Постанова

від 12.12.2017 по справі 806/2547/17

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2017 року м. Житомир справа № 806/2547/17

категорія 8.3.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

секретар судового засідання Кривенко Л.М.,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 11.07.2017 р. №0013091405, №0013081405,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати нечинними (скасувати) податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 11.07.2017:

- №0013091405 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 491577 грн, у тому числі: податкового зобов'язання на суму 327718 грн, штрафних санкцій на суму 163859 грн за порушення вимог пп. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198; п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України;

- № НОМЕР_1 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 5602 грн за порушення вимог пп. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198; п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

В обґрунтування позову зазначає, що фактичні обставини фінансово-господарської діяльності Товариства не вказують на порушення ним відповідних норм податкового законодавства, господарські операції позивача, на підставі яких ревізором встановлені порушення податкового законодавства, не досліджені належним чином, а висновки акту перевірки суперечать документальним доказам у вигляді первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку.

Представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та заперечення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Встановлено, що станом на 06 червня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Попільнянський комбікормовий завод" (далі - Товариство) зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, перебуває на обліку в Бердичівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (Попільнянське відділення) та зареєстрований платником податку на додану вартість.

Відповідно до копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності Товариства є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

У період із 06.06.2017 по 12.06.2017, на підставі наказу від 01.06.2017 №772, виданого Головним управлінням ДФС у Житомирській області, головним державним ревізором інспектором відділу перевірок окремих платників, перевірок з окремих питань та перевірок ризикових платників управління аудиту Головного управління ДФС в Житомирській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Конкордвест" за період із 01.10.2016 по 31.10.2016.

З результатом перевірки складено Акт від 19.06.2017 №284/06-30-14-05/00688195 (далі - Акт від 19.06.2017, а.с. 24-43).

Перевіркою встановлено порушення п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198; п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за жовтень 2016 року на суму 327718 грн та встановлено завищення від'ємного значення податку на додану вартість, що враховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по р. 21 декларації за жовтень 2016 року на суму 5602 грн.

На підставі Акту від 19.06.2017 ГУ ДФС в Житомирській області прийнято податкові повідомлення рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2. (а.с. 21, 22)

Підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є висновки фіскального органу про фактичне не здійснення Товариством господарських операцій з ТОВ "Конкордвест" .

Суд вважає, що такі висновки податкового органу є необґрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення протиправними, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК. Так, згідно з пунктом 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Приписами п. 198.3. ст.198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, непідтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ст.200 ПК України).

Судом встановлено, що видами господарської діяльності, якими займається Товариство є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Згідно п. 4.3 Договору поставки №13/10-16 від 13 жовтня 2016 року, укладеного між постачальником: ТОВ "Конкордвест" та покупцем: ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" при поставці товару постачальник повинен надати покупцю: оригінал даного Договору, оригінал рахунку-фактури, видаткову накладну, виписану в день поставки товару, акт приймання-передачі товару. (а.с. 44-45)

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 13.10.2016 до Договору поставки №13/10-16, Товаром є пшениця в кількості 510 тонн. (а.с. 46)

Встановлено, що факт отримання позивачем товару підтверджується видатковими накладними: №0000017 від 17.10.2016, №0000018 від 17.10.2016, №0000019 від 18.10.2016, №0000020 від 19.10.2016 (а.с.47-50); податковими накладними: №17 від 14.10.2016, №18 від 17.10.2016, №19 від 18.10.2016, №20 від 19.10.2016 (а.с. 51-54); товарно-транспортними накладними №229 від 19.10.2016, №226 від 19.10.2016, №228 від 19.10.2016, №227 від 19.10.2016, №224 від 18.10.2016, №222 від 18.10.2016, №219 від 18.10.2016, №223 від 18.10.2016, №221 від 18.10.2016, №220 від 18.10.2016, №212 від 14.10.2016, №213 від 14.10.2016, №211 від 14.10.2016, №218 від 17.10.2016, №217 від 17.10.2016 (а.с. 55-74); платіжними дорученнями про оплату товару: №1914 від 08.11.2016, №2415 від 14.02.2017 (а.с. 166-167); актами прийому-передачі продукції (а.с. 158-161); випискою по рахунку (а.с. 162-165).

Представник відповідача в судовому засіданні зазначила, що в наданих видаткових накладних не зазначено посада, прізвища, ім'я по батькові сторін відповідальних за відпуск та отримання товару, приймання та передачу товару, тобто неможливо ідентифікувати посадову особу, яка відпускала та отримувала товарно-матеріальні цінності. Проте суд вважає за необхідне зазначити, що наявність незначних дефектів видаткових накладних не є підставою вважати господарські операції фіктивними, оскільки вказані первинні документи містять усі необхідні реквізити для надання їм юридичної сили, доказовості та містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги вищевказаних господарських операцій.

З пояснень представника відповідача, наданому в судовому засіданні, вбачається, що відповідно до Акту перевірки від 19.06.2017, за результатами аналізу ланцюгів постачання пшениці на адресу ТОВ "Конкордвест" встановлено контрагента - ТОВ "Дивитис". Проте, згідно бази "Єдиного реєстру податкових накладних", зазначений контрагент придбавав у постачальників цигарки, вино, лікеро-горілчані вироби, тобто відсутнє придбання зернових та технічних культур (пшениці) та встановлено обрив ланцюга постачання, що в свою чергу не дає можливості встановити походження придбаних зернових та технічних культур, які в подальшому були реалізовані на адресу ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" (а.с. 32-33).

З матеріалів перевірки вбачається, що відповідач прийшов до висновку про обрив ланцюга постачання між ТОВ "Конкордвест" та ТОВ "Дивитис" виключно з аналізу зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних і лише за жовтень 2016 року.

Суд вважає хибними доводи представника відповідача про відсутність господарських операцій з придбання товару контрагентом позивача по ланцюгу постачання, що, на його думку, спростовує факт здійснення господарських операції між позивачем та ТОВ "Конкордвест", з огляду на наступне.

Чинне законодавство не ставить умову виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Зазначене узгоджується з позицією Європейського Суду з прав людини, викладеною в Рішенні від 22 січня 2009 року у справі "Булвес проти Болгарії", в якому Суд зазначив, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ, і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом з пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, позивач не несе відповідальності внаслідок діянь контрагентів свого контрагента.

Окрім того, такі обставини, як відсутність у контрагента трудових ресурсів, відсутність у власності основних засобів, майна також не можуть спростовувати фактичне виконання спірних операцій.

В судовому засіданні представники позивача пояснили, що згідно Додаткової угоди №1 від 13.10.2016 до Договору поставки №13/10-16, доставка товару здійснюється на умовах: завантажено в автотранспорт покупця на складі продавця.

У матеріалах справи містяться копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 150-157), з яких вбачається, що транспортні засоби, якими здійснювалась поставка товару від ТОВ "Конкордвест" до ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод", належать Товариству (а.с. 150-151, 154-157).

Разом з тим, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

За таких обставин суд враховує, що відповідачем не доведено факту відсутності господарських операцій між ТОВ "Попільнянський комбікормовий завод" та ТОВ "Конкордвест", оскільки податковим органом не спростовані відомості про господарські операції, які містяться в первинних документах, наданих підприємством, та не обґрунтовано причини неврахування цих документів при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представник відповідача зазначила, що від ГУ ДФС у м. Києві отримано податкову інформацію, щодо ТОВ "Конкордвест", за результатами якої встановлено, що згідно інформації з Єдиного реєстру судових рішень наявне кримінальне провадження щодо керівника ТОВ "Конкордвест" ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ст. 27 ч. 5, ст. 212 ч. 3, ст. 201 ч. 1 Кримінального кодексу України.

Однак, як вбачається з Акту від 19.06.2017, на час проведення перевірки, а також станом на день розгляду справи відсутні будь-які докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ "Конкордвест".

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Отже, наявність кримінального провадження щодо посадових осіб ТОВ "Конкордвест" не є належним доказом вини вказаних осіб без постановляння судового рішення за результатом розгляду такого провадження.

Представником позивача у судовому засіданні зазначено, що факт реальності господарських операцій між Товариством та ТОВ "Конкордвест" підтверджується тим, що в подальшому придбані у ТОВ "Конкордвест" товари було використано в господарській діяльності позивача шляхом подальшого продажу іншим контрагентам, зокрема, ТОВ "КЗ " Константа" (код ЄДРПОУ 39143022) згідно договору №16/163 від 07.10.2013 (а.с. 75), та підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, банківськими виписками з рахунку та податковими накладними (а.с. 76-105).

Суд звертає увагу на те, що жодних належних та допустимих доказів щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ "Конкордвест" відповідачем суду не надано, а відсутність трудових та інших фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб'єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність для виконання зобов'язань по укладених ним договорах.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно п. 201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Таким чином, суд, враховуючи те, що позивачем були придбані товарно-матеріальні цінності, використані в своїй господарській діяльності шляхом подальшої їх реалізації, що підтверджується зазначеними вище документами бухгалтерського та податкового обліку, вважає, що позивачем вірно сформовані показники податкової звітності, повно та своєчасно нараховані податки і збори.

З матеріалів справи вбачається, що станом на січень 2017 року позивач має дебіторську заборгованість перед ТОВ "Конкордвест" в сумі 1000000,00 грн. (а.с. 168, 169-170). В матеріалах справи міститься повідомлення, а також договір від 26 січня 2017 року відступлення права вимоги (цесії) дебіторської заборгованості позивача - Товариству з обмеженою відповідальністю "Доні Ленс" (а.с. 168-170). На виконання вказаного договору позивачем перераховано ТОВ "Доні Ленс" оплату за продукцію у сумі 1000000 грн (а.с. 167).

Враховуючи встановлені обставини та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позивачем як під час перевірки, так і під час розгляду даної справи по суті підтверджено факт реальності господарських операцій первинними документами, які містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує всі здійснені позивачем витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області.

Керуючись статтями 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 11 липня 2017 року:

- №0013091405 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 491577 грн, у тому числі: податкового зобов'язання на суму 327718 грн, штрафних санкцій на суму 163859 грн.;

№ НОМЕР_1 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 5602 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області на користь Товариства з обмеженою відповідальність "Попільнянський комбікормовий завод" (код ЄДРПОУ 00688195), судові витрати у вигляді судового збору у сумі 8973,66 грн.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І.Е.Черняхович