Постанова

від 07.12.2017 по справі 814/2141/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2017 року                                                                       Справа № 814/2141/17

м. Миколаїв

11:10

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом: Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Південсільспецмонтаж-568», пров. 2-й Ковальський, 22-А, м. Миколаїв, 54042

про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2, за період з липня по вересень 2017 року в загальній сумі 30 410,49 грн.,

в с т а н о в и в:

Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (надалі – УПФУ або позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Південсільспецмонтаж-568» (надалі – Товариство або відповідач) заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2, за період з липня по вересень 2017 року в загальній сумі 30 410,49 грн.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, яку суд направив відповідачу, повернулась до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи «За закінченням терміну зберігання» (ар. с. 47-50). Частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

05.12.2017 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, в якому він підтримав позовні вимоги (ар. с. 51).

На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Управлінням ПФУ виплачуються пільгові пенсії колишнім працівникам Товариства. Але відповідач, в порушення приписів пунктів статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (надалі - ЗУ № 1788-ХІІ) та частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі – ЗУ № 1058-ІV), витрати по виплаті та доставці пенсій за липень-вересень 2017 року не відшкодував, що стало підставою звернення позивача до суду.

Приймаючи рішення по справі, судом взято до уваги наступне.

Відповідач був зареєстрований Миколаївською міською радою в якості юридичної особи 30.05.2005, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ар. с. 9-11).

Відповідно ЗУ № 1058-ІV, відповідач зобов'язаний вносити до Пенсійного фонду України внески, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених громадянам, які працювали на його підприємстві на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками № 1 і № 2, на пільгових умовах, відповідно до пунктів “а” “б” – “з” статті 13 ЗУ № 1788-ХІІ.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень ЗУ № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами ЗУ № 1058-IV, в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 ЗУ № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Колишнім працівникам відповідача, у відповідності з наданим позивачем списком, була призначена пенсія за віком на пільгових умовах на підставі пунктів «б» - «з» статті 13 ЗУ № 1788-XII, які передбачають, що право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими та важкими умовами праці – за списком № 2, виробництв, посад, професій, посад і показників затверджених КМУ і за результатами атестації робочих місць: чоловіки – після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років та 6 місяців на зазначених роботах; жінки – після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

          Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (надалі – Інструкція), підприємства – платники страхових внесків зобов'язані покривати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за списками № 1 і № 2 у розмірі 100%. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності ЗУ від 09.07.2003 № 1058-ІV.

          Згідно з підпунктом 6.8 пункту 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

          Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень ЗУ № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

На підставі Інструкції, позивач надсилав відповідачеві до відома розрахунки на оплату витрат за липень - вересень на загальну суму 30 410,49 грн. (ар. с. 7-8), які були отримані відповідачем, але відповідна сума не була ним сплачена.

В матеріалах справи містяться документи, які підтверджують понесення позивачем витрат по виплаті та доставці пенсій, а саме: списки осіб, які надавалися УПФУ до банківських установ для виплати особам, які вказані у цих списках. На вказаних списках міститься відмітки банківської установи, яка підтверджують зарахування сум пенсій перерахованих Пенсійним фондом на рахунки визначеним в позові громадянам, які отримують пенсію за списком № 2 ( ар. с. 24-44).

Таким чином, обов'язок по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, які згідно з розрахунком заборгованості цих витрат, складеним останнім відповідно до Інструкції, призначені працівникам підприємства згідно з пунктами «б» - «з» частини 1 статті 13 ЗУ № 1788-ХІІ, покладається на відповідача.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.          

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Південсільспецмонтаж-568», пров. Ковальський, 22-А, м. Миколаїв, 54042 (банківські реквізити не відомі, ідентифікаційний код 01353344) на користь Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018 (банківські реквізити не відомі, ідентифікаційний код 41250753) заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах по списках № 2, з липня по вересень 2017 року в сумі 30410,49 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Суддя                                                                                 В.В. Птичкіна