адміністративно-виробничої будівлі, що містяться в матеріалах звіту про незалежну оцінку майна №213 не містять жодних зазначень стосовно дати та часу, тобто є фотографіями виключно зовнішнього вигляду даної будівлі.

Зазначений факт визнаний присутнім у судовому засіданні представником Кременчуцького відділу ДВС, який пояснив, що оцінка нерухомого майна ТОВ Довіра залученим державним виконавцем оцінювачем Приватного підприємства Центр незалежної оцінки та експертизи ОСОБА_3 здійснювалась шляхом порівняльного підходу з використанням інформаційних джерел та тенденцій на ринку нерухомості з мережі Інтернет.

Вказаний факт Кременчуцький відділ ДВС підтверджує і безпосередньо в змісті поданої апеляційної скарги, де чітко зазначено, що на адресу відділу не надходили клопотання оцінювача про надання йому доступу до майна, а також, що у тексті висновку про вартість майна оцінювачем зазначено вид вартості - ймовірна ринкова вартість та використаний підхід при проведенні оцінки майна порівняльний .

Крім того, зазначаючи в поданій апеляційній скарзі про начебто проведення оцінювачем візуальних досліджень нерухомого майна ТОВ Довіра , Кременчуцький відділ ДВС не вказує, коли саме, за яких обставин, в який спосіб, за чиєю участю проводилися вказані візуальні дослідження .

Отже, виходячи з наведених норм законодавства України, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежної експертизи майна в будь-якому випадку передує ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Фактичне ознайомлення з майном, яке є предметом оцінки, можливе при доступі оцінювача до цього майна. Зважаючи на характер об'єкта оцінки (адміністративно-виробнича будівля), ознайомлення з таким майном не може відбуватися без обстеження приміщень на дату оцінки та відповідно потребує доступу до нього, який мав забезпечити або боржник, як власник майна, або державний виконавець в рамках його повноважень, що встановлені нормами Закону України Про виконавче провадження .

Таким чином, мало місце порушення державними виконавцями Кременчуцького районного відділу ДВС передбаченого законодавством України порядку визначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єктами господарювання (Приватного підприємства Центр незалежної оцінки та експертизи ), що здійснював складання звіту про незалежну оцінку майна №213 (без проведення конкурсу), а також передбаченого законодавством України порядку проведення оцінки майна (без проведення ознайомлення з об'єктом оцінки шляхом доступу до нього).

Посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що боржника у відповідності до вимог чинного законодавства було ознайомлено із звітом листом за вих.№4514 від 20.04.2017 року, але останній не скористався своїм правом на оскарження зазначеного звіту в наданий йому законодавцем 10-денний строк, колегія суддів вважає необґрунтованим з таких підстав.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, що викладена у постанові №6-143цс14 від 17 грудня 2014 року та у постанові №6-813цс15 від 02 вересня 2015 року зазначено, що під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами відомостей, які мають бути їм повідомлені.

Тобто, виходячи з зазначеного правового висновку Верховного Суду України державні виконавці Кременчуцького відділу ДВС були зобов'язані отримати належне підтвердження отримання ТОВ Довіра повідомлення про оцінку майна, і тільки виключно після цього та спливу встановленого ч. 5 ст. 57 Закону України Про виконавче провадження від 02 червня 2016 року №1404-VIII десятиденного строку на оскарження звіту про визначення вартості чи оцінки майна, мали право направляти заявку на реалізацію арештованого майна Боржника.

Відповідно до Закону України Про виконавче провадження визначення вартості, оцінка майна боржника є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимоги ТОВ "Довіра" щодо визнання неправомірними дії державних виконавців Кременчуцького районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області по визначенню вартості майна (адміністративно-виробничої будівлі загальною площею 109,6 м 2 , яка знаходиться за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, АДРЕСА_1) відповідно до звіту про незалежну оцінку майна №213, що складений 11 квітня 2017 року оцінювачем Приватного підприємства Центр незалежної оцінки та експертизи ОСОБА_3.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні скарги стосовно визнання неправомірними та скасування заявки від 22 травня 2017 року №6063 на реалізацію арештованого майна боржника, протоколу проведення електронних торгів №263220 від 15 червня 2017 року та акту про проведені електронні торги від 05 липня 2017 року з таких підстав.

Відповідно до абз. 1 п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

На підставі аналізу вищенаведених положень законодавства про виконавче провадження слід зауважити, що заявлені вимоги не стосуються винесеної постанови державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження та не направлені на визнання її недійсною чи незаконними дій чи бездіяльності органу Державної виконавчої служби і не можуть привести до відновлення порушеного права.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Доводи апелянта про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийнята господарським судом ухвала відповідає статтям 43, 86 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, апеляційна скарга Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області підлягає залишенню без задоволення, а ухвала господарського суду Полтавської області від 04.10.2017 року у справі № 14/197 підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105, ст. 106, ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.10.2017 року Полтавської області від у справі № 14/197 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 18 грудня 2017 року.

Головуючий суддя Хачатрян В.С.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Ільїн О.В.