Постанова

від 30.11.2017 по справі 804/4604/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2017 р. Справа № 804/4604/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Ількова В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голметресурс» до Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Голметресурс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (з урахуванням заміни первинного відповідача), в якому просить:

-визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Голметресурс» - суми податкових зобов'язань та кредиту за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень місяці 2013 року, яке відбулося на підставі акту від 31.12.2014 р. № 1853/22-01/34561966 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Голметресурс» (код ЄДРПОУ 34561966) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013» ;

- зобов'язати державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Голметресурс» за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень місяці 2013 року;

- скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 03.02.2015 року № НОМЕР_1 про збільшено суми грошового зобов'язання ТОВ «Голметресурс» податок на прибуток за основним платежем на суму 5344403 грн., та за штрафними санкціями на суму 2672 201,5 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 03.02.2015 року № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Голметресурс» за платежем податок на додану вартість за основним платежем на суму 64427 грн., за штрафними санкціями на суму 32213,5 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року у справі №804/3289/15 (суддя Ніколайчук С.В.), залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року, адміністративний позов ТОВ Голметресурс задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 червня 2017 року №К/800/34711/15 скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2015 року у справі №804/3289/15, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, згідно ухвали касаційного суду:

- необхідно дослідити обставини реальності здійснення спірних господарських операцій позивача, на підставі яких ним, як платником податку, були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції;

- необхідно дослідити надані позивачем докази та встановити чи розкривають вони зміст спірних операцій за укладеними договорами та чи є вони належними доказами, що підтверджують факт здійснення господарських операцій, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідної операції, зміни у їх майновому стані як обов'язкова ознака господарської операції;

- необхідно дослідити відповідні обставини та встановити, чи впливають оскаржувані дії податкового органу безпосередньо на права та обов'язки позивача, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду) та чи порушені вони саме вчиненням контролюючим органом дій по коригуванню показників податкової звітності з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень місяці 2013 року на підставі акту №1853/22-01/34561966 від 31.12.2014;

- при новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Адміністративна справа №804/3289/15 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 18 липня 2017 року, справі присвоєно єдиний унікальний №804/4604/17 яку за результатами автоматизованого розподілу передано на розгляд судді Ількову В.В.

Оскільки провадження у справі уже відкрито, суддя прийняв справу до свого провадження ухвалою від 19 липня 2017 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зокрема, зазначив, що податковий орган не навів доказів того, що контрагенти-постачальники позивача не здійснювали поставку товару, а контрагенти-покупці позивача не отримували наданих позивачем клінінгових послуг. Також, висновки акту перевірки позивача зроблені лише на припущеннях, оскільки факт реальності здійснення позивачем господарських операцій за угодами з контрагентами підтверджено у ході перевірки первинними бухгалтерськими документами, які включають зміни в структурі активів позивача; оскільки право підприємства на формування податкового кредиту не залежить від податкового обліку (стану місцезнаходження) контрагентів та сплати ним податку до бюджету. Висновок акту перевірки, що отримані кошти від контрагентів-покупців можна вважати як безповоротну фінансову допомогу не ґрунтується на жодному доказі та є тільки суб'єктивною думкою та припущенням відповідача. Позивач вважає, що ним було сформовано податковий кредит на підставі належним чином оформлених податкових накладних відповідно до вимог Податкового кодексу України. Щодо первинної документації, пояснив суду, що в рамках кримінального провадження № 32015040040000015 від 09.02.2015 року, старшим слідчим СУ ФР Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська було вилучено всі первинні документи по взаємовідносинам між ТОВ Голметресурс з ТОВ Кіпаріс-Груп , ТОВ Гєніус , ТОВ Торенія , а стосовно документації по взаємовідносинам позивача з ТОВ Культтовари+ , сплинув термін їх зберігання.

Відповідач просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову обґрунтовуючи тим, що позивачем не надано до перевірки інформації та документального підтвердження щодо того як відбувалась передача права власності на спірні товарно-матеріальні цінності, на якому складі, ким проводились навантажувально-розвантажувальні роботи, товарно-транспортні накладні, накази про відрядження працівників ТОВ Голметресурс , а також подорожні листи, акти списання бензину та інші документи, які підтверджують факт перевезення товарів, сертифікати якості та відповідності товарів, щодо наявності всіх необхідних висновків про відповідність технічних умов виробництва, зберігання, що не дає можливості встановити ланцюг походження товару та підтвердити фінансово-господарські відносини з контрагентами-постачальниками ТОВ Консульттовари+ , ТОВ Кіпаріс-Груп , ТОВ Гєніус , ТОВ Торенія . Крім того, вироками по справі №641/2949/17 від 24.05.2017 року, № 641/898/17 від 16.03.2017 року та №641/2195/17 від 28.04.2017 року встановлено, що ТОВ Торенія було створено для здійснення фіктивного підприємництва.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити та надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, надав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

За таких обставин суд, керуючись положеннями ч. 4 ст.122 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Відповідно до матеріалів справи, в період з 13.11.2014 року по 24.12.2014 року посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Голметресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012р. по 31.12.2013 р., результати якої оформлено актом №1853/22-01/34561966 від 31 грудня 2014 року.

Висновками зазначеного акту встановлено порушення позивачем:

- п. 135.1, 135.2, 135.4, п. 135.5.4. ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.1, 138.2, 138.4, 138.6 ст.138, п.п.139.1.9. п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України від 02.12.10 за № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме занижено податок на прибуток всього на суму 5 344 403 грн. в т.ч. за 2013 рік в сумі 5 344 403 грн.;

- п.198.6 ст.198, п.201.1, п. 201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.10 за № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), а саме занижено податок на додану вартість всього на суму 64427 грн.

03 лютого 2015 року на підставі акту перевірки №1853/22-01/34561966 від 31 грудня 2014 року податковим органом по відношенню до позивача прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0000202201, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на суму 5 344 403 грн., та за штрафними санкціями 2672201,5 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0000212201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість за основним платежем на суму 64427 грн., за штрафними санкціями 32213,5 грн.

Крім того, відповідачем за наслідками проведеної перевірки були відкориговані суми податкових зобов'язань та кредиту за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень місяці 2013 року. Дані коригування відображені податковим органом в централізованій електронній базі податкової звітності, а саме в базі даних АІС «Податковий блок «Підсистеми автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» .

Податковий орган в акті перевірки вказує, що позивачем не підтверджено здійснення придбання товарів господарського призначення у контрагентів ТОВ «Культтовари+» , (код ЄДРПОУ 32011280), ТОВ «Кіпаріс-Груп» (код ЄДРПОУ 38299689), ТОВ «Гєніус» (код ЄДРПОУ 38361793), ТОВ «Торенія» (код ЄДРПОУ 38091691), що призвело до завищення податкового кредиту всього на суму ПДВ 6541292 грн., відсутні об'єкти, які підпадають під визначення згідно п.185.1 ст.185 та факт поставки товарів згідно ст.188 Податкового кодексу України, не надано до перевірки товарно-транспортних накладних підтверджуючих факт перевезення ТМЦ. У зв'язку з тим, що не було встановлено фактичного придбання побутових товарів у вищевказаних контрагентів згідно актів перевірки ДПІ обліку постачальників та ненаданням позивачем до перевірки підтверджуючих первинних документів, що підтверджують подальше використання ТМЦ при наданні клінінгових послуг на суму 39247752 грн. в т. ч. ПДВ 6541292 грн. ПАТ «ДМКД» , ПАТ «МК Азовсталь» , ПАТ «Арселормітал Кривий Ріг» , ПАТ «Дніпроважмаш» , ТОВ Корум Сорс та ТОВ «Першотравенський ремонтно-технічний завод» ВАТ ЗМК «Запоріжсталь» , позивач не мав підстав для збільшення доходу використаних ТМЦ під час надання клінінгових послуг в сумі 39247752 грн. та податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 6451292 гривень. Отримані від контрагентів-покупців ПАТ «ДМКД» , ПАТ «МК Азовсталь» , ПАТ « Арселормітал Кривий Ріг» , ПАТ «Дніпроважмаш» , ТОВ Корум Сорс» , ТОВ «Першотравенський ремонтно-технічний завод» ВАТ ЗМК «Запоріжсталь» кошти слід вважати безповоротною фінансовою допомогою і вони повинні бути включені до інших доходів, а не до доходу від операційної діяльності.

Також податковий орган в акті перевірки, на підставі якого прийняті оскаржувані рішення суб'єкта владних повноважень, в обґрунтування висновків посилався на акти звірок контрагентів-постачальників позивача, проведених податковими органами.

Згідно із підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

В силу пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Між тим, як передбачено у пункті 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

При цьому, пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, враховуючи викладені норми Податкового кодексу України, для формування податкового кредиту має бути наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (підпункт 14.1.27 пункту 14.1статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Такі витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (пункт 138.5 статті 138 Податкового кодексу України).

Згідно з підпунктом. 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналіз положень податкового законодавства, що діяло на момент виникнення спірних правовідносин, дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів:

- фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій;

- документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами;

- придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності;

- наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій;

- наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ);

- наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам статті 201 Податкового кодексу України та підписана уповноваженою особою.

Крім того, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для формування валових витрат, виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або формування валових витрат.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з ухвалою ВАСУ від 20.06.2017 року №К/800/34711/15 у цій справі необхідно дослідити обставини реальності здійснення спірних господарських операцій позивача, на підставі яких ним, як платником податку, були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції та необхідно дослідити відповідні обставини та встановити, чи впливають оскаржувані дії податкового органу безпосередньо на права та обов'язки позивача, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду) та чи порушені вони саме вчиненням контролюючим органом дій по коригуванню показників податкової звітності з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень місяці 2013 року на підставі акту №1853/22-01/34561966 від 31.12.2014.

Так, у період, який перевірявся, позивач мав господарські відносини з ТОВ Культтовари+ , згідно договору № 12072 від 12.07.2012 р., ТОВ Кіпаріс-Груп згідно договору № 01-10-12 від 30.10.2012 р., ТОВ Гєніус згідно договору № 01-05-13 від 27.05.2013 р , ТОВ Торенія згідно договору № 01-06-13 від 03.06.2013 р. В перевіряємий період позивач закуповував товар у вищевказаних контрагентів, а саме: засоби для прання та дезінфекції, інвентар та приладдя для прибирання та благоустрою територій, рослини, торфосуміш тощо.

Придбані товари використовувалися позивачем для надання клінінгових послуг ПАТ ДМКД , ПАТ МК Азовсталь , ПАТ Арселормітал Кривий Ріг , ПАТ Дніпроважмаш , ТОВ Корум Сорс та ТОВ Першотравенський ремонтно-технічний завод ВАТ ЗМК Запоріжсталь та іншим промисловим підприємствам. З даними підприємствами були укладені договори № 12-1377-02 від 01.08.2012 р. з ПАТ Дніпропетровський металургійний комбінат ім.. ОСОБА_1 , № 13-109-У від 01.03.2013 р. ПАТ Дніпропетровський металургійний комбінат ім.. ОСОБА_1 , № 4606 від 29.11.2013 р., № 3562 від 30.11.2012 р з Арселорміттал Кривий Ріг , № 20/2013/2229 від 01.12.2012 р., № 20/2013/2228 від 01.12.2013 р. з ВАТ ЗМК ЗАПОРІЖСТАЛЬ , №12/130 від 15.11.2012 р. з ПАТ МК Азовсталь ,, № 12-1697-01 від 11.10.2012 р., № 12-1384-01 від 27.07.2012 р., № 12-1514-01 від 27.08.2012 р., № 12-1995-01 від 20.12.2012 р., № 12-1756-01 від 20.10.2012 р. з ПАТ Дніпропетровський металургійний комбінат ім.. ОСОБА_1 , № 13-0282-01 від 29.01.2013 р. з ПАТ Дніпропетровський Метакомбінат , № 41-11/175 від 22.08.2011 р. з ПАТ Дніпротяжмаш .

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ Голметресурс (код за ЄДРПОУ 34561966) (Покупець) укладено договір поставки з ТОВ Кіпаріс-Груп (код ЄДРПОУ 38299689) (Постачальник) №01-10-12 від 30.10.2012 року, згідно якого Постачальник передає у власність покупцеві, а Покупець приймає та оплачує, приладдя для прибирання, товари для озеленення та благоустрою, миючі засоби та інші побутові товари. Постачальник зобов'язується передати покупцеві товар разом з усіма його приналежностями та документами, що стосуються товару та підлягають передачі разом із товаром. Поставка товару виконується виключно транспортом постачальника та за його рахунок.

Згідно інформації підсистеми "Автоматизованої системи співставлення АС ПОДАТКОВИЙ БЛОК за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, встановлено відхилення між сумами податкового кредиту ТОВ Голметресурс та податкових зобов'язань по податку на додану вартість постачальника, що відображені р. 10.1 колонки Б Декларацій Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою за період з 01.07.2012 по 31.12.2013, на загальну суму 1632715 грн.

При проведенні перевірки встановлено, що ТОВ Голметресурс в квітні-травні 2013 року отримано від ТОВ Кіпаріс-Груп приладдя для прибирання, товари для озеленення та благоустрою, миючі засоби та інші побутові товари на загальну суму 9796290 грн. в т.ч. ПДВ 1632715 грн.

ТОВ Голметресурс до складу податкового кредиту по операціям з придбання приладдя для прибирання, товарів для озеленення та благоустрою, миючих засобів та інших побутових товарів у ТОВ Кіпаріс-Груп включено ПДВ всього у сумі 1632715грн., а саме в квітні 2013 року суму ПДВ 741763 грн. та в травні 2013 суму ПДВ 890952 грн.

Розрахунки між ТОВ Голметресурс та ТОВ Кіпаріс-Груп проведено в безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника у відповідності з наданими до перевірки банківськими виписками.

Відповідно наданого журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками , станом на кінець перевіряємого періоду обліковується заборгованість по розрахунках з ТОВ Кіпаріс-Груп в сумі 149669,62 грн.

Відповідно до наданої до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська фінансової звітності ТОВ Кіпаріс-Груп , а саме декларація з податку на прибуток №9089338186 від 03.02.2014 року дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2013 рік підприємством задекларовано в сумі 13350 грн., згідно з фінансовим звітом суб'єкта малого підприємництва на балансі ТОВ Кіпаріс-Груп обліковуються основні фонди в розмірі 5,0 тис. грн., середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві 1 особа.

Щодо взаємовідносин позивача із контрагентом з ТОВ Культтовари+ , то на виконання умов договору поставки №12072 від 12.07.2012 року ТОВ Голметресурс отримано від ТОВ Культтовари+ складені ним, видаткові та податкові накладні, відповідно до яких ТОВ Голметресурс в серпні 2012 року отримано від ТОВ Культтовари+ побутові товари на загальну суму 22055,45 грн. в т.ч. ПДВ 3675,91 грн.

ТОВ Голметресурс до складу податкового кредиту по операціям з придбання побутових товарів в серпні 2012 року у ТОВ Культтовари+ включено ПДВ всього у сумі 3676 грн., а саме в лютому 2013 року суму ПДВ 3676 грн.

Розрахунки між ТОВ Голметресурс та ТОВ Культтовари+ проведено в безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника у відповідності з наданими до перевірки банківськими виписками.

Відповідно наданого журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками , станом на кінець перевіряємого періоду обліковується заборгованість по розрахунках з ТОВ Культтовари+ в сумі 154417,15 грн.

В свою чергу, підприємством до перевірки не надано товарно-транспортних накладних, які пітвердили б факт перевезення ТМЦ від постачальника до покупця, не надано інформації та документального підтвердження щодо того як відбувалась передача права власності на вищевказані ТМЦ, на якому складі, ким проводились навантажувально-розвантажувальні роботи, сертифікати якості та відповідності товарів, хоча відповідно до договору поставки між ТОВ Голметресурс та ТОВ Культтовари+ вказано: Перехід права власності на товар від постачальника до покупця відбувається у момент передачі постачальником і приймання покупцем товару по накладній. Якість товару повинна відповідати вимогам нармативно-технічної документації на поставленні вироби, а також сертифікатами якості, які додаються до супровідних документів на Товар.

З приводу взаємовідносин позивача із контрагентом ТОВ Гєніус , то в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ Голметресурс (код за ЄДРПОУ 34561966) (Покупець) укладено договір поставки з ТОВ Гєніус (код ЄДРПОУ 38361793) (Постачальник) №01-05-13 від 27.05.2013 року, згідно якого Постачальник передає у власність покупцеві, а Покупець приймає та оплачує, приладдя для прибирання, товари для озеленення та благоустрою, миючі засоби та інші побутові товари. Постачальник зобов'язується передати покупцеві товар разом з усіма його приналежностями та документами, що стосуються товару та підлягають переданю разом із товаром. Поставка товару виконується виключно транспортом постачальника та за його рахунок.

Згідно інформації підсистеми "Автоматизованої системи співставлення АС ПОДАТКОВИЙ БЛОК за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в "розрізі контрагентів, встановлено відхилення між сумами податкового кредиту ТОВ Голметресурс та податкових зобов'язань по податку на додану вартість постачальника, що відображені р. 10.1 колонки Б Декларацій Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою за період з 01.07.2012 по 31.12.2013, на загальну суму 1 811 404 грн.

Згідно умов договору поставки та наданих до перевірки та до суду ТОВ Голметресурс документів, позивачем отримано від ТОВ Гєніус видаткові та податкові накладні

Перевіркою встановлено, що ТОВ Голметресурс в червні-липні 2013 року отримано від ТОВ Гєніус приладдя для прибирання, товари для озеленення та благоустрою, миючі засоби та інші побутові товари на загальну суму 10868424 грн. в т.ч. ПДВ 1811404 грн.

ТОВ Голметресурс до складу податкового кредиту по операціям з придбання побутових товар, з у ТОВ Гєніус включено ПДВ всього у сумі 1811404 грн. грн., а саме в червні 2013 року суму ПДВ 885869 грн., в липні 2013 року суму ПДВ 905348 грн. та в серпні 2013 року суму ПДВ 20187 грн.

Розрахунки між ТОВ Голметресурс та ТОВ Гєніус проведено в безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника у відповідності з наданими до перевірки банківськими виписками в повному обсязі.

Відповідно наданого журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками , станом на кінець перевіряємого періоду заборгованість по розрахунках з ТОВ Гєніус відсутня.

Щодо взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ Торенія , то в ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ Голметресурс (код за ЄДРПОУ 34561966) (Покупець) укладено договір поставки з ТОВ Торенія (код ЄДРПОУ 38091691) (Постачальник) №01-06-13 від 03.06.2013 року, згідно якого Постачальник передає у власність покупцеві, а Покупець приймає та оплачує, приладдя для прибирання, товари для озеленення та благоустрою, миючі засоби та інші побутові товари. Постачальник зобов'язується передати покупцеві товар разом з усіма його приналежностями та документами, що стосуються товару та підлягають переданю разом із товаром відповідно до вимог чинного законодавста. Поставка товару виконується виключно транспортом постачальника та за його рахунок. Оплата здійснюється за загальною ціною товару шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок постачальника

Згідно інформації підсистеми "Автоматизованої системи співставлений АІС ПОДАТКОВИЙ БЛОК за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, встановлено відхилення між сумами податкового кредиту ТОВ Голметресурс та податкових зобов'язань по податку на додану вартість постачальника, що відображені р. 10.1 колонки Б Декларацій Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які: підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою за період з 01.07.2012 по 31.12.2013, на загальну суму 3 093 497 грн.

Згідно умов договору постачання та наданих до перевірки та до матеріалів справи ТОВ Голметресурс документів, позивачем отримано від ТОВ Гєніус видаткові та податкові накладні.

Відповідно до видаткових накладних ТОВ Голметресурс в серпні-грудні 2013 року, отримано від ТОВ Торенія приладдя для прибирання, товари для озеленення та благоустрою, миючі засоби та інші побутові товари на загальну суму 18560982 грн. в т.ч. ПДВ 3093497 грн.

ТОВ Голметресурс до складу податкового кредиту по операціям з придбання побутових товарів у ТОВ Торенія включено ПДВ всього у сумі 3 093 497 грн. грн., а саме в серпні 2013 року суму ПДВ 918848 грн., в вересні 2013 року суму ПДВ 519382 грн., в жовтні 2013 року суму ПДВ 510142 грн., в листопаді 2013 року суму ПДВ 506941 грн. та в грудні 2013 року на суму 638184 грн.

Розрахунки між ТОВ Голметресурс та ТОВ Торенія проведено в безготівковій формі на розрахунковий рахунок постачальника у відповідності з наданими до перевірки банківськими виписками.

Відповідно наданого журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками , станом на кінець перевіряємого періоду обліковується заборгованість по розрахунках з ТОВ Торенія в сумі 15291277,25 грн.

ДПІ у Подільському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві отримано висновок від СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві яким встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій :

а) За результатами обстеження податкової адреси ТОВ ТОРЕНІЯ код ЄДРПОУ 38091691: м. Київ, пров. Ярославський, будинок 4, встановлено, що дане підприємство за податковою адресою не знаходиться, про що працівниками оперативного управління складено відповідний акт обстеження юридичної адреси підприємства та довідку Ф.2- вих. № 362/26-56-07-0309 від 14.03.2014 р. (додаток до Наказу №336 ДПА України), - про не встановлення підприємства за податковою адресою, яку направлено до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві для внесення змін до реєстраційних даних.

б) Директор (засновник), згідно реєстраційних даних, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Працівниками ОУ ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до ОУ ГУ Міндоходів у Харківській обл. направлено щодо опитування директора ТОВ ТОРЕНІЯ вих. № 456/7/26-56-07-0308 від 19.03.2014 р.

в) враховуючи вищевикладене, та відповідно до положень ст.45 Податкового кодексу України: Податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців , ст.93 Господарського кодексу України: Місцезнаходження юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльності юридичної особи та здійснення управління та обліку , а також ту враховуючи ту обставину, що проведеними розшуковими заходами встановити місцезнаходження підприємства ТОВ ТОРЕНІЯ код ЄДРПОУ 38091691 та його посадових осіб (засновників, працівників) не представилось за можливе.

Судом встановлено, що по вищевказаним господарським операціям з контрагентами ТОВ "Культговари+", ТОВ "Кіпаріс-Груп", ТОВ "Гєніус", ТОВ "Торенія" позивачем не надано, як до перевірки, так і до суду товарно-транспортних накладних, які підтвердили б факт перевезення ТМЦ від постачальника до покупця, не надано інформації та документального підтвердження щодо того як відбувалась передача права власності на вищевказані ТМЦ, на якому складі, ким проводились навантажувально-розвантажувальні роботи, сертифікати якості та відповідності товарів, що не дає можливості встановити ланцюг походження товару.

В результаті вищевказаних порушень ТОВ Голметресурс в частині взаємовідносин ТОВ Голметресурс з контрагентами-постачальниками, а саме: ТОВ "Культтовари+" (код ЄДРПОУ 32011280), ТОВ "Кіпаріс-Груп" (код ЄДРПОУ 38299689), ТОВ "Гєніус" (код ЄДРПОУ 38361793), ТОВ "Торенія" (код ЄДРПОУ 38091691), не встановлено фактичного придбання побутових товарів у вищевказаних контрагентів.

Таким чином, враховуючи вищевказане не підтверджено здійснення придбання товарів господарського призначення у контрагентів ТОВ "Культговари+" (код ЄДРПОУ 32011280), ТОВ "Кіпаріс-Груп" (код ЄДРПОУ 38299689), ТОВ "Гєніус" (код ЄДРПОУ 38361793), ТОВ "Торенія" (код ЄДРПОУ 38091691), що призвело до завищення податкового кредиту всього на суму ПДВ 6541292 грн. в т.е. за лютий 2013 року на суму ПДВ 3676 грн., за квітень 2013 року на суму ПДВ 741763 грн.. за травень 2013 року на суму 890952 грн., за червень 2013 року на суму ПДВ 885869 грн., за липень 2013 року на суму 905348 грн., за серпень 2013 року на суму ПДВ 939035 грн., за вересень 2013 року на суму 519382 грн., за жовтень 2013 року на суму ПДВ 510142 грн., за листопад 2013 року на суму 506941 грн., за грудень 2013 року на суму ПДВ 638184 грн.

Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення Податкового кодексу України (в редакції на час виникнення спірних відносин), а також положення ст.1, ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити, містити відомості про господарську операцію, про зміст та обсяг операцій, та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення фактично вчинених операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування податкових вигод виникають за наявності сукупності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: 1) фактичного (реального) здійснення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування; 2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; 3) придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності; 4) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); 5) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою, 6) наявності ділової мети, розумних економічних причин (причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності - п/п. 14.1.231. ПК України).

При цьому суть останнього слід розуміти так, що діяльність платника податків не ставиться під сумнів, якщо у неї є розумна ділова мета. Податкова економія при цьому діловою метою не визнається. В іншому випадку податкові наслідки переосмислюються у відповідності з економічною суттю операцій.

Недоведеність наявності зазначених чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкових вигод, зокрема, недоведеність фактичного здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкових вигод.

У цьому випадку, дослідивши та оцінивши відповідно до положень ст. 86 КАС України наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, виходячи з положень ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування) та з урахуванням положень ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, суд приходить до висновку про недоведеність фактичного виконання спірних операцій (їх невиконання), про юридичну дефектність у зв'язку з цим складених за такими операціями первинних документів та податкових накладних, які внаслідок наведеного не мають юридичної значимості, що у сукупності зумовлює висновок суду про відсутність підстав для формування спірних сум податкового кредиту з ПДВ.

Висновок відносно наведеного ґрунтуються на наступному.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові цього суду від 27 жовтня 2015 року у справі № 21-1539а15, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

З метою необхідності перевірки обставин фактичного виконання спірних операцій, в ході розгляду даної справи судом пропонувалося позивачу подати всі наявні у нього докази на підтвердження фактичного здійснення спірних господарських операцій із контрагентами, а також на підтвердження зв'язку таких операцій із господарською діяльністю позивача та подальшою реалізацією придбаного товару.

Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ "Культговари+", ТОВ "Кіпаріс-Груп", ТОВ "Гєніус", ТОВ "Торенія" стосовно виконання постачальниками зобов'язання передати покупцеві товар разом з усіма його приналежностями та документами, що стосуються товару; документи підлягають переданю разом із товаром відповідно до вимог чинного законодавста. Поставка товару виконується виключно транспортом постачальника та за його рахунок. Оплата здійснюється за загальною ціною товару шляхом переказу відповідних грошових коштів на поточний рахунок постачальника

За умовами вказаних вище договорів передбачено, що документи на товар сертифікати якості та відповідності товару, товарно-транспортні накладні передаються ТОВ Голметресурс постачальниками разом із товаром. Однак, враховуючи наведені умови договорів, під час розгляду справи позивачем не надано складених контрагентами ТОВ "Культговари+", ТОВ "Кіпаріс-Груп", ТОВ "Гєніус", ТОВ "Торенія" товарно-транспортних накладних, не вказано перевізників, які залучалися до виконання постачання товару на адресу ТОВ Голметресурс , документів щодо якості товару тощо.

Позивач же в ході розгляду даної справи стверджував, що постачання товарів підтверджується наявними в матеріалах справи податковими та видатковими накладними, платіжними дорученнями, які, на думку позивача, є достатніми документами для підтвердження реальності проведених операцій.

Виходячи із змісту договорів відносно обов'язку постачальника доставити продукцію, беручи до уваги характер спірних операцій щодо поставки продукції, вид продукції, задекларованих обсягів поставки, вбачається, що за загальним правилом виконання таких операцій супроводжується перевезенням продукції.

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до положень ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є, крім іншого, товарно-транспортна накладна.

Відповідно до Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженому постановою КМ України від 25.02.2009 № 207, до вказаних документів належать товарно-транспортні накладні.

Крім того, відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568 (в редакції на час оформлення спірних операцій): товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи; подорожній лист, це первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство; дорожній лист, це документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу.

Згідно з п. 11 зазначених Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Згідно з 11.3. Правил, дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Пунктом 11.4. Правил визначено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Пунктом 11.5. Правил також передбачено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). При цьому, відповідно до п. 11.6. Правил, після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Згідно з п. 11.7. Правил, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. Пунктом 11.9. Правил передбачено, що час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил.

Таким чином, незалежно від того, за чий рахунок здійснюється перевезення продукції та за чим замовленням (продавця чи покупця), поставка супроводжується оформленням ТТН та один екземпляр ТТН передається вантажоодержувачу/покупцю.

Проте, на підтвердження фактичного здійснення перевезення продукції та, відповідно, реальності поставки товарів контрагентом, під час розгляду справи не надано товарно-транспортних накладних, з яких би вбачалось перевезення продукції від контрагента до складу позивача, а отже і доказів на підтвердження поставки продукції контрагентом позивачу.

Слід додати, що під час розгляду справи судом не встановлено та матеріали справи не містять доказів наявності у ТОВ "Культговари+", ТОВ "Кіпаріс-Груп", ТОВ "Гєніус", ТОВ "Торенія" власних або орендованих транспортних засобів, доказів здійснення перевезення іншими особами за замовленням контрагента (у разі залучення контрагентом інших осіб), у т.ч. не надано доказів оплати за оренду т/з (у разі залучення т/з у інших осіб) або списання контрагентом пального у разі перевезенням продукції власними силами, що у сукупності та додатково дає підстави для висновку про недоведеність виконання спірних операцій контрагентом позивача.

До того ж, під час розгляду справи не встановлено наявності у ТОВ "Культговари+", ТОВ "Кіпаріс-Груп", ТОВ "Гєніус", ТОВ "Торенія" власних або орендованих офісних та складських приміщень, необхідних для здійснення звичайної господарської діяльності та, зокрема, для виконання спірних операцій.

Таким чином, у ТОВ "Культговари+", ТОВ "Кіпаріс-Груп", ТОВ "Гєніус", ТОВ "Торенія" відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а тому враховуючи викладене, все це свідчить про документальне оформлення операцій при їх фактичному невиконанні.

На підтвердження реальності спірних операцій суду не надано доказів придбання контрагентом продукції, яка обумовлювалась надалі поставкою позивачу, у заводу виробника або інших осіб (договори, акти приймання-передачі, транспортні документи, накладні тощо).

Слід зазначити, що до матеріалів справи не надано і документації на продукцію (концентровані засоби для прибирання, миючі засоби, пастки для гризунів, тарганів і мурах, ганчірки, серветки), яка зазвичай супроводжує виконання операцій такого роду.

Враховуючи наведене у сукупності, беручи до уваги специфіку та особливості зазначених операцій, виходячи з наявної податкової інформації, слід зазначити, що під час розгляду справи не надано тих відомостей і документів, які виходячи з умов договорів та звичайної ділової практики супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, а відтак не доведено фактичного виконання спірних операцій контрагентами позивача.

Таким чином, під час розгляду справи не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

У цьому випадку, як приходить до висновку суд, за спірними операціями лише оформлялися окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірності формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Суд у взаємозв'язку з наведеним також враховує, що наявність оплати на користь контрагентів сама по собі не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку самостійною підставою для формування спірних сум вигод, оскільки, крім іншого, рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Щодо відсутності первинної документації по господарським відносинам з ТОВ Голметресурс з ТОВ Кіпаріс-Груп , ТОВ Гєніус , ТОВ Торенія позивач зазначив, що в рамках кримінального провадження № 32015040040000015 від 09.02.2015 року, старшим слідчим СУ ФР Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська було вилучено всі первинні документи по взаємовідносинам між ТОВ Голметресурс з ТОВ Кіпаріс-Груп , ТОВ Гєніус , ТОВ Торенія , а стосовно документації по взаємовідносинам позивача з ТОВ Культтовари+ , сплинув термін їх зберігання

Враховуючи вищевикладене, у ТОВ Голметресурс відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від підприємств-контрагентів, що перелічені вище, в розумінні ст.185 Податкового кодексу України, а також відсутнє право на формування податкового кредиту та валових витрат по операціях з поставки та надання послуг з вище вказаними підприємствами.

Окрім цього, за відсутності достатніх та належних доказів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких задекларовано валові витрати та сформовано податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі подані податкові накладні та акти не підтверджують право позивача на їх формування.

Водночас суд звертає на те, що якщо податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариств (контрагентів позивача), зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними, а виписані податкові накладні не можна вважати належно оформленими документами податкової звітності. Така правова позиція суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеної у постанові від 05.03.2012 у справі № 21-421а11.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються належними та допустимими доказами, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог, отже, податкові повідомлення-рішення від 03.02.2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 прийняті відповідачем на підставі, в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому підстав для їх скасування у суду немає.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дії державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової та зобов'язати державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відновити показники податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Голметресурс» за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень місяці 2013 року, то такі вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами підпункту 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України способом здійснення податкового контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Згідно зі статтею 71 ПК України Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Підпунктом 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України визначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності), у разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо в строки, передбачені цим Кодексом.

Статтею 74 ПК України установлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1 цієї статті); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 згаданої статті).

За змістом позиції Верховного Суду України, що висловлений у справі № 21-511а14, постанову в якій ухвалено 9 грудня 2014 року, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Тобто, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків а, такий акт відповідно, не порушує прав останнього. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про таку перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Дії контролюючого органу стосовно внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків із збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав і не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

Судом не виявлено та сторонами не надано доказів тому, що внесені відповідачем коригування до автоматизованої системи "Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" потягнули для відповідача негативні наслідки.

Таким чином, позовні вимоги про визнати протиправними дії державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо коригування показників податкової, зобов'язання податковий орган відновити показники податкової звітності з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Голметресурс» за квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень місяці 2013 року та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.02.2015 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2, є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Враховующи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Голметресурс» до Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасуання податкових повідомлень-рішень є такими, що не підлягають задоволенню.

Так, частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З наведеного правила слідує, що обов'язок доказування покладається на сторін і це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Цей обов'язок у рівній мірі покладається на обох сторін, тобто кожна сторона повинна доказати факти, на які вона посилається, переконати суд у достовірності наведених фактів.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (ч.6 ст.71 КАС України).

В даному випадку позивачем в порядку виконання обов'язку, встановленого ч. 1 ст. 71 КАС України, не доведено суду достовірності своїх доводів, які покладені в основу позову, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення, яке, як приходить до висновку суд, є законним та обґрунтованим, вірним по суті, а отже позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України судовий збір не підлягає відшкодуванню позивачу.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Голметресурс" до Державної податкової інспекції у Новокодацькому районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.В Ільков